Гутурама білогуза | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Euphonia minuta Cabanis, 1849 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Гутура́ма білогуза (Euphonia minuta) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 9-9,5 см, вага 7,9-11,5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, спина, крила і хвіст синювато-чорні, груди, живіт і боки жовті. Центральна частина живота і гузка білі, на лобі трикутної форми жовта пляма. У самиць верхня частина тіла переважно оливково-зелена, махові і стернові пера чорнуваті. Горло і центральна частина живота сірі, обличчя, груди і живіт тьмяно-жовті. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія
Білогузі гутурами мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і в чагарникових заростях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться переважно ягодами омели, а також іншими ягодами і плодами, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними.
Сезон розмноження триває з лютого по липень. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок і рослинних волокон і внутрішної, встеленої мохом, пухом або іншим м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці. За сезон може вилупитися два виводки.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guturama biloguzaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Guturama Euphonia Vid Guturama biloguzaBinomialna nazvaEuphonia minuta Cabanis 1849Areal viduPidvidi Div tekst PosilannyaVikishovishe Euphonia minutaVikividi Euphonia minutaITIS 560027MSOP 22722760NCBI 1105362 Gutura ma biloguza Euphonia minuta vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Meshkaye v Meksici Centralnij i Pivdennij Americi OpisDovzhina ptaha stanovit 9 9 5 sm vaga 7 9 11 5 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv golova spina krila i hvist sinyuvato chorni grudi zhivit i boki zhovti Centralna chastina zhivota i guzka bili na lobi trikutnoyi formi zhovta plyama U samic verhnya chastina tila perevazhno olivkovo zelena mahovi i sternovi pera chornuvati Gorlo i centralna chastina zhivota siri oblichchya grudi i zhivit tmyano zhovti Ochi temno kari dzob i lapi chornuvati PidvidiVidilyayut dva pidvidi E m humilis Cabanis 1861 vid pivdenno shidnoyi Meksiki Chiapas do zahidnogo Ekvadoru E m minuta Cabanis 1849 vid Kolumbiyi do pivnichnoyi Boliviyi ta do Gviani i Brazilskoyi Amazoniyi Poshirennya i ekologiyaBiloguzi guturami meshkayut v Meksici Gvatemali Belizi Gondurasi Nikaragua Kosta Rici Panami Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami i Francuzkij Gviani Voni zhivut u vologih rivninnih tropichnih lisah na uzlissyah i v chagarnikovih zarostyah Zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami perevazhno na visoti do 500 m nad rivnem morya Zhivlyatsya perevazhno yagodami omeli a takozh inshimi yagodami i plodami dopovnyuyut svij racion dribnimi komahami ta inshimi bezhrebetnimi Sezon rozmnozhennya trivaye z lyutogo po lipen Gnizdo kulepodibne buduyetsya samiceyu i samcem Vono skladayetsya z zovnishnoyi chastini spletenoyi z gilochok i roslinnih volokon i vnutrishnoyi vstelenoyi mohom puhom abo inshim m yakim materialom V kladci vid 2 do 5 yayec Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she deyakij chas Nasidzhuye lishe samicya za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci Za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi