Очковий ведмідьОхоронний статусУразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Anima

Очковий ведмідь

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Ведмедеві (Ursidae)
Підродина:	Tremarctinae
Рід:	Tremarctos
Вид:	Очковий ведмідь

Біноміальна назва

Tremarctos ornatus
(Cuvier, 1825)

Ареал розселення очкового ведмедя

Посилання

Вікісховище:	Tremarctos ornatus
Віківиди:	Tremarctos ornatus
EOL:	328076
ITIS:	621849
МСОП:	22066
NCBI:	9638
Fossilworks:	97841

Очковий або окулярний або андський ведмідь (Tremarctos ornatus) — ссавець з родини ведмедевих, представник окремої підродини Tremarctinae.

Назва

Назву «очковий ведмідь», попри її непритаманність українській мові, для роду Tremarctos подано у зоологічному словнику О. Маркевича та К. Татарка (1983: с. 219). Рід є монотипним, тому назва виду й роду може бути ідентичною, проте використання назви іншого роду для виду, що дистанційований на рівні підродини, є недоречним, але питання на сьогодні не розв'язано. Допоки не з'явиться наукова публікація з українською назвою цього роду, необхідно послуговуватися цим біноменом «очковий ведмідь». Відповідно до прийнятих рекомендацій щодо наукових назв, відсутніх в українській мові, альтернативою може бути калька з латини — «Тремарктос», проте така назва поки не має авторитетного джерела.

Етимологія: дав.-гр. τρῆμα — «діра», дав.-гр. ἄρκτος — «ведмідь», що стосується незвичної діри в плечовій кістці; лат. ornatus — «барвистий».

Загальний опис

Це відносно невеликий звір, що походить з Південної Америки. Має чорне кошлате хутро і характерні світлі смуги та плями на морді та верхній частині грудей. Самці на третину більші від самиць, важать 130—300 кг, а самиці 35–82 кг. Вид мешкає в кількох районах Південної Америки, включаючи східну Панаму, західну Венесуелу і Бразилію, Колумбію, Еквадор, Перу, західну Болівію і північно-західну Аргентину. Очковий ведмідь — єдиний сучасний вид ведмедів, що походить з Південної Америки та єдиний сучасний вид підродини Tremarctinae.

Зовнішній вигляд

Це звір середньої величини: довжина його тіла 170—220 см, хвоста — 7–10 см, висота в плечах 110—125 см; важить від 130 кг (самиці) й до 300 кг (самці). Найбільша маса очкового ведмедя у світі зафіксовано у Аргентинському зоопарку 2014 року — 575 кг. Хутро кудлате, вугільно-чорне або чорно-буре до 15 см, кігті 10–20 см. Навколо очей білі або жовтуваті кільця (звідси назва), що з'єднуються з білим півкругом на горлі. Втім, у деяких особин плями відсутні. Морда коротша, ніж у інших ведмедів.

Середня тривалість життя в природі — 21 рік.

Місця проживання

Мешкає переважно в гірських лісах (на висоті до 3000 м) західного схилу Анд, часом з'являється на відкритих лугових схилах і навіть в низовинних саванах і чагарниках. Ареал його проживання включає захід Венесуели, Еквадор, Перу, захід Болівії і Панаму.

Живлення та поведінка

Біологія очкового ведмедя вивчена погано. Це нічні і присмеркові тварини, що не впадають в сплячку (хоча вони можуть влаштовувати собі барлоги).

Вважається, що цей вид в найбільшій мірі рослиноїдний ведмідь з усієї родини. Живляться ці ведмеді головним чином листям, травою, плодами і кореневищами, іноді залазять на високі пальми, ламають гілки, а потім поїдають їх на землі, охоче розривають мурашники і термітники; відносно вузька морда і довгий язик дозволяють очковим ведмедям здобувати комах з глибини зруйнованого житла. В деяких районах очковий ведмідь шкодить посівам кукурудзи. Припускають також, що він може нападати на оленів, гуанако і вікуній. Не гидуватиме падлом.

Очкові ведмеді — зазвичай одиночні, не територіальні тварини.

Статус популяції

Чисельність очкових ведмедів невисока (зникаючий вид), вони внесені до червоного списку МСОП — статус «уразливий».

Галерея

Зоопарк в Осаці
Зверху вниз: Ursus ornatus, Procyon lotor, Ailurus refulgens
Колумбійська монета

Посилання

Elizabet Kolbert (переклав з англійської Володимир Плискін). Шосте вимирання: Неприродна історія. — Київ : Наш формат, 2017. — С. 155.
Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983.
Українська Радянська Енциклопедія
Загороднюк І., Харчук С. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців // Вісник ННПМ. — 2017. — Том 15. — С. 37–66.
Brown, Gary (1996). Great Bear Almanac. с. pp.340. . {{}}: |pages= має зайвий текст ()
. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
Bunnell, Fred (1984). Macdonald, D. (ред.). The Encyclopedia of Mammals. New York: Facts on File. с. 96. ISBN .
Spectacled bear, Andean bear, ucumari. BBC - Science & Nature - Wildfacts. BBC. Архів оригіналу за 26 червня 2013.

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Kolbert-1] Elizabet Kolbert (переклав з англійської Володимир Плискін). Шосте вимирання: Неприродна історія. — Київ : Наш формат, 2017. — С. 155.

[2] Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983.

[3] Українська Радянська Енциклопедія

[4] Загороднюк І., Харчук С. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців // Вісник ННПМ. — 2017. — Том 15. — С. 37–66.

[Bearalmanac-5] Brown, Gary (1996). Great Bear Almanac. с. pp.340. . {{}}: |pages= має зайвий текст ()

[6] . Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.

[EoM-7] Bunnell, Fred (1984). Macdonald, D. (ред.). The Encyclopedia of Mammals. New York: Facts on File. с. 96. ISBN .

[8] Spectacled bear, Andean bear, ucumari. BBC - Science & Nature - Wildfacts. BBC. Архів оригіналу за 26 червня 2013.