Сова папуанська Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Твар

Сова папуанська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes)
Родина:	Совові (Strigidae)
Підродина:	Ieraglaucinae
Рід:	*Папуанська сова (Uroglaux)* , 1937
Вид:	Сова папуанська

Біноміальна назва

Uroglaux dimorpha
(Salvadori, 1874)

Синоніми

Athene dimorpha Salvadori, 1874
Ninox dimorpha (Salvadori, 1874)

Посилання

Вікісховище:	Uroglaux dimorpha
Віківиди:	Uroglaux dimorpha
ITIS:	555493
МСОП:	22689490
NCBI:	2653994

Сова папуа́нська (Uroglaux dimorpha) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає на Новій Гвінеї. Це єдиний представник монотипового роду Папуанська сова (Uroglaux).

Опис

Довжина птаха становить 30-34 см. Довжина дзьоба становить 2,5 см, довжина хвоста 15,7 см, довжина крила 20 см, довжина цівки 3,3 см, довжина середнього кігтя 2,7 см. Голова відносно невелика, хвіст довгий. Крила короткі, округлі. Лицевий диск білий, нечіткий, з чорними смужками і білими "бровами". Верхня частина тіла сірувато-коричнева або охристо-коричнева. Спина і крила поцятковані охристо-сірими смужками. Нижня частина тіла жовтувата, сильно поцяткована коричневими і чорними смужками. Очі яскраво-жовті, восковиця жовта, дзьоб сірувато-чорний. Самці дещо більші за самиць, що незвично для сов..

Поширення і екологія

Папуанські сови мешкають на заході та на сході Новій Гвінеї, а також на острові Япен. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, а також в галерейних лісах і вологих саванах. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами, гризунами і птахами, зокрема голубами тілопо, вага яких може становити 80% від ваги сови.

Примітки

BirdLife International (2016). Uroglaux dimorpha.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 січня 2022.
J. H. Gurney. On some Eastern Owls. „Ibis”, s. 172, 1884.
Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of Birds in the British Museum. T. 2. Striges. 1875, s. 175.

Джерела

Del Hoyo, J.; Elliot, A. & Sargatal, J. (Hrsg.) (1999): Handbook of the Birds of the World. Volume 5: Barn-Owls to Hummingbirds. Lynx Edicions.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Uroglaux dimorpha.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 січня 2022.

[novitates-4] J. H. Gurney. On some Eastern Owls. „Ibis”, s. 172, 1884.

[5] Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of Birds in the British Museum. T. 2. Striges. 1875, s. 175.