Військове міністерство - найвищий орган центрального військового управління в Російській імперії у 1802-1917 роках.
Військове міністерство (Міністерство військових сухопутних сил) Російської імперії | |
---|---|
Военное министерство (Министерство военных сухопутных сил) Российской империи | |
Загальна інформація | |
Країна | Російська імперія |
Дата створення | 8 (20) вересня 1802 |
Попередні відомства | Військова колегія |
Дата скасування | 1918 рік |
Замінено на | d |
Керівництво діяльністю здійснює | Імператор Всеросійський |
Керівне відомство | Рада Міністрів Російської імперії |
Штаб-квартира | Санкт-Петербург, Будинок Головного штабу |
Кількість співробітників | 1800 |
З 1802 по 1815 іменувався як Міністерство військових сухопутних сил (проте коротка назва посади голови військового відомства «військовий міністр» офіційно використовувалася з 1808 року).
Заснований на підставі маніфесту імператора Олександра I 8 вересня 1802 року. Міністерство займало «будинок з левами» навпроти Ісаакіївського собору.
Історія
У 1802 році, під час заснування в Росії міністерств, було створено Міністерство військових сухопутних сил, Військова колегія увійшла в його склад без змін. З 24 червня 1808 року міністра військових сухопутних сил належало іменувати військовим міністром.
У 1812 році видано «Установу військового міністерства», на підставі якої міністерство мало складатися з:
- департаментів артилерійського, інженерного, інспекторського, провіантського, комісаріатського, медичного та аудиторського;
- канцелярії;
- особливих установ - військово-вченого комітету, військово-топографічного депо та військової друкарні.
У Військовому міністерстві провадилися всі галузі військового управління, крім військово-навчальних закладів, справи яких зосереджувалися в канцелярії цесаревича Костянтина Павловича . На чолі міністерства було поставлено військового міністра (до 1808 року — міністра військово-сухопутних сил), влада якого полягала в тому, що він «міг примушувати всі підлеглі йому місця та особи до виконання законів та установ». Справи, що вимагали нової установи або важливих змін у вже існуючих, а також господарські справи розглядалися радою міністра, що складалася з директорів департаментів та членів генералітету.
У 1815 році було видано Положення про управління військового департаменту, яким був утворений , підпорядкований начальнику цього штабу; до складу його увійшли військовий міністр, інспектори артилерії та інженерного корпусу. У штабі були всі частини військового управління. Військовий міністр, підпорядкований начальнику головного штабу, мав у своєму віданні лише господарську частину; йому були повністю підпорядковані департаменти комісаріатський, провіантський та медичний, артилерійський та інженерний – лише за вживанням сум. Інспектори артилерії та інженерів, керуючи департаментами, надавали відомості про господарські справи військовому міністру, а про решту — начальнику головного штабу.
Такий устрій військового міністерства зберігався до видання нової «Установи Військового міністерства» і «Положення про управління генерал-фельдцейхмейстера і генерал-інспектора з інженерної частини». Цими узаконеннями звання начальника головного штабу було скасовано; знову засновані військова рада та генеральний аудиторіат; утворені канцелярії військового міністерства та військово-похідна. Головний штаб отримав інший склад і в мирний час не становив адміністративної інстанції; у воєнний час він міг діяти лише за особливим високим наказом. Влада військового міністра значно розширилася: у його руках зосередилося начальство над усіма галузями управління, і він став єдиним доповідачем імператору у всіх справах військового відомства. У 1836 році була заснована посада товариша військового міністра, з'єднана зі званням начальника військової похідної канцелярії. Посада існувала до 1861 року.
У 1859 році Комітет піклування заслужених цивільних чиновників, утворений при Військовому міністерстві 21 лютого (5 березня), був переданий у Власну Його Імператорську Величність канцелярію.
В 1862 році у Військовому міністерстві сталися значні зміни, які мали досягти більшої децентралізації і деякого скорочення у особовому складі. Перетворення тривали до 1866 року, а у 1867 році створено новий штат Військового міністерства, 1 січня 1869 року затверджено «Положення про військове міністерство». Головний штаб Його Імператорської Величності було скасовано, і залишилася лише . При військовій раді було призначено 5 головних комітетів: новоствореним — військовому госпітальному та військовому тюремному, та існуючим раніше — військовому навчальному, військовому кодифікаційному і з устрою та утворенню військ.
З департаментів Генерального штабу та інспекторського, а також відділення генерального штабу військового вченого комітету було утворено Головний штаб.
Артилерійський департамент, штаб генерала-фельдцейхмейстера та артилерійське відділення військового вченого комітету склали Головне артилерійське управління.
Інженерний департамент, штаб генерал-інспектора та інженерне відділення військового вченого комітету були з'єднані з Головним інженерним управлінням.
Провіантський та комісаріатський департамент були злиті з Головним інтендантським управлінням.
У 1863 штаб Е. І. Ст. головного начальника військово-навчальних закладів було введено до складу Військового міністерства та з'єднано з управлінням училищ військового відомства під назвою Головного управління військово-навчальних закладів.
був перетворений на . Медичний департамент був перейменований у Головне військово-медичне управління; аудиторіатський - до Головного військово-судового управління; управління іррегулярних військ - в Головне управління козацьких військ.
У 1905 році в Росії була створена незалежна від Військового міністерства, безпосередньо підпорядкована верховній владі, . Міністерство продовжувало існувати і після Лютневої революції 1917 року.
Примітки
- Военное министерство // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Центральное военное управление // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- . bigenc.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
- Столетие Военного министерства. 1802—1902. Исторический очерк развития военного управления в России/ гл. ред. Д. А. Скалон. СПб: Тип. П. Ф. Пантелеева, 1902. — С. 148—149.
- Военное министерство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Военное министерство // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Военный министр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Главный штаб Его Императорского Величества // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Комитет призрения заслуженных гражданских чиновников // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Главный военный суд // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
Література
- Министерство военное // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- http://elib.shpl.ru/ru/nodes/4325-stoletie-voennogo-ministerstva-1802-1902-konspekty-istoricheskih-ocherkov-stoletiya-voennogo-ministerstva-spb-1906#page/1/mode/grid/zoom/1 [ 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Державність Росії. Кн. 1. / Упоряд. О. Ф. Козлов, В. Ф. Янкова . - М. .: Наука, 1996. - С. 89-90. -
- Градосельский У. У. Державні діячі Росії на чолі Військового міністерства. // Військово-історичний журнал . - 2002. - № 9. - С.2-13.
Посилання
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskove ministerstvo najvishij organ centralnogo vijskovogo upravlinnya v Rosijskij imperiyi u 1802 1917 rokah Vijskove ministerstvo Ministerstvo vijskovih suhoputnih sil Rosijskoyi imperiyiVoennoe ministerstvo Ministerstvo voennyh suhoputnyh sil Rossijskoj imperiiZagalna informaciyaKrayina Rosijska imperiyaData stvorennya 8 20 veresnya 1802Poperedni vidomstva Vijskova kolegiyaData skasuvannya 1918 rikZamineno na dKerivnictvo diyalnistyu zdijsnyuye Imperator VserosijskijKerivne vidomstvo Rada Ministriv Rosijskoyi imperiyiShtab kvartira Sankt Peterburg Budinok Golovnogo shtabuKilkist spivrobitnikiv 1800 Z 1802 po 1815 imenuvavsya yak Ministerstvo vijskovih suhoputnih sil prote korotka nazva posadi golovi vijskovogo vidomstva vijskovij ministr oficijno vikoristovuvalasya z 1808 roku Zasnovanij na pidstavi manifestu imperatora Oleksandra I 8 veresnya 1802 roku Ministerstvo zajmalo budinok z levami navproti Isaakiyivskogo soboru IstoriyaU 1802 roci pid chas zasnuvannya v Rosiyi ministerstv bulo stvoreno Ministerstvo vijskovih suhoputnih sil Vijskova kolegiya uvijshla v jogo sklad bez zmin Z 24 chervnya 1808 roku ministra vijskovih suhoputnih sil nalezhalo imenuvati vijskovim ministrom U 1812 roci vidano Ustanovu vijskovogo ministerstva na pidstavi yakoyi ministerstvo malo skladatisya z departamentiv artilerijskogo inzhenernogo inspektorskogo proviantskogo komisariatskogo medichnogo ta auditorskogo kancelyariyi osoblivih ustanov vijskovo vchenogo komitetu vijskovo topografichnogo depo ta vijskovoyi drukarni U Vijskovomu ministerstvi provadilisya vsi galuzi vijskovogo upravlinnya krim vijskovo navchalnih zakladiv spravi yakih zoseredzhuvalisya v kancelyariyi cesarevicha Kostyantina Pavlovicha Na choli ministerstva bulo postavleno vijskovogo ministra do 1808 roku ministra vijskovo suhoputnih sil vlada yakogo polyagala v tomu sho vin mig primushuvati vsi pidlegli jomu miscya ta osobi do vikonannya zakoniv ta ustanov Spravi sho vimagali novoyi ustanovi abo vazhlivih zmin u vzhe isnuyuchih a takozh gospodarski spravi rozglyadalisya radoyu ministra sho skladalasya z direktoriv departamentiv ta chleniv generalitetu U 1815 roci bulo vidano Polozhennya pro upravlinnya vijskovogo departamentu yakim buv utvorenij pidporyadkovanij nachalniku cogo shtabu do skladu jogo uvijshli vijskovij ministr inspektori artileriyi ta inzhenernogo korpusu U shtabi buli vsi chastini vijskovogo upravlinnya Vijskovij ministr pidporyadkovanij nachalniku golovnogo shtabu mav u svoyemu vidanni lishe gospodarsku chastinu jomu buli povnistyu pidporyadkovani departamenti komisariatskij proviantskij ta medichnij artilerijskij ta inzhenernij lishe za vzhivannyam sum Inspektori artileriyi ta inzheneriv keruyuchi departamentami nadavali vidomosti pro gospodarski spravi vijskovomu ministru a pro reshtu nachalniku golovnogo shtabu Takij ustrij vijskovogo ministerstva zberigavsya do vidannya novoyi Ustanovi Vijskovogo ministerstva i Polozhennya pro upravlinnya general feldcejhmejstera i general inspektora z inzhenernoyi chastini Cimi uzakonennyami zvannya nachalnika golovnogo shtabu bulo skasovano znovu zasnovani vijskova rada ta generalnij auditoriat utvoreni kancelyariyi vijskovogo ministerstva ta vijskovo pohidna Golovnij shtab otrimav inshij sklad i v mirnij chas ne stanoviv administrativnoyi instanciyi u voyennij chas vin mig diyati lishe za osoblivim visokim nakazom Vlada vijskovogo ministra znachno rozshirilasya u jogo rukah zoseredilosya nachalstvo nad usima galuzyami upravlinnya i vin stav yedinim dopovidachem imperatoru u vsih spravah vijskovogo vidomstva U 1836 roci bula zasnovana posada tovarisha vijskovogo ministra z yednana zi zvannyam nachalnika vijskovoyi pohidnoyi kancelyariyi Posada isnuvala do 1861 roku U 1859 roci Komitet pikluvannya zasluzhenih civilnih chinovnikiv utvorenij pri Vijskovomu ministerstvi 21 lyutogo 5 bereznya buv peredanij u Vlasnu Jogo Imperatorsku Velichnist kancelyariyu V 1862 roci u Vijskovomu ministerstvi stalisya znachni zmini yaki mali dosyagti bilshoyi decentralizaciyi i deyakogo skorochennya u osobovomu skladi Peretvorennya trivali do 1866 roku a u 1867 roci stvoreno novij shtat Vijskovogo ministerstva 1 sichnya 1869 roku zatverdzheno Polozhennya pro vijskove ministerstvo Golovnij shtab Jogo Imperatorskoyi Velichnosti bulo skasovano i zalishilasya lishe Pri vijskovij radi bulo priznacheno 5 golovnih komitetiv novostvorenim vijskovomu gospitalnomu ta vijskovomu tyuremnomu ta isnuyuchim ranishe vijskovomu navchalnomu vijskovomu kodifikacijnomu i z ustroyu ta utvorennyu vijsk Z departamentiv Generalnogo shtabu ta inspektorskogo a takozh viddilennya generalnogo shtabu vijskovogo vchenogo komitetu bulo utvoreno Golovnij shtab Artilerijskij departament shtab generala feldcejhmejstera ta artilerijske viddilennya vijskovogo vchenogo komitetu sklali Golovne artilerijske upravlinnya Inzhenernij departament shtab general inspektora ta inzhenerne viddilennya vijskovogo vchenogo komitetu buli z yednani z Golovnim inzhenernim upravlinnyam Proviantskij ta komisariatskij departament buli zliti z Golovnim intendantskim upravlinnyam U 1863 shtab E I St golovnogo nachalnika vijskovo navchalnih zakladiv bulo vvedeno do skladu Vijskovogo ministerstva ta z yednano z upravlinnyam uchilish vijskovogo vidomstva pid nazvoyu Golovnogo upravlinnya vijskovo navchalnih zakladiv buv peretvorenij na Medichnij departament buv perejmenovanij u Golovne vijskovo medichne upravlinnya auditoriatskij do Golovnogo vijskovo sudovogo upravlinnya upravlinnya irregulyarnih vijsk v Golovne upravlinnya kozackih vijsk U 1905 roci v Rosiyi bula stvorena nezalezhna vid Vijskovogo ministerstva bezposeredno pidporyadkovana verhovnij vladi Ministerstvo prodovzhuvalo isnuvati i pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku PrimitkiVoennoe ministerstvo Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Centralnoe voennoe upravlenie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref bigenc ru Arhiv originalu za 30 chervnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 Stoletie Voennogo ministerstva 1802 1902 Istoricheskij ocherk razvitiya voennogo upravleniya v Rossii gl red D A Skalon SPb Tip P F Panteleeva 1902 S 148 149 Voennoe ministerstvo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Voennoe ministerstvo Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Voennyj ministr Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Glavnyj shtab Ego Imperatorskogo Velichestva Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Komitet prizreniya zasluzhennyh grazhdanskih chinovnikov Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Glavnyj voennyj sud Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros LiteraturaMinisterstvo voennoe Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref http elib shpl ru ru nodes 4325 stoletie voennogo ministerstva 1802 1902 konspekty istoricheskih ocherkov stoletiya voennogo ministerstva spb 1906 page 1 mode grid zoom 1 3 lyutogo 2022 u Wayback Machine Derzhavnist Rosiyi Kn 1 Uporyad O F Kozlov V F Yankova M Nauka 1996 S 89 90 ISBN 5 02 008597 9 Gradoselskij U U Derzhavni diyachi Rosiyi na choli Vijskovogo ministerstva Vijskovo istorichnij zhurnal 2002 9 S 2 13 Posilannya