Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аспро» (англ. USS Aspro (SS-309)) — підводний човен військово-морських сил США типу «Балао», споруджений під час Другої світової війни.
 | |
| Історія | |
|---|---|
 США | |
| Назва: | USS Aspro (SS-309) |
| Будівник: | Portsmouth Naval Shipyard у Кіттері, штат Мен |
| Закладений: | 27 грудня 1942 року |
| Спуск на воду: | 7 квітня 1943 року |
| На службі: | 31 липня 1943 року |
| Знятий: | 30 квітня 1954 року |
| Доля: | 16 листопада 1962 року був використаний як мішень та затонув біля узбережжя Каліфорнії |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Підводний човен типу Балао |
| Водотоннажність: | 1550 над водою, 2429 при зануренні |
| Довжина: | 94,95 м |
| Ширина: | 8,31 м |
| Осадка: | 5,13 м |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 20,25 вузла (над водою), 8,75 вузлів (при зануренні) |
| Дальність плавання: | 20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою) |
| Автономність: | 75 діб |
| Максимальна глибина: | 120 м |
| Екіпаж: | 10 офіцерів, 70—71 матрос |
| Озброєння: |
|
Човен спорудили корабельні Portsmouth Naval Shipyard військово-морських сил США у Кіттері, штат Мен. Після проходження випробувань поблизу Портсмута (Нью-Гемпшир), Ньюпорта (Род-Айленд) та Нью-Лондона (Коннектикут), «Аспро» вирушив на Гаваї та 18 жовтня 1943 прибув до Перл-Гарбора, де увійшов до складу Тихоокеанського флоту.
Походи
Всього човен здійснив сім бойових походів.
1-й похід
Тривав з 24 листопада 1943-го по 1 січня 1944-го та завершився прибуттям на атол Мідвей. Човен атакував два конвої та претендував на знищення трьох і пошкодження чотирьох суден, проте післявоєнне вивчення документів підтвердило лише пошкодження танкера Sarawak Maru під час атаки 17 грудня у Філіппінському морі поблизу південної групи островів Рюкю. Це судно йшло з порту Моджі до Сінгапуру у складі великого конвою під прикриттям ескадреного міноносця , який безрезультатно контратакував «Аспро». Що стосується Sarawak Maru, то танкер вдало досягнув Сінгапуру та продовжив виконувати завдання до березня 1945-го, коли підірвався на виставленій літаками міні та був посаджений на мілину поблизу острова Бінтан (Малайя).
2-й похід
У середині січня 1944-го «Аспро» перейшов до Перл-Гарбора, звідки 3 лютого вирушив у район північніше островів Трук — головної передової бази японського флоту, звідки провадились операції та здійснювалось постачання гарнізонів в архіпелазі Бісмарка і на Соломонових островах. Цей похід був пов'язаний із проведеною наприкінці другої декади лютого операцією «Хейлстоун», коли авіаносне з'єднання атакувало базу Трук, при цьому підводні човни повинні були діяти проти суден, які спробують полишити цей атол. Втім, єдиною перемогою «Аспро» під час другого походу стало потоплення підводного човна I-43, котре відбулось ще до початку «Хейлстоуну». У підсумку «Аспро» повернувся до Перл-Гарбора 28 березня 1944-го.
3-й похід
22 квітня 1944-го човен вирушив до визначеного йому району бойового патрулювання на комунікаціях острова Палау (західні Каролінські острови). 14 травня за дві сотні кілометрів на північний захід від Палау «Аспро» разом з підводним човном «Боуфін» потопив вантажне судно, а на наступний день вже за чотири з половиною сотні кілометрів на північний захід від Палау атакував конвой та потопив друге судно. У підсумку 16 червня «Аспро» прибула до бази американських підводних човнів у Фрімантлі на заході Австралії.
4-й похід
Почався 9 липня 1944-го, при цьому 16 липня човен зайшов для бункерування до Дарвіна, після чого попрямував у північну частину Південно-Китайського моря (цей район був неофіційно відомий як «»). Тут «Аспро» здійснив кілька атак на конвої, проте підтвердженою виявилась лише одна перемога над транспортним судном, яке стояло на якорі біля західного узбережжя острова Лусон. 18 серпня 1944-го човен повернувся до Фрімантлу.
5-й похід
10 вересня 1944-го «Аспро» знову вирушив до «Конвой Коллідж». Тут у першій декаді жовтня біля західного узбережжя острова Лусон він атакував кілька конвоїв та потопив вантажне і вантажно-пасажирське судна (в другому випадку «Аспро» діяв у складі «вовчої зграї» разом з підводними човнами та ). Вже 14 жовтня «Аспро» прибув на Сайпан (Маріанські острови), звідки вирушив до Перл-Гарбора, якого досяг 25 жовтня 1944-го.
6-й похід
На чергове бойове патрулювання «Аспро» вирушив 21 листопада 1944-го, проте через пошкодження одного з головних генераторів був вимушений повернутись до Перл-Гарбора. У підсумку човен покинув цю базу лише 13 грудня та попрямував до Тайванської протоки, маючи, зокрема, завдання на початку січня 1945-го бути готовим до порятунку пілотів літаків, котрі могли бути збитими під час операції авіаносного з'єднання. «Аспро» дійсно вдалось врятувати чотирьох льотчиків, крім того, 2 січня човен біля південного входу до протоки торпедував десантне штурмове судно (плавучу базу десантних засобів) «Сінсю Мару», яке поверталось до Такао після доставки вантажу на острів Лусон. Наступного дня цей корабель був добитий авіаносною авіацією. 11 лютого 1945-го човен повернувся до Перл-Гарбора, після чого вирушив до Каліфорнії для ремонту на корабельні Hunter's Point Naval Shipyard (Сан-Франциско).
7-й похід
25 червня 1945-го «Аспро» вирушив з Перл-Гарбора до району на південь від Японських островів. З 8 липня човен виконував завдання з порятунку пілотів літаків, котрі вилітали на бомбардування Японії з Іводзіми. 20 липня він перейшов у інший район задля виконання такої ж місії під час операції авіаносного з'єднання проти південно-східної частини острова Хонсю. 3 серпня «Аспро» задля порятунку збитого льотчика увійшов до Саґамської затоки і наблизився до берега на 6 миль. Тут човен став ціллю для японських бомбардувальників та занурився, при цьому один з матросів вів вогонь по нападнику та зміг збити японський літак, після чого стрибнув за борт. Через 2 години «Аспро» сплив на поверхню та врятував пілота і свого матроса. 13 серпня 1945-го човен завершив похід на атолі Мідвей.
Післявоєнна доля
На початку 1946-го «Аспро» вивели в резерв, проте в 1951-му, під час Корейської війни, повернули до бойового складу флоту. Восени 1953-го човен знову вивели в резерв.
Вчергове «Аспро» активували в 1957-му, при цьому в 1959-му човен брав участь у зніманні фільму «Битва за Коралове море».
Остаточно «Аспро» демобілізували на початку осені 1962-го. 16 листопада того ж року він був використаний як мішень та був потоплений біля Сан-Дієго (Каліфорнія) торпедою підводного човна .
Бойовий рахунок
| Дата | Назва | Тип | Тоннаж | Місце |
| 15.02.1944 | I-43 | підводний човен | 2212 | 12°42'N 149°17'E |
| 14.05.1944 | Бісан Мару (разом з Bowfin) | вантажне | 4500 | 9°00'N 133°34'E |
| 15.05.1944 | Дзьокудзя Мару | вантажне | 6440 | 10°10'N 131°25'E |
| 28.07.1944 | Пекін Мару | транспорт | 2228 | 17°33'N 120°21'E |
| 02.10.1944 | Адзутисан Мару | вантажне | 6228 | 18°25'N 120°32'E |
| 07.10.1944 | Макассар Мару | вантажо-пасажирське | 4026 | 17°54'N 119°57'E |
| 03.12.1945 | Сінсю Мару (разом з авіаносною авіацією) | десантне штурмове судно | 8108 | 21°57'N 119°44'E |
Джерела
- Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe «United States submarine operations in World War II», Annapolis, 1950)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina USS Aspro Aspro angl USS Aspro SS 309 pidvodnij choven vijskovo morskih sil SShA tipu Balao sporudzhenij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni IstoriyaSShANazva USS Aspro SS 309 Budivnik Portsmouth Naval Shipyard u Kitteri shtat MenZakladenij 27 grudnya 1942 rokuSpusk na vodu 7 kvitnya 1943 rokuNa sluzhbi 31 lipnya 1943 rokuZnyatij 30 kvitnya 1954 rokuDolya 16 listopada 1962 roku buv vikoristanij yak mishen ta zatonuv bilya uzberezhzhya KaliforniyiOsnovni harakteristikiKlas i tip Pidvodnij choven tipu BalaoVodotonnazhnist 1550 nad vodoyu 2429 pri zanurenniDovzhina 94 95 mShirina 8 31 mOsadka 5 13 mDviguni 4 dizeli General Motors Model 16 278A V16 potuzhnistyu 4 MVt 4 elektromotori General Electric potuzhnistyu 2 MVtShvidkist 20 25 vuzla nad vodoyu 8 75 vuzliv pri zanurenni Dalnist plavannya 20000 km pri shvidkosti 10 vuzliv nad vodoyu Avtonomnist 75 dibMaksimalna glibina 120 mEkipazh 10 oficeriv 70 71 matrosOzbroyennya 10 533 mm torpednih aparata 6 nosovih 4 kormovih 24 torpedi 1 127 mm palubna garmata 25 kalibriv zenitne ozbroyennya 1 h 40 mm Bofors ta 1 h 20 mm Erlikon Choven sporudili korabelni Portsmouth Naval Shipyard vijskovo morskih sil SShA u Kitteri shtat Men Pislya prohodzhennya viprobuvan poblizu Portsmuta Nyu Gempshir Nyuporta Rod Ajlend ta Nyu Londona Konnektikut Aspro virushiv na Gavayi ta 18 zhovtnya 1943 pribuv do Perl Garbora de uvijshov do skladu Tihookeanskogo flotu PohodiVsogo choven zdijsniv sim bojovih pohodiv 1 j pohid Trivav z 24 listopada 1943 go po 1 sichnya 1944 go ta zavershivsya pributtyam na atol Midvej Choven atakuvav dva konvoyi ta pretenduvav na znishennya troh i poshkodzhennya chotiroh suden prote pislyavoyenne vivchennya dokumentiv pidtverdilo lishe poshkodzhennya tankera Sarawak Maru pid chas ataki 17 grudnya u Filippinskomu mori poblizu pivdennoyi grupi ostroviv Ryukyu Ce sudno jshlo z portu Modzhi do Singapuru u skladi velikogo konvoyu pid prikrittyam eskadrenogo minonoscya yakij bezrezultatno kontratakuvav Aspro Sho stosuyetsya Sarawak Maru to tanker vdalo dosyagnuv Singapuru ta prodovzhiv vikonuvati zavdannya do bereznya 1945 go koli pidirvavsya na vistavlenij litakami mini ta buv posadzhenij na milinu poblizu ostrova Bintan Malajya 2 j pohid U seredini sichnya 1944 go Aspro perejshov do Perl Garbora zvidki 3 lyutogo virushiv u rajon pivnichnishe ostroviv Truk golovnoyi peredovoyi bazi yaponskogo flotu zvidki provadilis operaciyi ta zdijsnyuvalos postachannya garnizoniv v arhipelazi Bismarka i na Solomonovih ostrovah Cej pohid buv pov yazanij iz provedenoyu naprikinci drugoyi dekadi lyutogo operaciyeyu Hejlstoun koli avianosne z yednannya atakuvalo bazu Truk pri comu pidvodni chovni povinni buli diyati proti suden yaki sprobuyut polishiti cej atol Vtim yedinoyu peremogoyu Aspro pid chas drugogo pohodu stalo potoplennya pidvodnogo chovna I 43 kotre vidbulos she do pochatku Hejlstounu U pidsumku Aspro povernuvsya do Perl Garbora 28 bereznya 1944 go 3 j pohid 22 kvitnya 1944 go choven virushiv do viznachenogo jomu rajonu bojovogo patrulyuvannya na komunikaciyah ostrova Palau zahidni Karolinski ostrovi 14 travnya za dvi sotni kilometriv na pivnichnij zahid vid Palau Aspro razom z pidvodnim chovnom Boufin potopiv vantazhne sudno a na nastupnij den vzhe za chotiri z polovinoyu sotni kilometriv na pivnichnij zahid vid Palau atakuvav konvoj ta potopiv druge sudno U pidsumku 16 chervnya Aspro pribula do bazi amerikanskih pidvodnih chovniv u Frimantli na zahodi Avstraliyi 4 j pohid Pochavsya 9 lipnya 1944 go pri comu 16 lipnya choven zajshov dlya bunkeruvannya do Darvina pislya chogo popryamuvav u pivnichnu chastinu Pivdenno Kitajskogo morya cej rajon buv neoficijno vidomij yak Tut Aspro zdijsniv kilka atak na konvoyi prote pidtverdzhenoyu viyavilas lishe odna peremoga nad transportnim sudnom yake stoyalo na yakori bilya zahidnogo uzberezhzhya ostrova Luson 18 serpnya 1944 go choven povernuvsya do Frimantlu 5 j pohid 10 veresnya 1944 go Aspro znovu virushiv do Konvoj Kollidzh Tut u pershij dekadi zhovtnya bilya zahidnogo uzberezhzhya ostrova Luson vin atakuvav kilka konvoyiv ta potopiv vantazhne i vantazhno pasazhirske sudna v drugomu vipadku Aspro diyav u skladi vovchoyi zgrayi razom z pidvodnimi chovnami ta Vzhe 14 zhovtnya Aspro pribuv na Sajpan Marianski ostrovi zvidki virushiv do Perl Garbora yakogo dosyag 25 zhovtnya 1944 go 6 j pohid Na chergove bojove patrulyuvannya Aspro virushiv 21 listopada 1944 go prote cherez poshkodzhennya odnogo z golovnih generatoriv buv vimushenij povernutis do Perl Garbora U pidsumku choven pokinuv cyu bazu lishe 13 grudnya ta popryamuvav do Tajvanskoyi protoki mayuchi zokrema zavdannya na pochatku sichnya 1945 go buti gotovim do poryatunku pilotiv litakiv kotri mogli buti zbitimi pid chas operaciyi avianosnogo z yednannya Aspro dijsno vdalos vryatuvati chotiroh lotchikiv krim togo 2 sichnya choven bilya pivdennogo vhodu do protoki torpeduvav desantne shturmove sudno plavuchu bazu desantnih zasobiv Sinsyu Maru yake povertalos do Takao pislya dostavki vantazhu na ostriv Luson Nastupnogo dnya cej korabel buv dobitij avianosnoyu aviaciyeyu 11 lyutogo 1945 go choven povernuvsya do Perl Garbora pislya chogo virushiv do Kaliforniyi dlya remontu na korabelni Hunter s Point Naval Shipyard San Francisko 7 j pohid 25 chervnya 1945 go Aspro virushiv z Perl Garbora do rajonu na pivden vid Yaponskih ostroviv Z 8 lipnya choven vikonuvav zavdannya z poryatunku pilotiv litakiv kotri vilitali na bombarduvannya Yaponiyi z Ivodzimi 20 lipnya vin perejshov u inshij rajon zadlya vikonannya takoyi zh misiyi pid chas operaciyi avianosnogo z yednannya proti pivdenno shidnoyi chastini ostrova Honsyu 3 serpnya Aspro zadlya poryatunku zbitogo lotchika uvijshov do Sagamskoyi zatoki i nablizivsya do berega na 6 mil Tut choven stav cillyu dlya yaponskih bombarduvalnikiv ta zanurivsya pri comu odin z matrosiv viv vogon po napadniku ta zmig zbiti yaponskij litak pislya chogo stribnuv za bort Cherez 2 godini Aspro spliv na poverhnyu ta vryatuvav pilota i svogo matrosa 13 serpnya 1945 go choven zavershiv pohid na atoli Midvej Pislyavoyenna dolyaNa pochatku 1946 go Aspro viveli v rezerv prote v 1951 mu pid chas Korejskoyi vijni povernuli do bojovogo skladu flotu Voseni 1953 go choven znovu viveli v rezerv Vchergove Aspro aktivuvali v 1957 mu pri comu v 1959 mu choven brav uchast u znimanni filmu Bitva za Koralove more Ostatochno Aspro demobilizuvali na pochatku oseni 1962 go 16 listopada togo zh roku vin buv vikoristanij yak mishen ta buv potoplenij bilya San Diyego Kaliforniya torpedoyu pidvodnogo chovna Bojovij rahunokData Nazva Tip Tonnazh Misce15 02 1944 I 43 pidvodnij choven 2212 12 42 N 149 17 E14 05 1944 Bisan Maru razom z Bowfin vantazhne 4500 9 00 N 133 34 E15 05 1944 Dzokudzya Maru vantazhne 6440 10 10 N 131 25 E28 07 1944 Pekin Maru transport 2228 17 33 N 120 21 E02 10 1944 Adzutisan Maru vantazhne 6228 18 25 N 120 32 E07 10 1944 Makassar Maru vantazho pasazhirske 4026 17 54 N 119 57 E03 12 1945 Sinsyu Maru razom z avianosnoyu aviaciyeyu desantne shturmove sudno 8108 21 57 N 119 44 EDzherelaT Rosko Boevye dejstviya podvodnyh lodok SShA vo Vtoroj Mirovoj vojne Moskva 1957 Izdatelstvo inostrannoj literatury sokrashennyj perevod s anglijskogo Theodore Roscoe United States submarine operations in World War II Annapolis 1950