Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жеґота (пол. Żegota; Рада допомоги євреям на окупованій території Польщі, 1942–1945) — підпільна організація з порятуноку євреїв, створена Польським урядом у вигнанні. На чолі його стояла Зофія Коссак-Щуцька. Інший видатний діяч цієї організації — Ірена Сендлер. Із «Жеґотою» тісно співпрацював також відомий журналіст та католицький письменник Ян Добрачинський.
| Жеґота | |
 | |
| Транскрипція в МФА | ʐɛˈɡɔta |
|---|---|
| Засновник | d |
| Країна |  Республіка Польща |
| Адміністративна одиниця | Краків |
| Розташування штаб-квартири | Варшава |
 Жеґота у Вікісховищі | |
Поряд із діячами Жеґоти у Польщі було страчено понад 2 000 осіб, які рятували чи допомагали євреям.
Назва
Кодове ім'я Конрад Жеґота, вигадане Зофією Коссак-Щуцькою, походить від імен двох змовників з третьої частини «Дзядів».
Поява
У грудні 1941 року німці розпочали акції масового знищення єврейського населення в концтаборах (так звана «Операція Рейнгард»). 22 липня 1942 року почалася депортація єврейського населення з Варшавського гетто до табору знищення Треблінка.
Єврейська референтура у відділі інформації штабу Армії Крайової систематично збирала інформацію про долю польських євреїв ще з 1941 року. Цим займалися , і (голова Реферату), а керував роботою керівник Інформаційного відділу . Допомога євреям у цей період була спонтанною, не організованою.
11 серпня 1942 року, під час депортації євреїв з Варшавського гетто до концентраційних таборів, польська письменниця Зофія Коссак-Щуцька, яка на той час була президентом Польщі (продовження довоєнної Католицької Акції), виступила з публічним зверненням проти переслідування євреїв під назвою . У ньому висловлювалася рішуча незгода польських католицьких кіл з Голокостом євреїв, що відбувався на території окупованої Польщі. Протест був опублікований конспіративно тиражем 5 000 примірників.
27 вересня 1942 року було створено ім. Конрада Жеґоти, заснований Зофією Коссак-Щуцькою та Вандою Крахельською-Філіпович. 4 грудня 1942 року його замінила Рада допомоги євреям при Урядовому представництві в Польщі[5]. Коссак-Щуцька зрештою не стала членом створеної 4 грудня РПЄ. Вона вважала, що організацією повинні керувати виключно поляки, а не спільно поляки та євреї. Вона також стверджувала, що кращою формою допомоги є спонтанна допомога, без організаційної суворості.
Склад ради
Першим головою Ради став , політик Польської соціалістичної партії; його заступниками - , який представляв Польську селянську партію, і з Бунду. Членами президії Ради стали: від , Владислав Бартошевський від Фронту відродження Польщі, Адольф Берман від (секретар), від Демократичної партії, від урядової делегації, від ФВП та від .
У березні 1943 року Вітольд Беньковський, псевдонім «Венцький», був призначений єврейським референтом в Урядовій делегації для Польщі. Владислав Бартошевський став його заступником у цій референтурі. До завдань цього підрозділу входило забезпечення Ради коштами для операцій з надання допомоги та надсилання звітів до уряду в Лондоні.
Президенти
- Юліан Гробельний () до лютого 1944 р.
- (неурядовий) травень-липень 1944
- Леон Файнер (Бунд) листопад 1944 - січень 1945
Діяльність
Німецьке окупаційне законодавство в Польщі передбачало смертну кару для тих, хто переховував євреїв, тому знайти для них притулок було нелегко. Рада надавала п'ять видів допомоги - легалізацію (наприклад, отримання свідоцтв про хрещення), фінансову, житлову, медичну та дитячу допомогу (допомога єврейським дітям).
Дітей часто переховували у прийомних сім'ях, державних дитячих будинках та інших подібних установах. Сім'ї, які переховували дітей, отримували кошти на їх утримання. У Варшаві дитяче бюро «Жеґота», яке з осені 1943 року очолювала Ірена Сендлерова, надало допомогу близько 2 500 єврейським дітям.
| Кількість людей, яким була надана допомога | Де вона була прихована |
|---|---|
| 1300 | Польські сім'ї |
| 500 | Заклади, якими опікувалися релігійні громади |
| 500 | Заклади |
| 200 | Муніципальний притулок у будинку преподобного Бодуена |
| 100 | У партизанів (підліткі 15-16 років) |
У співпраці з релігійними громадами, зокрема Маріанами та Урсуланами, «Жеґота» забезпечувала євреїв католицькими свідоцтвами про хрещення, які допомагали їм виживати. За потреби виготовлялися також фальшиві кенкарти, свідоцтва про шлюб, посвідчення про роботу тощо. Загалом євреям було видано близько 50 000 фальшивих документів. Документи видавалися безкоштовно, а їхня ціна на чорному ринку була дуже високою. Це була дуже важлива форма допомоги.
Рада також надавала фінансову допомогу, цифри фінансової допомоги є наступними.
| Період | Кількість осіб, яким була надана допомога | МІсце |
|---|---|---|
| Січень-лютий 1943 р. | 200-300 | Варшава |
| Червень 1943 р | 1000 | Варшава |
| Жовтень 1943 р. | 1000-1500 | Варшава та околиці |
| Січень-червень 1944 р. | 3000-4000 | Варшава та околиці |
Важливим аспектом діяльності «Жеґоти» була медична допомога. Зазвичай вона полягала у втручанні лікаря в місці, де переховувалася людина. Євреї, які переховувалися, уникали виходів зі своїх помешкань через страх бути впізнаними чи німцями. З цієї причини навіть складні хірургічні операції доводилося проводити в підпільних, домашніх умовах. Щоб організувати допомогу, представники «Жеґоти» зв'язалися з представниками - організації лікарів, які допомагали пораненим членам Армії Крайової та євреям. прийняв на себе керівництво кабінетом лікарів Жеготи.
За оцінками активістів Ради, до початку Варшавського повстання у серпні 1944 року діяльністю «Жеґоти» (принаймні однією з форм допомоги: легалізацією, фінансовою, житловою, медичною чи дитячою) було охоплено 40-50 тис. осіб на території Генеральної Губернії.
Діяльність «Жеґоти» на 90% фінансувалася з коштів, отриманих зі скарбниці урядової делегації, 10% коштів надходило від єврейських організацій (Бунду та Єврейського національного комітету). Кошти з державної скарбниці частково надходили з грантів, отриманих від єврейських міжнародних організацій. Були також ситуації, коли єврейські міжнародні організації субсидували «Жеґоту» напряму, оминаючи державну скарбницю. Всі гроші, надані урядом в еміграції або іноземними організаціями, доставлялися повітряними десантами, які підбирали загони Армії Крайової. Це було небезпечно. Частину грошей перехоплювали німці.
Пам'ять
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2012.
- Sylwetka na portalu sprawiedliwi.org.pl. (пол.)
- . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 6 липня 2012.
- 2 Zlotys, Poland. en.numista.com (англ.). Процитовано 30 квітня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhegota pol Zegota Rada dopomogi yevreyam na okupovanij teritoriyi Polshi 1942 1945 pidpilna organizaciya z poryatunoku yevreyiv stvorena Polskim uryadom u vignanni Na choli jogo stoyala Zofiya Kossak Shucka Inshij vidatnij diyach ciyeyi organizaciyi Irena Sendler Iz Zhegotoyu tisno spivpracyuvav takozh vidomij zhurnalist ta katolickij pismennik Yan Dobrachinskij ZhegotaTranskripciya v MFAʐɛˈɡɔtaZasnovnikdKrayina Respublika PolshaAdministrativna odinicyaKrakivRoztashuvannya shtab kvartiriVarshava Zhegota u Vikishovishi Poryad iz diyachami Zhegoti u Polshi bulo stracheno ponad 2 000 osib yaki ryatuvali chi dopomagali yevreyam NazvaKodove im ya Konrad Zhegota vigadane Zofiyeyu Kossak Shuckoyu pohodit vid imen dvoh zmovnikiv z tretoyi chastini Dzyadiv PoyavaU grudni 1941 roku nimci rozpochali akciyi masovogo znishennya yevrejskogo naselennya v konctaborah tak zvana Operaciya Rejngard 22 lipnya 1942 roku pochalasya deportaciya yevrejskogo naselennya z Varshavskogo getto do taboru znishennya Treblinka Yevrejska referentura u viddili informaciyi shtabu Armiyi Krajovoyi sistematichno zbirala informaciyu pro dolyu polskih yevreyiv she z 1941 roku Cim zajmalisya i golova Referatu a keruvav robotoyu kerivnik Informacijnogo viddilu Dopomoga yevreyam u cej period bula spontannoyu ne organizovanoyu 11 serpnya 1942 roku pid chas deportaciyi yevreyiv z Varshavskogo getto do koncentracijnih taboriv polska pismennicya Zofiya Kossak Shucka yaka na toj chas bula prezidentom Polshi prodovzhennya dovoyennoyi Katolickoyi Akciyi vistupila z publichnim zvernennyam proti peresliduvannya yevreyiv pid nazvoyu U nomu vislovlyuvalasya rishucha nezgoda polskih katolickih kil z Golokostom yevreyiv sho vidbuvavsya na teritoriyi okupovanoyi Polshi Protest buv opublikovanij konspirativno tirazhem 5 000 primirnikiv 27 veresnya 1942 roku bulo stvoreno im Konrada Zhegoti zasnovanij Zofiyeyu Kossak Shuckoyu ta Vandoyu Krahelskoyu Filipovich 4 grudnya 1942 roku jogo zaminila Rada dopomogi yevreyam pri Uryadovomu predstavnictvi v Polshi 5 Kossak Shucka zreshtoyu ne stala chlenom stvorenoyi 4 grudnya RPYe Vona vvazhala sho organizaciyeyu povinni keruvati viklyuchno polyaki a ne spilno polyaki ta yevreyi Vona takozh stverdzhuvala sho krashoyu formoyu dopomogi ye spontanna dopomoga bez organizacijnoyi suvorosti Sklad radiPershim golovoyu Radi stav politik Polskoyi socialistichnoyi partiyi jogo zastupnikami yakij predstavlyav Polsku selyansku partiyu i z Bundu Chlenami prezidiyi Radi stali vid Vladislav Bartoshevskij vid Frontu vidrodzhennya Polshi Adolf Berman vid sekretar vid Demokratichnoyi partiyi vid uryadovoyi delegaciyi vid FVP ta vid U berezni 1943 roku Vitold Benkovskij psevdonim Venckij buv priznachenij yevrejskim referentom v Uryadovij delegaciyi dlya Polshi Vladislav Bartoshevskij stav jogo zastupnikom u cij referenturi Do zavdan cogo pidrozdilu vhodilo zabezpechennya Radi koshtami dlya operacij z nadannya dopomogi ta nadsilannya zvitiv do uryadu v Londoni Prezidenti Yulian Grobelnij do lyutogo 1944 r neuryadovij traven lipen 1944 Leon Fajner Bund listopad 1944 sichen 1945DiyalnistNimecke okupacijne zakonodavstvo v Polshi peredbachalo smertnu karu dlya tih hto perehovuvav yevreyiv tomu znajti dlya nih pritulok bulo nelegko Rada nadavala p yat vidiv dopomogi legalizaciyu napriklad otrimannya svidoctv pro hreshennya finansovu zhitlovu medichnu ta dityachu dopomogu dopomoga yevrejskim dityam Ditej chasto perehovuvali u prijomnih sim yah derzhavnih dityachih budinkah ta inshih podibnih ustanovah Sim yi yaki perehovuvali ditej otrimuvali koshti na yih utrimannya U Varshavi dityache byuro Zhegota yake z oseni 1943 roku ocholyuvala Irena Sendlerova nadalo dopomogu blizko 2 500 yevrejskim dityam Dopomoga dityam ta pidlitkam ocinka Ireni Sendler Kilkist lyudej yakim bula nadana dopomoga De vona bula prihovana1300 Polski sim yi500 Zakladi yakimi opikuvalisya religijni gromadi500 Zakladi200 Municipalnij pritulok u budinku prepodobnogo Boduena100 U partizaniv pidlitki 15 16 rokiv U spivpraci z religijnimi gromadami zokrema Marianami ta Ursulanami Zhegota zabezpechuvala yevreyiv katolickimi svidoctvami pro hreshennya yaki dopomagali yim vizhivati Za potrebi vigotovlyalisya takozh falshivi kenkarti svidoctva pro shlyub posvidchennya pro robotu tosho Zagalom yevreyam bulo vidano blizko 50 000 falshivih dokumentiv Dokumenti vidavalisya bezkoshtovno a yihnya cina na chornomu rinku bula duzhe visokoyu Ce bula duzhe vazhliva forma dopomogi Rada takozh nadavala finansovu dopomogu cifri finansovoyi dopomogi ye nastupnimi Kilkist osib yakim nadano dopomogu Period Kilkist osib yakim bula nadana dopomoga MIsceSichen lyutij 1943 r 200 300 VarshavaCherven 1943 r 1000 VarshavaZhovten 1943 r 1000 1500 Varshava ta okoliciSichen cherven 1944 r 3000 4000 Varshava ta okolici Vazhlivim aspektom diyalnosti Zhegoti bula medichna dopomoga Zazvichaj vona polyagala u vtruchanni likarya v misci de perehovuvalasya lyudina Yevreyi yaki perehovuvalisya unikali vihodiv zi svoyih pomeshkan cherez strah buti vpiznanimi chi nimcyami Z ciyeyi prichini navit skladni hirurgichni operaciyi dovodilosya provoditi v pidpilnih domashnih umovah Shob organizuvati dopomogu predstavniki Zhegoti zv yazalisya z predstavnikami organizaciyi likariv yaki dopomagali poranenim chlenam Armiyi Krajovoyi ta yevreyam prijnyav na sebe kerivnictvo kabinetom likariv Zhegoti Za ocinkami aktivistiv Radi do pochatku Varshavskogo povstannya u serpni 1944 roku diyalnistyu Zhegoti prinajmni odniyeyu z form dopomogi legalizaciyeyu finansovoyu zhitlovoyu medichnoyu chi dityachoyu bulo ohopleno 40 50 tis osib na teritoriyi Generalnoyi Guberniyi Diyalnist Zhegoti na 90 finansuvalasya z koshtiv otrimanih zi skarbnici uryadovoyi delegaciyi 10 koshtiv nadhodilo vid yevrejskih organizacij Bundu ta Yevrejskogo nacionalnogo komitetu Koshti z derzhavnoyi skarbnici chastkovo nadhodili z grantiv otrimanih vid yevrejskih mizhnarodnih organizacij Buli takozh situaciyi koli yevrejski mizhnarodni organizaciyi subsiduvali Zhegotu napryamu ominayuchi derzhavnu skarbnicyu Vsi groshi nadani uryadom v emigraciyi abo inozemnimi organizaciyami dostavlyalisya povitryanimi desantami yaki pidbirali zagoni Armiyi Krajovoyi Ce bulo nebezpechno Chastinu groshej perehoplyuvali nimci Pam yatNa chest Zhegoti v 1963 roci bulo posadzheno derevo v Aleyi Pravednikiv institutom Yad Vashem Yerusalim U 1995 roci u Varshavi bulo vidkrito U 2009 roci Nacionalnij bank Polshi vipustiv pam yatnu monetu v 2 zlotihMemorialna doshka prisvyachena Zhegoti na Aleyi Pravednikiv u Yad Vashem v YerusalimiPrimitki Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2012 Sylwetka na portalu sprawiedliwi org pl pol Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 6 lipnya 2012 2 Zlotys Poland en numista com angl Procitovano 30 kvitnya 2024 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim