Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трагопан 1 2 3 4 5 Tragopan satyra Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордов

Tragopan

Tragopan
Трагопан
image
1. , 2. , 3. , 4. , 5. Tragopan satyra.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Фазанні (Phasianinae)
Триба: Lophophorini
Рід: Трагопан (Tragopan)
Cuvier, 1829
Види
Синоніми
Diceratornis Brookes, 1828
  • Satyra Billberg, 1828
  • Ceriornis Swainson, 1837
  • Tragopon Brandt, 1841
  • Tragupan Des Murs, 1845
  • Ceratornix Cabanis, 1846
  • Ceratornis Cabanis, 1846
  • Cereornis Schlegel, 1857
  • Ceryornis Hartlaub, 1867
Посилання
image Вікісховище: Tragopan
image Віківиди: Tragopan
image ITIS: 176060
image NCBI: 9069

Трагопа́н (Tragopan) — рід куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Представники цього роду мешкають в Гімалаях і Китаї.

Опис

Трагопани — це відносно великі, кремезної будови фазани. Середня довжина самців трагопанів становить 61—73 см, враховуючи хвіст завдовжки 18—34,5 см, середня довжина самиць становить 50—60 см, враховуючи хвіст завдовжки 16—20 см, самці важать 980—2150 г, самиці 900—1500 г. Трагопани мають округлі крила і клиноподібної форми хвіст, який складається з 18 стернових пер. Перші махові пера коротші десятих і значно коротші других, найбільш довгими є четверті й п'яті першорядні махові пера.

Трагопанам притаманний яскраво виражений статевий диморфізм. Самці мають яскраве забарвлення, переважно червоне, коричневе і чорне, на лапах у них є короткі шпори, а на голові з боків яскраві м'ясисті нарости, які можуть підніматися під час збудження. Самиці мають переважно коричневе забарвлення.

Трагопани живуть переважно в густих гірських лісах, на висоті від 1000 до 4000 м над рівнем моря. Вони зустрічаються парами, живляться переважно бруньками і листям, а також ягодами, насінням і комахами. Трагопани багато часу проводять на деревах, а також гніздяться на них, що є незвичним для фазанів. У кладці від 3 до 6 кремових яєць, поцяткованих коричневими плямками, інкубаційний період триває 28 днів.

Види

Виділяють п'ять видів:

Етимологія

Наукова назва роду Tragopan походить від слова лат. tragopan — невідомий рогатий, фіолетовоголовий птах з Ефіопії, якого згадували Пліній Старший і Помпоній Мела, можливо, птах-носоріг.

Примітки

  1. Cuvier, Georges (1829). Le Règne animal distribué d'après son organisation : pour servir de base a l'histoire naturelle des animaux et d'introduction a l'anatomie comparée. Nouvel Édition, Revue et Augmentée (French) . Т. 1. Paris: Déterville. с. 479.
  2. J. Brookes: A catalogue of the Anatomical and Zoological Museum of Joshua Brookes. T. 2. London: Richard Taylor, 1828, s. 94. 
  3. G.J. Billberg: Synopsis Faunae Scandinaviae. T. 1. Cz. 2: Aves. Holmiae: Ex officina typogr. Caroli Deleen, 1828, ss. tab. A. 
  4. W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 341, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history. 
  5. J.F. von Brandt. Bericht über die Bereicherungen des Zoologischen und Zootomischen Museums der Kaiserl. Akademie der Wissenschaften wahrend des 1840sten Jahres. „Bulletin Scientifique publié par Académie Impériale des Sciences de Saint Petersbourg”. 8, s. 190, 1841. 
  6. M.A.P.O. Des Murs. Notice sur le genre Pédionome Pedionomus (Gould). „Revue Zoologique”. 8, s. 276, 1845. 
  7. J. Cabanis: Phasianus. W: J.S. Ersch & J.G. Gruber: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste. Leipzig: 1846, s. 144. 
  8. J. Cabanis: Phasianus. W: J.S. Ersch & J.G. Gruber: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste. Leipzig: 1846, s. 150. 
  9. H. Schlegel: Handleiding tot de beoefening der dierkunde. Cz. 1. Breda: Gebroeders Nys, voor rekening van de Koninklijke Akademie voor de Zee- en Landmagt, 1857, s. 381. 
  10. G. Hartlaub. Bericht über die Leistungen in der Naturgeschichte der Vögel während des Jahres 1866. „Archiv für Naturgeschichte”. 33 (2), s. 5, 1867. 
  11. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  12. P.J.K. McGowan: Family Phasianidae (Pheasants and Partridges). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 2: New World Vultures to Guineafowl. Barcelona: Lynx Edicions, 1994, ss. 525–526. . 
  13. Madge, S.; McGowan, P. (2002). Genus Tragopan: tragopans (horned pheasants). Pheasants, partridges and grouse: including buttonquails, sandgrouse and allies. London: Christopher Helm Publishers. с. 280−286. ISBN .
  14. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 листопада 2022.
  15. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 389. ISBN .
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tragopan 1 2 3 4 5 Tragopan satyra Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Pidrodina Fazanni Phasianinae Triba Lophophorini Rid Tragopan Tragopan Cuvier 1829 Vidi Tragopan satyratipovij Sinonimi Diceratornis Brookes 1828 Satyra Billberg 1828 Ceriornis Swainson 1837 Tragopon Brandt 1841 Tragupan Des Murs 1845 Ceratornix Cabanis 1846 Ceratornis Cabanis 1846 Cereornis Schlegel 1857 Ceryornis Hartlaub 1867 Posilannya Vikishovishe Tragopan Vikividi Tragopan ITIS 176060 NCBI 9069 Tragopa n Tragopan rid kuropodibnih ptahiv rodini fazanovih Phasianidae Predstavniki cogo rodu meshkayut v Gimalayah i Kitayi OpisTragopani ce vidnosno veliki kremeznoyi budovi fazani Serednya dovzhina samciv tragopaniv stanovit 61 73 sm vrahovuyuchi hvist zavdovzhki 18 34 5 sm serednya dovzhina samic stanovit 50 60 sm vrahovuyuchi hvist zavdovzhki 16 20 sm samci vazhat 980 2150 g samici 900 1500 g Tragopani mayut okrugli krila i klinopodibnoyi formi hvist yakij skladayetsya z 18 sternovih per Pershi mahovi pera korotshi desyatih i znachno korotshi drugih najbilsh dovgimi ye chetverti j p yati pershoryadni mahovi pera Tragopanam pritamannij yaskravo virazhenij statevij dimorfizm Samci mayut yaskrave zabarvlennya perevazhno chervone korichneve i chorne na lapah u nih ye korotki shpori a na golovi z bokiv yaskravi m yasisti narosti yaki mozhut pidnimatisya pid chas zbudzhennya Samici mayut perevazhno korichneve zabarvlennya Tragopani zhivut perevazhno v gustih girskih lisah na visoti vid 1000 do 4000 m nad rivnem morya Voni zustrichayutsya parami zhivlyatsya perevazhno brunkami i listyam a takozh yagodami nasinnyam i komahami Tragopani bagato chasu provodyat na derevah a takozh gnizdyatsya na nih sho ye nezvichnim dlya fazaniv U kladci vid 3 do 6 kremovih yayec pocyatkovanih korichnevimi plyamkami inkubacijnij period trivaye 28 dniv VidiVidilyayut p yat vidiv Tragopan melanocephalus Tragopan satir Tragopan satyra Tragopan blythii Tragopan temminckii Tragopan caboti EtimologiyaNaukova nazva rodu Tragopan pohodit vid slova lat tragopan nevidomij rogatij fioletovogolovij ptah z Efiopiyi yakogo zgaduvali Plinij Starshij i Pomponij Mela mozhlivo ptah nosorig PrimitkiCuvier Georges 1829 Le Regne animal distribue d apres son organisation pour servir de base a l histoire naturelle des animaux et d introduction a l anatomie comparee Nouvel Edition Revue et Augmentee French T 1 Paris Deterville s 479 J Brookes A catalogue of the Anatomical and Zoological Museum of Joshua Brookes T 2 London Richard Taylor 1828 s 94 G J Billberg Synopsis Faunae Scandinaviae T 1 Cz 2 Aves Holmiae Ex officina typogr Caroli Deleen 1828 ss tab A W Swainson On the natural history and classification of birds Cz 2 London John Taylor 1837 s 341 seria Cabinet cyclopaedia Natural history J F von Brandt Bericht uber die Bereicherungen des Zoologischen und Zootomischen Museums der Kaiserl Akademie der Wissenschaften wahrend des 1840sten Jahres Bulletin Scientifique publie par Academie Imperiale des Sciences de Saint Petersbourg 8 s 190 1841 M A P O Des Murs Notice sur le genre Pedionome Pedionomus Gould Revue Zoologique 8 s 276 1845 J Cabanis Phasianus W J S Ersch amp J G Gruber Allgemeine Encyclopadie der Wissenschaften und Kunste Leipzig 1846 s 144 J Cabanis Phasianus W J S Ersch amp J G Gruber Allgemeine Encyclopadie der Wissenschaften und Kunste Leipzig 1846 s 150 H Schlegel Handleiding tot de beoefening der dierkunde Cz 1 Breda Gebroeders Nys voor rekening van de Koninklijke Akademie voor de Zee en Landmagt 1857 s 381 G Hartlaub Bericht uber die Leistungen in der Naturgeschichte der Vogel wahrend des Jahres 1866 Archiv fur Naturgeschichte 33 2 s 5 1867 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 P J K McGowan Family Phasianidae Pheasants and Partridges W J del Hoyo A Elliott amp J Sargatal Handbook of the Birds of the World Cz 2 New World Vultures to Guineafowl Barcelona Lynx Edicions 1994 ss 525 526 ISBN 84 87334 15 6 Madge S McGowan P 2002 Genus Tragopan tragopans horned pheasants Pheasants partridges and grouse including buttonquails sandgrouse and allies London Christopher Helm Publishers s 280 286 ISBN 978 0 7136 3966 7 Gill Frank Donsker David red Pheasants partridges francolins IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 10 listopada 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 389 ISBN 978 1 4081 2501 4 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ