Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Urocitellus beldingi — ховрах, що живе в горах на заході Сполучених Штатів. У Каліфорнії він часто зустрічається на висоті 2000–3600 м на луках між озером Тахо та Кінгс-Каньйоном. Його ареал включає деякі охоронні території.
| Urocitellus beldingi | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Urocitellus |
| Вид: | U. beldingi |
| Біноміальна назва | |
| Urocitellus beldingi (Merriam, 1888) | |
 | |
| Ареал | |
| Синоніми | |
| Spermophilus beldingi Merriam, 1888 | |
Морфологічна характеристика
Суслик Белдінга середнього розміру з «відносно коротким хвостом, короткими кінцівками та малими вухами». Має сіру шерсть, яка стає більш корицевою знизу й червонувато-коричневою на спині. Довжина голови й тулуба становить від 230 до 300 міліметрів. Хвіст — від 44 до 76 міліметрів, пухнастий, але також сплощений. Дистальні волоски хвоста мають три кольорові смуги: одну чорну, одну білу та одну червону. В середньому ховрах важить 290 грам. Його лапи майже не вкриті шерстю. У порівнянні з іншими видами ховрахів, защічні мішки мають помірний розмір.
Спосіб життя
Харчування
U. beldingi харчуються переважно рослинною їжею. Вони їдять квіти, насіння, горіхи, коріння, гриби і трави, а також комах та інших безхребетних, пташині яйця і падло. На молодих дрібних ссавців рідко полюють; самці часто поїдають дитинчат свого виду.
Сплячка
Сплячка ховраха Белдинга триває близько семи-восьми місяців з жовтня по квітень/травень, протягом якого гине третина дорослих особин і дві третини молодих особин. Причиною зазвичай є виснаження жирових запасів; смерть настає через замерзання і голодування. Крім того, деяких екземплярів викопують і вбивають сріблясті борсуки (Taxidea taxus) та койоти (Canis latrans).
Соціальна поведінка
Самиці ховраха Белдинг живуть групами на території (хоча кожна самиця має свою нору), самці поодинокі. Самиці показують явище кумівства, перевагу споріднених однорідних (самиці залишаються з родичами, тому що вони рідко мігрують з району народження після відлучення). При будівництві гнізда рідко виникають конфлікти з близькими родичами, а самицям з родичами будувати гніздо легше, ніж самицям без родичів поблизу. Дуже близькі родичі також ділять спільну територію народження (місце, де народжуються молоді тварини), а також джерела їжі та схованки. Крім того, близькоспоріднені ховрахи Белдінг виганяють неспоріднених самиць із території, яку вони населяють, і попереджають одна одну про ворогів. Дуже близькоспоріднені самиці допомагають одна одній захищати свої території. Однак під час вагітності та лактації споріднені тварини часто виключаються зі своєї території через ризик дітовбивства.
Розмноження і розвиток
Через тиждень після пробудження від сплячки самиці стають готовими до спаровування. Попри те, що вони можуть зачати лише один день, вони спаровуються з трьома-вісьмома різними самцями. Згідно з генетичним аналізом, дві третини всіх виводків походять від кількох самців. Генетичний склад самця, який спаровувався першим, завжди панівний, але в одному виводку вже можна визначити генетичний склад чотирьох різних самців. Залицяння за самцями полягає в основному в захисті невеликої території. При наявності готових до зачаття самиць між самцями часто відбуваються жорстокі бійки, які майже завжди закінчуються травмами. У цих боях зазвичай вирішальними є вага та досвід.
Після спарювання самиця будує родильну камеру. Більшість таких нір мають довжину від п’яти до восьми метрів (включно з тунелями) і перебувають на глибині від 30 до 60 сантиметрів під поверхнею землі. Гніздо зазвичай має кілька входів, щоб забезпечити втечу, якщо туди проникнуть хижаки, наприклад змії. Гніздо вистилають травою; для цього самка приносить у гніздо до 50 вантажів трави. Після періоду вагітності 23–28 днів народжується 1–11, в середньому близько 5, дитинчат. Після відлучення у віці 26–31 день вони вперше залишають нору. Самці зазвичай мігрують незабаром після цього, але самиці часто залишаються біля своєї родової нори на все життя.
Примітки
- Cassola, F. (2016). Urocitellus beldingi. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42464A22264836. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T42464A22264836.en. Процитовано 11.11.2021.
- Stephen H Jerkins, Bruce Eshelman. 1984. Spermophilus beldingi. Mammalian Species. 221:1–8
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urocitellus beldingi hovrah sho zhive v gorah na zahodi Spoluchenih Shtativ U Kaliforniyi vin chasto zustrichayetsya na visoti 2000 3600 m na lukah mizh ozerom Taho ta Kings Kanjonom Jogo areal vklyuchaye deyaki ohoronni teritoriyi Urocitellus beldingi Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Urocitellus Vid U beldingi Binomialna nazva Urocitellus beldingi Merriam 1888 Areal Sinonimi Spermophilus beldingi Merriam 1888Morfologichna harakteristikaSuslik Beldinga serednogo rozmiru z vidnosno korotkim hvostom korotkimi kincivkami ta malimi vuhami Maye siru sherst yaka staye bilsh koricevoyu znizu j chervonuvato korichnevoyu na spini Dovzhina golovi j tuluba stanovit vid 230 do 300 milimetriv Hvist vid 44 do 76 milimetriv puhnastij ale takozh sploshenij Distalni voloski hvosta mayut tri kolorovi smugi odnu chornu odnu bilu ta odnu chervonu V serednomu hovrah vazhit 290 gram Jogo lapi majzhe ne vkriti sherstyu U porivnyanni z inshimi vidami hovrahiv zashichni mishki mayut pomirnij rozmir Sposib zhittyaHarchuvannya U beldingi harchuyutsya perevazhno roslinnoyu yizheyu Voni yidyat kviti nasinnya gorihi korinnya gribi i travi a takozh komah ta inshih bezhrebetnih ptashini yajcya i padlo Na molodih dribnih ssavciv ridko polyuyut samci chasto poyidayut ditinchat svogo vidu Splyachka Splyachka hovraha Beldinga trivaye blizko semi vosmi misyaciv z zhovtnya po kviten traven protyagom yakogo gine tretina doroslih osobin i dvi tretini molodih osobin Prichinoyu zazvichaj ye visnazhennya zhirovih zapasiv smert nastaye cherez zamerzannya i goloduvannya Krim togo deyakih ekzemplyariv vikopuyut i vbivayut sriblyasti borsuki Taxidea taxus ta kojoti Canis latrans Socialna povedinka Samici hovraha Belding zhivut grupami na teritoriyi hocha kozhna samicya maye svoyu noru samci poodinoki Samici pokazuyut yavishe kumivstva perevagu sporidnenih odnoridnih samici zalishayutsya z rodichami tomu sho voni ridko migruyut z rajonu narodzhennya pislya vidluchennya Pri budivnictvi gnizda ridko vinikayut konflikti z blizkimi rodichami a samicyam z rodichami buduvati gnizdo legshe nizh samicyam bez rodichiv poblizu Duzhe blizki rodichi takozh dilyat spilnu teritoriyu narodzhennya misce de narodzhuyutsya molodi tvarini a takozh dzherela yizhi ta shovanki Krim togo blizkosporidneni hovrahi Belding viganyayut nesporidnenih samic iz teritoriyi yaku voni naselyayut i poperedzhayut odna odnu pro vorogiv Duzhe blizkosporidneni samici dopomagayut odna odnij zahishati svoyi teritoriyi Odnak pid chas vagitnosti ta laktaciyi sporidneni tvarini chasto viklyuchayutsya zi svoyeyi teritoriyi cherez rizik ditovbivstva Rozmnozhennya i rozvitok Cherez tizhden pislya probudzhennya vid splyachki samici stayut gotovimi do sparovuvannya Popri te sho voni mozhut zachati lishe odin den voni sparovuyutsya z troma vismoma riznimi samcyami Zgidno z genetichnim analizom dvi tretini vsih vivodkiv pohodyat vid kilkoh samciv Genetichnij sklad samcya yakij sparovuvavsya pershim zavzhdi panivnij ale v odnomu vivodku vzhe mozhna viznachiti genetichnij sklad chotiroh riznih samciv Zalicyannya za samcyami polyagaye v osnovnomu v zahisti nevelikoyi teritoriyi Pri nayavnosti gotovih do zachattya samic mizh samcyami chasto vidbuvayutsya zhorstoki bijki yaki majzhe zavzhdi zakinchuyutsya travmami U cih boyah zazvichaj virishalnimi ye vaga ta dosvid Pislya sparyuvannya samicya buduye rodilnu kameru Bilshist takih nir mayut dovzhinu vid p yati do vosmi metriv vklyuchno z tunelyami i perebuvayut na glibini vid 30 do 60 santimetriv pid poverhneyu zemli Gnizdo zazvichaj maye kilka vhodiv shob zabezpechiti vtechu yaksho tudi proniknut hizhaki napriklad zmiyi Gnizdo vistilayut travoyu dlya cogo samka prinosit u gnizdo do 50 vantazhiv travi Pislya periodu vagitnosti 23 28 dniv narodzhuyetsya 1 11 v serednomu blizko 5 ditinchat Pislya vidluchennya u vici 26 31 den voni vpershe zalishayut noru Samci zazvichaj migruyut nezabarom pislya cogo ale samici chasto zalishayutsya bilya svoyeyi rodovoyi nori na vse zhittya PrimitkiCassola F 2016 Urocitellus beldingi IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T42464A22264836 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T42464A22264836 en Procitovano 11 11 2021 Stephen H Jerkins Bruce Eshelman 1984 Spermophilus beldingi Mammalian Species 221 1 8