Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бруант рудошиїй | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zonotrichia capensis (Müller, 1776) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бруант рудошиїй (Zonotrichia capensis) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Поширений у Центральній та Південній Америці.
Поширення
Ареал виду простягається від півдня Мексики до Вогняної Землі; на північ від Амазонки вид присутній лише в гірських районах. Ізольована популяція присутня на острові Гаїті, але вид відсутній на інших островах Карибського басейну. Живе в різних середовищах від рівня моря до 4600 м над рівнем моря, а популяції, що живуть на різних висотах, демонструють різні фізіологічні параметри, що виникли внаслідок адаптації виду до навколишнього середовища. [5] Різноманітні середовища існування виду включають прибережні лісисті ділянки, а також посушливі зони, міські парки, пасовища Анд і субальпійські пагорби.
Опис
Птах завдовжки від 15 до 18 см і вагою близько 18 г. Дорослі птахи мають чорне тім'я з вузькою сірою центральною смугою; пір'я часто утворюють невеликий капюшон на маківці. Ці гребневі пір'я мають довжину близько 9 мм і однакові у самиць і самців. Райдужка червоно-коричнева, ніжки тілесного кольору. Як і дзьоб, вони відносно великі по відношенню до решти тіла. Середня довжина дзьоба становить близько 13,2 мм.
Смужка на очах чорна. Вушна пляма чорна з великою сірою плямою посередині. Всі підвиди мають рудий нашийник. Верх теплого оливково-коричневого кольору з яскравими чорними смугами на спині та плечах. У напрямку до нижньої сторони колір стає більш коричневим і переходить в сірий. Хвіст також чорно-бурий, у південних популяцій він трохи сіріший. Горло і передні боки шиї білі, на грудях переривається посередині вузька чорна смуга. З обох боків грудей є великі лисячо-руді плями. Нижня сторона розмита білувата.
Крила чорно-бурі. Форма і розмір крил варіюються від округлих, коротких крил до довгих, загострених крил. Загалом, крила південних популяцій більші, ніж у північних особин. Жовті смуги майже завжди можна знайти на дузі або краю крил.
Спосіб життя
Живе поодинці або невеликими зграями. У пошуках їжі тримається на землі або на кущах (або на їхній висоті). Під час співу сідає на камінь чи кущ; на трав'янистих ділянках також на трав'яних суцвіттях. Харчується переважно зернами та дрібними комахами.
Період розмноження залежить від регіону, сезону дощів і наявності їжі. Чашеподібне гніздо, яке будує тільки самиця, розташовується на землі, кущі або в поглибленні скелі. Будівельний матеріал складають трави і коріння, а підстилка — з тонких трав і щетини. У кладці 2–3 синьо-зелених, іржастих і сіро-плямистих яєць. Насиджування триває 12-14 днів, насиджує тільки самиця. Пташенята залишають гніздо через 9–11 днів після вилуплення. За сезон дає два виводки.
Підвиди
Визнано 25 підвидів:
- Z. capensis antillarum (Домініканська Республіка)
- Z. capensis septentrionalis (Чіапас, Гондурас, Сальвадор)
- Z. capensis costaricensis (Коста-Ріка, Панама, Колумбія, Венесуела та Еквадор)
- Z. capensis orestera (Панама)
- Z. capensis insularis (Кюрасао і Аруба)
- Z. capensis venezuelae (північ Венесуели)
- Z. capensis inaccessibilis (Амазонас, південь Венесуели)
- Z. capensis roraimae (Колумбія, Венесуела, Гаяна і Бразилія)
- Z. capensis macconnelli (Болівар, південь Венесуели)
- Z. capensis capensis (Французька Гвіана)
- Z. capensis tocantinsi (північ Бразилії)
- Z. capensis matutina (Бразилія і Болівія)
- Z. capensis subtorquata (Бразилія, Аргентина та Уругвай)
- Z. capensis mellea (Парагвай і Аргентина)
- Z. capensis hypoleuca (Болівія та Аргентина)
- Z. capensis illescaensis (Перу)
- Z. capensis huancabambae (Перу)
- Z. capensis peruviensis (Перу)
- Z. capensis carabayae (Перу та Болівія)
- Z. capensis antofagastae (Чилі)
- Z. capensis pulacayensis (Болівія)
- Z. capensis chilensis (Аргентина та Чилі)
- Z. capensis sanborni (Аргентина та Чилі)
- Z. capensis choraules (Аргентина)
- Z. capensis australis (Болівія, Аргентина та Чилі)
Примітки
- BirdLife International (2021). Zonotrichia capensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 жовтня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bruant rudoshiyij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Passerellidae Rid Bruant Zonotrichia Vid Bruant rudoshiyij Binomialna nazva Zonotrichia capensis Muller 1776 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Zonotrichia capensis Vikividi Zonotrichia capensis EOL 45511920 ITIS 563779 MSOP 22721079 NCBI 44391 Fossilworks 372073 Bruant rudoshiyij Zonotrichia capensis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini Passerellidae Poshirenij u Centralnij ta Pivdennij Americi PoshirennyaAreal vidu prostyagayetsya vid pivdnya Meksiki do Vognyanoyi Zemli na pivnich vid Amazonki vid prisutnij lishe v girskih rajonah Izolovana populyaciya prisutnya na ostrovi Gayiti ale vid vidsutnij na inshih ostrovah Karibskogo basejnu Zhive v riznih seredovishah vid rivnya morya do 4600 m nad rivnem morya a populyaciyi sho zhivut na riznih visotah demonstruyut rizni fiziologichni parametri sho vinikli vnaslidok adaptaciyi vidu do navkolishnogo seredovisha 5 Riznomanitni seredovisha isnuvannya vidu vklyuchayut priberezhni lisisti dilyanki a takozh posushlivi zoni miski parki pasovisha And i subalpijski pagorbi OpisPtah zavdovzhki vid 15 do 18 sm i vagoyu blizko 18 g Dorosli ptahi mayut chorne tim ya z vuzkoyu siroyu centralnoyu smugoyu pir ya chasto utvoryuyut nevelikij kapyushon na makivci Ci grebnevi pir ya mayut dovzhinu blizko 9 mm i odnakovi u samic i samciv Rajduzhka chervono korichneva nizhki tilesnogo koloru Yak i dzob voni vidnosno veliki po vidnoshennyu do reshti tila Serednya dovzhina dzoba stanovit blizko 13 2 mm Smuzhka na ochah chorna Vushna plyama chorna z velikoyu siroyu plyamoyu poseredini Vsi pidvidi mayut rudij nashijnik Verh teplogo olivkovo korichnevogo koloru z yaskravimi chornimi smugami na spini ta plechah U napryamku do nizhnoyi storoni kolir staye bilsh korichnevim i perehodit v sirij Hvist takozh chorno burij u pivdennih populyacij vin trohi sirishij Gorlo i peredni boki shiyi bili na grudyah pererivayetsya poseredini vuzka chorna smuga Z oboh bokiv grudej ye veliki lisyacho rudi plyami Nizhnya storona rozmita biluvata Krila chorno buri Forma i rozmir kril variyuyutsya vid okruglih korotkih kril do dovgih zagostrenih kril Zagalom krila pivdennih populyacij bilshi nizh u pivnichnih osobin Zhovti smugi majzhe zavzhdi mozhna znajti na duzi abo krayu kril Sposib zhittyaZhive poodinci abo nevelikimi zgrayami U poshukah yizhi trimayetsya na zemli abo na kushah abo na yihnij visoti Pid chas spivu sidaye na kamin chi kush na trav yanistih dilyankah takozh na trav yanih sucvittyah Harchuyetsya perevazhno zernami ta dribnimi komahami Period rozmnozhennya zalezhit vid regionu sezonu doshiv i nayavnosti yizhi Chashepodibne gnizdo yake buduye tilki samicya roztashovuyetsya na zemli kushi abo v pogliblenni skeli Budivelnij material skladayut travi i korinnya a pidstilka z tonkih trav i shetini U kladci 2 3 sino zelenih irzhastih i siro plyamistih yayec Nasidzhuvannya trivaye 12 14 dniv nasidzhuye tilki samicya Ptashenyata zalishayut gnizdo cherez 9 11 dniv pislya viluplennya Za sezon daye dva vivodki PidvidiViznano 25 pidvidiv Z capensis antillarum Dominikanska Respublika Z capensis septentrionalis Chiapas Gonduras Salvador Z capensis costaricensis Kosta Rika Panama Kolumbiya Venesuela ta Ekvador Z capensis orestera Panama Z capensis insularis Kyurasao i Aruba Z capensis venezuelae pivnich Venesueli Z capensis inaccessibilis Amazonas pivden Venesueli Z capensis roraimae Kolumbiya Venesuela Gayana i Braziliya Z capensis macconnelli Bolivar pivden Venesueli Z capensis capensis Francuzka Gviana Z capensis tocantinsi pivnich Braziliyi Z capensis matutina Braziliya i Boliviya Z capensis subtorquata Braziliya Argentina ta Urugvaj Z capensis mellea Paragvaj i Argentina Z capensis hypoleuca Boliviya ta Argentina Z capensis illescaensis Peru Z capensis huancabambae Peru Z capensis peruviensis Peru Z capensis carabayae Peru ta Boliviya Z capensis antofagastae Chili Z capensis pulacayensis Boliviya Z capensis chilensis Argentina ta Chili Z capensis sanborni Argentina ta Chili Z capensis choraules Argentina Z capensis australis Boliviya Argentina ta Chili PrimitkiBirdLife International 2021 Zonotrichia capensis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 15 zhovtnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaCe nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi