W-17 | ||
---|---|---|
第十七号掃海艇
| ||
Служба | ||
Тип/клас | тральщик типу W-17 | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верф Sakurajima Ironworks у Осаці | |
Закладено | 1935 | |
Спущено на воду | 3 серпня 1935 | |
Введено в експлуатацію | 15 січня 1936 | |
На службі | 1936—1945 | |
Статус | в квітні 1948 пущений на злам | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 587 | |
Довжина | 72,5 м | |
Ширина | 7,85 м | |
Осадка | 2,5 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 парові котли | |
Потужність | 3200 к.с. | |
Швидкість | 19 вузлів | |
Дальність плавання | 2600 миль (4800 км) на швидкості 12 вузлів | |
Екіпаж | 94 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 2 × 120-мм / 45 калібрів гармати | |
Торпедно-мінне озброєння | 2 паравани або 40 морських мін, 36 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 2 х 13,2-мм кулемети |
W-17 — тральщик Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
Корабель, який належав до типу W-17, спорудили у 1936 році на верфі Sakurajima Ironworks у Осаці.
У січні 1941-го W-17 брав участь у операції із зайняття японськими військами Французького Індокитаю, під час якої, зокрема, побував у Хайфоні.
З травня 1941-го корабель належав до 30-го дивізіону тральщиків. Напередодні вступу Японії у Другу світову війну W-17 перейшов з метрополії до Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а 7 грудня вийшов звідси із завданням супроводжувати загін, що повинен був доправити допоміжний десант на острів Батан (архіпелаг Батанес) у центральній частині Лусонської протоки. Висадка успішно відбулась 8 грудня.
У другій половині грудня 1941-го W-17 брав участь у тралінні затоки Лінагйєн на західному узбережжі Лусону, де висадився головний японський десант.
На початку січня 1942-го тральщик вже перебував у Давао (порт на південному узбережжі острова Мінданао), звідки вийшов 7 січня серед численних кораблів ескорту, які супроводжували транспорти з десантом на Таракан (центр нафтовидобувної промисловості на північно-східному завершенні острова Борнео). Висадка успішно пройшла 11 січня, а 21 січня W-17 рушив з Таракану для супроводу загону, що мав захопити Балікпапан (інший центр нафтової промисловості на сході Борнео). На цей раз японці зустрілись з протидією та втратили кілька транспортів, проте висадка в ніч проти 24 січня пройшла в цілому успішно.
У першій декаді лютого 1942-го W-17 здійснював траління в межах операції заволодіння Макассаром (південно-західний півострів Целебесу). Також є відомості, що тральщик залучали до операції по висадці на острові Ява (відбулась у другій половині лютого — на початку березня).
З кінця березня 1942-го W-17 брав участь у патрулюванні в районі Маніли, що тривало до капітуляції американського гарнізону наприкінці першої декади травня. Після цього у другій половині травня тральщик діяв у центральній частині філіппінського архіпелагу, зокрема патрулював у районі Себу.
У червні 1942-го тральщик перевели до метрополії, після чого десять місяців він ніс патрульно-ескортну службу біля східного узбережжя Японського архіпелагу (передусім в районі Токійської затоки) у військово-морському окрузі Йокосука. 28 червня 1942-го W-17 разом з іншими кораблями взяв участь у полюванні на американський підводний човен , який торпедував та пошкодив гідроавіаносець «Тійода» (можливо відзначити, що в підсумку пошкоджена субмарина мусила перервати похід). 16 грудня під час супроводу конвою підводний човен потопив два судна, після чого W-17 взяв участь у рятувальній операції.
З квітня 1943-го тральщик перевели до військово-морського округу Куре із базуванням на порт Саєкі (південно-східне завершення Кюсю). Тут він став до роботи на трасі між Саєкі та Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) та, зокрема, супроводжував (4—14 травня), (16—25 травня), (9—17 червня), (19—21 червня, супроводжував загін тільки на початковому етапі), (24 червня — 2 липня), (4—13 липня, на переході підводний човен потопив один з транспортів), (20—29 липня), (6—15 серпня). З 18 по 28 серпня W-17 разом зі ще трьома кораблями ескорту супроводжували з Палау до Саєкі . Вже на підході до пункту призначення, вночі 27 серпня, субмарина потопила один з транспортів. W-17 відкрив вогонь та скинув глибинні бомби по ворожому кораблю, що перебував у надводному положенні, проте не досягнув успіху.
Більшу частину вересня 1943-го тральщик провів у Куре, а потім повернувся на трасу Саєкі — Палау, де спершу ескортував (25 вересня — 5 жовтня) та (7—17 жовтня). 31 жовтня W-17 разом зі ще чотирма кораблями ескорту вийшов для супроводу з Саєкі до Палау конвою , який 2 листопада втратив від атак підводних човнів 5 із 12 транспортів. Після цього W-17 повернув назад та 5 листопада прибув до Саєкі. Два наступні переходи (6—17 листопада) та (28 листопада — 7 грудня) пройшли без втрат, тоді як (13—24 грудня) втратив при нападі субмарини один з транспортів. 28 грудня 1943-го — 6 січня 1944-го W-17 повернувся до метрополії з , а 25 січня — 5 лютого 1944-го пройшов назад на Палау разом з .
9—16 лютого 1944-го W-17 брав участь у супроводі конвою , який пройшов з Палау до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані), після чого діяльність корабля стала пов'язаною із Південно-Східною Азією. Спершу W-17 ескортував тут (22—26 лютого, з Такао до Маніли), а 29 лютого вийшов для ескорту , що прямував з Маніли до Мірі (центр нафтовидобутку на північно-західному узбережжі Борнео). 2 березня тральщик відокремився та попрямував назад із зустрічним , що прибув до Маніли 4 березня. Далі W-17 пройшов до Японії з (7—12 березня, Маніла — Такао) і TAMO-11 (15—23 березня, з Такао до Моджі).
З кінця березня по середину квітня 1944-го W-17 пройшов доковий ремонт у Куре, після чого здійснив другий рейс до Південно-Східної Азії, під час якого супроводив конвої MOTA-18 (21—27 квітня, з Моджі до Такао), (28 квітня — 2 травня, на переході було втрачено 2 транспорти), (4—9 травня) та TAMO-19 (11—20 травня).
3 червня 1944-го тральщик вийшов з Моджі у складі охорони , що прямував до Мірі. 13 червня на підході до Маніли ворожа субмарина пошкодила транспорт, після чого W-17 скинув два десятки глибинних бомб, але не зміг досягнути успіху. 23 червня конвой досягнув пункту призначення. З 25 по 30 червня W-17 разом з іншими ескортними кораблями супроводив з Мірі до Сінгапуру конвой MISHI-03. 29 червня субмарина потопила транспорт та пошкодила флотський танкер «Ноторо», після чого W-17 прикривав його проведення на буксирі. Далі W-17 пройшов до Японії з конвоями SHIMI-05 (4—8 липня, з Сінгапуру до Мірі) та (10 липня — 13 серпня, Мірі — Моджі), при цьому в останньому випадку підводний човен «Барбел» потопив два транспорти. W-17 та кайбокан (фрегат) CD-1 провели контратаку глибинними бомбами, яка завдала певних пошкоджень субмарині.
27 серпня 1944-го W-17 розпочав черговий рейс до Південно-Східної Азії з , кінцевим пунктом призначення якого був Мірі. Конвой успішно подолав вкрай небезпечну Лусонську протоку та 6 вересня прибув до Апаррі (північне узбережжя Лусону), після чого W-17 відокремився та 8 вересня зустрів у протоці , який прямував з Такао до Маніли. Наступної доби в районі острова Калаян (архіпелаг Бабуян північніше Лусона) американський підводний човен потопив два транспорти, разом з якими загинуло близько двох тисяч військовослужбовців. 11 вересня, коли TAMA-25 вже рухався уздовж західного узбережжя Лусону, W-17 полишив його і 12 вересня прибув до Такао.
14—16 вересня 1944-го тральщик здійснив вихід з ескортною місією до островів Батанес, після чого повернувся назад і 18 вересня разом з іншими кораблями ескорту повів з Такао до Маніли . 21 вересня американські субмарини потопили два транспорти, один з яких мав на борту понад п'ять тисяч військовослужбовців і цивільних службовців (втім, у підсумку більшість пасажирів вдалось врятувати, хоча близько 1300 осіб загинули), при цьому W-17 провів безуспішну контратаку. 1 жовтня конвой прибув до Маніли.
2—7 жовтня 1944-го тральщик пройшов до Кап-Сен-Жак (наразі Вунгтау у В'єтнамі). 16 жовтня він вийшов звідси разом з конвоєм SAMA-13, пунктом призначення якого була Маніла. 20 жовтня підводний човен потопив два транспорти, а наступної доби конвой прибув до Мірі, де W-17 відокремився та 24—28 жовтня разом зі ще двома тральщиками супроводив до Маніли танкер «Нічінан-Мару № 2» (SAMA-13 прибув до Маніли з іншою охороною 2 листопада).
29 жовтня 1944-го W-17 разом з двома іншими кораблями вийшов з Маніли для супроводу , що складався з одного транспорту для перевезення військ «Асама-Мару», який прямував до Моджі. Втім, 1 листопада американська субмарина потопила цей транспорт, разом з яким загинуло понад п'ять сотень осіб.
2 листопада 1944-го W-17 прибув до Такао, а 4 листопада вийшов звідси для допомоги транспорту «Атлас-Мару», який мав на борту понад тисячу триста військовослужбовців та під час руху в Лусонською протокою був торпедований підводним човном. «Атлас-Мару» у підсумку вдалось довести на буксирі до острова Сабтанг (архіпелаг Батанес) та посадити на мілину, після чого W-17 рушив 6 листопада на південь в охороні MOMA-06. 8 листопада субмарина потопила один з кораблів охорони — торпедний човен «Сагі», при цьому W-17 підібрав 117 вцілілих моряків. 9 листопада загін прибув до Маніли.
11 листопада 1944-го W-17 полишив Манілу, разом зі ще двома тральщиками ескортуючи до порту Юлін (острів Хайнань). На переході підводні човни потопили обидва транспорти конвою і W-17 у підсумку 16 листопада прибув до Кап-Сен-Жак.
З 20 листопада 1944-го W-17 брав участь у охороні конвою SATA-02, єдиний транспорт якого «Хіда-Мару» прямував з Сайгону до Такао. Вночі 26 листопада бомбардувальник B-24, який виконував розвідувальний політ, виявив конвой та атакував його, завдавши пошкоджень обом тральщикам охорони. W-17 зміг 27 листопада досягнути порту Юлін, а от тральщик W-18 у підсумку затонув.
У середині грудня 1944-го W-17 перейшов з Юліна на Формозу, а 3—9 січня 1945-го супроводив з Кіруна (наразі Цзілун) до Моджі конвой TAMO-34. З 11 січня тральщик став у Куре на ремонт, який тривав майже до кінця лютого.
1—9 березня 1945-го W-17 ескортував з Моджі до Кіруна конвой MOTA-40, а 16 березня рушив назад, охороняючи разом зі ще двома ескортними кораблями конвой TAMO-49. На переході підводний човен спершу пошкодив один із транспортів (був невдовзі добитий бомбардувальниками), а потім потопив судно «Нанкін-Мару», разом з яким загинуло близько п'яти сотень осіб. На добу пізніше, на світанку 18 березня, «Спот» обстріляв W-17 зі своєї палубної 127-мм гармати та досягнув одного влучання, яке, втім, завдало лише незначних пошкоджень. 31 березня TAMO-49 прибув до Моджі.
На початку серпня 1945-го W-17 перебував в районі корейського порту Чінкай (наразі Чінхегу), де 2 серпня підірвався на міні, виставленій літаками B-29, які базувались на Маріанських островах. Корабель зазнав пошкоджень, проте не затонув і в підсумку пережив війну.
У квітні 1948-го W-17 пустили на злам у Сасебо.
Примітки
- Japanese Minesweepers. www.combinedfleet.com. Процитовано 11 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
W 17 第十七号掃海艇 Sluzhba Tip klas tralshik tipu W 17 Derzhava prapora Yaponiya Nalezhnist Korabelnya verf Sakurajima Ironworks u Osaci Zakladeno 1935 Spusheno na vodu 3 serpnya 1935 Vvedeno v ekspluataciyu 15 sichnya 1936 Na sluzhbi 1936 1945 Status v kvitni 1948 pushenij na zlam Identifikaciya Parametri Tonnazh 587 Dovzhina 72 5 m Shirina 7 85 m Osadka 2 5 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 parovi turbini 2 parovi kotli Potuzhnist 3200 k s Shvidkist 19 vuzliv Dalnist plavannya 2600 mil 4800 km na shvidkosti 12 vuzliv Ekipazh 94 Ozbroyennya Artileriya 2 120 mm 45 kalibriv garmati Torpedno minne ozbroyennya 2 paravani abo 40 morskih min 36 glibinnih bomb Zenitne ozbroyennya 2 h 13 2 mm kulemeti W 17 tralshik Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Korabel yakij nalezhav do tipu W 17 sporudili u 1936 roci na verfi Sakurajima Ironworks u Osaci U sichni 1941 go W 17 brav uchast u operaciyi iz zajnyattya yaponskimi vijskami Francuzkogo Indokitayu pid chas yakoyi zokrema pobuvav u Hajfoni Z travnya 1941 go korabel nalezhav do 30 go divizionu tralshikiv Naperedodni vstupu Yaponiyi u Drugu svitovu vijnu W 17 perejshov z metropoliyi do Mako vazhliva baza VMF na Peskadorskih ostrovah u pivdennij chastini Tajvanskoyi protoki a 7 grudnya vijshov zvidsi iz zavdannyam suprovodzhuvati zagin sho povinen buv dopraviti dopomizhnij desant na ostriv Batan arhipelag Batanes u centralnij chastini Lusonskoyi protoki Visadka uspishno vidbulas 8 grudnya U drugij polovini grudnya 1941 go W 17 brav uchast u tralinni zatoki Linagjyen na zahidnomu uzberezhzhi Lusonu de visadivsya golovnij yaponskij desant Na pochatku sichnya 1942 go tralshik vzhe perebuvav u Davao port na pivdennomu uzberezhzhi ostrova Mindanao zvidki vijshov 7 sichnya sered chislennih korabliv eskortu yaki suprovodzhuvali transporti z desantom na Tarakan centr naftovidobuvnoyi promislovosti na pivnichno shidnomu zavershenni ostrova Borneo Visadka uspishno projshla 11 sichnya a 21 sichnya W 17 rushiv z Tarakanu dlya suprovodu zagonu sho mav zahopiti Balikpapan inshij centr naftovoyi promislovosti na shodi Borneo Na cej raz yaponci zustrilis z protidiyeyu ta vtratili kilka transportiv prote visadka v nich proti 24 sichnya projshla v cilomu uspishno U pershij dekadi lyutogo 1942 go W 17 zdijsnyuvav tralinnya v mezhah operaciyi zavolodinnya Makassarom pivdenno zahidnij pivostriv Celebesu Takozh ye vidomosti sho tralshik zaluchali do operaciyi po visadci na ostrovi Yava vidbulas u drugij polovini lyutogo na pochatku bereznya Z kincya bereznya 1942 go W 17 brav uchast u patrulyuvanni v rajoni Manili sho trivalo do kapitulyaciyi amerikanskogo garnizonu naprikinci pershoyi dekadi travnya Pislya cogo u drugij polovini travnya tralshik diyav u centralnij chastini filippinskogo arhipelagu zokrema patrulyuvav u rajoni Sebu U chervni 1942 go tralshik pereveli do metropoliyi pislya chogo desyat misyaciv vin nis patrulno eskortnu sluzhbu bilya shidnogo uzberezhzhya Yaponskogo arhipelagu peredusim v rajoni Tokijskoyi zatoki u vijskovo morskomu okruzi Jokosuka 28 chervnya 1942 go W 17 razom z inshimi korablyami vzyav uchast u polyuvanni na amerikanskij pidvodnij choven yakij torpeduvav ta poshkodiv gidroavianosec Tijoda mozhlivo vidznachiti sho v pidsumku poshkodzhena submarina musila perervati pohid 16 grudnya pid chas suprovodu konvoyu pidvodnij choven potopiv dva sudna pislya chogo W 17 vzyav uchast u ryatuvalnij operaciyi Z kvitnya 1943 go tralshik pereveli do vijskovo morskogo okrugu Kure iz bazuvannyam na port Sayeki pivdenno shidne zavershennya Kyusyu Tut vin stav do roboti na trasi mizh Sayeki ta Palau vazhlivij transportnij hab na zahodi Karolinskih ostroviv ta zokrema suprovodzhuvav 4 14 travnya 16 25 travnya 9 17 chervnya 19 21 chervnya suprovodzhuvav zagin tilki na pochatkovomu etapi 24 chervnya 2 lipnya 4 13 lipnya na perehodi pidvodnij choven potopiv odin z transportiv 20 29 lipnya 6 15 serpnya Z 18 po 28 serpnya W 17 razom zi she troma korablyami eskortu suprovodzhuvali z Palau do Sayeki Vzhe na pidhodi do punktu priznachennya vnochi 27 serpnya submarina potopila odin z transportiv W 17 vidkriv vogon ta skinuv glibinni bombi po vorozhomu korablyu sho perebuvav u nadvodnomu polozhenni prote ne dosyagnuv uspihu Bilshu chastinu veresnya 1943 go tralshik proviv u Kure a potim povernuvsya na trasu Sayeki Palau de spershu eskortuvav 25 veresnya 5 zhovtnya ta 7 17 zhovtnya 31 zhovtnya W 17 razom zi she chotirma korablyami eskortu vijshov dlya suprovodu z Sayeki do Palau konvoyu yakij 2 listopada vtrativ vid atak pidvodnih chovniv 5 iz 12 transportiv Pislya cogo W 17 povernuv nazad ta 5 listopada pribuv do Sayeki Dva nastupni perehodi 6 17 listopada ta 28 listopada 7 grudnya projshli bez vtrat todi yak 13 24 grudnya vtrativ pri napadi submarini odin z transportiv 28 grudnya 1943 go 6 sichnya 1944 go W 17 povernuvsya do metropoliyi z a 25 sichnya 5 lyutogo 1944 go projshov nazad na Palau razom z 9 16 lyutogo 1944 go W 17 brav uchast u suprovodi konvoyu yakij projshov z Palau do Takao narazi Gaosyun na Tajvani pislya chogo diyalnist korablya stala pov yazanoyu iz Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu Spershu W 17 eskortuvav tut 22 26 lyutogo z Takao do Manili a 29 lyutogo vijshov dlya eskortu sho pryamuvav z Manili do Miri centr naftovidobutku na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Borneo 2 bereznya tralshik vidokremivsya ta popryamuvav nazad iz zustrichnim sho pribuv do Manili 4 bereznya Dali W 17 projshov do Yaponiyi z 7 12 bereznya Manila Takao i TAMO 11 15 23 bereznya z Takao do Modzhi Z kincya bereznya po seredinu kvitnya 1944 go W 17 projshov dokovij remont u Kure pislya chogo zdijsniv drugij rejs do Pivdenno Shidnoyi Aziyi pid chas yakogo suprovodiv konvoyi MOTA 18 21 27 kvitnya z Modzhi do Takao 28 kvitnya 2 travnya na perehodi bulo vtracheno 2 transporti 4 9 travnya ta TAMO 19 11 20 travnya 3 chervnya 1944 go tralshik vijshov z Modzhi u skladi ohoroni sho pryamuvav do Miri 13 chervnya na pidhodi do Manili vorozha submarina poshkodila transport pislya chogo W 17 skinuv dva desyatki glibinnih bomb ale ne zmig dosyagnuti uspihu 23 chervnya konvoj dosyagnuv punktu priznachennya Z 25 po 30 chervnya W 17 razom z inshimi eskortnimi korablyami suprovodiv z Miri do Singapuru konvoj MISHI 03 29 chervnya submarina potopila transport ta poshkodila flotskij tanker Notoro pislya chogo W 17 prikrivav jogo provedennya na buksiri Dali W 17 projshov do Yaponiyi z konvoyami SHIMI 05 4 8 lipnya z Singapuru do Miri ta 10 lipnya 13 serpnya Miri Modzhi pri comu v ostannomu vipadku pidvodnij choven Barbel potopiv dva transporti W 17 ta kajbokan fregat CD 1 proveli kontrataku glibinnimi bombami yaka zavdala pevnih poshkodzhen submarini 27 serpnya 1944 go W 17 rozpochav chergovij rejs do Pivdenno Shidnoyi Aziyi z kincevim punktom priznachennya yakogo buv Miri Konvoj uspishno podolav vkraj nebezpechnu Lusonsku protoku ta 6 veresnya pribuv do Aparri pivnichne uzberezhzhya Lusonu pislya chogo W 17 vidokremivsya ta 8 veresnya zustriv u protoci yakij pryamuvav z Takao do Manili Nastupnoyi dobi v rajoni ostrova Kalayan arhipelag Babuyan pivnichnishe Lusona amerikanskij pidvodnij choven potopiv dva transporti razom z yakimi zaginulo blizko dvoh tisyach vijskovosluzhbovciv 11 veresnya koli TAMA 25 vzhe ruhavsya uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Lusonu W 17 polishiv jogo i 12 veresnya pribuv do Takao 14 16 veresnya 1944 go tralshik zdijsniv vihid z eskortnoyu misiyeyu do ostroviv Batanes pislya chogo povernuvsya nazad i 18 veresnya razom z inshimi korablyami eskortu poviv z Takao do Manili 21 veresnya amerikanski submarini potopili dva transporti odin z yakih mav na bortu ponad p yat tisyach vijskovosluzhbovciv i civilnih sluzhbovciv vtim u pidsumku bilshist pasazhiriv vdalos vryatuvati hocha blizko 1300 osib zaginuli pri comu W 17 proviv bezuspishnu kontrataku 1 zhovtnya konvoj pribuv do Manili 2 7 zhovtnya 1944 go tralshik projshov do Kap Sen Zhak narazi Vungtau u V yetnami 16 zhovtnya vin vijshov zvidsi razom z konvoyem SAMA 13 punktom priznachennya yakogo bula Manila 20 zhovtnya pidvodnij choven potopiv dva transporti a nastupnoyi dobi konvoj pribuv do Miri de W 17 vidokremivsya ta 24 28 zhovtnya razom zi she dvoma tralshikami suprovodiv do Manili tanker Nichinan Maru 2 SAMA 13 pribuv do Manili z inshoyu ohoronoyu 2 listopada 29 zhovtnya 1944 go W 17 razom z dvoma inshimi korablyami vijshov z Manili dlya suprovodu sho skladavsya z odnogo transportu dlya perevezennya vijsk Asama Maru yakij pryamuvav do Modzhi Vtim 1 listopada amerikanska submarina potopila cej transport razom z yakim zaginulo ponad p yat soten osib 2 listopada 1944 go W 17 pribuv do Takao a 4 listopada vijshov zvidsi dlya dopomogi transportu Atlas Maru yakij mav na bortu ponad tisyachu trista vijskovosluzhbovciv ta pid chas ruhu v Lusonskoyu protokoyu buv torpedovanij pidvodnim chovnom Atlas Maru u pidsumku vdalos dovesti na buksiri do ostrova Sabtang arhipelag Batanes ta posaditi na milinu pislya chogo W 17 rushiv 6 listopada na pivden v ohoroni MOMA 06 8 listopada submarina potopila odin z korabliv ohoroni torpednij choven Sagi pri comu W 17 pidibrav 117 vcililih moryakiv 9 listopada zagin pribuv do Manili 11 listopada 1944 go W 17 polishiv Manilu razom zi she dvoma tralshikami eskortuyuchi do portu Yulin ostriv Hajnan Na perehodi pidvodni chovni potopili obidva transporti konvoyu i W 17 u pidsumku 16 listopada pribuv do Kap Sen Zhak Z 20 listopada 1944 go W 17 brav uchast u ohoroni konvoyu SATA 02 yedinij transport yakogo Hida Maru pryamuvav z Sajgonu do Takao Vnochi 26 listopada bombarduvalnik B 24 yakij vikonuvav rozviduvalnij polit viyaviv konvoj ta atakuvav jogo zavdavshi poshkodzhen obom tralshikam ohoroni W 17 zmig 27 listopada dosyagnuti portu Yulin a ot tralshik W 18 u pidsumku zatonuv U seredini grudnya 1944 go W 17 perejshov z Yulina na Formozu a 3 9 sichnya 1945 go suprovodiv z Kiruna narazi Czilun do Modzhi konvoj TAMO 34 Z 11 sichnya tralshik stav u Kure na remont yakij trivav majzhe do kincya lyutogo 1 9 bereznya 1945 go W 17 eskortuvav z Modzhi do Kiruna konvoj MOTA 40 a 16 bereznya rushiv nazad ohoronyayuchi razom zi she dvoma eskortnimi korablyami konvoj TAMO 49 Na perehodi pidvodnij choven spershu poshkodiv odin iz transportiv buv nevdovzi dobitij bombarduvalnikami a potim potopiv sudno Nankin Maru razom z yakim zaginulo blizko p yati soten osib Na dobu piznishe na svitanku 18 bereznya Spot obstrilyav W 17 zi svoyeyi palubnoyi 127 mm garmati ta dosyagnuv odnogo vluchannya yake vtim zavdalo lishe neznachnih poshkodzhen 31 bereznya TAMO 49 pribuv do Modzhi Na pochatku serpnya 1945 go W 17 perebuvav v rajoni korejskogo portu Chinkaj narazi Chinhegu de 2 serpnya pidirvavsya na mini vistavlenij litakami B 29 yaki bazuvalis na Marianskih ostrovah Korabel zaznav poshkodzhen prote ne zatonuv i v pidsumku perezhiv vijnu U kvitni 1948 go W 17 pustili na zlam u Sasebo PrimitkiJapanese Minesweepers www combinedfleet com Procitovano 11 bereznya 2024