Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна База База даних англ database сукупність даних організованих відпов

База даних

База даних
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: База.

База даних (англ. database) – сукупність даних, організованих відповідно до концепції, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між їх елементами; ця сукупність підтримує щонайменше одну з областей застосування (за стандартом ISO/IEC 2382:2015). В загальному випадку база даних містить схеми, таблиці, подання, збережені процедури та інші об'єкти. Дані у базі організовують відповідно до моделі організації даних. Таким чином, сучасна база даних, крім самих даних, містить їх опис та може містити засоби для їх обробки.

В загальному випадку базою даних можна вважати будь-який впорядкований набір даних. Наприклад, паперову картотеку з формулярами про працівників підприємства у відділі кадрів. Але дана стаття зосереджена на використанні баз даних в інформаційних системах. На даний час додатки для роботи з базами даних є одними з найпоширеніших прикладних програм.

Історія розвитку

  • 1960-ті рр. розроблення перших БД. CODASYL — мережева модель даних та одночасно незалежне розроблення ієрархічної БД фірмою North American Rockwell, яка пізніше взята за основу IMS — власної розробки IBM.
  • 1970-ті рр. наукове обґрунтування Едгаром Ф. Коддом основ реляційної моделі, котра на початку зацікавила лише наукові кола. Уперше цю модель було використано у БД Ingres (Берклі) та System R (IBM), що були лише дослідними прототипами, анонсованими протягом 1976 року.
  • 1980-ті рр. поява перших комерційних версій реляційних БД Oracle та DB2. Реляційні БД починають успішно витісняти мережеві та ієрархічні. Дослідження децентралізованих (розподілених) систем БД, проте вони не відіграють особливої ролі на ринку БД.
  • 1990-ті рр. увага науковців спрямовується на об'єктно-орієнтовані БД, які знайшли застосування в першу чергу в тих галузях, де використовуються комплексні дані: інженерні, мультимедійні БД.
  • 2000-ні рр. головним нововведенням є підтримка та застосування XML у БД. Розробники комерційних БД, які панували на ринку у 1990-их рр., отримують все більшу конкуренцію з боку руху відкритого програмного забезпечення. Реакцією на це стає поява безкоштовних версій комерційних БД.

Системи керування базами даних (СКБД)

Докладніше: Система керування базами даних

У сучасних інформаційних системах для забезпечення роботи з базами даних використовують системи керування базами даних (СКБД). Система керування базами даних — це система, заснована на програмних та технічних засобах, яка забезпечує визначення, створення, маніпулювання, контроль, керування та використання баз даних (за стандартом ISO/IEC 2382:2015). Застосунки для роботи з базою даних можуть бути частиною СКБД або автономними. Найпопулярнішими СКБД є MySQL, PostgreSQL, Microsoft SQL Server, Oracle, Sybase, Interbase, Firebird та IBM DB2. СКБД дозволяють ефективно працювати з базами даних, обсяг яких робить неможливим їх ручне опрацювання.

Через тісний зв'язок баз даних з СКБД під терміном «база даних» інколи необґрунтовано та неточно мають на увазі систему керування базами даних. Але варто розрізняти базу даних — сховище даних, та СКБД — засоби для роботи з базою даних. СКБД]] з інформаційної системи може бути видалена, але база даних продовжить існувати. І навпаки: СКБД може функціонувати без жодної бази даних.

В загальному базу даних неможливо просто перемістити з однієї СКБД до іншої. Але СКБД використовують стандарти (SQL, ODBC, JDBC), які уніфікують ряд операцій по роботі з даними і дозволяють різним застосункам працювати з базами даних різних СКБД. СКБД часто класифікують за моделлю організації даних. Найвживаніші СКБД використовують реляційну модель, у якій дані подають у виді таблиць. Для кінцевого користувача (та прикладних програм) робота з базою даних напряму неможлива. Всі маніпуляції над даними здійснюють через спеціальні запити, які надсилають до СКБД. СКБД опрацьовує їх і повертає результат. Безпосередньо з базою даних працює виключно СКБД.

Сучасні СКБД забезпечують функції щодо керування даними, які можна поділити на такі групи:

  • Оголошення даних — створення, зміна та видалення визначень, які описують організацію даних.
  • Модифікація даних — додавання даних, їх редагування та видалення.
  • Отримання даних — надання даних за запитом застосунку у формі, яка дозволяє їх безпосереднє використання. Дані можуть надаватись або у формі, в якій вони зберігаються у базі даних, або в іншій формі (наприклад, через поєднання різних даних).
  • Адміністрування даних — реєстрування та відслідковування дій користувачів, дотримання безпеки роботи з даними, забезпечення надійності та цілісності даних, моніторинг продуктивності, резервне копіювання та відновлення даних тощо.

Архітектура СКБД

Архітектура «файл-сервер»

Ця архітектура передбачає виділення однієї з машин мережі як головної (сервер). На такій машині зберігається спільна централізована БД. Усі інші машини мережі виконують функції робочих станцій, за допомогою яких підтримується доступ користувацької системи до бази даних. Файли бази даних відповідно до призначених для користувача запитів передаються на робочі станції, де в основному і проводиться обробка даних. При великій інтенсивності доступу до одних і тих же даних продуктивність інформаційної системи різко падає. Користувачі також можуть створювати на робочих станціях локальні БД, які використовуються ними монопольно.

Архітектура «клієнт-сервер»

У сучасних мережевих інформаційних системах для роботи із загальною базою даних використовують архітектуру «клієнт-сервер». При цьому в мережі розміщують сервер баз даних. Ним виступає комп'ютер (або комп'ютери), який містить бази даних, СКБД та пов'язане з ними програмне забезпечення, і налаштований для надання користувачам інформаційної системи доступу до бази даних. Клієнти, які працюють із даними (вони можуть бути розташовані на різних комп'ютерах мережі), надсилають відповідні запити серверу. Сервер їх отримує, опрацьовує, та надсилає відповідь клієнту. Сучасні СКБД (MySQL, PostgreSQL, Microsoft SQL Server та інші) працюють відповідно до цієї архітектури. Сервер баз даних, як правило, є достатньо потужною багатопроцесорною системою, яка використовує масиви дисків RAID для підвищення надійності зберігання даних. Використання дискових масивів RAID дозволяє відновити дані, навіть якщо один з дисків вийшов з ладу.

Реалізації СКБД

Комерційні

З відкритим кодом

Сфери використання баз даних

Первинним призначенням бази даних є зберігання масивів даних. Але їх широко використовують і для збереження адміністративної інформації та спеціалізованих даних, наприклад, для інженерних даних чи для економічних моделей. Прикладами використання баз даних можуть бути:

  • автоматизовані системи обліку;
  • реєстри та каталоги;
  • геоінформаційні системи;
  • лінгвістичні бази даних, тобто машинні словники різного типу і призначення;
  • бази даних транспортних систем;
  • системи керування вмістом Інтернет-сайтів, які зберігають у базах даних інформацію про web-сторінки сайту (прикладом можуть бути широко вживані системи керування вмістом Joomla! та WordPress).

Види баз даних

Бази даних класифікують за різними критеріями.

За моделлю організації даних розрізняють такі бази даних:

  • Ієрархічна. Ієрархічна база даних може бути представлена як дерево, що складається з об'єктів різних рівнів. Між об'єктами існують зв'язки типу «предок-нащадок». При цьому можлива ситуація, коли об'єкт не має нащадків або має їх декілька, тоді як у об'єкта-нащадка обов'язково тільки один предок.
  • Мережна. Така база даних подібна до ієрархічної, за винятком того, що кожен об'єкт може мати більше одного предка.
  • Реляційна. Реляційна база даних зберігає дані у вигляді таблиць. Найвживаніші СКБД використовують реляційну модель даних.
  • Об'єктно-орієнтована. У базі даних цього виду дані оформляють у вигляді моделей об'єктів.

За розміщенням даних виділяють такі види баз:

  • Локальна, або централізована. Така база даних підтримується на одному комп'ютері.
  • Розподілена. Частини такої бази даних розміщують на різних комп'ютерах мережі.

За технологією фізичного зберігання виділяють:

  • БД у вторинній пам'яті (традиційні).
  • БД в оперативній пам'яті (in-memory database).
  • БД у третинній пам'яті (tertiary database).

Структуровані та неструктуровані БД

Структуровані БД використовують структури даних, тобто структурований опис типу фактів за допомогою схеми даних, більш відомої як модель даних. Модель даних описує об'єкти та взаємовідношення між ними. Існує декілька моделей (чи типів) баз даних, основні: ієрархічна, мережна та реляційна.

До неструктурованих БД належать повнотекстові бази даних, які містять неструктуровані тексти статей чи книг у формі, що дозволяє здійснювати швидкий пошук (наприклад, як Вікіпедія).

Мови для роботи з базами даних

При роботі з базами даних використовують мови спеціального призначення:

  • Мова визначення даних (Data definition language, DDL) — це мова, яка описує дані та структури даних, а також визначає взаємозв'язки між ними (за стандартом ISO/IEC 2382:2015).
  • Мова маніпулювання даними (Data manipulation language, DML) — це мова, яку підтримує СКБД і яка забезпечує виконання операцій отримання, додавання, зміни та видалення даних (за стандартом ISO/IEC 2382:2015).
  • Мова запитів (Query language) — це мова для користувачів, яка забезпечує отримання та оброблення даних у базі даних (за стандартом ISO/IEC 2382:2015)..

При роботі з реляційними базами даних використовують мову структурних запитів SQL (Structured Query Language), яка поєднує всі три функції (визначення даних, модифікація даних та формування вибірок). Мова SQL стандартизована ANSI та ISO: починаючи з 1986 року, регулярно виходять поновлені стандарти. Слід зауважити, що кожна сучасна СКБД (MySQL, PostgreSQL, Microsoft SQL Server та інші) підтримує свою власну видозміну SQL, так що SQL-запит для однієї СКБД може не працювати в середовищі іншої. Але головні принципи формування SQL-запитів та їх структура однакові та відповідають стандартам ANSI/ISO. При необхідності виконання якоїсь операції над даними клієнт формує лінгвістичну конструкцію мовою SQL, яку називають SQL-запитом, і надсилає її до СКБД. СКБД опрацьовує запит, і результат його виконання (наприклад, вибірку даних) повертає клієнту. Мова, якою оперує СКБД, також може містити засоби для

  • конфігурування СКБД,
  • модифікації, форматування даних та розрахунків,
  • формування обмежень даних.

Див. також

Примітки

  1. ISO/IEC 2382:2015, Information technology — Vocabulary — Part 1: Terms and definitions:
    «database: collection of data organized according to a conceptual structure describing the characteristics of these data and the relationships among their corresponding entities, supporting one or more application areas»
  2. ISO/IEC 2382:2015, Information technology — Vocabulary — Part 1: Terms and definitions:
    «database management system: system, based on hardware and software, for defining, creating, manipulating, controlling, managing, and using databases»
  3. ISO/IEC 2382:2015, Information technology — Vocabulary — Part 1: Terms and definitions:
    «data definition language: database language for describing data and data structures in a database»
  4. ISO/IEC 2382:2015, Information technology — Vocabulary — Part 1: Terms and definitions:
    «data manipulation language: database language, supported by a database management system, used to access a database for operations such as creating, retrieving, reading, writing, and deleting data»
  5. ISO/IEC 2382:2015, Information technology — Vocabulary — Part 1: Terms and definitions:
    «query language: data manipulation language for users to retrieve and possibly modify data in a database»

Література

  • Організація баз даних: практичний курс: Навч. посіб. для студ. / А. Ю. Берко, О. М. Верес; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2003. — 149 c.
  • Резніченко, В.А. (2021). . Проблеми програмування (№ 3). doi:10.15407/pp2021.03.040. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.

Посилання

  • 11 типів сучасних баз даних: короткий опис, схеми і приклади БД [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baza Baza danih angl database sukupnist danih organizovanih vidpovidno do koncepciyi yaka opisuye harakteristiku cih danih i vzayemozv yazki mizh yih elementami cya sukupnist pidtrimuye shonajmenshe odnu z oblastej zastosuvannya za standartom ISO IEC 2382 2015 V zagalnomu vipadku baza danih mistit shemi tablici podannya zberezheni proceduri ta inshi ob yekti Dani u bazi organizovuyut vidpovidno do modeli organizaciyi danih Takim chinom suchasna baza danih krim samih danih mistit yih opis ta mozhe mistiti zasobi dlya yih obrobki V zagalnomu vipadku bazoyu danih mozhna vvazhati bud yakij vporyadkovanij nabir danih Napriklad paperovu kartoteku z formulyarami pro pracivnikiv pidpriyemstva u viddili kadriv Ale dana stattya zoseredzhena na vikoristanni baz danih v informacijnih sistemah Na danij chas dodatki dlya roboti z bazami danih ye odnimi z najposhirenishih prikladnih program Istoriya rozvitku1960 ti rr rozroblennya pershih BD CODASYL merezheva model danih ta odnochasno nezalezhne rozroblennya iyerarhichnoyi BD firmoyu North American Rockwell yaka piznishe vzyata za osnovu IMS vlasnoyi rozrobki IBM 1970 ti rr naukove obgruntuvannya Edgarom F Koddom osnov relyacijnoyi modeli kotra na pochatku zacikavila lishe naukovi kola Upershe cyu model bulo vikoristano u BD Ingres Berkli ta System R IBM sho buli lishe doslidnimi prototipami anonsovanimi protyagom 1976 roku 1980 ti rr poyava pershih komercijnih versij relyacijnih BD Oracle ta DB2 Relyacijni BD pochinayut uspishno vitisnyati merezhevi ta iyerarhichni Doslidzhennya decentralizovanih rozpodilenih sistem BD prote voni ne vidigrayut osoblivoyi roli na rinku BD 1990 ti rr uvaga naukovciv spryamovuyetsya na ob yektno oriyentovani BD yaki znajshli zastosuvannya v pershu chergu v tih galuzyah de vikoristovuyutsya kompleksni dani inzhenerni multimedijni BD 2000 ni rr golovnim novovvedennyam ye pidtrimka ta zastosuvannya XML u BD Rozrobniki komercijnih BD yaki panuvali na rinku u 1990 ih rr otrimuyut vse bilshu konkurenciyu z boku ruhu vidkritogo programnogo zabezpechennya Reakciyeyu na ce staye poyava bezkoshtovnih versij komercijnih BD Sistemi keruvannya bazami danih SKBD Dokladnishe Sistema keruvannya bazami danih U suchasnih informacijnih sistemah dlya zabezpechennya roboti z bazami danih vikoristovuyut sistemi keruvannya bazami danih SKBD Sistema keruvannya bazami danih ce sistema zasnovana na programnih ta tehnichnih zasobah yaka zabezpechuye viznachennya stvorennya manipulyuvannya kontrol keruvannya ta vikoristannya baz danih za standartom ISO IEC 2382 2015 Zastosunki dlya roboti z bazoyu danih mozhut buti chastinoyu SKBD abo avtonomnimi Najpopulyarnishimi SKBD ye MySQL PostgreSQL Microsoft SQL Server Oracle Sybase Interbase Firebird ta IBM DB2 SKBD dozvolyayut efektivno pracyuvati z bazami danih obsyag yakih robit nemozhlivim yih ruchne opracyuvannya Cherez tisnij zv yazok baz danih z SKBD pid terminom baza danih inkoli neobgruntovano ta netochno mayut na uvazi sistemu keruvannya bazami danih Ale varto rozriznyati bazu danih shovishe danih ta SKBD zasobi dlya roboti z bazoyu danih SKBD z informacijnoyi sistemi mozhe buti vidalena ale baza danih prodovzhit isnuvati I navpaki SKBD mozhe funkcionuvati bez zhodnoyi bazi danih V zagalnomu bazu danih nemozhlivo prosto peremistiti z odniyeyi SKBD do inshoyi Ale SKBD vikoristovuyut standarti SQL ODBC JDBC yaki unifikuyut ryad operacij po roboti z danimi i dozvolyayut riznim zastosunkam pracyuvati z bazami danih riznih SKBD SKBD chasto klasifikuyut za modellyu organizaciyi danih Najvzhivanishi SKBD vikoristovuyut relyacijnu model u yakij dani podayut u vidi tablic Dlya kincevogo koristuvacha ta prikladnih program robota z bazoyu danih napryamu nemozhliva Vsi manipulyaciyi nad danimi zdijsnyuyut cherez specialni zapiti yaki nadsilayut do SKBD SKBD opracovuye yih i povertaye rezultat Bezposeredno z bazoyu danih pracyuye viklyuchno SKBD Suchasni SKBD zabezpechuyut funkciyi shodo keruvannya danimi yaki mozhna podiliti na taki grupi Ogoloshennya danih stvorennya zmina ta vidalennya viznachen yaki opisuyut organizaciyu danih Modifikaciya danih dodavannya danih yih redaguvannya ta vidalennya Otrimannya danih nadannya danih za zapitom zastosunku u formi yaka dozvolyaye yih bezposerednye vikoristannya Dani mozhut nadavatis abo u formi v yakij voni zberigayutsya u bazi danih abo v inshij formi napriklad cherez poyednannya riznih danih Administruvannya danih reyestruvannya ta vidslidkovuvannya dij koristuvachiv dotrimannya bezpeki roboti z danimi zabezpechennya nadijnosti ta cilisnosti danih monitoring produktivnosti rezervne kopiyuvannya ta vidnovlennya danih tosho Arhitektura SKBD Arhitektura fajl server Cya arhitektura peredbachaye vidilennya odniyeyi z mashin merezhi yak golovnoyi server Na takij mashini zberigayetsya spilna centralizovana BD Usi inshi mashini merezhi vikonuyut funkciyi robochih stancij za dopomogoyu yakih pidtrimuyetsya dostup koristuvackoyi sistemi do bazi danih Fajli bazi danih vidpovidno do priznachenih dlya koristuvacha zapitiv peredayutsya na robochi stanciyi de v osnovnomu i provoditsya obrobka danih Pri velikij intensivnosti dostupu do odnih i tih zhe danih produktivnist informacijnoyi sistemi rizko padaye Koristuvachi takozh mozhut stvoryuvati na robochih stanciyah lokalni BD yaki vikoristovuyutsya nimi monopolno Arhitektura kliyent server U suchasnih merezhevih informacijnih sistemah dlya roboti iz zagalnoyu bazoyu danih vikoristovuyut arhitekturu kliyent server Pri comu v merezhi rozmishuyut server baz danih Nim vistupaye komp yuter abo komp yuteri yakij mistit bazi danih SKBD ta pov yazane z nimi programne zabezpechennya i nalashtovanij dlya nadannya koristuvacham informacijnoyi sistemi dostupu do bazi danih Kliyenti yaki pracyuyut iz danimi voni mozhut buti roztashovani na riznih komp yuterah merezhi nadsilayut vidpovidni zapiti serveru Server yih otrimuye opracovuye ta nadsilaye vidpovid kliyentu Suchasni SKBD MySQL PostgreSQL Microsoft SQL Server ta inshi pracyuyut vidpovidno do ciyeyi arhitekturi Server baz danih yak pravilo ye dostatno potuzhnoyu bagatoprocesornoyu sistemoyu yaka vikoristovuye masivi diskiv RAID dlya pidvishennya nadijnosti zberigannya danih Vikoristannya diskovih masiviv RAID dozvolyaye vidnoviti dani navit yaksho odin z diskiv vijshov z ladu Realizaciyi SKBD Komercijni Microsoft SQL Server Oracle DB2 Interbase Informix Sybase DinajZ vidkritim kodom MySQL PostgreSQL Firebird SQLiteSferi vikoristannya baz danihPervinnim priznachennyam bazi danih ye zberigannya masiviv danih Ale yih shiroko vikoristovuyut i dlya zberezhennya administrativnoyi informaciyi ta specializovanih danih napriklad dlya inzhenernih danih chi dlya ekonomichnih modelej Prikladami vikoristannya baz danih mozhut buti avtomatizovani sistemi obliku reyestri ta katalogi geoinformacijni sistemi lingvistichni bazi danih tobto mashinni slovniki riznogo tipu i priznachennya bazi danih transportnih sistem sistemi keruvannya vmistom Internet sajtiv yaki zberigayut u bazah danih informaciyu pro web storinki sajtu prikladom mozhut buti shiroko vzhivani sistemi keruvannya vmistom Joomla ta WordPress Vidi baz danihBazi danih klasifikuyut za riznimi kriteriyami Za modellyu organizaciyi danih rozriznyayut taki bazi danih Iyerarhichna Iyerarhichna baza danih mozhe buti predstavlena yak derevo sho skladayetsya z ob yektiv riznih rivniv Mizh ob yektami isnuyut zv yazki tipu predok nashadok Pri comu mozhliva situaciya koli ob yekt ne maye nashadkiv abo maye yih dekilka todi yak u ob yekta nashadka obov yazkovo tilki odin predok Merezhna Taka baza danih podibna do iyerarhichnoyi za vinyatkom togo sho kozhen ob yekt mozhe mati bilshe odnogo predka Relyacijna Relyacijna baza danih zberigaye dani u viglyadi tablic Najvzhivanishi SKBD vikoristovuyut relyacijnu model danih Ob yektno oriyentovana U bazi danih cogo vidu dani oformlyayut u viglyadi modelej ob yektiv Za rozmishennyam danih vidilyayut taki vidi baz Lokalna abo centralizovana Taka baza danih pidtrimuyetsya na odnomu komp yuteri Rozpodilena Chastini takoyi bazi danih rozmishuyut na riznih komp yuterah merezhi Za tehnologiyeyu fizichnogo zberigannya vidilyayut BD u vtorinnij pam yati tradicijni BD v operativnij pam yati in memory database BD u tretinnij pam yati tertiary database Strukturovani ta nestrukturovani BD Strukturovani BD vikoristovuyut strukturi danih tobto strukturovanij opis tipu faktiv za dopomogoyu shemi danih bilsh vidomoyi yak model danih Model danih opisuye ob yekti ta vzayemovidnoshennya mizh nimi Isnuye dekilka modelej chi tipiv baz danih osnovni iyerarhichna merezhna ta relyacijna Do nestrukturovanih BD nalezhat povnotekstovi bazi danih yaki mistyat nestrukturovani teksti statej chi knig u formi sho dozvolyaye zdijsnyuvati shvidkij poshuk napriklad yak Vikipediya Movi dlya roboti z bazami danihPri roboti z bazami danih vikoristovuyut movi specialnogo priznachennya Mova viznachennya danih Data definition language DDL ce mova yaka opisuye dani ta strukturi danih a takozh viznachaye vzayemozv yazki mizh nimi za standartom ISO IEC 2382 2015 Mova manipulyuvannya danimi Data manipulation language DML ce mova yaku pidtrimuye SKBD i yaka zabezpechuye vikonannya operacij otrimannya dodavannya zmini ta vidalennya danih za standartom ISO IEC 2382 2015 Mova zapitiv Query language ce mova dlya koristuvachiv yaka zabezpechuye otrimannya ta obroblennya danih u bazi danih za standartom ISO IEC 2382 2015 Pri roboti z relyacijnimi bazami danih vikoristovuyut movu strukturnih zapitiv SQL Structured Query Language yaka poyednuye vsi tri funkciyi viznachennya danih modifikaciya danih ta formuvannya vibirok Mova SQL standartizovana ANSI ta ISO pochinayuchi z 1986 roku regulyarno vihodyat ponovleni standarti Slid zauvazhiti sho kozhna suchasna SKBD MySQL PostgreSQL Microsoft SQL Server ta inshi pidtrimuye svoyu vlasnu vidozminu SQL tak sho SQL zapit dlya odniyeyi SKBD mozhe ne pracyuvati v seredovishi inshoyi Ale golovni principi formuvannya SQL zapitiv ta yih struktura odnakovi ta vidpovidayut standartam ANSI ISO Pri neobhidnosti vikonannya yakoyis operaciyi nad danimi kliyent formuye lingvistichnu konstrukciyu movoyu SQL yaku nazivayut SQL zapitom i nadsilaye yiyi do SKBD SKBD opracovuye zapit i rezultat jogo vikonannya napriklad vibirku danih povertaye kliyentu Mova yakoyu operuye SKBD takozh mozhe mistiti zasobi dlya konfiguruvannya SKBD modifikaciyi formatuvannya danih ta rozrahunkiv formuvannya obmezhen danih Div takozhSistema keruvannya bazami danih Proyektuvannya bazi danih Temporalni rozshirennya v standarti SQL Relyacijna algebra Relyacijna model danih Normalizaciya baz danih Metadani Struktura danih Tip danih Semantichna optimizaciya zapitiv SUBDPrimitkiISO IEC 2382 2015 Information technology Vocabulary Part 1 Terms and definitions database collection of data organized according to a conceptual structure describing the characteristics of these data and the relationships among their corresponding entities supporting one or more application areas ISO IEC 2382 2015 Information technology Vocabulary Part 1 Terms and definitions database management system system based on hardware and software for defining creating manipulating controlling managing and using databases ISO IEC 2382 2015 Information technology Vocabulary Part 1 Terms and definitions data definition language database language for describing data and data structures in a database ISO IEC 2382 2015 Information technology Vocabulary Part 1 Terms and definitions data manipulation language database language supported by a database management system used to access a database for operations such as creating retrieving reading writing and deleting data ISO IEC 2382 2015 Information technology Vocabulary Part 1 Terms and definitions query language data manipulation language for users to retrieve and possibly modify data in a database LiteraturaOrganizaciya baz danih praktichnij kurs Navch posib dlya stud A Yu Berko O M Veres Nac un t Lviv politehnika L 2003 149 c Reznichenko V A 2021 Problemi programuvannya 3 doi 10 15407 pp2021 03 040 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 3 lyutogo 2022 Posilannya11 tipiv suchasnih baz danih korotkij opis shemi i prikladi BD 25 sichnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ