Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Битва на Курській дузі

Битва на Курській дузі
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Битва на Ку́рській дузі́ або Ку́рська би́тва, що тривала з 5 липня по 23 серпня 1943 року, є однією з ключових битв Другої світової війни. В роботах деяких прихильників радянської історіографії вважається найбільшою битвою в історії з застосуванням бронетанкових сил. У радянській історіографії прийнято розділяти битву на три частини: (5-23 липня); Орловську (12 липня — 18 серпня) і Бєлгородсько‑Харківську (3-23 серпня) наступальні операції.

Передумови

У ході зимового наступу Червоної армії і контрнаступу вермахту, на сході України у центрі радянсько-німецького фронту утворився виступ завглибшки до 150 і шириною до 200 кілометрів, обернений у західний бік (так звана «Курська дуга»). Німецьке командування ухвалило рішення провести стратегічну операцію на Курському виступі. Для цього була розроблена і в квітні 1943 року затверджена військова операція під кодовою назвою «Цитадель». Маючи відомості про підготовку німецьких військ до наступу, Ставка Верховного Головнокомандування ухвалила рішення тимчасово перейти до оборони на Курській дузі і в ході оборонної битви знекровити ударні угрупування ворога і цим створити сприятливі умови для переходу радянських військ в контрнаступ, а потім в загальний стратегічний наступ.

Сили сторін

Для проведення операції «Цитадель» німецьке командування зосередило на ділянці 50 дивізій, зокрема 18 танкових і моторизованих. Угрупування налічувало, за даними радянських джерел, близько 900 тис. чоловік, до 10 тис. гармат і мінометів, близько 2,7 тис. танків і більше 2 тис. літаків. Повітряну підтримку німецьким військам надавали сили 4-го і 6-го повітряних флотів.

Ставка ВГК до початку Курської битви створила угрупування (Центральний і Воронезький фронти), що мало більше 1,3 млн чоловік, до 20 тисяч гармат і мінометів, більше 3300 танків і САУ, 2650 літаків. Війська Центрального фронту (командувач — генерал армії Костянтин Рокоссовський) обороняли північний фланг Курського виступу, а війська Воронезького фронту (командувач — генерал армії Микола Ватутін) — південний фланг. Війська, що займали виступ, спиралися на Степовий фронт у складі стрілецького, 3-х танкових, 3-х моторизованих і 3-х кавалерійських корпусів (командувач генерал-полковник Іван Конєв). Координацію дій фронтів здійснювали представники Ставки Маршали Радянського Союзу Георгій Жуков і Олександр Василевський.

Початок німецького наступу

5 липня 1943 року німецькі ударні угрупування за планом операції «Цитадель» почали наступ на Курськ з районів Орла і Бєлгорода.

Про початок операції радянському командуванню було відомо заздалегідь, і ще перед початком німецької артпідготовки запрацювала радянська артилерія. Це зсунуло початок німецького наступу на кілька годин.

З боку Орла наступало угрупування під командуванням генерал-фельдмаршала Гюнтера Ганса фон Клюге (групи армій «Центр»), з боку Білгорода — угрупування під командуванням генерал-фельдмаршала Еріха фон Манштейна (оперативна група «Кемпф» групи армій «Південь»).

Завдання відбити наступ з боку Орла було покладене на війська Центрального фронту, з боку Бєлгорода — Воронезького фронту.

На північному фланзі дуги німецький наступ захлинувся, в той час як на південному фланзі дуги наступ розвивався успішніше, але й тут просування вперед йшло з великими втратами з обох боків. З огляду на це Манштейн змінив напрямок удару з півночі на північний схід.

Прохорівка

Докладніше: Битва під Прохоровкою

12 липня у районі залізничної станції Прохорівка за 56 кілометрів на північ від Бєлгорода відбулася велика зустрічна танкова битва Другої світової війни — битва між танковим угрупуванням німців (оперативна група «Кемпф») і радянськими військами, що завдавали контрудару. Радянська історія говорить про бій до 1200 і навіть 1500 танків і самохідних установок з обох боків в битві. Однак ретельне вивчення документів показує, що це звичайна фальсифікація радянської пропаганди: обидві сторони разом мали не більше 500 танків, причому німці мали на 50 більше, включно з 1 Pz VI Tiger. Запекла битва тривала весь день, до вечора танкові екіпажі разом з піхотою билися врукопаш. Німцям удалося перемогти, оскільки поле бою залишилося за ними, але не вдалося здійснити основну свою задачу: просунутися на оперативний простір наступу, зокрема, в саму Прохоровку вони не увійшли. Радянські втрати в битві значно перевищили німецькі, вони склали понад 170—180 танків, оскільки німці мали можливість вивести пошкоджені танки з поля бою, тому німецькі військові історики говорить лише про два безповоротно втрачені танки легких застарілих конструкцій; хоч імовірно, втрати були більшими. Усі радянські танки німці підірвали чи розібрали на сувеніри.

Сталін, роздратований великими втратами в бою, наказав створити комісію, щоб покарати винних. Але подальші військові успіхи, очевидно, пом'якшили серце «вождя», і до наміру покарати керівництво він вже не повертався.

Не існує жодного кадру кінохроніки або фотознімку, зробленого в ході битви під Прохоровкою або відразу після бою на цьому полі. Це пов'язано з тим, що всі фото- і кінокореспонденти були допущені тільки на північний фланг Курської дуги. А масовий радянський читач про битву під Прохоровкою дізнався тільки в 1953 році, після виходу у світ книги «Курська битва» І.Маркіна (Військове вид-во, 1953 р.)

Радянський наступ

Стратегічна ситуація на фронті змінилася: в Сицилії висадилися союзники, і Гітлер вважав за доцільніше надати допомогу своїм італійським союзникам, оскільки британо-американський наступ в Сицилії становив реальну загрозу для Рейху, а з наступом на Москву можна було зачекати. Тож німці були вимушені перейти до оборони. Найбоєздатніші танкові частини були зняті зі східного фронту і відправлені на середземноморський театр військових дій.

12 липня війська Брянського, Центрального і лівого крила Західного фронтів почали операцію «Кутузов», що мала мету розгромити орловське угрупування супротивника. 13 липня війська Західного і Брянського фронтів прорвали німецьку оборону на болховському, хотинецькому і орловському напрямах і просунулися на глибину від 8 до 25 км. 16 липня війська Брянського фронту вийшли на рубіж річки Олешня, після чого німецьке командування розпочало відведення своїх головних сил на вихідні позиції. До 18 липня війська правого крила Центрального фронту повністю ліквідовували клин супротивника на курському напрямі. Цього ж дня в битву були введені війська Степового фронту, які почали переслідування супротивника, що повертався на початкові позиції.

Розвиваючи наступ, радянські сухопутні війська, підтримані з повітря ударами сил 2-ї і 17-ї повітряних армій, а також авіацією дальньої дії, до 23 серпня 1943 року відкинули супротивника на захід на 140—150 км, оволоділи Орлом, Білгородом і Харковом.

За даними радянських джерел, вермахт втратив в Курській битві 30 дивізій, зокрема 7 танкових, понад 500 тисяч солдатів і офіцерів, 1,5 тисячі танків, більше 3,7 тисяч літаків, 3 тисяч гармат. Втрати радянських військ перевершили німецькі: вони склали 863 тис. чоловік. Під Курськом Червона Армія втратила близько 6 тис. танків.

Після Курської битви співвідношення сил на фронті різко змінилося на користь Червоної Армії, що забезпечило їй сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу.

Увечері 5 серпня 1943 року в Москві вперше прогримів артилерійський салют на честь звільнення Орла і Білгорода (12 залпів з 120 гармат).

Література

  • Карнацевич В. Л. 100 знаменитых сражений. — Харьков., 2004 .
  • Мерников А. Г., Спектор А. А. Всемирная история войн. — Минск., 2005 .
  • Давыдков В. И. Анализ Курской битвы (историко-документальная эпопея). — Курск., 2005 .
  • «Я никогда не видел столько крови» Ольга ТИМОФЕЕВА. Михаил ПОЛИКАРПОВ. https://archive.today/20120803220929/www.izvestia.ru/russia/article36419/
  • Манштейн Э. Утерянные победы. / Сост. С. Переслегин, Р. Исмаилов. — М.: ACT; СПб Terra Fantastica, 1999. — 896 с. — (Военно-историческая библиотека). ≡ Manstein E. von. Verlorene Siege. — Bonn, 1955 http://militera.lib.ru/memo/german/manstein/index.html [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела та література

Посилання

  • Фатальний липень німецького бліцкригу — український погляд на Грюнвальд 1410 та Курськ 1943 [ 28 травня 2012 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Bitva na Ku rskij duzi abo Ku rska bi tva sho trivala z 5 lipnya po 23 serpnya 1943 roku ye odniyeyu z klyuchovih bitv Drugoyi svitovoyi vijni V robotah deyakih prihilnikiv radyanskoyi istoriografiyi vvazhayetsya najbilshoyu bitvoyu v istoriyi z zastosuvannyam bronetankovih sil U radyanskij istoriografiyi prijnyato rozdilyati bitvu na tri chastini 5 23 lipnya Orlovsku 12 lipnya 18 serpnya i Byelgorodsko Harkivsku 3 23 serpnya nastupalni operaciyi PeredumoviU hodi zimovogo nastupu Chervonoyi armiyi i kontrnastupu vermahtu na shodi Ukrayini u centri radyansko nimeckogo frontu utvorivsya vistup zavglibshki do 150 i shirinoyu do 200 kilometriv obernenij u zahidnij bik tak zvana Kurska duga Nimecke komanduvannya uhvalilo rishennya provesti strategichnu operaciyu na Kurskomu vistupi Dlya cogo bula rozroblena i v kvitni 1943 roku zatverdzhena vijskova operaciya pid kodovoyu nazvoyu Citadel Mayuchi vidomosti pro pidgotovku nimeckih vijsk do nastupu Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya uhvalila rishennya timchasovo perejti do oboroni na Kurskij duzi i v hodi oboronnoyi bitvi znekroviti udarni ugrupuvannya voroga i cim stvoriti spriyatlivi umovi dlya perehodu radyanskih vijsk v kontrnastup a potim v zagalnij strategichnij nastup Sili storinDlya provedennya operaciyi Citadel nimecke komanduvannya zoseredilo na dilyanci 50 divizij zokrema 18 tankovih i motorizovanih Ugrupuvannya nalichuvalo za danimi radyanskih dzherel blizko 900 tis cholovik do 10 tis garmat i minometiv blizko 2 7 tis tankiv i bilshe 2 tis litakiv Povitryanu pidtrimku nimeckim vijskam nadavali sili 4 go i 6 go povitryanih flotiv Stavka VGK do pochatku Kurskoyi bitvi stvorila ugrupuvannya Centralnij i Voronezkij fronti sho malo bilshe 1 3 mln cholovik do 20 tisyach garmat i minometiv bilshe 3300 tankiv i SAU 2650 litakiv Vijska Centralnogo frontu komanduvach general armiyi Kostyantin Rokossovskij oboronyali pivnichnij flang Kurskogo vistupu a vijska Voronezkogo frontu komanduvach general armiyi Mikola Vatutin pivdennij flang Vijska sho zajmali vistup spiralisya na Stepovij front u skladi strileckogo 3 h tankovih 3 h motorizovanih i 3 h kavalerijskih korpusiv komanduvach general polkovnik Ivan Konyev Koordinaciyu dij frontiv zdijsnyuvali predstavniki Stavki Marshali Radyanskogo Soyuzu Georgij Zhukov i Oleksandr Vasilevskij Pochatok nimeckogo nastupu5 lipnya 1943 roku nimecki udarni ugrupuvannya za planom operaciyi Citadel pochali nastup na Kursk z rajoniv Orla i Byelgoroda Pro pochatok operaciyi radyanskomu komanduvannyu bulo vidomo zazdalegid i she pered pochatkom nimeckoyi artpidgotovki zapracyuvala radyanska artileriya Ce zsunulo pochatok nimeckogo nastupu na kilka godin Z boku Orla nastupalo ugrupuvannya pid komanduvannyam general feldmarshala Gyuntera Gansa fon Klyuge grupi armij Centr z boku Bilgoroda ugrupuvannya pid komanduvannyam general feldmarshala Eriha fon Manshtejna operativna grupa Kempf grupi armij Pivden Zavdannya vidbiti nastup z boku Orla bulo pokladene na vijska Centralnogo frontu z boku Byelgoroda Voronezkogo frontu Na pivnichnomu flanzi dugi nimeckij nastup zahlinuvsya v toj chas yak na pivdennomu flanzi dugi nastup rozvivavsya uspishnishe ale j tut prosuvannya vpered jshlo z velikimi vtratami z oboh bokiv Z oglyadu na ce Manshtejn zminiv napryamok udaru z pivnochi na pivnichnij shid ProhorivkaDokladnishe Bitva pid Prohorovkoyu 12 lipnya u rajoni zaliznichnoyi stanciyi Prohorivka za 56 kilometriv na pivnich vid Byelgoroda vidbulasya velika zustrichna tankova bitva Drugoyi svitovoyi vijni bitva mizh tankovim ugrupuvannyam nimciv operativna grupa Kempf i radyanskimi vijskami sho zavdavali kontrudaru Radyanska istoriya govorit pro bij do 1200 i navit 1500 tankiv i samohidnih ustanovok z oboh bokiv v bitvi Odnak retelne vivchennya dokumentiv pokazuye sho ce zvichajna falsifikaciya radyanskoyi propagandi obidvi storoni razom mali ne bilshe 500 tankiv prichomu nimci mali na 50 bilshe vklyuchno z 1 Pz VI Tiger Zapekla bitva trivala ves den do vechora tankovi ekipazhi razom z pihotoyu bilisya vrukopash Nimcyam udalosya peremogti oskilki pole boyu zalishilosya za nimi ale ne vdalosya zdijsniti osnovnu svoyu zadachu prosunutisya na operativnij prostir nastupu zokrema v samu Prohorovku voni ne uvijshli Radyanski vtrati v bitvi znachno perevishili nimecki voni sklali ponad 170 180 tankiv oskilki nimci mali mozhlivist vivesti poshkodzheni tanki z polya boyu tomu nimecki vijskovi istoriki govorit lishe pro dva bezpovorotno vtracheni tanki legkih zastarilih konstrukcij hoch imovirno vtrati buli bilshimi Usi radyanski tanki nimci pidirvali chi rozibrali na suveniri Stalin rozdratovanij velikimi vtratami v boyu nakazav stvoriti komisiyu shob pokarati vinnih Ale podalshi vijskovi uspihi ochevidno pom yakshili serce vozhdya i do namiru pokarati kerivnictvo vin vzhe ne povertavsya Ne isnuye zhodnogo kadru kinohroniki abo fotoznimku zroblenogo v hodi bitvi pid Prohorovkoyu abo vidrazu pislya boyu na comu poli Ce pov yazano z tim sho vsi foto i kinokorespondenti buli dopusheni tilki na pivnichnij flang Kurskoyi dugi A masovij radyanskij chitach pro bitvu pid Prohorovkoyu diznavsya tilki v 1953 roci pislya vihodu u svit knigi Kurska bitva I Markina Vijskove vid vo 1953 r Radyanskij nastupStrategichna situaciya na fronti zminilasya v Siciliyi visadilisya soyuzniki i Gitler vvazhav za docilnishe nadati dopomogu svoyim italijskim soyuznikam oskilki britano amerikanskij nastup v Siciliyi stanoviv realnu zagrozu dlya Rejhu a z nastupom na Moskvu mozhna bulo zachekati Tozh nimci buli vimusheni perejti do oboroni Najboyezdatnishi tankovi chastini buli znyati zi shidnogo frontu i vidpravleni na seredzemnomorskij teatr vijskovih dij 12 lipnya vijska Bryanskogo Centralnogo i livogo krila Zahidnogo frontiv pochali operaciyu Kutuzov sho mala metu rozgromiti orlovske ugrupuvannya suprotivnika 13 lipnya vijska Zahidnogo i Bryanskogo frontiv prorvali nimecku oboronu na bolhovskomu hotineckomu i orlovskomu napryamah i prosunulisya na glibinu vid 8 do 25 km 16 lipnya vijska Bryanskogo frontu vijshli na rubizh richki Oleshnya pislya chogo nimecke komanduvannya rozpochalo vidvedennya svoyih golovnih sil na vihidni poziciyi Do 18 lipnya vijska pravogo krila Centralnogo frontu povnistyu likvidovuvali klin suprotivnika na kurskomu napryami Cogo zh dnya v bitvu buli vvedeni vijska Stepovogo frontu yaki pochali peresliduvannya suprotivnika sho povertavsya na pochatkovi poziciyi Rozvivayuchi nastup radyanski suhoputni vijska pidtrimani z povitrya udarami sil 2 yi i 17 yi povitryanih armij a takozh aviaciyeyu dalnoyi diyi do 23 serpnya 1943 roku vidkinuli suprotivnika na zahid na 140 150 km ovolodili Orlom Bilgorodom i Harkovom Za danimi radyanskih dzherel vermaht vtrativ v Kurskij bitvi 30 divizij zokrema 7 tankovih ponad 500 tisyach soldativ i oficeriv 1 5 tisyachi tankiv bilshe 3 7 tisyach litakiv 3 tisyach garmat Vtrati radyanskih vijsk perevershili nimecki voni sklali 863 tis cholovik Pid Kurskom Chervona Armiya vtratila blizko 6 tis tankiv Pislya Kurskoyi bitvi spivvidnoshennya sil na fronti rizko zminilosya na korist Chervonoyi Armiyi sho zabezpechilo yij spriyatlivi umovi dlya rozgortannya zagalnogo strategichnogo nastupu Uvecheri 5 serpnya 1943 roku v Moskvi vpershe progrimiv artilerijskij salyut na chest zvilnennya Orla i Bilgoroda 12 zalpiv z 120 garmat LiteraturaKarnacevich V L 100 znamenityh srazhenij Harkov 2004 Mernikov A G Spektor A A Vsemirnaya istoriya vojn Minsk 2005 Davydkov V I Analiz Kurskoj bitvy istoriko dokumentalnaya epopeya Kursk 2005 Ya nikogda ne videl stolko krovi Olga TIMOFEEVA Mihail POLIKARPOV https archive today 20120803220929 www izvestia ru russia article36419 Manshtejn E Uteryannye pobedy Sost S Pereslegin R Ismailov M ACT SPb Terra Fantastica 1999 896 s Voenno istoricheskaya biblioteka Manstein E von Verlorene Siege Bonn 1955 http militera lib ru memo german manstein index html 1 grudnya 2010 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaM V Koval Kurska bitva 1943 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 528 ISBN 978 966 00 0855 4 R V Pilipchuk Kurska bitva 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaFatalnij lipen nimeckogo blickrigu ukrayinskij poglyad na Gryunvald 1410 ta Kursk 1943 28 travnya 2012 u Wayback Machine Div takozhBitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijni Bitva pid Dubnom Stalingradska bitva Bitva za Berlin

Дата публікації:
Топ