Мухоїд світлогорлий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Мухоїд світлогорлий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Рід:	Мухоїд (Tolmomyias)
Вид:	Мухоїд світлогорлий

Біноміальна назва

Tolmomyias sulphurescens
(Spix, 1825)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Platyrhynchus sulphurescens

Посилання

Вікісховище:	Tolmomyias sulphurescens
Віківиди:	Tolmomyias sulphurescens
ITIS:	563499
МСОП:	22699605
NCBI:	456434

Мухоїд світлогорлий (Tolmomyias sulphurescens) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 12,5-14,2, вага 15,2 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, тім'я сірувате, живіт жовтуватий. На крилах жовті смужки. Дзьоб плаский, зверху чорнуватий, знизу рожевуватий.

Підвиди

Виділяють шістнадцять підвидів:

T. s. cinereiceps (Sclater, PL, 1859) — від південної Мексики до Коста-Рики;
T. s. flavoolivaceus (Lawrence, 1863) — Панама і північно-західна Колумбія;
T. s. berlepschi (Hartert, E & Goodson, 1917) — острів Тринідад;
T. s. exortivus (Bangs, 1908) — північно-східна Колумбія і північна Венесуела;
T. s. asemus (Bangs, 1910) — західна Колумбія;
T. s. confusus Zimmer, JT, 1939 — від центральної Колумбії і західної Венесуели до північно-східного Еквадору;
T. s. duidae Zimmer, JT, 1939 — південна Венесуела і північно-західна Бразилія;
T. s. aequatorialis (Berlepsch & Taczanowski, 1884) — західний Еквадор і північний захід Перу;
T. s. cherriei (Hartert, E & Goodson, 1917) — центральна Венесуела, Гвіана і північна Бразилія;
T. s. peruvianus (Taczanowski, 1875) — південно-східний Еквадор, південне і центральне Перу;
T. s. insignis Zimmer, JT, 1939 — південчний схід Перу, захід Бразильської Амазонії;
T. s. mixtus Zimmer, JT, 1939 — північно-східна Бразилія;
T. s. inornatus Zimmer, JT, 1939 — південний схід Перу;
T. s. pallescens (Hartert, E & Goodson, 1917) — від центральної і східної Бразилії до східної Болівії і північно-західної Аргентини;
T. s. grisescens (Chubb, C, 1910) — центральний Парагвай і північна Аргентина;
T. s. sulphurescens (Spix, 1825) — південна Бразилія, схід Парагваю і північно-східна Аргентина.

Поширення і екологія

Світлогорлі мухоїди мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу, Болівії, Парагваї, Аргентині та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в тропічних лісах, саванах, на плантаціях, в заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають серед рослинності або ловлять в польоті. Гніздо кулеподібне з бічним входом, в кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 17-19 днів, пташенята покидають гніздо через 22-24 дні після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 2 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 02 квітня 2022.

Посилання

Skutch, Alexander F. (1960). (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 496—507. Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 2 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 02 квітня 2022.