Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Папуга-червонодзьоб лусонський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tanygnathus lucionensis (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus lucionensis Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Папу́га-червонодзьо́б лусонський (Tanygnathus lucionensis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Мешкає на Філіппінах та на сусідніх островах Індонезії і Малайзії.
Опис
Довжина птаха становить 31 см, вага 148-230 г. Забарвлення переважно зелене. У представників номінативного підвиду тім'я, потилиця, плечі і надхвістя блакитнуваті. Поокривні пера крил чорні з оранжево-коричневими краями, нижні хвоста покривні пера хвоста жовтуваті. Дзьоб характерний, великий і червоний. Райдужки жовті, лапи сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів блакитний відтінок на голові менш виражений, покривні пера крил зелені. Представники різних підвидів дещо різняться за забарвленням.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис лусонського папуги-червонодзьоба до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком, зібраним на філіппінському острові Лусон. Він використав французьку назву Le perroquet de l'Isle de Luçon та латинську назву Psittacus lucionensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був лусонський папуга-червонодзьоб, для якого Лінней придумав біномінальну назву Psittacus lucionensis. Пізніше вид був переведений до роду Папуга-червонодзьоб (Tanygnathus), введеного німецьким натуралістом Йоганном Ваглером у 1832 році.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- T. l. lucionensis (Linnaeus, 1766) — острови Лусон і Міндоро;
- T. l. hybridus Salomonsen, 1952 — острів Полілло;
- T. l. salvadorii Ogilvie-Grant, 1896 — центральні і південні Філіппіни, острови Сі-Аміл і [id] (на північний схід від Калімантану);
- T. l. talautensis Meyer, AB & Wiglesworth, 1895 — острови [en] (на північний схід від Сулавесі).
Поширення і екологія
Лусонські папуги-червонодзьоби мешкають на більшості островів Філіппінського архіпелагу, а також на деяких островах Індонезії і Малайзії. Інтродуклвана популяція мешкає на півночі Калімантану, зокрема, в Кота-Кінабалу. Лусонські папуги-червонодзьоби живуть у вологих тропічних лісах,у вторинних заростях, на кокосових і бананових плантаціях та в мангрових лісах. Зустрічаються зграйками до 12 птахів, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, горіхами і насінням. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 25-31 день. Пташенята покидають гніздо через 54-63 днів після вилуплення і стають повністю самостійними ще через 3 тижні.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція лусонських папуг-червонодзьобів становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Раніше цей вид був широко поширений на островах Філіппін, однак наразі це рідкісний вид, який на деяких островах, імовірно, вимер, хоча у віддалених районах на островах Палаван, Таві-Таві і Талауд залишається поширеним. Лусонським папугам-червонодзьобам загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки
- BirdLife International (2016). Tanygnathus lucionensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 серпня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. 4. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 295—297, Plate 22 fig 2.
- Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678. Процитовано 25 грудня 2021.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 146.
- Wagler, Johann Georg (1832). Monographia Psittacorum. Abhandlungen der mathematisch-physikalischen Classe, Königlich-Bayerische Akademie der Wissenschaften (лат.). 1: 463–750 [501].
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 серпня 2022.
Джерела
- Dickinson, E.C.; Kennedy, R.S.; Parkes, K.C. (1991). The birds of the Philippines: An annotated check-list. British Ornithologists' Union Check-list. Т. No. 12.
- Kennedy, R.S.; Gonzales, P.C.; Dickinson, E.C.; Miranda Jr., H.C.; Fisher, T.H. (2000). A Guide to the Birds of the Philippines. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papuga chervonodzob lusonskij Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Psittaculidae Rid Papuga chervonodzob Tanygnathus Vid Papuga chervonodzob lusonskij Binomialna nazva Tanygnathus lucionensis Linnaeus 1766 Pidvidi Div tekst Sinonimi Psittacus lucionensis Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Tanygnathus lucionensis Vikividi Tanygnathus lucionensis EOL 1177866 ITIS 177538 MSOP 22685009 NCBI 309852 Papu ga chervonodzo b lusonskij Tanygnathus lucionensis vid papugopodibnih ptahiv rodini Psittaculidae Meshkaye na Filippinah ta na susidnih ostrovah Indoneziyi i Malajziyi OpisLusonskij papuga chervonodzob Lusonskij papuga chervonodzob Ptashenyata lusonskogo papugi chervonodzoba Dovzhina ptaha stanovit 31 sm vaga 148 230 g Zabarvlennya perevazhno zelene U predstavnikiv nominativnogo pidvidu tim ya potilicya plechi i nadhvistya blakitnuvati Pookrivni pera kril chorni z oranzhevo korichnevimi krayami nizhni hvosta pokrivni pera hvosta zhovtuvati Dzob harakternij velikij i chervonij Rajduzhki zhovti lapi siri Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv blakitnij vidtinok na golovi mensh virazhenij pokrivni pera kril zeleni Predstavniki riznih pidvidiv desho riznyatsya za zabarvlennyam TaksonomiyaV 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis lusonskogo papugi chervonodzoba do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom zibranim na filippinskomu ostrovi Luson Vin vikoristav francuzku nazvu Le perroquet de l Isle de Lucon ta latinsku nazvu Psittacus lucionensis Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv buv lusonskij papuga chervonodzob dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Psittacus lucionensis Piznishe vid buv perevedenij do rodu Papuga chervonodzob Tanygnathus vvedenogo nimeckim naturalistom Jogannom Vaglerom u 1832 roci Pidvidi Vidilyayut chotiri pidvidi T l lucionensis Linnaeus 1766 ostrovi Luson i Mindoro T l hybridus Salomonsen 1952 ostriv Polillo T l salvadorii Ogilvie Grant 1896 centralni i pivdenni Filippini ostrovi Si Amil i id na pivnichnij shid vid Kalimantanu T l talautensis Meyer AB amp Wiglesworth 1895 ostrovi en na pivnichnij shid vid Sulavesi Poshirennya i ekologiyaLusonski papugi chervonodzobi meshkayut na bilshosti ostroviv Filippinskogo arhipelagu a takozh na deyakih ostrovah Indoneziyi i Malajziyi Introduklvana populyaciya meshkaye na pivnochi Kalimantanu zokrema v Kota Kinabalu Lusonski papugi chervonodzobi zhivut u vologih tropichnih lisah u vtorinnih zarostyah na kokosovih i bananovih plantaciyah ta v mangrovih lisah Zustrichayutsya zgrajkami do 12 ptahiv perevazhno na visoti do 1000 m nad rivnem morya Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Zhivlyatsya plodami gorihami i nasinnyam Sezon rozmnozhennya trivaye z kvitnya po cherven Gnizdyatsya v duplah derev v kladci 2 3 yajcya Inkubacijnij period trivaye 25 31 den Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 54 63 dniv pislya viluplennya i stayut povnistyu samostijnimi she cherez 3 tizhni ZberezhennyaMSOP klasifikuye stan zberezhennya cogo vidu yak blizkij do zagrozlivogo Za ocinkami doslidnikiv populyaciya lusonskih papug chervonodzobiv stanovit vid 1500 do 7000 doroslih ptahiv Ranishe cej vid buv shiroko poshirenij na ostrovah Filippin odnak narazi ce ridkisnij vid yakij na deyakih ostrovah imovirno vimer hocha u viddalenih rajonah na ostrovah Palavan Tavi Tavi i Talaud zalishayetsya poshirenim Lusonskim papugam chervonodzobam zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha a takozh vilov z metoyu prodazhu na ptashinih rinkah PrimitkiBirdLife International 2016 Tanygnathus lucionensis informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 01 serpnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes fr lat T 4 Paris Jean Baptiste Bauche s 295 297 Plate 22 fig 2 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 hdl 2246 678 Procitovano 25 grudnya 2021 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis lat T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 146 Wagler Johann Georg 1832 Monographia Psittacorum Abhandlungen der mathematisch physikalischen Classe Koniglich Bayerische Akademie der Wissenschaften lat 1 463 750 501 Gill Frank Donsker David red Parrots cockatoos IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 01 serpnya 2022 DzherelaDickinson E C Kennedy R S Parkes K C 1991 The birds of the Philippines An annotated check list British Ornithologists Union Check list T No 12 Kennedy R S Gonzales P C Dickinson E C Miranda Jr H C Fisher T H 2000 A Guide to the Birds of the Philippines Oxford and New York Oxford University Press ISBN 0 19 854668 8 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi