Лисиця афганська, або лисиця Бленфорда (Vulpes cana) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Поширений в сухих гористих степових місцевостях Близького Сходу, як правило, нижче висоти 2000 м над рівня моря.
Лисиця афганська | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Псові (Canidae) |
Триба: | Лисиці (Vulpini) |
Рід: | Лисиця (Vulpes) |
Вид: | Лисиця афганська (V. cana) |
Біноміальна назва | |
Vulpes cana | |
Поширення виду Vulpes cana |
Етимологія
Назва виду cana отримана від лат. canus, що означає "сіро-біле волосся". canus — сивий. Canis — назва роду Пес.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тулуба: 400—500 мм, хвіст: 330—410 мм, вага: близько 1.0 кг.
Опис. Невелика лисиця з довгим хвостом, що майже дорівнює довжині тіла. Тіло буро-сіре, що вицвітає до блідо-жовтого на животі. Взимку шерсть м'яка і пухнаста з щільним, чорним підшерстям. Маса тіла взимку найбільша, тоді як частка води у тілі найменша. Спинна область всіяна волоссям з білими кінчиками. Літнє хутро менш щільне, блідіше забарвлене і волосся з білими кінчиками менш очевидне. Примітна серединноспинна чорна смуга йде від потилиці і стає серединноспинним гребенем по всій довжині хвоста. Колір хвоста схожий на колір тіла. Характерна спинна чорна пляма знаходиться в основі хвоста. Кінчик хвоста зазвичай чорний, хоча у деяких особин білий. Передні й задні лапи зверху тьмяно-жовтувато-білі, а ззаду темно-сірі. На відміну від інших видів лисиць в Аравійській пустелі, чорні подушечки стоп і пальців не вкриті волоссям і кігті схожі на котячі, вигнуті, гострі і наполовину вбираються в подушечки. Голова помаранчево-жовто-коричневого кольору, особливо взимку. Обличчя з тонкими темними смугами, що простягаються від верхньої частини різко загостреної мордочки до внутрішніх кутиків очей. Вуха світло-коричневого кольору з обох сторін з довгими білими волосками по кордону. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42.
Поведінка
Ця лисиця більш плодоїдна ніж інші лисиці Пакистану, вона любить стиглі дині та виноград без кісточок, іноді завдаючи збитків сільському господарству. Має дивовижну здатність стрибати і може рухатися вгору серед скель, протискуючи себе від однієї вертикальної стіни до іншої. Веде суворо нічний спосіб життя і показує невелику зміну в поточній діяльності протягом року. Живиться членистоногими, фруктами й іншим рослинним матеріалом; очевидно, що не потребує вживання води у чистому вигляді. Радіостеження в Ізраїлі показали, що один V. cana за ніч долає 7–11 км, область патрулювання становить 1,6 км², ці області займають суворо моногамні пари і вони перекривається лише мінімально. Лігва зазвичай розташовані на гірських схилах і складаються з великого каменя та нагромаджень валунів чи насипів. Здається, V. cana використовує лише наявні природні порожнини і ніколи не риє свої нори. Лігва використовуються як для виховання молоді так і для денного відпочинку протягом усього року. Харчуються й шукають їжу поодинці. Взимку і навесні члени пари часто розміщаються в одному лігві або в сусідніх, у тому ж місці, в той час як влітку і восени вони часто розміщуються в окремих місцях. Часті зміни в розташування нір з дня на день поширеніші влітку й восени.
Життєвий цикл
Парування відбувається у січні-лютому, самиці народжують 1–3 малюків у лютому-квітні. Вагітність триває 50–60 днів, щенята важать близько 29 грамів при народженні, новонароджені мають м'яке чорне хутро. Лактація триває 30–45 днів, у двомісячному віці молоде покоління вирушає на пошуки поживи разом з батьками, а в тримісячному віці починає шукати поживу самостійно. Молодь повністю залежить від материнського молока аж поки не почне знаходити собі їжу. Ніколи не спостерігалося, щоб дорослі приносили їжу потомству в лігво. Вік статевої зрілості становить 8-12 місяців.
Загрози та охорона
Очевидних загроз немає. Можуть бути вбиті через отруєні туші, залишені для вовків і гієн. Зустрічається в охоронних територіях в Ізраїлі, Йорданії, Оману, Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів.
Посилання
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 30 травня 2011.
- Вебсайт [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 76
- Eli geffen Vulpes cana / Mammalian Species No. 462, 1994, pp. 1–4
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisicya afganska abo lisicya Blenforda Vulpes cana vid rodini psovih Canidae ryadu hizhih Poshirenij v suhih goristih stepovih miscevostyah Blizkogo Shodu yak pravilo nizhche visoti 2000 m nad rivnya morya Lisicya afganska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Triba Lisici Vulpini Rid Lisicya Vulpes Vid Lisicya afganska V cana Binomialna nazva Vulpes cana Blanford 1877 Poshirennya vidu Vulpes canaEtimologiyaNazva vidu cana otrimana vid lat canus sho oznachaye siro bile volossya canus sivij Canis nazva rodu Pes MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tuluba 400 500 mm hvist 330 410 mm vaga blizko 1 0 kg Opis Nevelika lisicya z dovgim hvostom sho majzhe dorivnyuye dovzhini tila Tilo buro sire sho vicvitaye do blido zhovtogo na zhivoti Vzimku sherst m yaka i puhnasta z shilnim chornim pidsherstyam Masa tila vzimku najbilsha todi yak chastka vodi u tili najmensha Spinna oblast vsiyana volossyam z bilimi kinchikami Litnye hutro mensh shilne blidishe zabarvlene i volossya z bilimi kinchikami mensh ochevidne Primitna seredinnospinna chorna smuga jde vid potilici i staye seredinnospinnim grebenem po vsij dovzhini hvosta Kolir hvosta shozhij na kolir tila Harakterna spinna chorna plyama znahoditsya v osnovi hvosta Kinchik hvosta zazvichaj chornij hocha u deyakih osobin bilij Peredni j zadni lapi zverhu tmyano zhovtuvato bili a zzadu temno siri Na vidminu vid inshih vidiv lisic v Aravijskij pusteli chorni podushechki stop i palciv ne vkriti volossyam i kigti shozhi na kotyachi vignuti gostri i napolovinu vbirayutsya v podushechki Golova pomaranchevo zhovto korichnevogo koloru osoblivo vzimku Oblichchya z tonkimi temnimi smugami sho prostyagayutsya vid verhnoyi chastini rizko zagostrenoyi mordochki do vnutrishnih kutikiv ochej Vuha svitlo korichnevogo koloru z oboh storin z dovgimi bilimi voloskami po kordonu Zubna formula I 3 3 C 1 1 P 4 4 M 2 3 42 PovedinkaCya lisicya bilsh plodoyidna nizh inshi lisici Pakistanu vona lyubit stigli dini ta vinograd bez kistochok inodi zavdayuchi zbitkiv silskomu gospodarstvu Maye divovizhnu zdatnist stribati i mozhe ruhatisya vgoru sered skel protiskuyuchi sebe vid odniyeyi vertikalnoyi stini do inshoyi Vede suvoro nichnij sposib zhittya i pokazuye neveliku zminu v potochnij diyalnosti protyagom roku Zhivitsya chlenistonogimi fruktami j inshim roslinnim materialom ochevidno sho ne potrebuye vzhivannya vodi u chistomu viglyadi Radiostezhennya v Izrayili pokazali sho odin V cana za nich dolaye 7 11 km oblast patrulyuvannya stanovit 1 6 km ci oblasti zajmayut suvoro monogamni pari i voni perekrivayetsya lishe minimalno Ligva zazvichaj roztashovani na girskih shilah i skladayutsya z velikogo kamenya ta nagromadzhen valuniv chi nasipiv Zdayetsya V cana vikoristovuye lishe nayavni prirodni porozhnini i nikoli ne riye svoyi nori Ligva vikoristovuyutsya yak dlya vihovannya molodi tak i dlya dennogo vidpochinku protyagom usogo roku Harchuyutsya j shukayut yizhu poodinci Vzimku i navesni chleni pari chasto rozmishayutsya v odnomu ligvi abo v susidnih u tomu zh misci v toj chas yak vlitku i voseni voni chasto rozmishuyutsya v okremih miscyah Chasti zmini v roztashuvannya nir z dnya na den poshirenishi vlitku j voseni Zhittyevij ciklParuvannya vidbuvayetsya u sichni lyutomu samici narodzhuyut 1 3 malyukiv u lyutomu kvitni Vagitnist trivaye 50 60 dniv shenyata vazhat blizko 29 gramiv pri narodzhenni novonarodzheni mayut m yake chorne hutro Laktaciya trivaye 30 45 dniv u dvomisyachnomu vici molode pokolinnya virushaye na poshuki pozhivi razom z batkami a v trimisyachnomu vici pochinaye shukati pozhivu samostijno Molod povnistyu zalezhit vid materinskogo moloka azh poki ne pochne znahoditi sobi yizhu Nikoli ne sposterigalosya shob dorosli prinosili yizhu potomstvu v ligvo Vik statevoyi zrilosti stanovit 8 12 misyaciv Zagrozi ta ohoronaOchevidnih zagroz nemaye Mozhut buti vbiti cherez otruyeni tushi zalisheni dlya vovkiv i giyen Zustrichayetsya v ohoronnih teritoriyah v Izrayili Jordaniyi Omanu Saudivskoyi Araviyi ta Ob yednanih Arabskih Emirativ Posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 30 travnya 2011 Vebsajt 31 sichnya 2011 u Wayback Machine MSOP Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 p 76 Eli geffen Vulpes cana Mammalian Species No 462 1994 pp 1 4 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi