Космічний центр Утіно́ура — космодром, розташований на узбережжі Тихого океану поблизу японського міста Кімоцуки (в минулому Учіноура), в префектурі Каґошіма.
Космічний центр Утіноура | |
Дата створення / заснування | лютий 1962 |
---|---|
Коротка назва | USC |
Названо на честь | d |
Країна | Японія |
Адміністративна одиниця | Кімоцукі |
Розташовується на водоймі | Філіппінське море |
У межах природно-географічного об'єкта | d |
Оператор | d |
Дата офіційного відкриття | 9 грудня 1963 |
У межах місцевості обслуговування | Кімоцукі |
Офіційний сайт(яп.) Офіційний сайт(англ.) | |
Космічний центр Утіноура у Вікісховищі |
Координати: 31°15′07″ пн. ш. 131°04′55″ сх. д. / 31.251944444471778439° пн. ш. 131.08194444446777993° сх. д.
Історія космодрому
До момента створення Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) в 2003 році, він позначався як Космічний центр Каґошіма і працював під егідою Інституту Космонавтики і Аеронавтики (Institute of Space and Aeronautical Science, ISAS).
Технічна характеристика космодрому
З космодрому Учіноура стартують твердопаливні ракети-носії «Мю», які застосовувалися для усіх запусків японських космічних апаратів наукового призначення, а також геофизичні і метеорологічні ракети. Космічні апарати, можуть мати нахил орбіти в межах від 29° до 75° до площини екватора. Центр має в розпорядженні станції космічної телекомунікації для забезпечення польотів міжпланетних станцій.
Будівництво Космічного центру Каґошіма, призначеного для експериментальних запусків великих ракет було почато в 1961 році, і завершено в лютому 1962 року. Раніше, до створення цього стартового комплексу, випробувальні запуски японських ракет «К150», «К245» і «Каппа» здійснювалися з випробувальної ракетної бази Акіта в , з середини 1950-х до 1960-х. Проте запуск великих ракет вимагав ширшу акваторію для падіння відпрацьованих ступенів, чим вузьке Японське море. Після оцінки переваг і недоліків різних майданчиків, для будівництва космодрому було вибрано місто Учіноура в префектурі Каґошіма, розташований прямо на узбережжі Тихого океану. При зведенні комплексу конструктори використали переваги природного горбистого ландшафту.
Твердопаливні ракети, створені в Японії, як правило, отримували назви по буквах грецького алфавіту -«Альфа», «Бета», «Каппа», «Омега», «Ламбда», й «Мю», деякі букви були пропущені внаслідок скасування проектів. Сімейство ракет «Мю», що використовується і понині, є найпотужнішим і складнішим.
Першим ракетним запуском, здійсненим з нового майданчика, став запуск ракети «К150», що була зменшеною копією ракети «Каппа», в серпні 1962 року. Після цього почалися повномасштабні випробування ракет серій «Каппа» і «Ламбда», з паралельним форсуванням робіт за програмою «Мю». 11 лютого 1970 року, після чотирьох аварій, експериментальний супутник був успішно виведений на орбіту за допомогою ракети «Ламбда-4S» («L-4S-5»). Космічний апарат (названий на честь півострова в префектурі Каґошіма) став першим японським штучним супутником Землі. Надалі, значний прогрес в створенні ракет класу «Мю» дозволив здійснювати один запуск наукового космічного апарату на рік. Останнє покоління ракет уперше продемонструвало свої можливості запуском дослідницького супутника «MUSES-B» () в лютому 1997 року.
Перспективи космодрому
Після переходу ISAS до складу JAXA, космодром був перейменований в Космічний центр Учіноура, і за ним були збережені запуски важких твердопаливних ракет наукового призначення.
Посилання
- Космічний центр Учіноура на сайті JAXA. [ 19 березня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Опис космодрому на сайті Astronautix.com. [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Космічний центр Учіноура на Google Maps.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmichnij centr Utino ura kosmodrom roztashovanij na uzberezhzhi Tihogo okeanu poblizu yaponskogo mista Kimocuki v minulomu Uchinoura v prefekturi Kagoshima Kosmichnij centr UtinouraData stvorennya zasnuvannyalyutij 1962Korotka nazvaUSCNazvano na chestdKrayina YaponiyaAdministrativna odinicyaKimocukiRoztashovuyetsya na vodojmiFilippinske moreU mezhah prirodno geografichnogo ob yektadOperatordData oficijnogo vidkrittya9 grudnya 1963U mezhah miscevosti obslugovuvannyaKimocukiOficijnij sajt yap Oficijnij sajt angl Kosmichnij centr Utinoura u Vikishovishi Koordinati 31 15 07 pn sh 131 04 55 sh d 31 251944444471778439 pn sh 131 08194444446777993 sh d 31 251944444471778439 131 08194444446777993Istoriya kosmodromuDo momenta stvorennya Yaponskogo agentstva aerokosmichnih doslidzhen JAXA v 2003 roci vin poznachavsya yak Kosmichnij centr Kagoshima i pracyuvav pid egidoyu Institutu Kosmonavtiki i Aeronavtiki Institute of Space and Aeronautical Science ISAS Tehnichna harakteristika kosmodromuZ kosmodromu Uchinoura startuyut tverdopalivni raketi nosiyi Myu yaki zastosovuvalisya dlya usih zapuskiv yaponskih kosmichnih aparativ naukovogo priznachennya a takozh geofizichni i meteorologichni raketi Kosmichni aparati mozhut mati nahil orbiti v mezhah vid 29 do 75 do ploshini ekvatora Centr maye v rozporyadzhenni stanciyi kosmichnoyi telekomunikaciyi dlya zabezpechennya polotiv mizhplanetnih stancij Budivnictvo Kosmichnogo centru Kagoshima priznachenogo dlya eksperimentalnih zapuskiv velikih raket bulo pochato v 1961 roci i zaversheno v lyutomu 1962 roku Ranishe do stvorennya cogo startovogo kompleksu viprobuvalni zapuski yaponskih raket K150 K245 i Kappa zdijsnyuvalisya z viprobuvalnoyi raketnoyi bazi Akita v z seredini 1950 h do 1960 h Prote zapusk velikih raket vimagav shirshu akvatoriyu dlya padinnya vidpracovanih stupeniv chim vuzke Yaponske more Pislya ocinki perevag i nedolikiv riznih majdanchikiv dlya budivnictva kosmodromu bulo vibrano misto Uchinoura v prefekturi Kagoshima roztashovanij pryamo na uzberezhzhi Tihogo okeanu Pri zvedenni kompleksu konstruktori vikoristali perevagi prirodnogo gorbistogo landshaftu Tverdopalivni raketi stvoreni v Yaponiyi yak pravilo otrimuvali nazvi po bukvah greckogo alfavitu Alfa Beta Kappa Omega Lambda j Myu deyaki bukvi buli propusheni vnaslidok skasuvannya proektiv Simejstvo raket Myu sho vikoristovuyetsya i ponini ye najpotuzhnishim i skladnishim Pershim raketnim zapuskom zdijsnenim z novogo majdanchika stav zapusk raketi K150 sho bula zmenshenoyu kopiyeyu raketi Kappa v serpni 1962 roku Pislya cogo pochalisya povnomasshtabni viprobuvannya raket serij Kappa i Lambda z paralelnim forsuvannyam robit za programoyu Myu 11 lyutogo 1970 roku pislya chotiroh avarij eksperimentalnij suputnik buv uspishno vivedenij na orbitu za dopomogoyu raketi Lambda 4S L 4S 5 Kosmichnij aparat nazvanij na chest pivostrova v prefekturi Kagoshima stav pershim yaponskim shtuchnim suputnikom Zemli Nadali znachnij progres v stvorenni raket klasu Myu dozvoliv zdijsnyuvati odin zapusk naukovogo kosmichnogo aparatu na rik Ostannye pokolinnya raket upershe prodemonstruvalo svoyi mozhlivosti zapuskom doslidnickogo suputnika MUSES B v lyutomu 1997 roku Perspektivi kosmodromuPislya perehodu ISAS do skladu JAXA kosmodrom buv perejmenovanij v Kosmichnij centr Uchinoura i za nim buli zberezheni zapuski vazhkih tverdopalivnih raket naukovogo priznachennya PosilannyaKosmichnij centr Uchinoura na sajti JAXA 19 bereznya 2011 u Wayback Machine angl Opis kosmodromu na sajti Astronautix com 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Kosmichnij centr Uchinoura na Google Maps