Такасу́ґі Сінса́ку (яп. 高杉晋作, たかすぎしんさく; 27 вересня 1839 — 17 травня 1867) — японський політичний і військовий діяч періоду Едо. Самурай Тьосю-хану, монархіст, учень Йосіди Сьоїна. Засновник Тьосю-хану, учасник Сімоносекської війни 1863—1864 років та оборони Тьосю 1866 року. Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.
Такасуґі Сінсаку | |
---|---|
яп. 高杉晋作 | |
Ім'я при народженні | яп. 春風 |
Псевдо | 谷 潜蔵 і 谷 梅之助 |
Народився | 27 вересня 1839[1] d, Хаґі, префектура Ямаґучі, Японія |
Помер | 17 травня 1867[1](27 років) Шімоносекі, префектура Ямаґучі, Японія ·туберкульоз |
Поховання | d |
Країна | Японія |
Діяльність | самурай |
Alma mater | d, d і Q11608018? |
Вчителі | Йосіда Сьоїн |
Знання мов | японська |
Учасник | Сімоносекська війна, d і d |
Конфесія | конфуціанство |
Батько | d |
У шлюбі з | Q100454467? |
|
Біографія
Такасуґі Сінсаку народився 27 вересня 1839 в західнояпонському Тьосю-хані, в самурайській сім'ї. Його батько Такасуґі Тандзі був гвардійцем володаря хану і мав щорічний дохід у 150 коку. В дитинстві Сінсаку навчався в ханській школі , а у 19 років перейшов до приватної школи Йосіди Сьоїна. Останній називав свого учня «стовпом школи» за його успіхи у навчанні, кмітливість та винахідливість.
1858 року Сінсаку вирушив до Едо, де поступив до урядової академії Сьохейдзака. Проте наступного року, після старти Йосіди Сьоїна в ході репресій Ансей, він забрав тіло покійного вчителя і покинув навчання. 1860 року Сінсаку повернувся на батьківщину і став викладати у школі Мейрінкан. Згодом його призначили пажем наступника володаря хану .
1862 року, разом із посольством сьоґунату до Китаю, Сінсаку відвідав Шанхай. Там він вперше дізнався про активну колонізацію Азії провідними державами Західного світу. Під впливом побаченого Сінсаку повернувся до Японії й подав доповідну сьоґунату, в якій виклав свої пропозиції щодо реформування країни. Він пропонував облишити сварки з опозиціонерами й замість створення коаліційного самурайсько-аристократичного уряду негайно зайнятися збагаченням державної скарбниці та нарощуванням боєздатності. Проте сьогунат проігнорував Сінсаку, що підштовхнуло останнього приєднатися до всеяпонського антиурядового й антиіноземного руху. Наприкінці 1862 року Сінсаку разом з однодумцями взяв участь у нападі на посольство Великої Британії в Едо на горі Ґотен. Наступного ж року він прийняв чернечий постриг під іменем Тоґо і повернувся на батьківщину.
Зі спалахом Сімоносекської війни Тьосю-хан призначив Сінсаку помічником урядника Сімоносекі. Дізнавшись про поразку регулярних самурайських частин Тьосю-хану, новопризначений помічник взявся за формування , іррегулярного військового формування на зразок ополчення. До нього приймалися усі, незалежно від суспільного походження і стану. Попри старе озброєння і відсутність належної бойової підготовки, вояки цього формування спромоглися на 3 дні затримати висадку десанту коаліційних військ Великої Британії, Франції, Голландії та США в Сімоносекі.
Наприкінці війни Сінсаку виконував обов'язки офіційного посла Тьосю-хану на мирних переговорах із коаліцією, але через ідеологічні розходження з урядом хану покинув посаду. 1864 року він зібирав свої війська в Сімоносекі та наступного року захопив керівний пост в уряді Тьосю-хану. 1866 року, за посередництва Сакамото Рьоми, Сінсаку уклав таємний союз із Сацума-ханом з метою скинути сьоґунат і встановити пряме Імператорське правління.
В другій половині 1866 року Сінсаку протистояв військам сьоґунату під час другої каральної експедиції уряду в Тьосю. Спочатку він керував бойовими діями Кокурському фронті, а згодом став головнокомандувачем усіх військ Тьосю-хану і спромігся розбити урядові війська. Попри успіх кампанії, 27-річний Сінсаку передчасно помер 17 травня 1867 року від туберкульозу..
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Такасуґі Сінсаку // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
Такасуґі Сінсаку // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Такасуґі Сінсаку |
- (яп.)
- (яп.) Революціонер Такасуґі Сінсаку [ 7 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Takasu gi Sinsa ku yap 高杉晋作 たかすぎしんさく 27 veresnya 1839 17 travnya 1867 yaponskij politichnij i vijskovij diyach periodu Edo Samuraj Tosyu hanu monarhist uchen Josidi Soyina Zasnovnik Tosyu hanu uchasnik Simonosekskoyi vijni 1863 1864 rokiv ta oboroni Tosyu 1866 roku Vshanovuyetsya yak sintoyistke bozhestvo v tokijskomu Svyatilishi Yasukuni Takasugi Sinsakuyap 高杉晋作Im ya pri narodzhenni yap 春風Psevdo 谷 潜蔵 i 谷 梅之助Narodivsya 27 veresnya 1839 1839 09 27 1 d Hagi prefektura Yamaguchi YaponiyaPomer 17 travnya 1867 1867 05 17 1 27 rokiv Shimonoseki prefektura Yamaguchi Yaponiya tuberkulozPohovannya dKrayina YaponiyaDiyalnist samurajAlma mater d d i Q11608018 Vchiteli Josida SoyinZnannya mov yaponskaUchasnik Simonosekska vijna d i dKonfesiya konfucianstvoBatko dU shlyubi z Q100454467 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaTakasugi Sinsaku narodivsya 27 veresnya 1839 v zahidnoyaponskomu Tosyu hani v samurajskij sim yi Jogo batko Takasugi Tandzi buv gvardijcem volodarya hanu i mav shorichnij dohid u 150 koku V ditinstvi Sinsaku navchavsya v hanskij shkoli a u 19 rokiv perejshov do privatnoyi shkoli Josidi Soyina Ostannij nazivav svogo uchnya stovpom shkoli za jogo uspihi u navchanni kmitlivist ta vinahidlivist 1858 roku Sinsaku virushiv do Edo de postupiv do uryadovoyi akademiyi Sohejdzaka Prote nastupnogo roku pislya starti Josidi Soyina v hodi represij Ansej vin zabrav tilo pokijnogo vchitelya i pokinuv navchannya 1860 roku Sinsaku povernuvsya na batkivshinu i stav vikladati u shkoli Mejrinkan Zgodom jogo priznachili pazhem nastupnika volodarya hanu 1862 roku razom iz posolstvom sogunatu do Kitayu Sinsaku vidvidav Shanhaj Tam vin vpershe diznavsya pro aktivnu kolonizaciyu Aziyi providnimi derzhavami Zahidnogo svitu Pid vplivom pobachenogo Sinsaku povernuvsya do Yaponiyi j podav dopovidnu sogunatu v yakij viklav svoyi propoziciyi shodo reformuvannya krayini Vin proponuvav oblishiti svarki z opozicionerami j zamist stvorennya koalicijnogo samurajsko aristokratichnogo uryadu negajno zajnyatisya zbagachennyam derzhavnoyi skarbnici ta naroshuvannyam boyezdatnosti Prote sogunat proignoruvav Sinsaku sho pidshtovhnulo ostannogo priyednatisya do vseyaponskogo antiuryadovogo j antiinozemnogo ruhu Naprikinci 1862 roku Sinsaku razom z odnodumcyami vzyav uchast u napadi na posolstvo Velikoyi Britaniyi v Edo na gori Goten Nastupnogo zh roku vin prijnyav chernechij postrig pid imenem Togo i povernuvsya na batkivshinu Zi spalahom Simonosekskoyi vijni Tosyu han priznachiv Sinsaku pomichnikom uryadnika Simonoseki Diznavshis pro porazku regulyarnih samurajskih chastin Tosyu hanu novopriznachenij pomichnik vzyavsya za formuvannya irregulyarnogo vijskovogo formuvannya na zrazok opolchennya Do nogo prijmalisya usi nezalezhno vid suspilnogo pohodzhennya i stanu Popri stare ozbroyennya i vidsutnist nalezhnoyi bojovoyi pidgotovki voyaki cogo formuvannya spromoglisya na 3 dni zatrimati visadku desantu koalicijnih vijsk Velikoyi Britaniyi Franciyi Gollandiyi ta SShA v Simonoseki Naprikinci vijni Sinsaku vikonuvav obov yazki oficijnogo posla Tosyu hanu na mirnih peregovorah iz koaliciyeyu ale cherez ideologichni rozhodzhennya z uryadom hanu pokinuv posadu 1864 roku vin zibirav svoyi vijska v Simonoseki ta nastupnogo roku zahopiv kerivnij post v uryadi Tosyu hanu 1866 roku za poserednictva Sakamoto Romi Sinsaku uklav tayemnij soyuz iz Sacuma hanom z metoyu skinuti sogunat i vstanoviti pryame Imperatorske pravlinnya V drugij polovini 1866 roku Sinsaku protistoyav vijskam sogunatu pid chas drugoyi karalnoyi ekspediciyi uryadu v Tosyu Spochatku vin keruvav bojovimi diyami Kokurskomu fronti a zgodom stav golovnokomanduvachem usih vijsk Tosyu hanu i spromigsya rozbiti uryadovi vijska Popri uspih kampaniyi 27 richnij Sinsaku peredchasno pomer 17 travnya 1867 roku vid tuberkulozu Div takozhSimonosekska vijnaPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Takasugi Sinsaku Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literaturaTakasugi Sinsaku 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Takasugi Sinsaku yap yap Revolyucioner Takasugi Sinsaku 7 lyutogo 2021 u Wayback Machine yap