Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Tympanoctomys barrerae | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Tympanoctomys barrerae Lawrence, 1941 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Рівнинний віскачевий щур або Червоний віскачевий щур (Tympanoctomys barrerae) — вид гризунів родини Віскашеві (Octodontidae), один з двох сучасних видів роду Tympanoctomys (інший вид Tympanoctomys kirchnerorum.). Ендемік напівпосушливих степів-солончаків центрально-західної Аргентини. Травоїдний, нічний, солітарний.
Поширення
Цей вид є ендемічним для посушливих рівнин провінції Мендоса, центрально-західної Аргентини; розподіл природним чином фрагментований. Мешкає на солончаках, піщаних дюнах і відкритих районах, вкритих рідкою рослинністю.
Зовнішня морфологія
Гризун середніх розмірів. Довжина голови й тіла: 123 мм, довжина хвоста: 145 мм. Довжина хвоста 49—53% довжини голови й тіла. Має короткі задні ступні, довгий хвіст і вкорочений череп. Хвіст ближче до кінця має грубі довгі волоски, які утворюють щось на зразок щітки. Вага близько 80 грамів, колір хутра червонувато-коричневий, знизу світліший, ноги короткі та білі. Самці, як правило, більші, ніж самиці. Маючи найбільшу кількістю хромосом (2n=102), серед відомих ссавців, рівнинний віскачевий щур є генетичним дивом. Як і інші гризуни, адаптовані до відкритого, посушливого середовища, має роздуті барабанні були, що надають видимість великої голови, і вважається, служать для посилення звуку задля раннього виявлення хижаків.
Стиль життя
Поведінка
Веде самотній нічний спосіб життя (також іноді активний протягом дня); живе в складних системах нір, що залягають на глибині 25—60 см, вириваючи назовні великі, м'які насипи ґрунту, які часто містять численні отвори. Входи дозволяють норі отримати прямі сонячні промені в зимовий час і непряме сонячне світло протягом літа. Як правило, входи розташовані біля основи кущів. Нори містять до трьох рівнів тунелів і камер живлення. Найбільша записана нора складалася з 33,7 м тунелю. Нори в середньому 13,59 м, ширина 8,71 м, і 1,25 м в глибину. Кожна нора може мати до 14 супутників курганів в межах 3 м від головної нори, які слугують альтернативним місцем годування або притулку. Тільки одна особина проживає в кожній норі.
Живлення
Харчується (спеціалізовано) солончаковими рослинами. Адаптацією до високої концентрації солі, знайденої на листках вживаних видів роду Atriplex, служать пучки жорстких волосків на кожній стороні рота тварини, які використовуються, щоб вилучити та знищити сольовий зовнішній шар листя. Інші пристосування: загострені нижні різці, які також використовуються для очищення їжі від небажаної солі, і нирки, здатні обробляти високі навантаження солі. Споживає , , , , , й на додачу Verbenaceae, Nyctaginaceae, Solanaceae, Fabaceae, , але Atriplex lampa становить близько 76% від їх раціону.
Відтворення
Доступно мало інформації про відтворення T. barrerae. В середньому, в неволі самиці мають чотири приплоди на рік. У неволі новонароджені важать 4 грами й 8 грамів на 5 день. Вони відкривають очі на 6 день й можуть їсти тверду їжу в 10 днів.
Екосистемна роль
T. barrerae значно змінюють екосистему, в якій живуть. Нори забезпечують ідеальні мікроумови для проживання пустельних чагарників, яких більш удосталь в районі нір, ніж між ними. Atriplex особливо помітні в норових структурах, забезпечуючи Т. barrerae житлом і зручним основним джерелом живлення. Нори також забезпечують середовище проживання для інших тварин, у тому числі деяких видів павукоподібних (наприклад, павуків і скорпіонів) та інших видів гризунів (рід ). На T. barrerae живе ряд різних паразитів, включаючи Siphonaptera і .
Вороги та загрози
Черепа T. barrerae знаходили в погадках Tyto alba. Хоча є мало інформації, іншими потенційними хижаками можуть бути змії (, ), сови (Bubo virginianus, рід ), мустелові (, Galictis cuja), а також Leopardus pajeros і Lycalopex gymnocercus.
Припускається, що розширення нафтової промисловості по всій Південній Америці є загрозою для цього виду в тому числі. Через строкатість і обмеженість поширення, середовище проживання і харчову спеціалізацію, низькі темпи колонізації й низьку щільність населення, чисельність населення схильне знижуватися.
Етимологія
Вид названий на честь доктора Баррери (J. M. de la Barrera), паразитолога, який зібрав кілька нових видів бліх в Аргентині в 1930—1950-х роках. Tympanoctomys barrerae був названий на честь вченого, тому що він вивчав паразитів, пов'язаних з цим видом і його гніздами, знайшовши вид бліх Parapsyllus barrerai, виключно пов'язаний з цим видом. Назва роду утворена словами грец. τύμπανο — барабан, вказуючи на велику барабанну буллу, лат. octo — вказує на моляри, що мають обриси вісімки, грец. μῦς — миша; «Octomys» — назва роду, з яким його пов'язували.
Примітки
- Pablo Teta, Ulyses F. J. Pardiñas, Daniel E. Udrizar Sauthier i Milton H. Gallardo (2014), A new species of the tetraploid vizcacha rat Tympanoctomys (Caviomorpha, Octodontidae) from central Patagonia, Argentina, Journal of Mammalogy, 95 (1): 60—71, doi:10.1644/13-MAMM-A-160
- Tympanoctomys barrerae | ARKive [ 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Contreras L.C., Torres-Mura J.C. and Spotorno A.E. (1990) The largest known chromosome number for a mammal in a South American desert rodent. Experientia, 46: 506–508.
- Ramsey, J. 2011. «Tympanoctomys barrerae» (On-line), Animal Diversity Web [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals, 2009, p. 30 (англ.)
- Ojeda, R. & Bidau, C. 2013. Tympanoctomys barrerae. The IUCN (англ.)
- Gabriela B. Diaz, Ricardo A. Ojeda, Milton H. Gallardo, and Stella M. Giannoni (2000) Mammalian Species No. 646, pp. 1-4 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tympanoctomys barrerae Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Rodina Viskashevi Octodontidae Rid Tympanoctomys Vid Rivninnij viskachevij shur Binomialna nazva Tympanoctomys barrerae Lawrence 1941 Posilannya Vikishovishe Category Tympanoctomys barrerae Vikividi Tympanoctomys barrerae EOL 326376 ITIS 584785 MSOP 22586 NCBI 61882 Rivninnij viskachevij shur abo Chervonij viskachevij shur Tympanoctomys barrerae vid grizuniv rodini Viskashevi Octodontidae odin z dvoh suchasnih vidiv rodu Tympanoctomys inshij vid Tympanoctomys kirchnerorum Endemik napivposushlivih stepiv solonchakiv centralno zahidnoyi Argentini Travoyidnij nichnij solitarnij PoshirennyaCej vid ye endemichnim dlya posushlivih rivnin provinciyi Mendosa centralno zahidnoyi Argentini rozpodil prirodnim chinom fragmentovanij Meshkaye na solonchakah pishanih dyunah i vidkritih rajonah vkritih ridkoyu roslinnistyu Zovnishnya morfologiyahromosomi T barrerae Grizun serednih rozmiriv Dovzhina golovi j tila 123 mm dovzhina hvosta 145 mm Dovzhina hvosta 49 53 dovzhini golovi j tila Maye korotki zadni stupni dovgij hvist i vkorochenij cherep Hvist blizhche do kincya maye grubi dovgi voloski yaki utvoryuyut shos na zrazok shitki Vaga blizko 80 gramiv kolir hutra chervonuvato korichnevij znizu svitlishij nogi korotki ta bili Samci yak pravilo bilshi nizh samici Mayuchi najbilshu kilkistyu hromosom 2n 102 sered vidomih ssavciv rivninnij viskachevij shur ye genetichnim divom Yak i inshi grizuni adaptovani do vidkritogo posushlivogo seredovisha maye rozduti barabanni buli sho nadayut vidimist velikoyi golovi i vvazhayetsya sluzhat dlya posilennya zvuku zadlya rannogo viyavlennya hizhakiv Stil zhittyaPovedinka Vede samotnij nichnij sposib zhittya takozh inodi aktivnij protyagom dnya zhive v skladnih sistemah nir sho zalyagayut na glibini 25 60 sm virivayuchi nazovni veliki m yaki nasipi gruntu yaki chasto mistyat chislenni otvori Vhodi dozvolyayut nori otrimati pryami sonyachni promeni v zimovij chas i nepryame sonyachne svitlo protyagom lita Yak pravilo vhodi roztashovani bilya osnovi kushiv Nori mistyat do troh rivniv tuneliv i kamer zhivlennya Najbilsha zapisana nora skladalasya z 33 7 m tunelyu Nori v serednomu 13 59 m shirina 8 71 m i 1 25 m v glibinu Kozhna nora mozhe mati do 14 suputnikiv kurganiv v mezhah 3 m vid golovnoyi nori yaki sluguyut alternativnim miscem goduvannya abo pritulku Tilki odna osobina prozhivaye v kozhnij nori Zhivlennya Harchuyetsya specializovano solonchakovimi roslinami Adaptaciyeyu do visokoyi koncentraciyi soli znajdenoyi na listkah vzhivanih vidiv rodu Atriplex sluzhat puchki zhorstkih voloskiv na kozhnij storoni rota tvarini yaki vikoristovuyutsya shob viluchiti ta znishiti solovij zovnishnij shar listya Inshi pristosuvannya zagostreni nizhni rizci yaki takozh vikoristovuyutsya dlya ochishennya yizhi vid nebazhanoyi soli i nirki zdatni obroblyati visoki navantazhennya soli Spozhivaye j na dodachu Verbenaceae Nyctaginaceae Solanaceae Fabaceae ale Atriplex lampa stanovit blizko 76 vid yih racionu Vidtvorennya Dostupno malo informaciyi pro vidtvorennya T barrerae V serednomu v nevoli samici mayut chotiri priplodi na rik U nevoli novonarodzheni vazhat 4 grami j 8 gramiv na 5 den Voni vidkrivayut ochi na 6 den j mozhut yisti tverdu yizhu v 10 dniv Ekosistemna rol T barrerae znachno zminyuyut ekosistemu v yakij zhivut Nori zabezpechuyut idealni mikroumovi dlya prozhivannya pustelnih chagarnikiv yakih bilsh udostal v rajoni nir nizh mizh nimi Atriplex osoblivo pomitni v norovih strukturah zabezpechuyuchi T barrerae zhitlom i zruchnim osnovnim dzherelom zhivlennya Nori takozh zabezpechuyut seredovishe prozhivannya dlya inshih tvarin u tomu chisli deyakih vidiv pavukopodibnih napriklad pavukiv i skorpioniv ta inshih vidiv grizuniv rid Na T barrerae zhive ryad riznih parazitiv vklyuchayuchi Siphonaptera i Vorogi ta zagrozi Cherepa T barrerae znahodili v pogadkah Tyto alba Hocha ye malo informaciyi inshimi potencijnimi hizhakami mozhut buti zmiyi sovi Bubo virginianus rid mustelovi Galictis cuja a takozh Leopardus pajeros i Lycalopex gymnocercus Pripuskayetsya sho rozshirennya naftovoyi promislovosti po vsij Pivdennij Americi ye zagrozoyu dlya cogo vidu v tomu chisli Cherez strokatist i obmezhenist poshirennya seredovishe prozhivannya i harchovu specializaciyu nizki tempi kolonizaciyi j nizku shilnist naselennya chiselnist naselennya shilne znizhuvatisya EtimologiyaVid nazvanij na chest doktora Barreri J M de la Barrera parazitologa yakij zibrav kilka novih vidiv blih v Argentini v 1930 1950 h rokah Tympanoctomys barrerae buv nazvanij na chest vchenogo tomu sho vin vivchav parazitiv pov yazanih z cim vidom i jogo gnizdami znajshovshi vid blih Parapsyllus barrerai viklyuchno pov yazanij z cim vidom Nazva rodu utvorena slovami grec tympano baraban vkazuyuchi na veliku barabannu bullu lat octo vkazuye na molyari sho mayut obrisi visimki grec mῦs misha Octomys nazva rodu z yakim jogo pov yazuvali PrimitkiPablo Teta Ulyses F J Pardinas Daniel E Udrizar Sauthier i Milton H Gallardo 2014 A new species of the tetraploid vizcacha rat Tympanoctomys Caviomorpha Octodontidae from central Patagonia Argentina Journal of Mammalogy 95 1 60 71 doi 10 1644 13 MAMM A 160 Tympanoctomys barrerae ARKive 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Contreras L C Torres Mura J C and Spotorno A E 1990 The largest known chromosome number for a mammal in a South American desert rodent Experientia 46 506 508 Ramsey J 2011 Tympanoctomys barrerae On line Animal Diversity Web 25 veresnya 2015 u Wayback Machine angl DzherelaBo Beolens Michael Watkins Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals 2009 p 30 angl Ojeda R amp Bidau C 2013 Tympanoctomys barrerae The IUCN angl Gabriela B Diaz Ricardo A Ojeda Milton H Gallardo and Stella M Giannoni 2000 Mammalian Species No 646 pp 1 4 angl