У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна USS Alligator USS Алігатор перший відомий в ВМС США підводний човен

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Alligator.

USS «Алігатор» — перший відомий в ВМС США підводний човен, котрий брав участь у Громадянській війні в США.

ПЧ типу Алігатор
Alligator mississippiensis

Алігатор
Під прапором	США
Спуск на воду	1 листопада 1861 р
Виведений зі складу флоту	13 липня 1863 р.
Сучасний статус	затонув при буксируванні
Проєкт
Основні характеристики
Швидкість (підводна)	2-4 вузла (3,7-7,4 км/год)
Гранична глибина занурення	2.1 м
Екіпаж	12 осіб (командир, рульовий, 1-2 водолази, 8 веслярів.
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	14 м
Ширина корпусу найб.	1,37 м
Висота	1,8 м
Водотоннажність надводна	275 т
Озброєння
Зображення на Вікісховищі

Будівництво

Восени 1861 ВМС замовив у фірми побудову невеликого занурювального човна, розробленого французьким інженером Бруттом де Вільруа, який також виступав як керівник у ході першого етапу будівництва. Корабель був близько 30 футів (9 м) в довжину і 6 футів (1,8 м) або 8 футів (2,4 м) в діаметрі. Він був зроблений із заліза, у верхній частині мав невеликі круглі пластин зі скла для освітлення, і в ньому було кілька водонепроникних відсіки. Для приведення в рух, він був оснащений шістнадцятьма ручними веслами, виступаючих від бортів, але 3 липня 1862, було весла замінені на ручного гвинта, що поліпшило його швидкість вдвічі, до семи вузлів. Повітря поставлялося з поверхні двома трубками з поплавками з допомогою повітряного насоса всередині підводного човна.

Військово-морський флот хотів таке судно мати для боротьби із загрозою, яку представляв для його кораблів з дерев'яним корпусом колишнім гвинтовий фрегат «Мерримак», котрий, за даними розвідки, в Норфолк Navy Yard був переобладнаний у броненосець для Конфедерації («Вірджинія»). Угода ВМФ з філадельфійським суднобудівником вказувала, що підводний човен повинен був би побудованим за не більше ніж 40 днів. Його кіль був закладений майже відразу після підписання 1 листопада 1861 контракту на будівництво. Тим не менше, робота йшла так повільно, що понад 180 днів минуло, коли човен нарешті 1 травня 1862 побудованим.

Експлуатація

Потім його відбуксирували до військово-морської верфі у Філадельфії для обладнання і укомплектовування. Два тижні по тому, вона човна передали під цивільне командуванням цивільне, . 13 червня військово-морський флот офіційно прийняв цей маленький, унікальний корабель.

Самуель Ікінс, перший командир «Алігатора»

Потім пара буксирів відбуксирувала човен до Гемптон-Роудс, Вірджинія. В Норфолк, підводний човен був пришвартований до колісного пароплава, котрий повинен був виступати як його плавбаза під час служби.

Через деякий час після досягнення Гемптон-Роудс 23 червня, підводний човен отримав назву «Алігатор», котра незабаром з'явилася в офіційному листуванні. Кілька бойових завдань були виконані тим дивним судном: руйнування моста через Swift Крик, притоці річці; прибираючи перешкоди в Джеймс-Рівер в , які не дозволяли проходу канонерським човнам союзу і підрив броненосця , котрого після модернізації.

Командувач Джон Роджерс, старший морський офіцер оглянувши «Алігатор» повідомив, що ні річка Джеймс від , ні річка Апоматтокс біля мосту не були досить глибокими, щоб дозволити підводному човну занурити повністю. Крім того, він побоювався, що в той час як наявний театр бойових дій не містив цілей доступних для підводного човна, і союзні канонерські човни під його командуванням було б дуже уразливими для атак ворога, тому була загроза для «Алігатора» потрапити в руки ворога. Тому він попросив дозволу відправити підводний човен назад в Гемптон-Роудс.

Корабель попрямував вниз по річці 29 червня, а потім отримав наказ перейти до верфі ВМС у Вашингтоні для отримання додаткової експериментів і тестування. У серпні, лейтенант Томас Селфрідж отримав у командування «Алігатора», і він був переданий військово-морському екіпажу. Випробування виявилися незадовільними. На заводі Navy Yard 3 липня 1862 року було замінені “весла на ручний колінчастий гребний гвинт, тим самим збільшивши і його швидкість до 7 |км/год.

18 березня 1863 року Президент Лінкольн оглядав підводний човен в експлуатації. Приблизно в цей час, контр-адмірал -хто зацікавився підводним човном, наказав відбуксирувати підводний човен до Порт-Роял (Південна Кароліна). Буксирування почалося 31 березня. Наступного дня два кораблі зіткнулися в погану погоду, яка, 2 квітня, що примусило буксира «Sumpter» залишити «Алігатора» дрейфувати від мису Гаттерас. Він або відразу затонув або дрейфував на деякий час до занурення, тим закінчуючи кар'єру з першого підводного човна ВМС США.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 21 квітня 2014.

Література

Veit, Chuck, "The Innovative, Mysterious Alligator" - Naval History magazine (August 2010), pp. 26–29

Посилання

navsource.org: USS Alligator [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]
NPR story [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.] on the hunt for the USS Alligator
NOAA search for the Alligator [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Navy & Marine LHA history site on Alligator [ 19 липня 2006 у Wayback Machine.]
Full Story of the Appomattox River Raid [ 22 лютого 2008 у Wayback Machine.]
Comprehensive site on world submarine history [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 21 квітня 2014.