Vi — текстовий редактор, написаний для BSD систем у 1976 році. Зараз він став стандартом для UNIX і міститься майже у будь-якій поставці (FreeBSD, Linux, Solaris тощо).
Vi, редагування тимчасового файлу. | |
Тип | текстовий редактор |
---|---|
Автор | Білл Джой |
Розробник | Білл Джой |
Версії | 050325 (25 березня 2005)[1] |
Операційна система | Багатоплатформність |
Мова програмування | C |
Ліцензія | BSD License |
Репозиторій | ex-vi.cvs.sourceforge.net/ex-vi/ex-vi/ |
Вебсайт | ex-vi.sourceforge.net |
|
Історія
Перша версія була написана Біллом Джоєм в 1976 році.
У той час найпоширенішим був редактор ed. Оскільки він був досить складним для «простих смертних», George Coulouris розробив редактор em (editor for mortals — редактор для смертних). Білл Джой модифікував редактор em і назвав його en, а пізніше — він отримав назву ex, на якому і заснований vi.
Опис
Для редагування у vi використовуються спеціальні команди. Також існує декілька режимів редагування: Normal mode, Insert mode, Command mode. У Insert mode редактор вставляє символи набрані на клавіатурі. Перехід у Normal mode виконується за допомогою клавіші <ESC>. У цьому режимі редактор виконує набрані на клавіатурі команди, наприклад:
j
— перехід внизl
— перехід вправоx
— видалення символуw
— перехід на початок наступного словаdd
— видалення рядкаd2d
— видалення двох рядківdt(
— видалення символів до символу (dt)
— видалення символів до символу)yy
— копіювання рядкаy2y
— копіювання двох рядківp
— вставлення попередньо скопійованих або видалених рядків.
— повторення команди, виконаної в режимі вставки (insert mode)i
— перехід у режим вставки (insert mode)%
— перехід на дужку, відповідну до дужки під курсоромn
— перехід до наступного знайденого результату пошуку
Це надає можливості майже не відривати руки від основної клавіатури щоб рухатись та редагувати текст. Також освоєння потужніших команд може допомогти прискорити редагування текстів. Наприклад:
:10,20s/кішка/собака/g
— замінити у тексті в рядках з десятого по двадцятий всі слова «кішка» на «собака».:%s/кішка/собака/g
— замінити у всьому тексті всі слова «кішка» на «собака».:/кішка
— пошук «кішка» з поточної позиції до кінця файлу:?кішка
— пошук «кішка» з поточної позиції до початку файлу
Зараз існує декілька модифікацій цього редактора майже під всі операційні системи. Популярними є vim (VI Modified — модификований vi), та gvim — Gui VIM (vim з графічним інтерфейсом користувача).
Див. також
Примітки
- The Traditional Vi
- . Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 6 грудня 2010.
Посилання
- Документація по vi у FreeBSD [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- домашня сторінка Vim Online [ 15 червня 2004 у Wayback Machine.]
- Більш, ніж стандартний редактор (vi) [ 18 червня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про програмне забезпечення. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi tekstovij redaktor napisanij dlya BSD sistem u 1976 roci Zaraz vin stav standartom dlya UNIX i mistitsya majzhe u bud yakij postavci FreeBSD Linux Solaris tosho viVi redaguvannya timchasovogo fajlu Tip tekstovij redaktorAvtor Bill DzhojRozrobnik Bill DzhojVersiyi 050325 25 bereznya 2005 1 Operacijna sistema BagatoplatformnistMova programuvannya CLicenziya BSD LicenseRepozitorij ex vi cvs sourceforge net ex vi ex vi Vebsajt ex vi sourceforge net Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPersha versiya bula napisana Billom Dzhoyem v 1976 roci U toj chas najposhirenishim buv redaktor ed Oskilki vin buv dosit skladnim dlya prostih smertnih George Coulouris rozrobiv redaktor em editor for mortals redaktor dlya smertnih Bill Dzhoj modifikuvav redaktor em i nazvav jogo en a piznishe vin otrimav nazvu ex na yakomu i zasnovanij vi OpisDlya redaguvannya u vi vikoristovuyutsya specialni komandi Takozh isnuye dekilka rezhimiv redaguvannya Normal mode Insert mode Command mode U Insert mode redaktor vstavlyaye simvoli nabrani na klaviaturi Perehid u Normal mode vikonuyetsya za dopomogoyu klavishi lt ESC gt U comu rezhimi redaktor vikonuye nabrani na klaviaturi komandi napriklad j perehid vniz l perehid vpravo x vidalennya simvolu w perehid na pochatok nastupnogo slova dd vidalennya ryadka d2d vidalennya dvoh ryadkiv dt vidalennya simvoliv do simvolu dt vidalennya simvoliv do simvolu yy kopiyuvannya ryadka y2y kopiyuvannya dvoh ryadkiv p vstavlennya poperedno skopijovanih abo vidalenih ryadkiv povtorennya komandi vikonanoyi v rezhimi vstavki insert mode i perehid u rezhim vstavki insert mode perehid na duzhku vidpovidnu do duzhki pid kursorom n perehid do nastupnogo znajdenogo rezultatu poshuku Ce nadaye mozhlivosti majzhe ne vidrivati ruki vid osnovnoyi klaviaturi shob ruhatis ta redaguvati tekst Takozh osvoyennya potuzhnishih komand mozhe dopomogti priskoriti redaguvannya tekstiv Napriklad 10 20s kishka sobaka g zaminiti u teksti v ryadkah z desyatogo po dvadcyatij vsi slova kishka na sobaka s kishka sobaka g zaminiti u vsomu teksti vsi slova kishka na sobaka kishka poshuk kishka z potochnoyi poziciyi do kincya fajlu kishka poshuk kishka z potochnoyi poziciyi do pochatku fajlu Zaraz isnuye dekilka modifikacij cogo redaktora majzhe pid vsi operacijni sistemi Populyarnimi ye vim VI Modified modifikovanij vi ta gvim Gui VIM vim z grafichnim interfejsom koristuvacha Div takozh en vim bviPrimitkiThe Traditional Vi Arhiv originalu za 3 chervnya 2014 Procitovano 6 grudnya 2010 PosilannyaDokumentaciya po vi u FreeBSD 11 listopada 2013 u Wayback Machine domashnya storinka Vim Online 15 chervnya 2004 u Wayback Machine Bilsh nizh standartnij redaktor vi 18 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro programne zabezpechennya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi