Падемелон Thylogale thetis типовий вид Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хо

Падемелон

Thylogale thetis — типовий вид

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Сумчасті (Metatheria)
Родина:	Кенгурові (Macropodidae)
Рід:	*Падемелон (Thylogale)* Gray, 1837

Типовий вид

Halmaturus eugenii Gray, 1837 = Thylogale thetis (Lesson, 1828)

Посилання

Вікісховище:	Thylogale
Віківиди:	Thylogale
EOL:	15082
ITIS:	552450
NCBI:	9326
Fossilworks:	40167

Падемелон (Thylogale) — рід дрібних сумчастих з родини Кенгурові (Macropodidae).

Назва

Назва "падемелон" походить від слова "паддималла". На мові аборигенів це означає вид кенгуру з особливим смаком. Голландці його відкрили у XVII ст. Перші англійські колоністи, які мешкали біля сучасного Сіднея полювали й харчувалися саме падемелонами. Етимологія: грец. θύλακος — «сумка», грец. γαλῆ — «ласиця».

Опис

Довжина тулуба 29-67 см, вага - від 2 до 12 кг, довжина хвоста - 25-51 см. Хвіст у падемелона короткий та товстий. Хутро червоно-коричнувате зверху та сіро-коричнувате знизу. Воно жорсткіше ніж у інших валлабі.

Спосіб життя

Живуть у хащах чагарників або густому підліску. Харчуюються травою. У падемелонів народжується одне дитинча.

Розповсюдження

Живуть в Австралії (Квінсленд, Новий Південний Уельс), на островах Нова Гвінея та Тасманія.

Стосунки з людиною

Сьогодні падемелонів залишилося не дуже багато, вони знаходяться під охороною. Втім, інколи ведеться полювання на них там, де ці тварини занадто розмножуються.

Види

Примітки

Загороднюк, І.; Харчук, С. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2017. — Вип. 15. — С. 37–66. — DOI:10.15407/vnm.2017.15.037.

Джерела

Groves, C. (2005). Wilson, D. E., & Reeder, D. M, eds. ed. Mammal Species of the World (3rd ed.). Baltimore: Johns Hopkins University Press. pp. 69-70. OCLC 62265494. .
John A. Long, Michael Archer. Prehistoric mammals of Australia and New Guinea: one hundred million years of evolution. — UNSW Press, 2002. — С. 171. — .

[1] Загороднюк, І.; Харчук, С. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2017. — Вип. 15. — С. 37–66. — DOI:10.15407/vnm.2017.15.037.