Танагра жалібниця білоплеча Самець білоплечої танагри жалібниці Самиця білоплечої танагри жалібниці Охоронний статус Най

Танагра-жалібниця білоплеча

Самець білоплечої танагри-жалібниці

Самиця білоплечої танагри-жалібниці

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Loriotus
Вид:	Танагра-жалібниця білоплеча

Біноміальна назва

Loriotus luctuosus
(d’Orbigny & Lafresnaye, 1837)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Tachyphonus luctuosus
Lanio luctuosus
Islerothraupis luctuosa

Посилання

Вікісховище:	Loriotus luctuosus
Віківиди:	Loriotus luctuosus
ITIS:	563270
NCBI:	460224

Тана́гра-жалібни́ця білоплеча (Loriotus luctuosus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис

Самець білоплечої танагри-жалібниці (підвид *L. l. panamensis*)

Пара білоплечих танагр-жалібниць (підвид *L. l. nitidissimus*)

Довжина птаха становить 14-16 см, вага 14 г. Самці мають переважно чорне забарвлення з синюватим відблиском, на плечах помітні білі плями, нижні покривні пера крил білі, помітні в польоті. Хвіст довгий, дзьоб загострений. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла жовтувата, голова і шия сірі. У самців, що мешкають на заході Панами, на тімені є жовта або рудувата пляма.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

L. l. axillaris (Lawrence, 1874) — від східного Гондураса до північно-західної Панами;
L. l. nitidissimus (Salvin, 1870) — від західної Коста-Рики до південно-західної Панами;
L. l. panamensis (Todd, 1917) — від центральної Панами до північного заходу Перу і західної Венесуели;
L. l. luctuosus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — південний схід Колумбії, схід Еквадору і Перу, північ Болівії, Бразильська Амазонія, східна Венесуела і Гвіана;
L. l. flaviventris (Sclater, PL, 1856) — крайній північний схід Венесуели (Сукре) і острів Тринідад.

Поширення і екологія

Білоплечі танагри-жалібниці мешкають в Нікарагуа, Гондурасі, Коста-Риці і Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у верхньому ярусі вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають серед листя на деревах, а також плодами. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується в підліску. В кладці 2-3 кремових яйця, поцяткованих коричневими плямками. Насиджують самиці, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). Loriotus luctuosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.

Джерела

ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN .
Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Loriotus luctuosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.