Urva auropunctata — вид мангустових з Іраку та півночі Південної Азії; він також був завезений у багато регіонів світу, наприклад на кілька островів Карибського басейну та Тихого океану.
Urva auropunctata | |
---|---|
Urva auropunctata, Національний парк Панна | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Родина: | Мангустові (Herpestidae) |
Рід: | Urva |
Вид: | U. auropunctata |
Біноміальна назва | |
Urva auropunctata (Hodgson, 1836) | |
Ареал станом на 2016 | |
Синоніми | |
Mangusta auropunctata |
Характеристики
Тіло струнке, а голова витягнута з загостреною мордою. Довжина голови й тулуба 509–671 міліметрів. Вуха короткі. На лапах п'ять пальців і довгі кігті. Статі відрізняються за розміром, у самців голова ширша, а тулуб більший.
Його можна відрізнити від часто симпатичного U. edwardsii за його дещо меншим розміром. Популяції на островах по всьому світу збільшилися в розмірах і статевому диморфізмі, нагадуючи популяції на сході свого ареалу, де вони не мають екологічних конкурентів. Інтродуковані популяції демонструють генетичну диверсифікацію внаслідок генетичного дрейфу та ізоляції.
Середовище проживання
Країни проживання: Афганістан, Бангладеш, Бутан, Індія, Іран, Ірак, Йорданія, М'янма, Непал, Оман, Пакистан, Саудівська Аравія. Він був завезений (і часто вважається інвазивним видом) на такі території: Антигуа, Барбадос, Біф-Айленд, Бак-Айленд, Карріаку, Хорватія, Куба, Фіджі, Французька Гвіана, Козячий острів, Гренада, Гваделупа, Гаяна, Гаваї, Гаїті, Домініканська республіка, Ямайка, Японія, Йост Ван Дайк, Ла Дезірад, Лаванго, Мафія (Об'єднана Республіка Танзанія), Марі Галанте, Мартиніка, Мауї, Маврикій, Молокаї, Невіс, Оаху, Пуерто-Рико, Сент-Круа, Сент-Джон, Сент-Кітс, Сент-Лючія, Сент-Мартін, Сент-Томас, Сент-Вінсент, Суринам, Тортола, Тринідад, В'єкес і Вотер-Айленд; запровадження було невдалим у Домініканській Республіці. Цей вид або яванський мангуст вперше був зареєстрований у Гонконзі в 1989 році в мангрових заростях на північному заході; до 2010 року він був досить широко поширений на Нових Територіях і поширився на острів Гонконг. Можливо, він зустрічається в Китаї (включаючи острів Хайнань), але ці популяції можуть бути яванським мангустом Herpestes javanicus.
Населяє ліси, чагарники та відкриті місця існування; також знайдено поблизу людських осель. Зареєстрований на висотах від 0 до 2100 метрів.
Спосіб життя
Всеїдний; дієта, здається, змінюється залежно від пори року та місцевості. Активний удень. Як місця відпочинку використовує повалені дерева та дупла в кореневій системі дерев і вириті самостійно нори. Попри те, що цей вид має тенденцію до самотності, у інтродукованих районах часто спостерігали особин поблизу одна від одної. Щільність популяції коливається від менше ніж 10 до кількох 100 тварин на км². Самці та самки позначають свій ареал за запахом і здатні розрізняти запахи інших особин. Цей вид має великий вокальний репертуар із 12 різних звуків, що є надзвичайно багатим для асоціального виду. Пересування включає крок, рись і галоп. Вони можуть лазити по деревах, але рідко спостерігаються високо над землею.
Вагітність триває приблизно 49 днів. Середній розмір посліду становить два і коливається від одного до п'яти. За рік буває два-три виводки. Вага при народженні близько 21 г. Новонароджені вкриті світло-сірими волосками, які рідкісні на черевці. Очі закриті і відкриваються між 17 і 20 днями. У два тижні різці повністю встановлюються, а ікла прорізуються. На 22 тижні всі постійні зуби на місці. Дві третини маси тіла дорослої особини досягають у чотири місяці, а статевої зрілості досягають у рік. Перший вихід з лігва відбувається приблизно через чотири тижні, а дитинчата слідують за матір'ю на полювання через шість тижнів
Використання
Цей вид часто відловлюють і продають як домашніх тварин; існує певна комерційна торгівля в Індії та Непалі. В Індії мангустів виловлюють через шерсть, яку використовують для виготовлення щіток для фарби та гоління.
Примітки
- Jennings, A.; Veron, G. (2016). Herpestes auropunctatus. с. e.T70204120A70204139. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T70204120A70204139.en.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Nellis, D. W. (1989). Herpestes auropunctatus. Mammalian Species. 342 (342): 1—6. doi:10.2307/3504091. JSTOR 3504091.
- Simberloff, D.; Dayan, T.; Jones, C.; Ogura, G. (2000). Character displacement and release in the small Indian mongoose, Herpestes javanicus (PDF). Ecology. 81 (8): 2086—2099. doi:10.2307/177098. JSTOR 177098.
- Thulin, C.G.; Simberloff, D.; Barun, A.; McCracken, G.; Pascal, M.; Anwarul Islam, M. (2006). Genetic divergence in the small Indian mongoose (Herpestes auropunctatus), a widely distributed invasive species. Molecular Ecology. 15 (13): 3947—3956. doi:10.1111/j.1365-294X.2006.03084.x. PMID 17054495. S2CID 27623208.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urva auropunctata vid mangustovih z Iraku ta pivnochi Pivdennoyi Aziyi vin takozh buv zavezenij u bagato regioniv svitu napriklad na kilka ostroviv Karibskogo basejnu ta Tihogo okeanu Urva auropunctata Urva auropunctata Nacionalnij park Panna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Mangustovi Herpestidae Rid Urva Vid U auropunctata Binomialna nazva Urva auropunctata Hodgson 1836 Areal stanom na 2016 Sinonimi Mangusta auropunctata Mangusta pallipes Herpestes palustris Herpestes auropunctatusHarakteristikiTilo strunke a golova vityagnuta z zagostrenoyu mordoyu Dovzhina golovi j tuluba 509 671 milimetriv Vuha korotki Na lapah p yat palciv i dovgi kigti Stati vidriznyayutsya za rozmirom u samciv golova shirsha a tulub bilshij Jogo mozhna vidrizniti vid chasto simpatichnogo U edwardsii za jogo desho menshim rozmirom Populyaciyi na ostrovah po vsomu svitu zbilshilisya v rozmirah i statevomu dimorfizmi nagaduyuchi populyaciyi na shodi svogo arealu de voni ne mayut ekologichnih konkurentiv Introdukovani populyaciyi demonstruyut genetichnu diversifikaciyu vnaslidok genetichnogo drejfu ta izolyaciyi Seredovishe prozhivannyaKrayini prozhivannya Afganistan Bangladesh Butan Indiya Iran Irak Jordaniya M yanma Nepal Oman Pakistan Saudivska Araviya Vin buv zavezenij i chasto vvazhayetsya invazivnim vidom na taki teritoriyi Antigua Barbados Bif Ajlend Bak Ajlend Karriaku Horvatiya Kuba Fidzhi Francuzka Gviana Kozyachij ostriv Grenada Gvadelupa Gayana Gavayi Gayiti Dominikanska respublika Yamajka Yaponiya Jost Van Dajk La Dezirad Lavango Mafiya Ob yednana Respublika Tanzaniya Mari Galante Martinika Mauyi Mavrikij Molokayi Nevis Oahu Puerto Riko Sent Krua Sent Dzhon Sent Kits Sent Lyuchiya Sent Martin Sent Tomas Sent Vinsent Surinam Tortola Trinidad V yekes i Voter Ajlend zaprovadzhennya bulo nevdalim u Dominikanskij Respublici Cej vid abo yavanskij mangust vpershe buv zareyestrovanij u Gonkonzi v 1989 roci v mangrovih zarostyah na pivnichnomu zahodi do 2010 roku vin buv dosit shiroko poshirenij na Novih Teritoriyah i poshirivsya na ostriv Gonkong Mozhlivo vin zustrichayetsya v Kitayi vklyuchayuchi ostriv Hajnan ale ci populyaciyi mozhut buti yavanskim mangustom Herpestes javanicus Naselyaye lisi chagarniki ta vidkriti miscya isnuvannya takozh znajdeno poblizu lyudskih osel Zareyestrovanij na visotah vid 0 do 2100 metriv Sposib zhittyaVseyidnij diyeta zdayetsya zminyuyetsya zalezhno vid pori roku ta miscevosti Aktivnij uden Yak miscya vidpochinku vikoristovuye povaleni dereva ta dupla v korenevij sistemi derev i viriti samostijno nori Popri te sho cej vid maye tendenciyu do samotnosti u introdukovanih rajonah chasto sposterigali osobin poblizu odna vid odnoyi Shilnist populyaciyi kolivayetsya vid menshe nizh 10 do kilkoh 100 tvarin na km Samci ta samki poznachayut svij areal za zapahom i zdatni rozriznyati zapahi inshih osobin Cej vid maye velikij vokalnij repertuar iz 12 riznih zvukiv sho ye nadzvichajno bagatim dlya asocialnogo vidu Peresuvannya vklyuchaye krok ris i galop Voni mozhut laziti po derevah ale ridko sposterigayutsya visoko nad zemleyu Vagitnist trivaye priblizno 49 dniv Serednij rozmir poslidu stanovit dva i kolivayetsya vid odnogo do p yati Za rik buvaye dva tri vivodki Vaga pri narodzhenni blizko 21 g Novonarodzheni vkriti svitlo sirimi voloskami yaki ridkisni na cherevci Ochi zakriti i vidkrivayutsya mizh 17 i 20 dnyami U dva tizhni rizci povnistyu vstanovlyuyutsya a ikla prorizuyutsya Na 22 tizhni vsi postijni zubi na misci Dvi tretini masi tila dorosloyi osobini dosyagayut u chotiri misyaci a statevoyi zrilosti dosyagayut u rik Pershij vihid z ligva vidbuvayetsya priblizno cherez chotiri tizhni a ditinchata sliduyut za matir yu na polyuvannya cherez shist tizhnivVikoristannyaCej vid chasto vidlovlyuyut i prodayut yak domashnih tvarin isnuye pevna komercijna torgivlya v Indiyi ta Nepali V Indiyi mangustiv vilovlyuyut cherez sherst yaku vikoristovuyut dlya vigotovlennya shitok dlya farbi ta golinnya PrimitkiJennings A Veron G 2016 Herpestes auropunctatus s e T70204120A70204139 doi 10 2305 IUCN UK 2016 1 RLTS T70204120A70204139 en a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Nellis D W 1989 Herpestes auropunctatus Mammalian Species 342 342 1 6 doi 10 2307 3504091 JSTOR 3504091 Simberloff D Dayan T Jones C Ogura G 2000 Character displacement and release in the small Indian mongoose Herpestes javanicus PDF Ecology 81 8 2086 2099 doi 10 2307 177098 JSTOR 177098 Thulin C G Simberloff D Barun A McCracken G Pascal M Anwarul Islam M 2006 Genetic divergence in the small Indian mongoose Herpestes auropunctatus a widely distributed invasive species Molecular Ecology 15 13 3947 3956 doi 10 1111 j 1365 294X 2006 03084 x PMID 17054495 S2CID 27623208