Червиця в'їдлива | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Zeuzera pyrina (Linnaeus, 1761) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Список
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Червиця в'їдлива (Zeuzera pyrina) — вид лускокрилих комах родини червиць (Cossidae). Небезпечний шкідник, завдає значної шкоди плодовим садам, пошкоджує яблуню, грушу, абрикос, горіх. Шкодять гусениці більш ніж на 100 видах лісових, плодових і декоративних рослин.
Поширення
Вид поширений в Європі (за винятком Ірландії), Північній Африці та Азії. Завезений у США.
Опис
Самець з розмахом крил до 50 мм, самиця — 60–65 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям. Черевце товсте, темно-синє з білими поперечними смугами; у самиці закінчується невеликим яйцекладом. Ноги синювато-чорні. Вусики у самиці з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста.
Гусениця завдовжки до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками. Голова, потиличний і анальний щитки темно-коричневі. Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темно-коричнева, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками.
Спосіб життя
Метелики літають з червня-липня по кінець серпня. Активні у вечірні й нічні години. Самиця малорухлива, самці активніші. Самиці відкладають невеликими групами на кору листяних дерев біля бруньок. Самиця може відкласти до 300 яєць. Забарвлення яєць від світло-жовтого до рожевуватого. Форма циліндрична, боки закруглені. Після кладки самиця гине. Інкубація триває 14 днів. Після вилуплення гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітром розносяться на значні відстані. Потрапивши в крону дерев, гусениця вгризається в черешок листя і молоді пагони, де проточує поздовжні ходи. До осені кожна гусениця проточує 3–4 ходи. Після першої зимівлі, від квітня й до осені, гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиничний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Загалом гусениці зимують двічі. Після другої зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, в якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається у червні-липні. Лялечка розвивається 14–18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні.
Вороги
У прохолодну й вологу погоду частина гусениць гине від грибкових і бактеріальних хвороб. Гусениці гинуть також від ендопаразитів. Їх особливо активно заражають браконіда , іхневмоніда й мухи тахіни та .
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 квітня 2020.
- . Fauna Europaea. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
- Phytosanitary Solutions at the Wayback Machine.
- «Leopard Moth Zeuzera pyrina» [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] UKMoths
Посилання
- Lepiforum.de [ 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.vlindernet.nl/vlindersoort.php?vlinderid=4 [ 11 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Paolo Mazzei, Daniel Morel, Raniero Panfili Moths and Butterflies of Europe and North Africa [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про метеликів. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervicya v yidliva Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Chervici Cossidae Rid Vid Chervicya v yidliva Binomialna nazva Zeuzera pyrina Linnaeus 1761 Sinonimi Spisok Phalaena pyrina Linnaeus 1761Phalaena aesculi Linnaeus 1767Zeuzera decipiens Kirby 1892Noctua hypocasstani Poda 1761Zeuzera hypocastrina Dyar 1902Phalaena hilaris Geoffroy in Fourcroy 1785Zeuzera octopunctata Boisduval 1841 Zeuzera pirina Staudinger 1879Zeuzera esculi Staudinger 1895Zeuzera pyrinaab conflua Schultz 1905Zeuzera yprina Stichel 1918Zeuzera yprinaf paulomaculata Stichel 1918Zeuzera pyrinaab confluens Cockayne 1955Zeuzera pyrinaf marginestriata Lempke 1961Zeuzera pyrinia El Hariri 1968 Posilannya Vikishovishe Zeuzera pyrina Vikividi Zeuzera pyrina EOL 851271 ITIS 117913 NCBI 1101072 Chervicya v yidliva Zeuzera pyrina vid luskokrilih komah rodini chervic Cossidae Nebezpechnij shkidnik zavdaye znachnoyi shkodi plodovim sadam poshkodzhuye yablunyu grushu abrikos gorih Shkodyat gusenici bilsh nizh na 100 vidah lisovih plodovih i dekorativnih roslin PoshirennyaVid poshirenij v Yevropi za vinyatkom Irlandiyi Pivnichnij Africi ta Aziyi Zavezenij u SShA OpisSamec z rozmahom kril do 50 mm samicya 60 65 mm Peredni j zadni krila bili z rozkidanimi po nih sinyuvatimi ovalnimi plyamami na spinnomu boci grudej shist velikih temno sinih plyam Cherevce tovste temno sinye z bilimi poperechnimi smugami u samici zakinchuyetsya nevelikim yajcekladom Nogi sinyuvato chorni Vusiki u samici z biluvatim pushkom u samcya polovina vusikiv perista Gusenicya zavdovzhki do 60 mm bila z zhovtuvatim abo rozhevuvatim vidtinkom z chornimi gorbkami vkritimi korotkimi voloskami Golova potilichnij i analnij shitki temno korichnevi Lyalechka zavdovzhki do 30 mm cilindrichna temno korichneva z rogopodibnim vidrostkom mizh ochima kinec cherevcya z 10 zubchikami Sposib zhittyaGusenicya chervici v yidlivoyi Meteliki litayut z chervnya lipnya po kinec serpnya Aktivni u vechirni j nichni godini Samicya maloruhliva samci aktivnishi Samici vidkladayut nevelikimi grupami na koru listyanih derev bilya brunok Samicya mozhe vidklasti do 300 yayec Zabarvlennya yayec vid svitlo zhovtogo do rozhevuvatogo Forma cilindrichna boki zakrugleni Pislya kladki samicya gine Inkubaciya trivaye 14 dniv Pislya viluplennya gusenici rozpovzayutsya po derevu chasto povisayut na pavutinkah i vitrom roznosyatsya na znachni vidstani Potrapivshi v kronu derev gusenicya vgrizayetsya v chereshok listya i molodi pagoni de protochuye pozdovzhni hodi Do oseni kozhna gusenicya protochuye 3 4 hodi Pislya pershoyi zimivli vid kvitnya j do oseni gusenici vgrizayutsya v derevinu stovbura skeletnih gilok i protochuyut odinichnij pozdovzhnij hid spryamovanij ugoru Linyayut sim raziv Zagalom gusenici zimuyut dvichi Pislya drugoyi zimivli pochinayuchi z drugoyi polovini travnya gusenici rozshiryuyut vihidnij otvir i roblyat vertikalnij hid v yakomu zalyalkovuyutsya Masove zalyalkovuvannya vidbuvayetsya u chervni lipni Lyalechka rozvivayetsya 14 18 dib Pered vihodom metelika lyalechka visuvayetsya z otvoru nazovni VorogiU proholodnu j vologu pogodu chastina gusenic gine vid gribkovih i bakterialnih hvorob Gusenici ginut takozh vid endoparazitiv Yih osoblivo aktivno zarazhayut brakonida ihnevmonida j muhi tahini ta Primitki Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2020 Fauna Europaea Arhiv originalu za 29 chervnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2018 Phytosanitary Solutions at the Wayback Machine Leopard Moth Zeuzera pyrina 8 grudnya 2021 u Wayback Machine UKMothsPosilannyaLepiforum de 17 bereznya 2017 u Wayback Machine http www vlindernet nl vlindersoort php vlinderid 4 11 veresnya 2011 u Wayback Machine Paolo Mazzei Daniel Morel Raniero Panfili Moths and Butterflies of Europe and North Africa 24 lipnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro metelikiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi