Вінаго клинохвостий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Treron sphenurus (Vigors, 1832) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Віна́го клинохвостий (Treron sphenurus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 30-35 см. Довжина хвоста становить 9,2-12,1 см, довжина дзьоба 17-21 мм. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців лоб і обличчя світло-зелені, на тімені оранжева пляма, задня частина шиї має сизуватий відтінок. Верхня частина тіла зелена, на плечах темні рудувато-коричневі плями. Крила темно-оливково-зелені, махові пера чорні. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста темно-зелені. Хвіст має клиноподібну форму, центральні стернові пера темно-зелені, крайні стернові пера сіро-зелені з нечіткими чорними смугами. Підборіддя і горло яскраво-зелено-жовті, груди жовтувато-оранжеві, живіт зеленувато-жовтий, боки сіруваті. Гузка і стегні жовтуваті. Райдужки червоні або червонувато-карі з синіми кільцями. Навколо очей кільця голої бірюзової шкіри. Восковиця і дзьоб біля основи бірюзові або сині, кінчик сірувато-блакитний. Лапи яскраво-червоні. У самчок оранжева пляма на тімені, сизуватий відтінок шиї і рудувато-коричневі плями на плечах відсутні. Груди більш темні, зелені, оранжева пляма на них відсутня.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- T. s. sphenurus (Vigors, 1832) — від Гімалаїв до М'янми, північного Таїланду, північного Лаосу і південного Китаю (Сичуань, Юньнань і Гуансі);
- T. s. delacouri Biswas, 1950 — центральний В'єтнам;
- T. s. robinsoni (Ogilvie-Grant, 1906) — західна Малайзія;
- T. s. etorques (Salvadori, 1879) — Суматра;
- T. s. korthalsi (Bonaparte, 1855) — острови Ява, Балі і Ломбок.
Поширення і екологія
Клинохвості вінаго мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії і Індонезії. Вони живуть у вологих рівнинних гірських тропічних лісах та в сухих тропічних лісах. Зустрічаються зграйками від 6 до 15 птахів, на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами. Гніздяться на деревах, гніздо являє собою невелику платформу з гілочок. В кладці 2 білих яйця, інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinago klinohvostij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Vinago Treron Vid Vinago gostrohvostij Binomialna nazva Treron sphenurus Vigors 1832 Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Treron sphenurus Vikividi Treron sphenurus ITIS 676923 MSOP 22691274 NCBI 1464060 Vina go klinohvostij Treron sphenurus vid golubopodibnih ptahiv rodini golubovih Columbidae Meshkaye v Gimalayah i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisKlinohvostij vinago Klinohvostij vinago Klinohvostij vinago Dovzhina ptaha stanovit 30 35 sm Dovzhina hvosta stanovit 9 2 12 1 sm dovzhina dzoba 17 21 mm Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv lob i oblichchya svitlo zeleni na timeni oranzheva plyama zadnya chastina shiyi maye sizuvatij vidtinok Verhnya chastina tila zelena na plechah temni ruduvato korichnevi plyami Krila temno olivkovo zeleni mahovi pera chorni Nadhvistya i verhni pokrivni pera hvosta temno zeleni Hvist maye klinopodibnu formu centralni sternovi pera temno zeleni krajni sternovi pera siro zeleni z nechitkimi chornimi smugami Pidboriddya i gorlo yaskravo zeleno zhovti grudi zhovtuvato oranzhevi zhivit zelenuvato zhovtij boki siruvati Guzka i stegni zhovtuvati Rajduzhki chervoni abo chervonuvato kari z sinimi kilcyami Navkolo ochej kilcya goloyi biryuzovoyi shkiri Voskovicya i dzob bilya osnovi biryuzovi abo sini kinchik siruvato blakitnij Lapi yaskravo chervoni U samchok oranzheva plyama na timeni sizuvatij vidtinok shiyi i ruduvato korichnevi plyami na plechah vidsutni Grudi bilsh temni zeleni oranzheva plyama na nih vidsutnya PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv T s sphenurus Vigors 1832 vid Gimalayiv do M yanmi pivnichnogo Tayilandu pivnichnogo Laosu i pivdennogo Kitayu Sichuan Yunnan i Guansi T s delacouri Biswas 1950 centralnij V yetnam T s robinsoni Ogilvie Grant 1906 zahidna Malajziya T s etorques Salvadori 1879 Sumatra T s korthalsi Bonaparte 1855 ostrovi Yava Bali i Lombok Poshirennya i ekologiyaKlinohvosti vinago meshkayut v Pakistani Indiyi Nepali Butani Bangladesh M yanmi Tayilandi Kitayi V yetnami Laosi Kambodzhi Malajziyi i Indoneziyi Voni zhivut u vologih rivninnih girskih tropichnih lisah ta v suhih tropichnih lisah Zustrichayutsya zgrajkami vid 6 do 15 ptahiv na visoti vid 1000 do 3000 m nad rivnem morya Vedut derevnij sposib zhittya Zhivlyatsya plodami Gnizdyatsya na derevah gnizdo yavlyaye soboyu neveliku platformu z gilochok V kladci 2 bilih yajcya inkubacijnij period trivaye 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 12 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 8 travnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2020 Procitovano 08 travnya 2022 DzherelaGerhard Rosler Die Wildtauben der Erde Freileben Haltung und Zucht Verlag M amp H Schaper Alfeld Hannover 1996 David Gibbs Eustace Barnes John Cox Pigeons and Doves A Guide to the Pigeons and Doves of the World Pica Press Sussex 2001 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi