Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гадюка Радде | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гадюка Радде | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Montivipera raddei , 1890 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Vipera raddei | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Гадюка Радде (Montivipera raddei) — отруйна змія з роду Гірська гадюка родини Гадюкові. Має 2 підвиди. Інша назва «вірменська гадюка».
Опис
Загальна довжина досягає 110 см. Спостерігається статевий диморфізм — самці більше за самок. Голова пласка, широка. Сильно виражене шийне перехоплення. Має щільний широкий тулуб. Хвіст короткий. Навколо середини тулуба є 21—25 рядків луски. Черевних щитків у самок 163-179, підхвостових — 28-32. Черевних щитків у самців — 167-181, підхвостових — 29-35. Верхня поверхня голови вкрита ребристою лускою. Над кожним оком по одному сильно збільшеному виступаючому підочному щитку.
Зверху забарвлення темно-сіре, буре. Уздовж хребта по обидва боки проходить рядок жовто-помаранчевих або червоно-коричневих плям з темною облямовкою, які іноді зливаються у широку зигзагоподібну смугу. На потилиці 2 чорні косі смуги, з'єднані у задній частині. З боків проходить по рядку темних розмитих плям. Черево темно-сірого кольору, помережане чорними цятками. Хвіст знизу жовто-помаранчевий.
Спосіб життя
Полюбляє дубові ліси, ялівцеві рідколісся у горах, кам'янисті схили гір з рідкісною чагарниковою рослинністю, гірські степи. Зустрічається на висоті до 2700 м над рівнем моря. Вихід з зимівлі в залежності від висотного розподілу популяцій розтягнутий з квітня по травень, відбувається, коли повітря прогрівається до 16-17°С. Першими на поверхні з'являються самці, а через 8-10 днів — самки. Підвищена концентрація цих гадюк у місцях зимівлі зберігається до середини червня. В цей час й до середини липня спостерігається тільки один пік денної активності. По мірі настання літньої спеки у липні-серпні активність стає ранковою та вечірньою. З другої половини червня спостерігаються максимальні переміщення змій, вони спускаються в ущелини, до струмків, ярів у підгірських степових ділянках.
Це отруйна змія. Отрута гемолітичного дії (впливає на кров і кровотворні органи). Укуси становлять велику небезпеку для домашніх тварин і людини.
Дорослі гадюки харчуються мишоподібними гризунами, переважно звичайною полівкою, птахами, ящірками та членистоногими. Молоді змії живляться ящірками та членистоногими.
Це яйцеживородна змія. Парування починається з середини травня й триває до кінця червня. Вагітність самок триває 140-160 днів. Самки наприкінці серпня — у другий половині вересня народжують 2—14 дитинчат довжиною 18-24 см.
Розповсюдження
Мешкає у Вірменії, Азербайджані, західному та північному Ірані, східній Туреччині. Зустрічається у південному Туркменістані.
Підвиди
- Montivipera raddei raddei
- Montivipera raddei kurdistanica
Джерела
- Franzen,M. & Sigg, H. 1989. Bemerkungen zu einigen Schlangen Ostanatoliens. Salamandra 25 (3/4): 203-212
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadyuka Radde Gadyuka Radde Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Gadyukovi Rid Girska gadyuka Vid Gadyuka Radde Binomialna nazva Montivipera raddei 1890 Sinonimi Vipera raddei Posilannya Vikishovishe Vipera raddei Vikividi Vipera raddei EOL 790156 MSOP 22993 Gadyuka Radde Montivipera raddei otrujna zmiya z rodu Girska gadyuka rodini Gadyukovi Maye 2 pidvidi Insha nazva virmenska gadyuka OpisZagalna dovzhina dosyagaye 110 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samci bilshe za samok Golova plaska shiroka Silno virazhene shijne perehoplennya Maye shilnij shirokij tulub Hvist korotkij Navkolo seredini tuluba ye 21 25 ryadkiv luski Cherevnih shitkiv u samok 163 179 pidhvostovih 28 32 Cherevnih shitkiv u samciv 167 181 pidhvostovih 29 35 Verhnya poverhnya golovi vkrita rebristoyu luskoyu Nad kozhnim okom po odnomu silno zbilshenomu vistupayuchomu pidochnomu shitku Zverhu zabarvlennya temno sire bure Uzdovzh hrebta po obidva boki prohodit ryadok zhovto pomaranchevih abo chervono korichnevih plyam z temnoyu oblyamovkoyu yaki inodi zlivayutsya u shiroku zigzagopodibnu smugu Na potilici 2 chorni kosi smugi z yednani u zadnij chastini Z bokiv prohodit po ryadku temnih rozmitih plyam Cherevo temno sirogo koloru pomerezhane chornimi cyatkami Hvist znizu zhovto pomaranchevij Sposib zhittyaPolyublyaye dubovi lisi yalivcevi ridkolissya u gorah kam yanisti shili gir z ridkisnoyu chagarnikovoyu roslinnistyu girski stepi Zustrichayetsya na visoti do 2700 m nad rivnem morya Vihid z zimivli v zalezhnosti vid visotnogo rozpodilu populyacij roztyagnutij z kvitnya po traven vidbuvayetsya koli povitrya progrivayetsya do 16 17 S Pershimi na poverhni z yavlyayutsya samci a cherez 8 10 dniv samki Pidvishena koncentraciya cih gadyuk u miscyah zimivli zberigayetsya do seredini chervnya V cej chas j do seredini lipnya sposterigayetsya tilki odin pik dennoyi aktivnosti Po miri nastannya litnoyi speki u lipni serpni aktivnist staye rankovoyu ta vechirnoyu Z drugoyi polovini chervnya sposterigayutsya maksimalni peremishennya zmij voni spuskayutsya v ushelini do strumkiv yariv u pidgirskih stepovih dilyankah Ce otrujna zmiya Otruta gemolitichnogo diyi vplivaye na krov i krovotvorni organi Ukusi stanovlyat veliku nebezpeku dlya domashnih tvarin i lyudini Dorosli gadyuki harchuyutsya mishopodibnimi grizunami perevazhno zvichajnoyu polivkoyu ptahami yashirkami ta chlenistonogimi Molodi zmiyi zhivlyatsya yashirkami ta chlenistonogimi Ce yajcezhivorodna zmiya Paruvannya pochinayetsya z seredini travnya j trivaye do kincya chervnya Vagitnist samok trivaye 140 160 dniv Samki naprikinci serpnya u drugij polovini veresnya narodzhuyut 2 14 ditinchat dovzhinoyu 18 24 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Virmeniyi Azerbajdzhani zahidnomu ta pivnichnomu Irani shidnij Turechchini Zustrichayetsya u pivdennomu Turkmenistani PidvidiMontivipera raddei raddei Montivipera raddei kurdistanicaDzherelaFranzen M amp Sigg H 1989 Bemerkungen zu einigen Schlangen Ostanatoliens Salamandra 25 3 4 203 212 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002