Varanus salvadorii | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Varanus salvadorii (Peters and Doria, 1878) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Varanus salvadorii — вид плазунів з родини варанових. Ендемік острова Нова Гвінея, хижак завдовжки до 2,5 м із середньою вагою 20 кг.
Опис
Це найбільші варани Нової Гвінеї, завдовжки до 2,5 м, із середньою вагою 20 кг. У них довгі хвости, як правило, в два рази більші ніж решта тіла. Колір тіла в основному чорний з вкрапленнями жовтого, білого або зеленого, зі складками навколо шиї. Вони мають круглі мордочки з довгими роздвоєними язиками, дуже довгі вертикальні зуби, а також сильні кігті. Самці, як правило, більші, ніж самиці.
Середовище проживання
Ендемік острова Нова Гвінея (Папуа Нова Гвінея та Індонезія). В основному проживає в умовах прибережної низовини — тропічних лісів і мангрових боліт. Хоча вони зазвичай знаходяться від рівня моря до 200 метрів над рівнем моря, ці тварини можуть бути знайдені в горах на висотах до 650 метрів над рівнем моря. Вони можуть бути як деревними так і наземними, в залежності від наявності сонячного світла і видобутку. Оскільки цей вид живе в тропічних лісах, оптимальні температури високі, 29–31ºC протягом дня.
Поведінка
Вони надзвичайно моторні й використовують довгі хвости, щоб допомогти в балансі, коли вони стрибають серед гілок, і використовують скорочення м'язів горла, щоб накачати кисень до легень, коли їм потрібно рухатися швидко і раптово. Загалом, варани, як відомо, мають добре розвинені слух і зір. Язик використовується для хеморецепції й нюху. Особини спілкуються один з одним візуально, через дотик, і звук, коротке шипіння у широкому діапазоні частот як попередження. V. salvadorii є м'ясоїдними, харчуються дрібними тваринами. Як відомо, полюють як на дорослих птахів, так і їх яйця. Вони також їдять дрібних ссавців (наприклад, гризунів), рептилій, амфібій, комах, а також падло.
Відтворення
Немає ніяких даних про шлюбну поведінку або розвиток цього виду в дикій природі, але він був вивчений у неволі. Кладки з 4–12 яєць закладаються в період з серпня по січень в добре прихований отвір (виритий самицею). Більшість яєць є безплідними в неволі. Рівні вологості й кисню (над рівнем моря), очевидно, є важливими факторами в процесі розвитку яйця. Вага та розміри яєць, а також малюків, є широко змінними; причина цього невідома. Тривалість життя в дикій природі невідома. У неволі, вони живуть протягом 12–20 років.
Загрози та охорона
Як вважається, єдиними хижаками в природному середовищі для V. salvadorii є люди, які становлять небезпеку для цих ящірок, через вирубку лісів і вбивство задля м'яса та шкур (на одяг і для ритуальних барабанів). Цей вид не був оцінений МСОП. Вид занесений до Додатка II СІТЕС, що свідчить про те, що він, поки ще не розглядається як такий, що знаходяться під загрозою зникнення.
Галерея
Джерела
- Wojtasek, G. 2013. "Varanus salvadorii" (On-line), Animal Diversity Web [ 8 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varanus salvadorii Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Yashirki Rodina Varanovi Varanidae Rid Varan Varanus Vid V salvadorii Binomialna nazva Varanus salvadorii Peters and Doria 1878 Posilannya Vikishovishe Varanus salvadorii Vikividi Varanus salvadorii EOL 1055073 ITIS 716538 MSOP 42485775 NCBI 62049 Fossilworks 374207 Varanus salvadorii vid plazuniv z rodini varanovih Endemik ostrova Nova Gvineya hizhak zavdovzhki do 2 5 m iz serednoyu vagoyu 20 kg OpisCe najbilshi varani Novoyi Gvineyi zavdovzhki do 2 5 m iz serednoyu vagoyu 20 kg U nih dovgi hvosti yak pravilo v dva razi bilshi nizh reshta tila Kolir tila v osnovnomu chornij z vkraplennyami zhovtogo bilogo abo zelenogo zi skladkami navkolo shiyi Voni mayut krugli mordochki z dovgimi rozdvoyenimi yazikami duzhe dovgi vertikalni zubi a takozh silni kigti Samci yak pravilo bilshi nizh samici Seredovishe prozhivannyaEndemik ostrova Nova Gvineya Papua Nova Gvineya ta Indoneziya V osnovnomu prozhivaye v umovah priberezhnoyi nizovini tropichnih lisiv i mangrovih bolit Hocha voni zazvichaj znahodyatsya vid rivnya morya do 200 metriv nad rivnem morya ci tvarini mozhut buti znajdeni v gorah na visotah do 650 metriv nad rivnem morya Voni mozhut buti yak derevnimi tak i nazemnimi v zalezhnosti vid nayavnosti sonyachnogo svitla i vidobutku Oskilki cej vid zhive v tropichnih lisah optimalni temperaturi visoki 29 31ºC protyagom dnya PovedinkaVoni nadzvichajno motorni j vikoristovuyut dovgi hvosti shob dopomogti v balansi koli voni stribayut sered gilok i vikoristovuyut skorochennya m yaziv gorla shob nakachati kisen do legen koli yim potribno ruhatisya shvidko i raptovo Zagalom varani yak vidomo mayut dobre rozvineni sluh i zir Yazik vikoristovuyetsya dlya hemorecepciyi j nyuhu Osobini spilkuyutsya odin z odnim vizualno cherez dotik i zvuk korotke shipinnya u shirokomu diapazoni chastot yak poperedzhennya V salvadorii ye m yasoyidnimi harchuyutsya dribnimi tvarinami Yak vidomo polyuyut yak na doroslih ptahiv tak i yih yajcya Voni takozh yidyat dribnih ssavciv napriklad grizuniv reptilij amfibij komah a takozh padlo VidtvorennyaNemaye niyakih danih pro shlyubnu povedinku abo rozvitok cogo vidu v dikij prirodi ale vin buv vivchenij u nevoli Kladki z 4 12 yayec zakladayutsya v period z serpnya po sichen v dobre prihovanij otvir viritij samiceyu Bilshist yayec ye bezplidnimi v nevoli Rivni vologosti j kisnyu nad rivnem morya ochevidno ye vazhlivimi faktorami v procesi rozvitku yajcya Vaga ta rozmiri yayec a takozh malyukiv ye shiroko zminnimi prichina cogo nevidoma Trivalist zhittya v dikij prirodi nevidoma U nevoli voni zhivut protyagom 12 20 rokiv Zagrozi ta ohoronaYak vvazhayetsya yedinimi hizhakami v prirodnomu seredovishi dlya V salvadorii ye lyudi yaki stanovlyat nebezpeku dlya cih yashirok cherez virubku lisiv i vbivstvo zadlya m yasa ta shkur na odyag i dlya ritualnih barabaniv Cej vid ne buv ocinenij MSOP Vid zanesenij do Dodatka II SITES sho svidchit pro te sho vin poki she ne rozglyadayetsya yak takij sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya GalereyaDzherelaWojtasek G 2013 Varanus salvadorii On line Animal Diversity Web 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl