Тетропіум перев язаний Tetropium fuscum Fabricius 1787 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Тетропіум перев’язаний

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Жуки (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:	Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина:	Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина:	Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина:	Асеміни (Aseminae Thomson, 1860)
Рід:	Тетропіум (Tetropium Eschscholtz, 1830)
Вид:	Тетропіум блискучоспинковий (T. fuscum)

Біноміальна назва

Tetropium fuscum
Fabricius, 1787

Посилання

Вікісховище:	Tetropium fuscum
EOL:	970428
NCBI:	256650

Тетро́піум перев’я́заний (лат. Tetropium fuscum, Fabricius, 1787) — жук з родини Жуків-Вусачів.

Поширення

T. fuscum приналежний до групи європейських видів у складі Європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу. На території Карпатського регіону трапляється рідко в межах смерекового лісового поясу і дещо рідше в буковому лісовому поясі. Прив’язаний до хвойних лісових формацій.

Екологія

Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах. Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Личинки розвиваються у хвойних деревних породах, зокрема смереці і рідше ялиці та сосні. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно проґресивної гілки підродини Aseminae.

Морфологія

Імаго

Передньоспинка T. fuscum дуже густо і зморшкувато поцяткована, матова, боки зернисті; в дуже рідких волосках. Надкрила в негустих волосках, за винятком першої четвертини, де наявна добре помітна світла волосяна смуга. Довжина тіла коливається від 8 до 18 мм.

Личинка

Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. Гіпостом біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа пронотуму та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної – 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й терґіт черевця з парою маленьких загострених урогомф, що сидять на спільній основі. Довжина - 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література

Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;