Катра́н короткоперий, також катран звичайний або морський собака (Squalus acanthias) — вид акул родини катранових (Squalidae).
Катран короткоперий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Хрящові риби (Chondrichthyes) |
Ряд: | Катраноподібні (Squaliformes) |
Родина: | Катранові (Squalidae) |
Рід: | Катран (Squalus) |
Вид: | Катран короткоперий (S. acanthias) |
Біноміальна назва | |
Squalus acanthias Linnaeus, 1758 | |
Ареал катрана звичайного |
Зовнішній вигляд
Як і всі акули, катран має обтічну форму тіла, що вважається однією з досконалих для риб.
Довге і струнке тіло акул може легко розтинати воду і пливти з великою швидкістю. Паща її міститься на нижньому боці загостреного рила і півмісяцем загинається назад у постійному лютому оскалі. Всередині пащі є кілька рядів зубів, якими риби хапають, рвуть, ріжуть, подрібнюють їжу. Зуби в акул виростають на зміну вирваним, сточеним або тим, що випали.
Забарвлення сірувато-коричневе, спина темніша, з боків тіла поодинокі білі плями, черево світле.
В основі спинних плавців є кістяні загнуті шипи, уколи якими можуть викликати некроз тканин.
Для людини ця акула не становить небезпеки. Людина може лише поранитися колючками або променями плавців під час необережного перебирання улову.
Ареал
Тримається зграями в придонних шарах води, але зустрічається і біля поверхні. Поява його біля берегів збігається з температурою води близько +14…+ 15 °C, тобто навесні та восени. Взимку зграї з риб різних розмірів (від 60 до 135 см) тримаються на глибинах 100—200 м, де температура води +7…+8 °С. Тут вони живляться хамсою й ставридою. А влітку, з травня по серпень, на глибинах 40—45 м переважають самиці завдовжки понад 100 см. У цей час дорослі самиці та молодь тримаються на глибинах понад 40 м. Тут вони живляться переважно шпротом і мерлангом, які не витримують значного прогрівання води й опускаються в придонні шари води.
Розмноження
Яйцеживородна акула. Самиця народжує понад 15 малят завдовжки 22— 27 см. Дорослими вони стають через 13—17 років. Розміри катрана не перевищують 150 см, а маса досягає 15—20 кг.
Господарча цінність
З м'яса можна виготовляти консерви й балики. З печінки, маса якої становить до 30 % маси тіла, виробляють технічний і медичний жир, багатий на вітаміни А і D. З хвостів, голів та плавців виготовляють клей. Плавці також ціняться як харчовий продукт, а яйця, що досягають в діаметрі 4 см, можна споживати.
Примітки
- Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
- УДК 597.2/5(477) Ю. В. Мовчан «Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження)» — Збірник праць Зоологічного музею, 2008—2009, № 40 PDF [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Мінічева Г.Г., Толоконников ГЮ., Хуторной CO., Демчишина Н. М. 3.3 - Отруйні чорноморські риби // Методичні вказівки з практичних занять "Основи гідрології". — Одеський державний екологічний університет. — Одеса, 2004. — С. 28.
Джерела та література
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2020). Squalus acanthias на FishBase. Версія за листопад 2020 року.
- Щербуха А. Я. Риби наших водойм. — 2-ге видання, доп.— К.: Рад. шк., 1987. — 159 с., іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katra n korotkoperij takozh katran zvichajnij abo morskij sobaka Squalus acanthias vid akul rodini katranovih Squalidae Katran korotkoperij Period isnuvannya miocen nash chasOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Ryad Katranopodibni Squaliformes Rodina Katranovi Squalidae Rid Katran Squalus Vid Katran korotkoperij S acanthias Binomialna nazvaSqualus acanthias Linnaeus 1758Areal katrana zvichajnogoZovnishnij viglyadYak i vsi akuli katran maye obtichnu formu tila sho vvazhayetsya odniyeyu z doskonalih dlya rib Dovge i strunke tilo akul mozhe legko roztinati vodu i plivti z velikoyu shvidkistyu Pasha yiyi mistitsya na nizhnomu boci zagostrenogo rila i pivmisyacem zaginayetsya nazad u postijnomu lyutomu oskali Vseredini pashi ye kilka ryadiv zubiv yakimi ribi hapayut rvut rizhut podribnyuyut yizhu Zubi v akul virostayut na zminu virvanim stochenim abo tim sho vipali Zabarvlennya siruvato korichneve spina temnisha z bokiv tila poodinoki bili plyami cherevo svitle V osnovi spinnih plavciv ye kistyani zagnuti shipi ukoli yakimi mozhut viklikati nekroz tkanin Dlya lyudini cya akula ne stanovit nebezpeki Lyudina mozhe lishe poranitisya kolyuchkami abo promenyami plavciv pid chas neoberezhnogo perebirannya ulovu ArealTrimayetsya zgrayami v pridonnih sharah vodi ale zustrichayetsya i bilya poverhni Poyava jogo bilya beregiv zbigayetsya z temperaturoyu vodi blizko 14 15 C tobto navesni ta voseni Vzimku zgrayi z rib riznih rozmiriv vid 60 do 135 sm trimayutsya na glibinah 100 200 m de temperatura vodi 7 8 S Tut voni zhivlyatsya hamsoyu j stavridoyu A vlitku z travnya po serpen na glibinah 40 45 m perevazhayut samici zavdovzhki ponad 100 sm U cej chas dorosli samici ta molod trimayutsya na glibinah ponad 40 m Tut voni zhivlyatsya perevazhno shprotom i merlangom yaki ne vitrimuyut znachnogo progrivannya vodi j opuskayutsya v pridonni shari vodi RozmnozhennyaYajcezhivorodna akula Samicya narodzhuye ponad 15 malyat zavdovzhki 22 27 sm Doroslimi voni stayut cherez 13 17 rokiv Rozmiri katrana ne perevishuyut 150 sm a masa dosyagaye 15 20 kg Gospodarcha cinnistTushkovanij katran Z m yasa mozhna vigotovlyati konservi j baliki Z pechinki masa yakoyi stanovit do 30 masi tila viroblyayut tehnichnij i medichnij zhir bagatij na vitamini A i D Z hvostiv goliv ta plavciv vigotovlyayut klej Plavci takozh cinyatsya yak harchovij produkt a yajcya sho dosyagayut v diametri 4 sm mozhna spozhivati PrimitkiKucokon Yu Kvach Yu 2012 Ukrayinski nazvi minog i rib fauni Ukrayini dlya naukovogo vzhitku Studia Biologica 6 2 199 220 doi 10 30970 sbi 0602 208 UDK 597 2 5 477 Yu V Movchan Ribi Ukrayini taksonomiya nomenklatura zauvazhennya Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu 2008 2009 40 PDF 21 sichnya 2012 u Wayback Machine Minicheva G G Tolokonnikov GYu Hutornoj CO Demchishina N M 3 3 Otrujni chornomorski ribi Metodichni vkazivki z praktichnih zanyat Osnovi gidrologiyi Odeskij derzhavnij ekologichnij universitet Odesa 2004 S 28 Dzherela ta literaturaFroese R Pauly D eds 2020 Squalus acanthias na FishBase Versiya za listopad 2020 roku Sherbuha A Ya Ribi nashih vodojm 2 ge vidannya dop K Rad shk 1987 159 s il