Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шпак сірий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Spodiopsar cineraceus Temminck, 1835 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sturnus cineraceus Poliopsar cineraceus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шпак сірий (Spodiopsar cineraceus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 21-24 см, вага 23 г. Довжина хвоста 62,5 мм у самиць і 65 мм у самців, розмах крил 125 см у самиць і 129 см у самців. Верхня частина тіла попелясто-сіра або бура, нижня частина тіла світло-сіра або білувата. Голова чорнувата, лоб, підборіддя і щоки білуваті. У самців верхня частина голови чорна з синюватим або зеленуватим металевим відблиском. Гузка білувата, кінчики крил і хвіста білуваті. Очі карі. Дзьоб оранжевий, на кінці чорний, лапи світло-оранжеві. Самиці мають дещо світліше забарвлення, молоді птахи мають тьмяніше забарвлення. Голос різкий, тріскучий.
Поширення і екологія
Сірі шпаки гніздяться в Центральному і Північно-Східному Китаї, в Манчжурії, Кореї, Східній Монголії, в Японії і на Далекому Сході Росії. Популяції Південної Кореї і Японії є переважно осілими, інші популяції взимку мігрують до Південного і Південно-Східного Китаю, Південної Японії, на Тайвань та на північ В'єтнаму. Бродячі особини спостерігалися на Філіппінах, в Таїланді і М'янмі. Сірі шпаки мігрують на південь в жовтні-листопаді, а повертаються в березні-квітні. Вони живуть на узліссях широколистяних лісів, і в ріколіссях, на полях, пасовищах, в парках і садах. Уникають густих лісів. Взимку часто спостерігаються на рисових полях. В Японії сірий шпак вважається одним з найпоширеніх птахів в міських парках.
Поведінка
Сірі шпаки є соціальними птахами. Зустрічаються в зграях по 30, рідко до 100 птахів. Влітку в місцях ночівлі можуть утворювати зграї до 1000 птахів, взимку чисельність зграй може досягати 50 тисяч птахів. Деякі птахи можуть за день долати до 40 км. Вони живляться комахами та їх личинками, іншими безхребетними і дрібними хребетними, влітку і восени також плодами і насінням вишні, шовковиці, дерну, японської софори, далекосхідної хурми, камфорного дерева і японської бирючини (Ligustrum japonicum).
Сезон розмноження триває з березня по липень, за сезон може вилупитися два виводки. Гніздяться сірі шпаки колоніями до 30 пар, в дуплах дерев, в тріщинах в стінах будівель або в шпаківнях, які встелюють сухою травою і пір'ям. В кладці від 4 до 7 яєць світло-блакитнувато-зеленого кольору. Інкубаційний період триває 12 днів, яйця насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 21-23 дні після вилуплення. Батьки продовжують піклуватися про них ще близько місяця, після чого молоді птахи приєднуються до зграй.
Сірі шпаки іноді стають жертвами гніздового паразитизму звичайних і малих зозуль. Крім того, у сірих шпаків спостерігається внутрішньовидовий гніздовий паразитизм, який може вражати до 20% всіх кладок.
Примітки
- BirdLife International (2016). Spodiopsar cineraceus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 1 січня 2022.
Джерела
- C. Feare, A. Craig, B. Croucher, C. Shields, K. Komolphalin. «Starlings and Mynas» Princeton University Press. 1999
- Brazil, Mark A. & Yabuuchi, Masayuki (1991): The Birds of Japan. , London.
- Jønsson, Knud A. & Fjeldså, Jon (2006): A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zool. Scripta 35(2): 149–186. DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x (HTML abstract)
- MacKinnon, John Ramsay, Phillipps, Karen & He, Fen-qi (2000): A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press.
- Robson, Craig(2002): A guide to the birds of Southeast Asia: Thailand, Peninsular Malaysia, Singapore, Myanmar, Laos, Vietnam, Cambodia. New Holland, London.
- West, George C. (2002): A Birder's Guide to Alaska. American Birding Association.
- Zuccon, Dario; Cibois, Anne; Pasquet, Eric & Ericson, Per G.P. (2006): Nuclear and mitochondrial sequence data reveal the major lineages of starlings, mynas and related taxa. Molecular Phylogenetics and Evolution 41(2): 333–344. DOI:10.1016/j.ympev.2006.05.007 PMID 16806992 (HTML abstract)
Посилання
- Bird Research - White-cheeked Starling
- Позвоночные животные России: Серый скворец
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpak sirij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Sirij shpak Spodiopsar Vid Shpak sirij Binomialna nazva Spodiopsar cineraceus Temminck 1835 Areal vidu Sinonimi Sturnus cineraceus Poliopsar cineraceus Posilannya Vikishovishe Spodiopsar cineraceus Vikividi Spodiopsar cineraceus ITIS 915877 MSOP 22710896 Shpak sirij Spodiopsar cineraceus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shpakovih Sturnidae Meshkaye v Shidnij Aziyi OpisSirij shpak park Tennodzi Osaka Yaponiya Sirij shpak Dovzhina ptaha stanovit 21 24 sm vaga 23 g Dovzhina hvosta 62 5 mm u samic i 65 mm u samciv rozmah kril 125 sm u samic i 129 sm u samciv Verhnya chastina tila popelyasto sira abo bura nizhnya chastina tila svitlo sira abo biluvata Golova chornuvata lob pidboriddya i shoki biluvati U samciv verhnya chastina golovi chorna z sinyuvatim abo zelenuvatim metalevim vidbliskom Guzka biluvata kinchiki kril i hvista biluvati Ochi kari Dzob oranzhevij na kinci chornij lapi svitlo oranzhevi Samici mayut desho svitlishe zabarvlennya molodi ptahi mayut tmyanishe zabarvlennya Golos rizkij triskuchij Poshirennya i ekologiyaZgraya shpakiv na derevi Yaponiya Siri shpaki gnizdyatsya v Centralnomu i Pivnichno Shidnomu Kitayi v Manchzhuriyi Koreyi Shidnij Mongoliyi v Yaponiyi i na Dalekomu Shodi Rosiyi Populyaciyi Pivdennoyi Koreyi i Yaponiyi ye perevazhno osilimi inshi populyaciyi vzimku migruyut do Pivdennogo i Pivdenno Shidnogo Kitayu Pivdennoyi Yaponiyi na Tajvan ta na pivnich V yetnamu Brodyachi osobini sposterigalisya na Filippinah v Tayilandi i M yanmi Siri shpaki migruyut na pivden v zhovtni listopadi a povertayutsya v berezni kvitni Voni zhivut na uzlissyah shirokolistyanih lisiv i v rikolissyah na polyah pasovishah v parkah i sadah Unikayut gustih lisiv Vzimku chasto sposterigayutsya na risovih polyah V Yaponiyi sirij shpak vvazhayetsya odnim z najposhirenih ptahiv v miskih parkah PovedinkaSiri shpaki ye socialnimi ptahami Zustrichayutsya v zgrayah po 30 ridko do 100 ptahiv Vlitku v miscyah nochivli mozhut utvoryuvati zgrayi do 1000 ptahiv vzimku chiselnist zgraj mozhe dosyagati 50 tisyach ptahiv Deyaki ptahi mozhut za den dolati do 40 km Voni zhivlyatsya komahami ta yih lichinkami inshimi bezhrebetnimi i dribnimi hrebetnimi vlitku i voseni takozh plodami i nasinnyam vishni shovkovici dernu yaponskoyi sofori dalekoshidnoyi hurmi kamfornogo dereva i yaponskoyi biryuchini Ligustrum japonicum Sezon rozmnozhennya trivaye z bereznya po lipen za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki Gnizdyatsya siri shpaki koloniyami do 30 par v duplah derev v trishinah v stinah budivel abo v shpakivnyah yaki vstelyuyut suhoyu travoyu i pir yam V kladci vid 4 do 7 yayec svitlo blakitnuvato zelenogo koloru Inkubacijnij period trivaye 12 dniv yajcya nasidzhuyut i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 21 23 dni pislya viluplennya Batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she blizko misyacya pislya chogo molodi ptahi priyednuyutsya do zgraj Siri shpaki inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu zvichajnih i malih zozul Krim togo u sirih shpakiv sposterigayetsya vnutrishnovidovij gnizdovij parazitizm yakij mozhe vrazhati do 20 vsih kladok PrimitkiBirdLife International 2016 Spodiopsar cineraceus Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Nuthatches Wallcreeper treecreepers mockingbirds starlings oxpeckers World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Procitovano 1 sichnya 2022 DzherelaC Feare A Craig B Croucher C Shields K Komolphalin Starlings and Mynas Princeton University Press 1999 ISBN 0 691 00496 X Brazil Mark A amp Yabuuchi Masayuki 1991 The Birds of Japan London ISBN 1 56098 030 3 Jonsson Knud A amp Fjeldsa Jon 2006 A phylogenetic supertree of oscine passerine birds Aves Passeri Zool Scripta 35 2 149 186 DOI 10 1111 j 1463 6409 2006 00221 x HTML abstract MacKinnon John Ramsay Phillipps Karen amp He Fen qi 2000 A Field Guide to the Birds of China Oxford University Press ISBN 0 19 854940 7 Robson Craig 2002 A guide to the birds of Southeast Asia Thailand Peninsular Malaysia Singapore Myanmar Laos Vietnam Cambodia New Holland London ISBN 1 85368 313 2 West George C 2002 A Birder s Guide to Alaska American Birding Association ISBN 1 878788 19 1 Zuccon Dario Cibois Anne Pasquet Eric amp Ericson Per G P 2006 Nuclear and mitochondrial sequence data reveal the major lineages of starlings mynas and related taxa Molecular Phylogenetics and Evolution 41 2 333 344 DOI 10 1016 j ympev 2006 05 007 PMID 16806992 HTML abstract PosilannyaBird Research White cheeked Starling Pozvonochnye zhivotnye Rossii Seryj skvorec Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi