«Шквал» — радянська швидкісна . Призначена для ураження надводних і підводних цілей. Входить до складу комплексу озброєнь, що розміщується на НК, ПЧ або стаціонарній установці. Іноді, через свою швидкість (300–500 км/год) і умови використання називають підводною ракетою.
Історія
Розробка почалася в 1960 році. 29 листопада 1977 р. протичовновий комплекс «Шквал» прийняв на озброєння ВМФ. Проєкт розробив колектив під керівництвом академіка АН УРСР Георгія Логвиновича.
Високу швидкість руху торпеди отримали за рахунок застосування підводного реактивного двигуна, що працює на твердому гідрореагуючому паливі, яке забезпечує більшу тягу, і рух ракети в кавітаційній порожнині (повітряному пузирі), що знижує опір води. Перша версія несла ядерну боєголовку в 150 , потім створили варіант зі звичайною боєголовкою. З автономним керуванням, не має самонаведення.
В 1992 році створили експортний варіант — «Шквал-Е». У цій модифікації ракета може вражати тільки надводні цілі і несе звичайний боєзаряд. Є дані про розробку нової моделі «Шквала», із самонаведенням і збільшеним до 350 кг зарядом.
Довгий час не існувало торпеди, що мала б подібну високу швидкість, але в середині 2005 р. Німеччина заявила, що вона має торпеду «Барракуда», що використовує такий же принцип кавітації і має аналогічну швидкість. А в травні 2014 року командувач ВМС Ірану заявив, що Іран також має на озброєнні підводні ракети, що досягають швидкості 320 км/год.
Виробництво
Торпеду випускають у Киргизстані на державному підприємстві. Нещодавно уряд Росії зажадав 75% акцій заводу в обмін на списання величезного боргу Киргизстану перед Росією.
ТТХ
ТТХ «Шквал-Е»
- Маса, кг — 2700
- Калібр, мм — 533,4
- Довжина, мм — 8200
- Дальність ходу, км — до 10
- Швидкість на марші, м/с — 130–180
- Кут після залпового розвороту, град — ± 20
- Глибина ходу на марші, м — 6
- Тип бойової частини — фугасний
- Маса БЧ (ТНТ еквівалент), кг — не менше 210
- Вид старту — надводний або підводний
- Глибина підводного старту, м — до 30
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 9 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2010. Процитовано 9 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
- Russia, Kyrgyzstan Clash Over Torpedo Plant. www.en.rian.ru 22/03/2012. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 14 серпня 2012.
Див. також
Посилання
- Скоростная подводная ракета «Шквал-Э» (НПП «Регион») [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Карпенко А., Подводные ракеты — национальное оружие России [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Русская Книга проливает свет на Ракету [ 18 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: VA-111 Шквал (швидкісна торпеда) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shkval znachennya Shkval radyanska shvidkisna Priznachena dlya urazhennya nadvodnih i pidvodnih cilej Vhodit do skladu kompleksu ozbroyen sho rozmishuyetsya na NK PCh abo stacionarnij ustanovci Inodi cherez svoyu shvidkist 300 500 km god i umovi vikoristannya nazivayut pidvodnoyu raketoyu Shkval EIstoriyaRozrobka pochalasya v 1960 roci 29 listopada 1977 r protichovnovij kompleks Shkval prijnyav na ozbroyennya VMF Proyekt rozrobiv kolektiv pid kerivnictvom akademika AN URSR Georgiya Logvinovicha Visoku shvidkist ruhu torpedi otrimali za rahunok zastosuvannya pidvodnogo reaktivnogo dviguna sho pracyuye na tverdomu gidroreaguyuchomu palivi yake zabezpechuye bilshu tyagu i ruh raketi v kavitacijnij porozhnini povitryanomu puziri sho znizhuye opir vodi Persha versiya nesla yadernu boyegolovku v 150 potim stvorili variant zi zvichajnoyu boyegolovkoyu Z avtonomnim keruvannyam ne maye samonavedennya V 1992 roci stvorili eksportnij variant Shkval E U cij modifikaciyi raketa mozhe vrazhati tilki nadvodni cili i nese zvichajnij boyezaryad Ye dani pro rozrobku novoyi modeli Shkvala iz samonavedennyam i zbilshenim do 350 kg zaryadom Dovgij chas ne isnuvalo torpedi sho mala b podibnu visoku shvidkist ale v seredini 2005 r Nimechchina zayavila sho vona maye torpedu Barrakuda sho vikoristovuye takij zhe princip kavitaciyi i maye analogichnu shvidkist A v travni 2014 roku komanduvach VMS Iranu zayaviv sho Iran takozh maye na ozbroyenni pidvodni raketi sho dosyagayut shvidkosti 320 km god VirobnictvoTorpedu vipuskayut u Kirgizstani na derzhavnomu pidpriyemstvi Neshodavno uryad Rosiyi zazhadav 75 akcij zavodu v obmin na spisannya velicheznogo borgu Kirgizstanu pered Rosiyeyu TTHKalibr 533 4 mm Dovzhina 8 metriv Vaga torpedi 2700 kg Potuzhnist boyegolovki 150 v yadernomu varianti abo 210 kg zvichajnogo VV Marsheva shvidkist 500 km god Radius diyi blizko 7 km do 13 km nova versiya Stara versiya 2 km TTH Shkval E Masa kg 2700 Kalibr mm 533 4 Dovzhina mm 8200 Dalnist hodu km do 10 Shvidkist na marshi m s 130 180 Kut pislya zalpovogo rozvorotu grad 20 Glibina hodu na marshi m 6 Tip bojovoyi chastini fugasnij Masa BCh TNT ekvivalent kg ne menshe 210 Vid startu nadvodnij abo pidvodnij Glibina pidvodnogo startu m do 30Primitki Arhiv originalu za 15 sichnya 2012 Procitovano 9 grudnya 2011 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2010 Procitovano 9 grudnya 2011 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2014 Russia Kyrgyzstan Clash Over Torpedo Plant www en rian ru 22 03 2012 Arhiv originalu za 17 lipnya 2013 Procitovano 14 serpnya 2012 Div takozhBarrakuda torpeda Kavitaciya HSUW torpeda PosilannyaSkorostnaya podvodnaya raketa Shkval E NPP Region 5 lipnya 2015 u Wayback Machine Karpenko A Podvodnye rakety nacionalnoe oruzhie Rossii 26 listopada 2011 u Wayback Machine Russkaya Kniga prolivaet svet na Raketu 18 veresnya 2012 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VA 111 Shkval shvidkisna torpeda