Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
W-18 — тральщик Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
| W-18 | ||
|---|---|---|
| 第十八号掃海艇 | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | тральщик типу W-17 | |
| Держава прапора |  Японія | |
| Належність |  | |
| Корабельня | верф Mitsui у Тамано | |
| Закладено | 2 лютого 1935 | |
| Спущено на воду | 19 вересня 1935 | |
| Введено в експлуатацію | 30 квітня 1936 | |
| На службі | 1936—1944 | |
| Загибель | затонув 27 листопада 1944 у Південнокитайському морі | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 587 | |
| Довжина | 72,5 м | |
| Ширина | 7,85 м | |
| Осадка | 2,5 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 парові котли | |
| Потужність | 3200 к.с. | |
| Швидкість | 19 вузлів | |
| Дальність плавання | 2600 миль (4800 км) на швидкості 12 вузлів | |
| Екіпаж | 94 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 120-мм / 45 калібрів гармати | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 паравани або 40 морських мін, 36 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 2 х 13,2-мм кулемети | |
Корабель, який належав до типу W-17, спорудили у 1936 році на верфі компанії Mitsui в Тамано.
З травня 1941-го корабель належав до 30-го дивізіону тральщиків. Напередодні вступу Японії у Другу світову війну W-18 перейшов з метрополії до Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а 7 грудня вийшов звідси із завданням супроводжувати загін, що мав доправити допоміжний десант на острів Батан (архіпелаг Батанес) у центральній частині Лусонської протоки. Висадка успішно відбулась 8 грудня.
У другій половині грудня 1941-го W-18 брав участь у тралінні затоки Лінагйєн на західному узбережжі Лусону, де висадився головний японський десант.
На початку січня 1942-го тральщик уже перебував у Давао (порт на південному узбережжі острова Мінданао), звідки вийшов 7 січня серед численних кораблів ескорту, які супроводжували транспорти з десантом на Таракан (центр нафтовидобувної промисловості на північно-східному завершенні острова Борнео). Висадка успішно пройшла 11 січня, а 21 січня W-18 рушив з Таракану для супроводу загону, що мав захопити Балікпапан (інший центр нафтової промисловості на сході Борнео). Цього разу японці зустрілись із протидією та втратили кілька транспортів, проте висадка в ніч проти 24 січня пройшла в цілому успішно.
У першій декаді лютого 1942-го W-18 здійснював траління в межах операції заволодіння Макассаром (південно-західний півострів Целебесу). Також є відомості, що тральщик залучали до операції з висадки на острові Ява (відбулась у другій половині лютого — на початку березня).
З кінця березня 1942-го W-18 брав участь у патрулюванні в районі Маніли, що тривало до капітуляції американського гарнізону наприкінці першої декади травня.
У червні 1942-го тральщик перевели до метрополії, після чого більш як рік він ніс патрульно-ескортну службу біля східного узбережжя Японського архіпелагу — спершу у військово-морському окрузі Йокосука, де його діяльність передусім зосереджувалась на районі Токійської затоки, а з травня 1943-го у військово-морському окрузі Куре з базуванням на порт Саєкі (південно-східне завершення Кюсю). 22 квітня 1943-го в умовах поганої погоди W-18 сів на мілину, після чого більш як два тижні проходив доковий ремонт у Йокосуці.
З 21 липня по 12 серпня 1943-го тральщик провів на доковому ремонті в Куре, після чого став до роботи на трасі між Саєкі та Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів). Зокрема, він супроводжував тут (21—30 серпня), (2 — 2 вересня), (30 вересня — 10 жовтня), (13—22 жовтня). З 31 жовтня по 11 листопада W-18 разом зі ще чотирма кораблями ескорту супроводжували з Саєкі до Палау , який втратив від атак підводних човнів 5 із 12 транспортів. Подальші переходи конвоїв (14—23 листопада), (прибув до Саєкі 7 грудня, при цьому W-18 супроводжував його лише на частині маршруту), (5—14 грудня) та (17—28 грудня) пройшли без втрат (в останньому випадку на підході до Японії тральщику довелось узяти на буксир одне з суден, що зазнало аварії машини).
11 січня 1944-го W-18 разом із переобладнаним тральщиком вийшли з Саєкі для супроводу . Вже тієї ж доби американська субмарина потопила один з транспортів, що перевозив дві з половиною тисячі військовослужбовців, втім, абсолютну більшість з них вдалось врятувати і загинуло лише близько двохсот осіб. 12 січня конвой повернувся назад до Саєкі, а наступної доби знову рушив у море. Під час переходу підводні човни потопили ще два транспорти, причому разом з одним втратили мінісубмарину, яку вели на буксирі, тоді як разом з іншим загинуло тисячу сімсот осіб (хоча ще понад тисячу двісті військовослужбовців вдалось урятувати). Четвертий транспорт спершу зазнав пошкоджень від артилерійського вогню, відстав від загону, а 17 січня був добитий і затонув разом з другою мінісубмариною. W-18 певний час здійснював протичовновий пошук, 24 січня прибув на Окінаву, а 3—10 лютого ескортував з Кіруну (наразі Цзілун на Тайвані) останній транспорт конвою О-105.
13—16 лютого 1944-го W-18 виходив для супроводу на завершальній ділянці маршруту , а 18—26 лютого тральщик брав участь у супроводі , який пройшов з Палау до Такао. 28 лютого — 7 березня W-18 пройшов з Такао до японського порту Моджі у складі охорони конвою TAMO-07.
На початку квітня 1944-го тральщик рушив до Південно-Східної Азії, де ніс службу більш як три місяці. Спершу він пройшов з Японії до Такао у складі охорони конвою MOTA-16 (5—11 квітня), а потім ескортував YUTA-04 (14—15 квітня зустрів конвой на завершальній частині маршруту від хайнанського порту Юлін до Такао), TASA-17 (19—27 квітня від Такао до Сайгону), Rinji (3—5 травня Сайгон — Сінгапур), SHIMI-02 (7—12 травня від Сінгапуру до центра нафтовидобутку на північно-західному узбережжі Борнео у Мірі), MISHI-01 (12—15 травня, Мірі — Сінгапур), SHIMI-03 (18—22 травня), MISHI-02 (24—29 травня), SHISA-21 (2—4 червня, з Сінгапуру до Сайгону), SASHI-25A (13—18 червня, Сайгон — Сінгапур), SHIMI-04 (20—24 червня). Нарешті, 27 червня — 17 липня W-18 пройшов з від Мірі до Моджі.
26 липня 1944-го W-18 розпочав новий рейс до Південно-Східної Азії в ескорті , який прямував з Моджі до Мірі. Втім, 8 серпня після прибуття до Маніли W-18 відокремився і 12—26 серпня супроводив звідси до Сайгону конвой MASA-10, який на переході втратив один з транспортів (загинуло близько 500 військовослужбовців із 3300, що перебували на борту). 2—8 вересня тральщик повернувся до Маніли з конвоєм SAMA-12. 20—26 вересня W-18 удруге здійснив перехід до Сайгону з конвоєм MASA-11, а 3 жовтня рушив назад, маючи під охороною SAMA-13. Невдовзі сильний вітер виніс три транспорти на берег, після чого інші повернулись до порту, а кораблі ескорту залучили до прикриття операції зі зняття суден з мілини. Лише 16 жовтня SAMA-13 розпочав другу спробу пройти за маршрутом, а 20 жовтня підводний човен потопив два транспорти. Наступної доби конвой прибув до Мірі, де W-18 відокремився та 24—28 жовтня разом зі ще двома тральщиками супроводив до Маніли танкер «Нічінан-Мару № 2» (SAMA-13 прибув до Маніли з іншою охороною 2 листопада).
29 жовтня 1944-го W-18 разом із двома іншими кораблями вийшов з Маніли для супроводу конвою MAMO-04, що складався з одного транспорту для перевезення військ «Асама-Мару», який прямував до Моджі. Втім, 1 листопада американська субмарина потопила цей транспорт, разом з яким загинуло понад п'ять сотень осіб.
2 листопада 1944-го W-18 прибув до Такао, а 4 листопада вийшов звідси для допомоги транспорту «Атлас-Мару», який мав на борту понад тисячу триста військовослужбовців та під час руху в конвої MOMA-06 Лусонською протокою був торпедований підводним човном. «Атлас-Мару» в підсумку вдалось довести на буксирі до острова Сабтанг (архіпелаг Батанес) та посадити на мілину, після чого W-18 рушив 6 листопада на південь в охороні MOMA-06. 9 листопада загін прибув до Маніли.
11 листопада 1944-го W-18 полишив Манілу, разом зі ще двома тральщиками ескортуючи до порту Юлін (острів Хайнань). На переході підводні човни потопили обидва транспорти конвою і W-18 у підсумку 16 листопада прибув до Кап-Сен-Жак (наразі Вунгау у В'єтнамі).
З 20 листопада 1944-го W-18 брав участь у охороні конвою SATA-02, єдиний транспорт якого «Хіда-Мару» прямував з Сайгону до Такао. Вночі 26 листопада бомбардувальник B-24, який виконував розвідувальний політ, виявив конвой та атакував його. W-18 зазнав істотних пошкоджень і «Хіда-Мару» узяв тральщик на буксир. Втім, ураження виявились критичними і 27 листопада W-18 затонув («Хіда-Мару» зміг досягнути Гонконгу, де в середині грудня був також потоплений авіацією).
Примітки
- Japanese Minesweepers. www.combinedfleet.com. Процитовано 11 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
W 18 tralshik Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni W 18第十八号掃海艇SluzhbaTip klas tralshik tipu W 17Derzhava prapora YaponiyaNalezhnistKorabelnya verf Mitsui u TamanoZakladeno 2 lyutogo 1935Spusheno na vodu 19 veresnya 1935Vvedeno v ekspluataciyu 30 kvitnya 1936Na sluzhbi 1936 1944Zagibel zatonuv 27 listopada 1944 u Pivdennokitajskomu moriIdentifikaciyaParametriTonnazh 587Dovzhina 72 5 mShirina 7 85 mOsadka 2 5 mTehnichni daniRuhova ustanovka 2 parovi turbini 2 parovi kotliPotuzhnist 3200 k s Shvidkist 19 vuzlivDalnist plavannya 2600 mil 4800 km na shvidkosti 12 vuzlivEkipazh 94OzbroyennyaArtileriya 2 120 mm 45 kalibriv garmatiTorpedno minne ozbroyennya 2 paravani abo 40 morskih min 36 glibinnih bombZenitne ozbroyennya 2 h 13 2 mm kulemeti27 11 44Rajon potoplennya tralshika Korabel yakij nalezhav do tipu W 17 sporudili u 1936 roci na verfi kompaniyi Mitsui v Tamano Z travnya 1941 go korabel nalezhav do 30 go divizionu tralshikiv Naperedodni vstupu Yaponiyi u Drugu svitovu vijnu W 18 perejshov z metropoliyi do Mako vazhliva baza VMF na Peskadorskih ostrovah u pivdennij chastini Tajvanskoyi protoki a 7 grudnya vijshov zvidsi iz zavdannyam suprovodzhuvati zagin sho mav dopraviti dopomizhnij desant na ostriv Batan arhipelag Batanes u centralnij chastini Lusonskoyi protoki Visadka uspishno vidbulas 8 grudnya U drugij polovini grudnya 1941 go W 18 brav uchast u tralinni zatoki Linagjyen na zahidnomu uzberezhzhi Lusonu de visadivsya golovnij yaponskij desant Na pochatku sichnya 1942 go tralshik uzhe perebuvav u Davao port na pivdennomu uzberezhzhi ostrova Mindanao zvidki vijshov 7 sichnya sered chislennih korabliv eskortu yaki suprovodzhuvali transporti z desantom na Tarakan centr naftovidobuvnoyi promislovosti na pivnichno shidnomu zavershenni ostrova Borneo Visadka uspishno projshla 11 sichnya a 21 sichnya W 18 rushiv z Tarakanu dlya suprovodu zagonu sho mav zahopiti Balikpapan inshij centr naftovoyi promislovosti na shodi Borneo Cogo razu yaponci zustrilis iz protidiyeyu ta vtratili kilka transportiv prote visadka v nich proti 24 sichnya projshla v cilomu uspishno U pershij dekadi lyutogo 1942 go W 18 zdijsnyuvav tralinnya v mezhah operaciyi zavolodinnya Makassarom pivdenno zahidnij pivostriv Celebesu Takozh ye vidomosti sho tralshik zaluchali do operaciyi z visadki na ostrovi Yava vidbulas u drugij polovini lyutogo na pochatku bereznya Z kincya bereznya 1942 go W 18 brav uchast u patrulyuvanni v rajoni Manili sho trivalo do kapitulyaciyi amerikanskogo garnizonu naprikinci pershoyi dekadi travnya U chervni 1942 go tralshik pereveli do metropoliyi pislya chogo bilsh yak rik vin nis patrulno eskortnu sluzhbu bilya shidnogo uzberezhzhya Yaponskogo arhipelagu spershu u vijskovo morskomu okruzi Jokosuka de jogo diyalnist peredusim zoseredzhuvalas na rajoni Tokijskoyi zatoki a z travnya 1943 go u vijskovo morskomu okruzi Kure z bazuvannyam na port Sayeki pivdenno shidne zavershennya Kyusyu 22 kvitnya 1943 go v umovah poganoyi pogodi W 18 siv na milinu pislya chogo bilsh yak dva tizhni prohodiv dokovij remont u Jokosuci Z 21 lipnya po 12 serpnya 1943 go tralshik proviv na dokovomu remonti v Kure pislya chogo stav do roboti na trasi mizh Sayeki ta Palau vazhlivij transportnij hab na zahodi Karolinskih ostroviv Zokrema vin suprovodzhuvav tut 21 30 serpnya 2 2 veresnya 30 veresnya 10 zhovtnya 13 22 zhovtnya Z 31 zhovtnya po 11 listopada W 18 razom zi she chotirma korablyami eskortu suprovodzhuvali z Sayeki do Palau yakij vtrativ vid atak pidvodnih chovniv 5 iz 12 transportiv Podalshi perehodi konvoyiv 14 23 listopada pribuv do Sayeki 7 grudnya pri comu W 18 suprovodzhuvav jogo lishe na chastini marshrutu 5 14 grudnya ta 17 28 grudnya projshli bez vtrat v ostannomu vipadku na pidhodi do Yaponiyi tralshiku dovelos uzyati na buksir odne z suden sho zaznalo avariyi mashini 11 sichnya 1944 go W 18 razom iz pereobladnanim tralshikom vijshli z Sayeki dlya suprovodu Vzhe tiyeyi zh dobi amerikanska submarina potopila odin z transportiv sho perevoziv dvi z polovinoyu tisyachi vijskovosluzhbovciv vtim absolyutnu bilshist z nih vdalos vryatuvati i zaginulo lishe blizko dvohsot osib 12 sichnya konvoj povernuvsya nazad do Sayeki a nastupnoyi dobi znovu rushiv u more Pid chas perehodu pidvodni chovni potopili she dva transporti prichomu razom z odnim vtratili minisubmarinu yaku veli na buksiri todi yak razom z inshim zaginulo tisyachu simsot osib hocha she ponad tisyachu dvisti vijskovosluzhbovciv vdalos uryatuvati Chetvertij transport spershu zaznav poshkodzhen vid artilerijskogo vognyu vidstav vid zagonu a 17 sichnya buv dobitij i zatonuv razom z drugoyu minisubmarinoyu W 18 pevnij chas zdijsnyuvav protichovnovij poshuk 24 sichnya pribuv na Okinavu a 3 10 lyutogo eskortuvav z Kirunu narazi Czilun na Tajvani ostannij transport konvoyu O 105 13 16 lyutogo 1944 go W 18 vihodiv dlya suprovodu na zavershalnij dilyanci marshrutu a 18 26 lyutogo tralshik brav uchast u suprovodi yakij projshov z Palau do Takao 28 lyutogo 7 bereznya W 18 projshov z Takao do yaponskogo portu Modzhi u skladi ohoroni konvoyu TAMO 07 Na pochatku kvitnya 1944 go tralshik rushiv do Pivdenno Shidnoyi Aziyi de nis sluzhbu bilsh yak tri misyaci Spershu vin projshov z Yaponiyi do Takao u skladi ohoroni konvoyu MOTA 16 5 11 kvitnya a potim eskortuvav YUTA 04 14 15 kvitnya zustriv konvoj na zavershalnij chastini marshrutu vid hajnanskogo portu Yulin do Takao TASA 17 19 27 kvitnya vid Takao do Sajgonu Rinji 3 5 travnya Sajgon Singapur SHIMI 02 7 12 travnya vid Singapuru do centra naftovidobutku na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Borneo u Miri MISHI 01 12 15 travnya Miri Singapur SHIMI 03 18 22 travnya MISHI 02 24 29 travnya SHISA 21 2 4 chervnya z Singapuru do Sajgonu SASHI 25A 13 18 chervnya Sajgon Singapur SHIMI 04 20 24 chervnya Nareshti 27 chervnya 17 lipnya W 18 projshov z vid Miri do Modzhi 26 lipnya 1944 go W 18 rozpochav novij rejs do Pivdenno Shidnoyi Aziyi v eskorti yakij pryamuvav z Modzhi do Miri Vtim 8 serpnya pislya pributtya do Manili W 18 vidokremivsya i 12 26 serpnya suprovodiv zvidsi do Sajgonu konvoj MASA 10 yakij na perehodi vtrativ odin z transportiv zaginulo blizko 500 vijskovosluzhbovciv iz 3300 sho perebuvali na bortu 2 8 veresnya tralshik povernuvsya do Manili z konvoyem SAMA 12 20 26 veresnya W 18 udruge zdijsniv perehid do Sajgonu z konvoyem MASA 11 a 3 zhovtnya rushiv nazad mayuchi pid ohoronoyu SAMA 13 Nevdovzi silnij viter vinis tri transporti na bereg pislya chogo inshi povernulis do portu a korabli eskortu zaluchili do prikrittya operaciyi zi znyattya suden z milini Lishe 16 zhovtnya SAMA 13 rozpochav drugu sprobu projti za marshrutom a 20 zhovtnya pidvodnij choven potopiv dva transporti Nastupnoyi dobi konvoj pribuv do Miri de W 18 vidokremivsya ta 24 28 zhovtnya razom zi she dvoma tralshikami suprovodiv do Manili tanker Nichinan Maru 2 SAMA 13 pribuv do Manili z inshoyu ohoronoyu 2 listopada 29 zhovtnya 1944 go W 18 razom iz dvoma inshimi korablyami vijshov z Manili dlya suprovodu konvoyu MAMO 04 sho skladavsya z odnogo transportu dlya perevezennya vijsk Asama Maru yakij pryamuvav do Modzhi Vtim 1 listopada amerikanska submarina potopila cej transport razom z yakim zaginulo ponad p yat soten osib 2 listopada 1944 go W 18 pribuv do Takao a 4 listopada vijshov zvidsi dlya dopomogi transportu Atlas Maru yakij mav na bortu ponad tisyachu trista vijskovosluzhbovciv ta pid chas ruhu v konvoyi MOMA 06 Lusonskoyu protokoyu buv torpedovanij pidvodnim chovnom Atlas Maru v pidsumku vdalos dovesti na buksiri do ostrova Sabtang arhipelag Batanes ta posaditi na milinu pislya chogo W 18 rushiv 6 listopada na pivden v ohoroni MOMA 06 9 listopada zagin pribuv do Manili 11 listopada 1944 go W 18 polishiv Manilu razom zi she dvoma tralshikami eskortuyuchi do portu Yulin ostriv Hajnan Na perehodi pidvodni chovni potopili obidva transporti konvoyu i W 18 u pidsumku 16 listopada pribuv do Kap Sen Zhak narazi Vungau u V yetnami Z 20 listopada 1944 go W 18 brav uchast u ohoroni konvoyu SATA 02 yedinij transport yakogo Hida Maru pryamuvav z Sajgonu do Takao Vnochi 26 listopada bombarduvalnik B 24 yakij vikonuvav rozviduvalnij polit viyaviv konvoj ta atakuvav jogo W 18 zaznav istotnih poshkodzhen i Hida Maru uzyav tralshik na buksir Vtim urazhennya viyavilis kritichnimi i 27 listopada W 18 zatonuv Hida Maru zmig dosyagnuti Gonkongu de v seredini grudnya buv takozh potoplenij aviaciyeyu PrimitkiJapanese Minesweepers www combinedfleet com Procitovano 11 bereznya 2024