Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Політичною системою Естонії є основою парламентської республіки з представницькою демократією, в якій Прем'єр-міністр Естонії є главою уряду, та багатопартійної системи. Повноваженнями законодавчої влади наділений парламент. Виконавча влада реалізується урядом, який очолює прем'єр-міністр. Судова влада незалежна від виконавчої та законодавчої. Естонська державна служба відносно молода. Понад 50% державних службовців у віці до 40 років і третина — до 30 років. 42% державних службовців — чоловіки та 58% — жінки. Близько половини державних службовців мають вищу освіту.
В Естонії спостерігається відносно невелика кількість бюрократів, 18 998 у центральному уряді й 4 500 в муніципальних закладах. Інституції центрального уряду включають: 11 Міністерств (2 593 службовці), 33 Адміністративних агентства, Відділів та Інспекцій (14 790 службовців), 6 Конституційних інституцій (805 службовців), 15 Повітових урядів (810 службовців) та інші організації (Національні архіви, Прокуратура тощо).
Історія
Естонська декларація незалежності була видана 1918 року. Парламентська республіка була сформована Виборчими зборами Естонії, а перша Конституція Естонії була прийнята 15 червня 1920 року. Парламент Рійгікогу (Державні збори) обрав Державного старійшину, який діяв і як Глава уряду, і як Глава держави. За часів Періоду мовчання політичні партії були заборонені, й парламент не збирався між 1934 та 1938 роками, оскільки країна управлялась декретом Костянтина Пятса, якого було обрано першим Президентом Естонії 1938 року. Того ж року було прийнято нову конституцію, і Рійгікогу був скликаний заново, цього разу двома палатами: Рійгіволікогу (верхня палата) і Рійгінеукогу (нижня палата). 1940 року Естонія була окупована Радянським Союзом. За рік Естонія була окупована — нацистською Німеччиною. У вересні 1944 року, після того, як німецькі війська залишили Естонію, була відновлена дорадянська влада, після того як сформував новий уряд відповідно до конституції 1938 року. Уряд Тіїфа працював лише 5 днів, після чого Естонію було знову окуповано СРСР. 1991 року Республіка Естонії була відновлена на засадах наступництва конституції 1938 року, із суспільним затвердженням нової конституції 1992 року.
Постійний уряд Естонії, додержуючись принципів розподілу сили й населення обирають 101 член Рійгікогу кожні чотири роки. Тільки громадяни Естонії можуть брати участь у парламентських виборах. Естонія використовує систему голосування, що базується на пропорційній виборчій системі. Партія мала подолати державний поріг у 5% від кількості всіх голосів для того, щоб отримати місця в парламенті. Парламент обирає голову, який може головувати упродовж двох термінів по п'ять років. Як правило, голова пропонує лідеру партії, що набрала найбільшу кількість голосів, сформувати новий уряд, який потім має отримати підтримку Рійгікогу. Парламент також призначає голову Державного банку Естонії, Головнокомандувача збройних сил Естонії, начальника Головного контрольно-фінансового управління Естонії, канцлера Естонії та голову Вищого суду Естонії, всіх після схвалення Президента.
Невдовзі після відновлення незалежності існувала безліч партій для представництва населення лише у 1.3 мільйони чоловік; нині в парламенті перебувають 6 основних партій. Місцеве самоврядування багато в чому розвивалось у тому ж напрямку. Не всі постійні жителі у віці від 18 років можуть брати участь у місцевих виборах — значну долю населення становлять так звані «негромадяни» — особи, які проживали на території Естонської РСР на момент проголошення незалежності, яким новий уряд відмовив у праві громадянства. Естонія не має державної церкви, свобода віросповідання гарантована конституцією.
Політичний розвиток у період незалежності з 1991 року
28 червня 1992 року естонські виборці підтримали запропоновану конституцію та виконавчий акт, які встановили парламентський уряд з президентом на чолі держави та з урядом на чолі з прем'єр-міністром.
Рійгікогу, однопалатний законодавчий орган, вищий орган державної влади. Він пропонує та затверджує законопроєкти за підтримки прем'єр-міністра. Прем'єр-міністр має повний контроль над усім кабінетом. Парламентські та президентські вибори проводились 20 вересня 1992 року. Близько 68% з 637 000 зареєстрованих виборців країни проголосували за бюлетенями. — видатний письменник і формальний Міністр закордонних справ виграв ці вибори і став президентом. Він обрав 32-річного історика й засновника Партії християнських демократів Марта Лаара як прем'єр-міністра.
У лютому 1992 й січні 1995 року Рійгікогу оновив естонський закон про громадянство 1938 року, який також надає однаковий громадянський захист для іноземців, що проживають в країні.
1996 року Естонія ратифікувала угоду про кордон з Латвією й завершила роботу над технічною угодою про кордон з Росією. Президент Мері був переобраний на вільних і чесних виборах у серпні й вересні 1996 року. Під час парламентських виборів 1999 року місця в Рійгікогу розподілились таким чином: Центристська партія отримала 28, Союз вітчизни 18, 18, Народна партія поміркованих (виборчий союз між Поміркованими та Народною партією) 17, Коаліційна партія 7, Народна партія (нині Народний союз) 7, виборчий союз Об'єднаних народних партій 6 місць. Союз вітчизни, Партія реформ та Помірковані сформували уряд з Мартом Лааром як прем'єр-міністром, натомість Центристська партія з Коаліційною партією, Народним союзом, Народною об'єднаною партією та членами парламенту, які не були членами фракцій, сформували опозицію в Рійгікогу.
Помірковані об'єднались з Народною партією 27 листопада 1999 року, утворивши Народну партію Поміркованих.
Наступного 2001 року Арнольд Рюйтель став Президентом Естонської республіки. В січні 2002 року прем'єр-міністр Лаар вийшов у відставку, і президент Рюйтель призначив на його місце . 28 січня 2002 року було сформовано новий уряд об'єднанням Партії реформ і Центристської партії.
В результаті наступних 2003 року місця розподілились таким чином: центристи 28, Res Publica 28, Партія реформ 19, Народний союз 13, Союз вітчизни 7 та Помірковані 6 місць. Об'єднана народна партія не змогла пройти п'ятивідсотковий поріг. Res Publica, Партія реформ і Народний союз сформували уряд. З цієї коаліції Президент Рюйтель обрав лідера партії Res Publica, Юхана Партса, для скликання уряду.
14 вересня 2003 року громадяни Естонії були скликані на референдум для того, щоб дізнатись, чи хочуть вони приєднання Естонії до Європейського союзу. 64% електорату прийшли на референдум; із них 66,83% проголосували «за» і 33,17% — «проти». Приєднання до ЄС відбулось 1 травня наступного року.
В лютому 2004 року Народна партія поміркованих була перейменована на Соціал-демократичну партію Естонії.
24 березня прем'єр-міністр Юхан Партс оголосив про свою відставку, віддавши голос недовіри на голосуванні в Рійгікогу проти Міністра юстиції Кена-Марті Вахера, яке відбулось 21 березня. Результат: 54,0% (соціал-демократи, соціал-ліберали, Народний союз, Союз вітчизни та Партія реформ) одностайно. 32,0% (Res Publica і Центристська партія) не взяли участі в голосуванні.
4 квітня 2005 року президент Рюйтель запропонував кандидатуру лідера Партії реформ Андруса Ансіпа на посаду прем'єр-міністра. Ансіп сформував уряд з коаліції своєї Партії реформ з Народним союзом та Центристською партією. Підтвердження Рійгікогу, яке за законом мало затвердити його кандидатуру упродовж 14 днів, надійшло 12 квітня 2005 року. Ансіпа підтримали 53 зі 101 члена естонського парламенту. Сорок депутатів проголосували проти його кандидатури.
18 травня 2005 року Естонія підписала угоду про кордон з Російською Федерацією в Москві. Угоду було ратифіковано Рійгікогу 20 червня 2005. Втім, наприкінці червня російське міністерство закордонних справ повідомило, що воно не має наміру стати учасником договору про кордон та не вважає себе пов'язаним положеннями, що стосуються об'єкту й мети договору, тому що Рійгікогу приєднав преамбулу до ратифікаційного акту, що посилалась на більш ранній документ, в якому згадувалась радянська окупація Республіки Естонія за часів радянського періоду. Проблема є невирішеною та перебуває в центрі європейських обговорень.
Під час місцевих виборів нині використовують .
4 квітня 2006 року Союз вітчизни та Res Publica вирішили сформувати об'єднану право-консервативну партію. Об'єднання двох партій відбулось 4 червня в Пярну. Назва об'єднаної партії Isamaa ja Res Publica Liit ().
Коаліції
| Партія | Ідеологія | Центристська партія | Союз вітчизни | Народний союз | Соціал-демократична партія | Коаліційна партія | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Центристська партія | центрально-ліві (соціальні ліберали) | * | 2002-2003; 2005–2007 | - | - | 2005—2007 | - | 1995 | |
| Партія реформ | центрально-праві (класичні ліберали) | 2002-2003; 2005–2007; 2021-2022 | * | 2003-2005 | 1992—1995; 1999–2002; 2007- | 2003- | 1999-2002 | 1995-1997 | |
| центрально-праві (консерватори) | - | 2003—2005, 2007- | * | - | 2003—2005 | - | - | ||
| Союз вітчизни | центрально-праві (націоналісти-консерватори) | - | 1992—1995, 1999–2002, 2007- | - | * | - | 1992—1995, 1999–2002, 2007–2009 | - | |
| Народний союз | центрально-ліві (аграрії) | 1995, 2005–2007 | 1995-1997, 2005–2007 | - | - | * | - | 1995—1999 | |
| Соціал-демократична партія | центрально-ліві (соціал-демократи) | - | 1992—1994, 1999–2002, 2007–2009 | - | 1992—1994, 1999–2002, 2007–2009 | - | * | - | |
| Коаліційна партія | центристи | 1995 | 1995—1997 | - | - | 1995—1999 | - | * | |
Виконавча влада
Президент Естонії обирається Парламентом (Рійгікогу) на п'ятирічний термін; якщо він чи вона не набирають двох третин голосів після трьох раундів голосування, виборча комісія (створена з Парламенту і членів місцевого самоврядування) обирає президента, обираючи між двома кандидатами з найбільшим відсотком голосів.
Прем'єр-міністр Естонії (ест.: Eesti Vabariigi Peaminister) — глава уряду Республіки Естонія. Прем'єр-міністр обирається президентом і затверджується парламентом. Зазвичай, це лідер найбільшої партії чи фракції в парламенті.
Діяльністю уряду керує прем'єр-міністр, який де-факто є політичним главою держави. Він не очолює якесь певне міністерство, але відповідно до конституції стежить за роботою уряду. Важливість прем'єр-міністра і його роль в уряді, а також його відносини з іншими міністрами зазвичай залежать від позиції партії, лідером якої є прем'єр-міністр.
Законодавча влада
В Державній Раді (Рійгікогу) 101 член, які обираються на чотирирічний термін за пропорційною виборчою системою.
Судова влада
Верховний суд є Державним судом або Рійгікохус, із 19 суддями, голова призначається парламентом довічно за поданням президента.
Адміністративний поділ
В Естонії налічується 15 основних адміністративних округів. Внаслідок географічного й демографічного розміру цих округів, вони радше розглядаються як повіти, ніж як штати ((ест.) множина maakonnad; однина — maakond).
Участь у міжнародних організаціях
Естонія є членом БМР, РДБМ, РЄ, ЄБРР, ЄЕК ООН, ЄС, ФАО, МАГАТЕ, МБРР, ІКАО, , МКЧХ, МФК, МГО, МОП, МВФ, ММО, Інтерпол, МОК, МОМ (спостерігач), ISO (кореспондент), МСЕ, МКП, НАТО, ОБСЄ, ООН, , ЮНЕСКО, , , ЗЄС (партнер), СООЗ, СОІВ, , СОТ.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2008. Процитовано 25 листопада 2012.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - 1992-1994 її послідовник Ліберально-демократична партія
- 2006 об'єдналась із Союзом вітчизни
- 2006 об'єднався з Res Publica
- з 1992 до 1999 Помірковані (виборчий союз), з 1999 до 2004 Народна партія поміркованих
Посилання
- Erik Herron's Guide to Politics of East Central Europe and Eurasia [ 2 липня 2006 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Естоніка»: Коротко про Естонію: Політична система
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politichnoyu sistemoyu Estoniyi ye osnovoyu parlamentskoyi respubliki z predstavnickoyu demokratiyeyu v yakij Prem yer ministr Estoniyi ye glavoyu uryadu ta bagatopartijnoyi sistemi Povnovazhennyami zakonodavchoyi vladi nadilenij parlament Vikonavcha vlada realizuyetsya uryadom yakij ocholyuye prem yer ministr Sudova vlada nezalezhna vid vikonavchoyi ta zakonodavchoyi Estonska derzhavna sluzhba vidnosno moloda Ponad 50 derzhavnih sluzhbovciv u vici do 40 rokiv i tretina do 30 rokiv 42 derzhavnih sluzhbovciv choloviki ta 58 zhinki Blizko polovini derzhavnih sluzhbovciv mayut vishu osvitu V Estoniyi sposterigayetsya vidnosno nevelika kilkist byurokrativ 18 998 u centralnomu uryadi j 4 500 v municipalnih zakladah Instituciyi centralnogo uryadu vklyuchayut 11 Ministerstv 2 593 sluzhbovci 33 Administrativnih agentstva Viddiliv ta Inspekcij 14 790 sluzhbovciv 6 Konstitucijnih institucij 805 sluzhbovciv 15 Povitovih uryadiv 810 sluzhbovciv ta inshi organizaciyi Nacionalni arhivi Prokuratura tosho IstoriyaEstonska deklaraciya nezalezhnosti bula vidana 1918 roku Parlamentska respublika bula sformovana Viborchimi zborami Estoniyi a persha Konstituciya Estoniyi bula prijnyata 15 chervnya 1920 roku Parlament Rijgikogu Derzhavni zbori obrav Derzhavnogo starijshinu yakij diyav i yak Glava uryadu i yak Glava derzhavi Za chasiv Periodu movchannya politichni partiyi buli zaboroneni j parlament ne zbiravsya mizh 1934 ta 1938 rokami oskilki krayina upravlyalas dekretom Kostyantina Pyatsa yakogo bulo obrano pershim Prezidentom Estoniyi 1938 roku Togo zh roku bulo prijnyato novu konstituciyu i Rijgikogu buv sklikanij zanovo cogo razu dvoma palatami Rijgivolikogu verhnya palata i Rijgineukogu nizhnya palata 1940 roku Estoniya bula okupovana Radyanskim Soyuzom Za rik Estoniya bula okupovana nacistskoyu Nimechchinoyu U veresni 1944 roku pislya togo yak nimecki vijska zalishili Estoniyu bula vidnovlena doradyanska vlada pislya togo yak sformuvav novij uryad vidpovidno do konstituciyi 1938 roku Uryad Tiyifa pracyuvav lishe 5 dniv pislya chogo Estoniyu bulo znovu okupovano SRSR 1991 roku Respublika Estoniyi bula vidnovlena na zasadah nastupnictva konstituciyi 1938 roku iz suspilnim zatverdzhennyam novoyi konstituciyi 1992 roku Postijnij uryad Estoniyi doderzhuyuchis principiv rozpodilu sili j naselennya obirayut 101 chlen Rijgikogu kozhni chotiri roki Tilki gromadyani Estoniyi mozhut brati uchast u parlamentskih viborah Estoniya vikoristovuye sistemu golosuvannya sho bazuyetsya na proporcijnij viborchij sistemi Partiya mala podolati derzhavnij porig u 5 vid kilkosti vsih golosiv dlya togo shob otrimati miscya v parlamenti Parlament obiraye golovu yakij mozhe golovuvati uprodovzh dvoh terminiv po p yat rokiv Yak pravilo golova proponuye lideru partiyi sho nabrala najbilshu kilkist golosiv sformuvati novij uryad yakij potim maye otrimati pidtrimku Rijgikogu Parlament takozh priznachaye golovu Derzhavnogo banku Estoniyi Golovnokomanduvacha zbrojnih sil Estoniyi nachalnika Golovnogo kontrolno finansovogo upravlinnya Estoniyi kanclera Estoniyi ta golovu Vishogo sudu Estoniyi vsih pislya shvalennya Prezidenta Nevdovzi pislya vidnovlennya nezalezhnosti isnuvala bezlich partij dlya predstavnictva naselennya lishe u 1 3 miljoni cholovik nini v parlamenti perebuvayut 6 osnovnih partij Misceve samovryaduvannya bagato v chomu rozvivalos u tomu zh napryamku Ne vsi postijni zhiteli u vici vid 18 rokiv mozhut brati uchast u miscevih viborah znachnu dolyu naselennya stanovlyat tak zvani negromadyani osobi yaki prozhivali na teritoriyi Estonskoyi RSR na moment progoloshennya nezalezhnosti yakim novij uryad vidmoviv u pravi gromadyanstva Estoniya ne maye derzhavnoyi cerkvi svoboda virospovidannya garantovana konstituciyeyu Politichnij rozvitok u period nezalezhnosti z 1991 rokuBudivlya Rijgikogu 28 chervnya 1992 roku estonski viborci pidtrimali zaproponovanu konstituciyu ta vikonavchij akt yaki vstanovili parlamentskij uryad z prezidentom na choli derzhavi ta z uryadom na choli z prem yer ministrom Rijgikogu odnopalatnij zakonodavchij organ vishij organ derzhavnoyi vladi Vin proponuye ta zatverdzhuye zakonoproyekti za pidtrimki prem yer ministra Prem yer ministr maye povnij kontrol nad usim kabinetom Parlamentski ta prezidentski vibori provodilis 20 veresnya 1992 roku Blizko 68 z 637 000 zareyestrovanih viborciv krayini progolosuvali za byuletenyami vidatnij pismennik i formalnij Ministr zakordonnih sprav vigrav ci vibori i stav prezidentom Vin obrav 32 richnogo istorika j zasnovnika Partiyi hristiyanskih demokrativ Marta Laara yak prem yer ministra U lyutomu 1992 j sichni 1995 roku Rijgikogu onoviv estonskij zakon pro gromadyanstvo 1938 roku yakij takozh nadaye odnakovij gromadyanskij zahist dlya inozemciv sho prozhivayut v krayini 1996 roku Estoniya ratifikuvala ugodu pro kordon z Latviyeyu j zavershila robotu nad tehnichnoyu ugodoyu pro kordon z Rosiyeyu Prezident Meri buv pereobranij na vilnih i chesnih viborah u serpni j veresni 1996 roku Pid chas parlamentskih viboriv 1999 roku miscya v Rijgikogu rozpodililis takim chinom Centristska partiya otrimala 28 Soyuz vitchizni 18 18 Narodna partiya pomirkovanih viborchij soyuz mizh Pomirkovanimi ta Narodnoyu partiyeyu 17 Koalicijna partiya 7 Narodna partiya nini Narodnij soyuz 7 viborchij soyuz Ob yednanih narodnih partij 6 misc Soyuz vitchizni Partiya reform ta Pomirkovani sformuvali uryad z Martom Laarom yak prem yer ministrom natomist Centristska partiya z Koalicijnoyu partiyeyu Narodnim soyuzom Narodnoyu ob yednanoyu partiyeyu ta chlenami parlamentu yaki ne buli chlenami frakcij sformuvali opoziciyu v Rijgikogu Pomirkovani ob yednalis z Narodnoyu partiyeyu 27 listopada 1999 roku utvorivshi Narodnu partiyu Pomirkovanih Nastupnogo 2001 roku Arnold Ryujtel stav Prezidentom Estonskoyi respubliki V sichni 2002 roku prem yer ministr Laar vijshov u vidstavku i prezident Ryujtel priznachiv na jogo misce 28 sichnya 2002 roku bulo sformovano novij uryad ob yednannyam Partiyi reform i Centristskoyi partiyi V rezultati nastupnih 2003 roku miscya rozpodililis takim chinom centristi 28 Res Publica 28 Partiya reform 19 Narodnij soyuz 13 Soyuz vitchizni 7 ta Pomirkovani 6 misc Ob yednana narodna partiya ne zmogla projti p yatividsotkovij porig Res Publica Partiya reform i Narodnij soyuz sformuvali uryad Z ciyeyi koaliciyi Prezident Ryujtel obrav lidera partiyi Res Publica Yuhana Partsa dlya sklikannya uryadu 14 veresnya 2003 roku gromadyani Estoniyi buli sklikani na referendum dlya togo shob diznatis chi hochut voni priyednannya Estoniyi do Yevropejskogo soyuzu 64 elektoratu prijshli na referendum iz nih 66 83 progolosuvali za i 33 17 proti Priyednannya do YeS vidbulos 1 travnya nastupnogo roku V lyutomu 2004 roku Narodna partiya pomirkovanih bula perejmenovana na Social demokratichnu partiyu Estoniyi 24 bereznya prem yer ministr Yuhan Parts ogolosiv pro svoyu vidstavku viddavshi golos nedoviri na golosuvanni v Rijgikogu proti Ministra yusticiyi Kena Marti Vahera yake vidbulos 21 bereznya Rezultat 54 0 social demokrati social liberali Narodnij soyuz Soyuz vitchizni ta Partiya reform odnostajno 32 0 Res Publica i Centristska partiya ne vzyali uchasti v golosuvanni 4 kvitnya 2005 roku prezident Ryujtel zaproponuvav kandidaturu lidera Partiyi reform Andrusa Ansipa na posadu prem yer ministra Ansip sformuvav uryad z koaliciyi svoyeyi Partiyi reform z Narodnim soyuzom ta Centristskoyu partiyeyu Pidtverdzhennya Rijgikogu yake za zakonom malo zatverditi jogo kandidaturu uprodovzh 14 dniv nadijshlo 12 kvitnya 2005 roku Ansipa pidtrimali 53 zi 101 chlena estonskogo parlamentu Sorok deputativ progolosuvali proti jogo kandidaturi 18 travnya 2005 roku Estoniya pidpisala ugodu pro kordon z Rosijskoyu Federaciyeyu v Moskvi Ugodu bulo ratifikovano Rijgikogu 20 chervnya 2005 Vtim naprikinci chervnya rosijske ministerstvo zakordonnih sprav povidomilo sho vono ne maye namiru stati uchasnikom dogovoru pro kordon ta ne vvazhaye sebe pov yazanim polozhennyami sho stosuyutsya ob yektu j meti dogovoru tomu sho Rijgikogu priyednav preambulu do ratifikacijnogo aktu sho posilalas na bilsh rannij dokument v yakomu zgaduvalas radyanska okupaciya Respubliki Estoniya za chasiv radyanskogo periodu Problema ye nevirishenoyu ta perebuvaye v centri yevropejskih obgovoren Pid chas miscevih viboriv nini vikoristovuyut 4 kvitnya 2006 roku Soyuz vitchizni ta Res Publica virishili sformuvati ob yednanu pravo konservativnu partiyu Ob yednannya dvoh partij vidbulos 4 chervnya v Pyarnu Nazva ob yednanoyi partiyi Isamaa ja Res Publica Liit Koaliciyi Partiya Ideologiya Centristska partiya Soyuz vitchizni Narodnij soyuz Social demokratichna partiya Koalicijna partiya Centristska partiya centralno livi socialni liberali 2002 2003 2005 2007 2005 2007 1995Partiya reform centralno pravi klasichni liberali 2002 2003 2005 2007 2021 2022 2003 2005 1992 1995 1999 2002 2007 2003 1999 2002 1995 1997centralno pravi konservatori 2003 2005 2007 2003 2005 Soyuz vitchizni centralno pravi nacionalisti konservatori 1992 1995 1999 2002 2007 1992 1995 1999 2002 2007 2009 Narodnij soyuz centralno livi agrariyi 1995 2005 2007 1995 1997 2005 2007 1995 1999Social demokratichna partiya centralno livi social demokrati 1992 1994 1999 2002 2007 2009 1992 1994 1999 2002 2007 2009 Koalicijna partiya centristi 1995 1995 1997 1995 1999 Vikonavcha vladaBudinok Uryadu Estoniyi Prezident Estoniyi obirayetsya Parlamentom Rijgikogu na p yatirichnij termin yaksho vin chi vona ne nabirayut dvoh tretin golosiv pislya troh raundiv golosuvannya viborcha komisiya stvorena z Parlamentu i chleniv miscevogo samovryaduvannya obiraye prezidenta obirayuchi mizh dvoma kandidatami z najbilshim vidsotkom golosiv Prem yer ministr Estoniyi est Eesti Vabariigi Peaminister glava uryadu Respubliki Estoniya Prem yer ministr obirayetsya prezidentom i zatverdzhuyetsya parlamentom Zazvichaj ce lider najbilshoyi partiyi chi frakciyi v parlamenti Diyalnistyu uryadu keruye prem yer ministr yakij de fakto ye politichnim glavoyu derzhavi Vin ne ocholyuye yakes pevne ministerstvo ale vidpovidno do konstituciyi stezhit za robotoyu uryadu Vazhlivist prem yer ministra i jogo rol v uryadi a takozh jogo vidnosini z inshimi ministrami zazvichaj zalezhat vid poziciyi partiyi liderom yakoyi ye prem yer ministr Zakonodavcha vladaV Derzhavnij Radi Rijgikogu 101 chlen yaki obirayutsya na chotiririchnij termin za proporcijnoyu viborchoyu sistemoyu Sudova vladaVerhovnij sud ye Derzhavnim sudom abo Rijgikohus iz 19 suddyami golova priznachayetsya parlamentom dovichno za podannyam prezidenta Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Estoniyi V Estoniyi nalichuyetsya 15 osnovnih administrativnih okrugiv Vnaslidok geografichnogo j demografichnogo rozmiru cih okrugiv voni radshe rozglyadayutsya yak poviti nizh yak shtati est mnozhina maakonnad odnina maakond Uchast u mizhnarodnih organizaciyahEstoniya ye chlenom BMR RDBM RYe YeBRR YeEK OON YeS FAO MAGATE MBRR IKAO MKChH MFK MGO MOP MVF MMO Interpol MOK MOM sposterigach ISO korespondent MSE MKP NATO OBSYe OON YuNESKO ZYeS partner SOOZ SOIV SOT Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2008 Procitovano 25 listopada 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 13 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 1992 1994 yiyi poslidovnik Liberalno demokratichna partiya 2006 ob yednalas iz Soyuzom vitchizni 2006 ob yednavsya z Res Publica z 1992 do 1999 Pomirkovani viborchij soyuz z 1999 do 2004 Narodna partiya pomirkovanihPosilannyaErik Herron s Guide to Politics of East Central Europe and Eurasia 2 lipnya 2006 u Wayback Machine Enciklopediya Estonika Korotko pro Estoniyu Politichna sistema