Таволга зарубчаста або спірея зарубчаста (Spiraea crenata) — вид чагарникових рослин родини Розові (Rosaceae), поширений переважно у Південно-Східній Європі та Західній Азії.
Таволга зарубчаста | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Рід: | Таволга (Spiraea) |
Вид: | Таволга зарубчаста (S. crenata) |
Біноміальна назва | |
Spiraea crenata | |
Синоніми | |
Spiraea crenifolia C.A.Mey. |
Опис
Невисокий кущ, 0,5—1(1,5) м заввишки, з відносно розлогою кроною, з чорними або червонокоричневатими старими стеблами і гілками, часто досить довгими й прутоподібними, червонуватокоричневими або яснокоричневими і голими старими пагонами та густо опушеними молодими пагонами. .
Листки густо опушені, рідко голі, на неплідних пагонах звичайно з 3 виразними поздовжніми жилками, обернено-яйцеподібні, рідше ромбічні, 10—25 мм завдовжки, 5—14 мм завширшки, при основі клиноподібно звужені в короткий черешок, 4—7 мм завдовжки, звичайно від середини (рідко від основи) до верхівки дрібнозубчасті або зарубчасті, рідше цілокраї, іноді лише із зубчастою верхівкою. Листки квітконосних пагонів звичайно дрібніші, більш вузькі, 5—18 мм завдовжки, 3—5 мм завширшки, довгасто-оберненояйцеподібні або ланцетні, цілокраї, дуже рідко при верхівці зубчасті, до основи звужені й маже сидячі (черешок завдовжки 1—4 мм), з 1 середньою жилкою та 1—2 парами бокових.
Розташовані на квітконосних гілочках щиткоподібні суцвіття, 1,5—9 см завдовжки, несуть по 10—18 квіток. Квітконіжки, 3—10 мм завдовжки. Квітки білі, 5–8(9) мм у діаметрі; пелюстки широко-оберненояйцеподібні, 3,5 мм завдовжки. Чашечка густо опушена, чашолистки при плодах прямостоячі. Стовпчик відходить від верхівки зав'язі із зовнішнього її боку. Тичинок 20, вони коротші, ніж тичинки. Плоди — блискучі, трохи опушені листянки, 2,5—3 мм завдовжки.
Цвітіння в травні — червні. Запилення здійснюється за допомогою комах (ентомофілія). Плодоношення відбувається в липні — серпні. За способом поширення насіння відноситься до балістів (їх діаспори розкидаються пружними плодоніжками при поштовхах).
Поширення
Європа: Росія (південь), Україна, Угорщина, Словаччина, Албанія, Болгарія, Македонія, Молдова, Румунія, Іспанія; Азія: Вірменія, Азербайджан, Росія (південь Західного Сибіру), Казахстан (південь), Іран, Туреччина.
В Україні трапляється спорадично в Лісостепу і Степу, на Поліссі та Закарпатті — рідко.
Екологія
Таволга звіробоєлиста за сезонним життєвим циклом (життєвою формою за Раункієром) належить до високих чагарників.
Рослина світлолюбна (геліофіт), досить посухостійка (мезоксерофіт), відносно морозостійка (мегатерм; добре витримує ранньовесняні й пізньоосінні приморозки, хоча й походить із субтропічного поясу), а також відносно невибаглива до плодючості ґрунтів (олігомезотроф).
Є типовим мешканцем відкритих, переважно степових, ландшафтів (сільвастепант). У межах ареалу зростає на степових схилах і серед чагарників, лісових галявинах і узліссях, на заплавних гривах і пісках надзаплавних терас, відслоненнях вапняків і гранітів.
В Україні зростає по степових схилах, в чагарниках, по узліссях і пісках.
В умовах Запорізької області зустрічається переважно у складі угруповань комплексної петрофітної рослинності, де може утворювати щільні зарості, рідше — на прилеглих петрофітностепових і псамофітностепових ділянках, а також серед чагарникового степу у вигляді розріджених ценопопуляцій.
Охорона
В Україні вид перебуває під охороною — його занесено до переліків регіонально рідкісних рослин ряду областей (Житомирська, Київська, , Харкіська).
Природні популяції скорочуються головним чином через надмірну рекреацію та руйнування місць зростання (забудова прибережних територій, заліснення степових балок, розробка покладів гранітів тощо).
Зважаючи на стійку тенденцію до скорочення чисельності в Запорізькій області таволга зарубчаста охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», ландшафтному заказнику «Верхів'я балки Канцерівська» та ряді природно-заповідних об'єктів регіону.
Практичне значення
Зважаючи на високу декоративність, тривалий період цвітіння, добру приживаність, відносну невибагливість до умов зростання та морозостійкість, таволгу зарубчасту в ряді країн розводять як садово-паркову декоративну рослину, використовуючи її для створення живих загорож, груп та в одиничних посадках. Володіє фітонцидною активністю, добрий медонос. Використовується для створення протиерозійних лісонасаджень та закріплення пісків, чому сприяє здатність таволги утворювати розгалужену кореневу систему.
Для отримання розсади з насіння їх висівають навесні у відкритий ґрунт, сходи з'являються через 2—3 тижні. Добре розмножується таволга як зеленими, так і одеревенілими живцями, а також поділом куща та його численною поростю. Догляд за культурою нескладний: достатньо періодично вирізати старе гілля, проріджувати кущі, видаляти старі суцвіття, які знижують декоративність. Рясне цвітіння досягається при висадці рослини на сонячні відкриті місця. Перше цвітіння відмічається у віці 3—4 роки. Таволга зарубчаста належить до 10 видів (з понад 90 видів роду), що найчастіше використовуються в декоративному садівництві.
Квітки і листя таволги сушать й вживають для заварювання чаю, що має досить приємний запах, смак і колір. Квітки кладуть у вино або пиво під час бродіння, ними настоюють горілки та лікери.
Близький вид
За морфологічними ознаками до таволги зарубчастої близька таволга звіробоєлиста (Spiraea hypericifolia), з якою вона може утворювати гібриди. У таволги звіробоєлистої суцвіття представлені сидячими зонтиками, що несуть при основі розетку з 5—6 дрібних листочків; листки на неплідних пагонах звичайно при верхівці тупі, цілокраї (рідко із 3—5 зубцями), голі (молоді трохи опушені). Поширена спорадично в Лісостепу і Степу (в кам'янистих місцевостях), особливо на Лівобережжі. В Україні зростає на кам'янистих відкритих схилах і гранітних відслоненнях. Цвіте на 2—3 тижні раніше від таволги зарубчастої.
Галерея
Запорізьке Правобережжя
- У ландшафтному заказнику «Верхів'я балки Канцерівська»
- У долині р.Верхня Хортиця. Околиці с.Хортиця
- У балці Хуторська
- У балці Канцерівська
Примітки
- Spiraea crenata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 157, 158. (рос.)(укр.)
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. Д. К. Зеров. — 612 с. (с. 12—13)
- Флора СССР. — М.-Л : Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 6 / Ред. С. В. Юзепчук. — 540 с. (с. 301—302)
- Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 170). —
- The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)
- Флора Восточной Европы. — СПб : Мир и семья, Изд-во СПХФА, 2001. — Т. 10 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 322)
- Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица : сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье: Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61 (с. 27)
- Петроченко В. І. Природа Запорізького краю : довідник — Запоріжжя : Поліграф, 2009. — 200 с. (с. 161). —
- Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 50, 52). —
- Деревья и кустарники СССР / Под ред. П. И. Лапина. — М. : Мысль, 1966. — 637 с. (с. 362)
- Деревья и кустарники рядом с нами / Плотникова Л. С. — М. : Наука, 1994. — 175 с. (c. 149). —
- М. Л.Рева, Н. Н. Рева. Дикі їстівні рослини України / Київ: Наукова думка, 1976. — 168 с. (с. 152)
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 157. (рос.)(укр.)
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. Д. К. Зеров. — 612 с. (с. 10—11)
Література
- Флора Восточной Европы. — СПб : Мир и сім’я, Изд-во СПХФА, 2001. — Т. 10 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 322).
- Флора СССР. — М.-Л : Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 6 / Ред. С. В. Юзепчук. — 540 с. (с. 301—302).
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. Д. К. Зеров. — 612 с. (с. 12—13).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tavolga zarubchasta abo spireya zarubchasta Spiraea crenata vid chagarnikovih roslin rodini Rozovi Rosaceae poshirenij perevazhno u Pivdenno Shidnij Yevropi ta Zahidnij Aziyi Tavolga zarubchastaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Tavolga Spiraea Vid Tavolga zarubchasta S crenata Binomialna nazvaSpiraea crenata L 1753SinonimiSpiraea crenifolia C A Mey OpisNevisokij kush 0 5 1 1 5 m zavvishki z vidnosno rozlogoyu kronoyu z chornimi abo chervonokorichnevatimi starimi steblami i gilkami chasto dosit dovgimi j prutopodibnimi chervonuvatokorichnevimi abo yasnokorichnevimi i golimi starimi pagonami ta gusto opushenimi molodimi pagonami Listki gusto opusheni ridko goli na neplidnih pagonah zvichajno z 3 viraznimi pozdovzhnimi zhilkami oberneno yajcepodibni ridshe rombichni 10 25 mm zavdovzhki 5 14 mm zavshirshki pri osnovi klinopodibno zvuzheni v korotkij chereshok 4 7 mm zavdovzhki zvichajno vid seredini ridko vid osnovi do verhivki dribnozubchasti abo zarubchasti ridshe cilokrayi inodi lishe iz zubchastoyu verhivkoyu Listki kvitkonosnih pagoniv zvichajno dribnishi bilsh vuzki 5 18 mm zavdovzhki 3 5 mm zavshirshki dovgasto obernenoyajcepodibni abo lancetni cilokrayi duzhe ridko pri verhivci zubchasti do osnovi zvuzheni j mazhe sidyachi chereshok zavdovzhki 1 4 mm z 1 serednoyu zhilkoyu ta 1 2 parami bokovih Roztashovani na kvitkonosnih gilochkah shitkopodibni sucvittya 1 5 9 sm zavdovzhki nesut po 10 18 kvitok Kvitkonizhki 3 10 mm zavdovzhki Kvitki bili 5 8 9 mm u diametri pelyustki shiroko obernenoyajcepodibni 3 5 mm zavdovzhki Chashechka gusto opushena chasholistki pri plodah pryamostoyachi Stovpchik vidhodit vid verhivki zav yazi iz zovnishnogo yiyi boku Tichinok 20 voni korotshi nizh tichinki Plodi bliskuchi trohi opusheni listyanki 2 5 3 mm zavdovzhki Cvitinnya v travni chervni Zapilennya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu komah entomofiliya Plodonoshennya vidbuvayetsya v lipni serpni Za sposobom poshirennya nasinnya vidnositsya do balistiv yih diaspori rozkidayutsya pruzhnimi plodonizhkami pri poshtovhah PoshirennyaYevropa Rosiya pivden Ukrayina Ugorshina Slovachchina Albaniya Bolgariya Makedoniya Moldova Rumuniya Ispaniya Aziya Virmeniya Azerbajdzhan Rosiya pivden Zahidnogo Sibiru Kazahstan pivden Iran Turechchina V Ukrayini traplyayetsya sporadichno v Lisostepu i Stepu na Polissi ta Zakarpatti ridko EkologiyaNa Dniprovih kruchah Tavolga zviroboyelista za sezonnim zhittyevim ciklom zhittyevoyu formoyu za Raunkiyerom nalezhit do visokih chagarnikiv Roslina svitlolyubna geliofit dosit posuhostijka mezokserofit vidnosno morozostijka megaterm dobre vitrimuye rannovesnyani j piznoosinni primorozki hocha j pohodit iz subtropichnogo poyasu a takozh vidnosno nevibagliva do plodyuchosti gruntiv oligomezotrof Ye tipovim meshkancem vidkritih perevazhno stepovih landshaftiv silvastepant U mezhah arealu zrostaye na stepovih shilah i sered chagarnikiv lisovih galyavinah i uzlissyah na zaplavnih grivah i piskah nadzaplavnih teras vidslonennyah vapnyakiv i granitiv V Ukrayini zrostaye po stepovih shilah v chagarnikah po uzlissyah i piskah U Nacionalnomu zapovidniku Horticya urochishe Virva Zaporizka oblast V umovah Zaporizkoyi oblasti zustrichayetsya perevazhno u skladi ugrupovan kompleksnoyi petrofitnoyi roslinnosti de mozhe utvoryuvati shilni zarosti ridshe na prileglih petrofitnostepovih i psamofitnostepovih dilyankah a takozh sered chagarnikovogo stepu u viglyadi rozridzhenih cenopopulyacij OhoronaV Ukrayini vid perebuvaye pid ohoronoyu jogo zaneseno do perelikiv regionalno ridkisnih roslin ryadu oblastej Zhitomirska Kiyivska Harkiska Prirodni populyaciyi skorochuyutsya golovnim chinom cherez nadmirnu rekreaciyu ta rujnuvannya misc zrostannya zabudova priberezhnih teritorij zalisnennya stepovih balok rozrobka pokladiv granitiv tosho Zvazhayuchi na stijku tendenciyu do skorochennya chiselnosti v Zaporizkij oblasti tavolga zarubchasta ohoronyayetsya v Nacionalnomu zapovidniku Horticya landshaftnomu zakazniku Verhiv ya balki Kancerivska ta ryadi prirodno zapovidnih ob yektiv regionu Praktichne znachennyaTavolga zarubchasta v ozelenenni m Izmayil Odeska oblast Zvazhayuchi na visoku dekorativnist trivalij period cvitinnya dobru prizhivanist vidnosnu nevibaglivist do umov zrostannya ta morozostijkist tavolgu zarubchastu v ryadi krayin rozvodyat yak sadovo parkovu dekorativnu roslinu vikoristovuyuchi yiyi dlya stvorennya zhivih zagorozh grup ta v odinichnih posadkah Volodiye fitoncidnoyu aktivnistyu dobrij medonos Vikoristovuyetsya dlya stvorennya protierozijnih lisonasadzhen ta zakriplennya piskiv chomu spriyaye zdatnist tavolgi utvoryuvati rozgaluzhenu korenevu sistemu Dlya otrimannya rozsadi z nasinnya yih visivayut navesni u vidkritij grunt shodi z yavlyayutsya cherez 2 3 tizhni Dobre rozmnozhuyetsya tavolga yak zelenimi tak i oderevenilimi zhivcyami a takozh podilom kusha ta jogo chislennoyu porostyu Doglyad za kulturoyu neskladnij dostatno periodichno virizati stare gillya proridzhuvati kushi vidalyati stari sucvittya yaki znizhuyut dekorativnist Ryasne cvitinnya dosyagayetsya pri visadci roslini na sonyachni vidkriti miscya Pershe cvitinnya vidmichayetsya u vici 3 4 roki Tavolga zarubchasta nalezhit do 10 vidiv z ponad 90 vidiv rodu sho najchastishe vikoristovuyutsya v dekorativnomu sadivnictvi Tavolga zviroboyelista Zaporizke Pravoberezhzhya Kvitki i listya tavolgi sushat j vzhivayut dlya zavaryuvannya chayu sho maye dosit priyemnij zapah smak i kolir Kvitki kladut u vino abo pivo pid chas brodinnya nimi nastoyuyut gorilki ta likeri Blizkij vidZa morfologichnimi oznakami do tavolgi zarubchastoyi blizka tavolga zviroboyelista Spiraea hypericifolia z yakoyu vona mozhe utvoryuvati gibridi U tavolgi zviroboyelistoyi sucvittya predstavleni sidyachimi zontikami sho nesut pri osnovi rozetku z 5 6 dribnih listochkiv listki na neplidnih pagonah zvichajno pri verhivci tupi cilokrayi ridko iz 3 5 zubcyami goli molodi trohi opusheni Poshirena sporadichno v Lisostepu i Stepu v kam yanistih miscevostyah osoblivo na Livoberezhzhi V Ukrayini zrostaye na kam yanistih vidkritih shilah i granitnih vidslonennyah Cvite na 2 3 tizhni ranishe vid tavolgi zarubchastoyi GalereyaZaporizke Pravoberezhzhya U landshaftnomu zakazniku Verhiv ya balki Kancerivska U dolini r Verhnya Horticya Okolici s Horticya U balci Hutorska U balci KancerivskaPrimitkiSpiraea crenata Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 157 158 ros ukr Andriyenko T L Peregrim M M uklad Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidkove vidannya Kiyiv Alterpres 2012 148 s ISBN 978 966 542 512 0 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1954 T 6 Red D K Zerov 612 s s 12 13 Flora SSSR M L Izd vo AN SSSR 1939 T 6 Red S V Yuzepchuk 540 s s 301 302 Tarasov V V Flora Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej Sudinni roslini monografiya Dnipropetrovsk Lira 2012 Vidannya druge 296 s s 170 ISBN 966 551 166 1 The Euro Med PlantBase Procitovano 06 04 2018 angl Germplasm Resources Information Network GRIN Procitovano 06 04 2018 angl Flora Vostochnoj Evropy SPb Mir i semya Izd vo SPHFA 2001 T 10 Red N N Cvelev 670 s s 322 Koreshuk K E Petrochenko V I Flora vysshih rastenij ostrova Hortica Priroda ostrova Hortica sb nauch trudov Nacionalnogo zapovednika Hortica pod red V I Petrochenko Zaporozhe Dneprovskij metallurg 1993 Vyp 1 S 4 61 s 27 Petrochenko V I Priroda Zaporizkogo krayu dovidnik Zaporizhzhya Poligraf 2009 200 s s 161 ISBN 978 966 1682 12 1 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 50 52 ISBN 966 375 018 9 Derevya i kustarniki SSSR Pod red P I Lapina M Mysl 1966 637 s s 362 Derevya i kustarniki ryadom s nami Plotnikova L S M Nauka 1994 175 s c 149 ISBN 5 02 004387 7 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s s 152 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy Kiev Naukova dumka 1987 S 157 ros ukr Flora URSR K Vid vo AN URSR 1954 T 6 Red D K Zerov 612 s s 10 11 LiteraturaFlora Vostochnoj Evropy SPb Mir i sim ya Izd vo SPHFA 2001 T 10 Red N N Cvelev 670 s s 322 Flora SSSR M L Izd vo AN SSSR 1939 T 6 Red S V Yuzepchuk 540 s s 301 302 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1954 T 6 Red D K Zerov 612 s s 12 13