Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Tulipa regelii (укр. Тюльпан Регеля) — багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.
| Tulipa regelii | |
|---|---|
 | |
| Тюльпан Регеля на поштовій марці Казахстану 1997 року | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Лілієцвіті (Liliales) |
| Родина: | Лілієві (Liliaceae) |
| Підродина: | Lilioideae |
| Триба: | Lilieae |
| Рід: | Тюльпан (Tulipa) |
| Вид: | T. regelii |
| Біноміальна назва | |
| Tulipa regelii | |
Історія
У 1887 році вид був описаний російським ботаніка-географом Андрієм Миколайовичем Красновим, який в 1886 році обстежив , і знайшов цю рослину в урочищі Анрахай. Вид названий на честь Едуарда Людвіговича Регеля, директора Петербурзького ботанічного саду, автора ботанічних описів багатьох видів середньоазійських тюльпанів.
Опис
Геофіт. Цибулина яйцеподібна, 1,5-3 см в діаметрі, вкрита темно-бурою шкірястою оболонкою, з внутрішньої сторони коротковолосистою. Стебло голе, дуже коротке, міцне, не полягає. Висота рослини 4-12 см. Лист зазвичай один, довгастий, рідше — овальний, голий, сизий, часто з коричневим відтінком, зверху з довгастими звивистими, гребенеподібними виростами, обіймає стебло, значно перевищує квітку, широколанцетний, до 11 см завдовжки і 4 см завширшки. Квітка одиночна, прямостояча, до 3 см завдовжки, слабо, але приємно пахне. Листочки зсередини білі або трохи рожевуваті з чітко відмежовані жовтою плямою, гоструваті, зовнішні по спинці світло-фіолетові, ланцетні. Тичинки майже в 2 рази коротше оцвітини. Тичинкові нитки опушені, жовті. Пильовики, лінійно-довгасті, 5 — 6 мм завдовжки, жовті. Зав'язь трохи коротше тичинок, з коротким стовпчиком.
Збільшення кількості квіток і листків, що спостерігалося З. П. Бочанцевою при культивуванні, в природі також нерідко зустрічається — з майже 2000 особин цього виду, досліджених в різні роки 1,8 % мали по 2, рідше по 3 листка і 2 або 3 квітки. Плід — коробочка, 1,5-3,2 см завдовжки і до 1,8 см завширшки. Число нормально розвинених насінин до 180. Розмноження насіннєве, дуже рідко — вегетативне.
Відрізняється дуже ранньою вегетацією. Цвіте з кінця березня до середини квітня, плодоносить в кінці травня — червні.
Екологія
Зростає на червоноколірних глинах і скелястих, щебнистих схилах південної експозиції, осипах і майданчиках на висоті від 800 до 1100 м над рівнем моря.
Поширення
Тюльпан Регеля — ендемічна рослина Середньої Азії. У дикому вигляді росте тільки у Казахстані. Зустрічається лише в , Джунгарському Алатау (східна частина Алматинської і західна Жамбильської областей).
Охоронні заходи
Вид перебував у Червоній книзі СРСР. Наразі занесений до Червоної книги Казахстану. Охоронюваних територій в межах ареалу немає.
Зустрічається невеликими групами, розсіяно.
До основних лімітуючих факторів належать: сувора приуроченість до специфічного екотопу — вкрай посушливого з високою температурою повітря і ґрунту; використання території ареалу під відгінне тваринництво, що скорочує можливість збільшення чисельності особин.
Культивування
У культурі вид слабо стійкий. Інтродукований в ботанічних садах Москви, Санкт-Петербурга, Ташкента, Алмати та інших міст. Зростає на сухих, добре освітлених місцях. У відкритому ґрунті недовговічний, гине через 2-3 роки. В Алмати перенесені цибулинами особини цвіли протягом 3-4 років, потім вегетували без утворення генеративного пагона не менше 10 років.
Використання
Дуже цінний вид для альпінаріїв. У селекції не використовується. В експерименті В. В. Вороніна (1987) зі схрещування тюльпанів Альберта і Грейга з цим видом було отримано несхоже насіння. При використанні тюльпана Грейга як материнської рослини отримано схоже насіння, але сіянці розвивалися дуже повільно і випали в наступні роки.
Див. також
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Tulipa regelii Krasn. Плантариум. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 28.11.2017. (рос.)
Література
- Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
- , Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — 320 с. (рос.)
- Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
- Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)
Джерела
- Тюльпан Регеля, (Tulipa regelii Krasn.). Дары Природы. Архів оригіналу за 01.12.2017. Процитовано 28.11.2017. (рос.)
- Тюльпаны и другие луковичные растения Казахстана. Tulipa regelii — Тюльпан Регеля. Энциклопедия декоративных садовых растений. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 28.11.2017. (рос.)
- Tulipa regelii Krasn. Редкие растения РК. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 28.11.2017. (рос.)
- Tulipa regelii Krasn. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28.11.2017. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tulipa regelii ukr Tyulpan Regelya 1 bagatorichna roslina rodu tyulpan rodini lilijnih Tulipa regelii Tyulpan Regelya na poshtovij marci Kazahstanu 1997 roku Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina Lilioideae Triba Lilieae Rid Tyulpan Tulipa Vid T regelii Binomialna nazva Tulipa regelii Krasn 1887 Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Ekologiya 4 Poshirennya 5 Ohoronni zahodi 6 Kultivuvannya 7 Vikoristannya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 DzherelaIstoriyared nbsp Tyulpan Regelya poblizu Hantau U 1887 roci vid buv opisanij rosijskim botanika geografom Andriyem Mikolajovichem Krasnovim yakij v 1886 roci obstezhiv Chu Ilijski gori i znajshov cyu roslinu v urochishi Anrahaj Vid nazvanij na chest Eduarda Lyudvigovicha Regelya direktora Peterburzkogo botanichnogo sadu avtora botanichnih opisiv bagatoh vidiv serednoazijskih tyulpaniv Opisred Geofit Cibulina yajcepodibna 1 5 3 sm v diametri vkrita temno buroyu shkiryastoyu obolonkoyu z vnutrishnoyi storoni korotkovolosistoyu Steblo gole duzhe korotke micne ne polyagaye Visota roslini 4 12 sm List zazvichaj odin dovgastij ridshe ovalnij golij sizij chasto z korichnevim vidtinkom zverhu z dovgastimi zvivistimi grebenepodibnimi virostami obijmaye steblo znachno perevishuye kvitku shirokolancetnij do 11 sm zavdovzhki i 4 sm zavshirshki Kvitka odinochna pryamostoyacha do 3 sm zavdovzhki slabo ale priyemno pahne Listochki ocvitini zseredini bili abo trohi rozhevuvati z chitko vidmezhovani zhovtoyu plyamoyu gostruvati zovnishni po spinci svitlo fioletovi lancetni Tichinki majzhe v 2 razi korotshe ocvitini Tichinkovi nitki opusheni zhovti Piloviki linijno dovgasti 5 6 mm zavdovzhki zhovti Zav yaz trohi korotshe tichinok z korotkim stovpchikom Zbilshennya kilkosti kvitok i listkiv sho sposterigalosya Z P Bochancevoyu pri kultivuvanni v prirodi takozh neridko zustrichayetsya z majzhe 2000 osobin cogo vidu doslidzhenih v rizni roki 1 8 mali po 2 ridshe po 3 listka i 2 abo 3 kvitki Plid korobochka 1 5 3 2 sm zavdovzhki i do 1 8 sm zavshirshki Chislo normalno rozvinenih nasinin do 180 Rozmnozhennya nasinnyeve duzhe ridko vegetativne Vidriznyayetsya duzhe rannoyu vegetaciyeyu Cvite z kincya bereznya do seredini kvitnya plodonosit v kinci travnya chervni Ekologiyared Zrostaye na chervonokolirnih glinah i skelyastih shebnistih shilah pivdennoyi ekspoziciyi osipah i majdanchikah na visoti vid 800 do 1100 m nad rivnem morya Poshirennyared Tyulpan Regelya endemichna roslina Serednoyi Aziyi U dikomu viglyadi roste tilki u Kazahstani Zustrichayetsya lishe v Chu Ilijskih gorah Dzhungarskomu Alatau shidna chastina Almatinskoyi i zahidna Zhambilskoyi oblastej Ohoronni zahodired Vid perebuvav u Chervonij knizi SRSR Narazi zanesenij do Chervonoyi knigi Kazahstanu 2 Ohoronyuvanih teritorij v mezhah arealu nemaye Zustrichayetsya nevelikimi grupami rozsiyano Do osnovnih limituyuchih faktoriv nalezhat suvora priurochenist do specifichnogo ekotopu vkraj posushlivogo z visokoyu temperaturoyu povitrya i gruntu vikoristannya teritoriyi arealu pid vidginne tvarinnictvo sho skorochuye mozhlivist zbilshennya chiselnosti osobin Kultivuvannyared U kulturi vid slabo stijkij Introdukovanij v botanichnih sadah Moskvi Sankt Peterburga Tashkenta Almati ta inshih mist Zrostaye na suhih dobre osvitlenih miscyah U vidkritomu grunti nedovgovichnij gine cherez 2 3 roki V Almati pereneseni cibulinami osobini cvili protyagom 3 4 rokiv potim vegetuvali bez utvorennya generativnogo pagona ne menshe 10 rokiv Vikoristannyared Duzhe cinnij vid dlya alpinariyiv U selekciyi ne vikoristovuyetsya V eksperimenti V V Voronina 1987 zi shreshuvannya tyulpaniv Alberta i Grejga z cim vidom bulo otrimano neshozhe nasinnya Pri vikoristanni tyulpana Grejga yak materinskoyi roslini otrimano shozhe nasinnya ale siyanci rozvivalisya duzhe povilno i vipali v nastupni roki Div takozhred Spisok vidiv rodu tyulpanPrimitkired Ukrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Tulipa regelii Krasn Plantarium Arhiv originalu za 28 travnya 2019 Procitovano 28 11 2017 ros Literaturared Bochanceva Z Tyulpany Morfologiya citologiya i biologiya Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1962 408 s ros Golovkin B N Kitaeva L A Nemchenko E P Dekorativnye rasteniya SSSR Moskva Mysl 1986 320 s ros Vvedenskij A I Rod 272 Tyulpan Tulipa Flora SSSR v 30 t V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1935 T IV S 320 464 ros Vvedenskij A I Kovalevskaya S S Rod Tulipa L Opredelitel rastenij Srednej Azii Tashkent FAN 1971 T 2 S S 94 109 ros Dzherelared Tyulpan Regelya Tulipa regelii Krasn Dary Prirody Arhiv originalu za 01 12 2017 Procitovano 28 11 2017 ros Tyulpany i drugie lukovichnye rasteniya Kazahstana Tulipa regelii Tyulpan Regelya Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 28 11 2017 ros Tulipa regelii Krasn Redkie rasteniya RK Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 28 11 2017 ros Tulipa regelii Krasn Tropicos Missurijskij botanichnij sad Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 28 11 2017 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tulipa regelii amp oldid 35754813