Рівнина Снігуроньки (лат. Snegurochka Planitia) — велика рівнина в північній полярній області Венери. Простягається на 2800 км і разом з рівниною Лоухі утворює простору низовину, що оточує полюс і доходить до 75° пн.ш. Отримала ім'я Снігуроньки згідно з правилом (називати) низовини Венери на честь героїнь міфів та казок. Ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом 1985 року.
Історія дослідження
Спостерігати поверхню Венери у видимому світлі не дає її атмосфера, а радіолокація її полярних областей із Землі неможлива через те, що вони знаходяться на краю видимого диска планети. Не охопив ці області й перший апарат, який виконував радіолокацію Венери з орбіти навколо неї, — «Піонер-Венера-1».
Всі наявні на 2015 рік дані про рівнину Снігуроньки (як і про всю північну полярну область Венери) отримані трьома АМС. Це «Венера-15» та «Венера-16», що працювали в 1983–1984 роках, і «Магеллан», що працював в 1990–1994. Ці апарати картували відбивну здатність поверхні для радіохвиль довжиною 8 см («Венери») і 12,6 см («Магеллан»). «Магеллан» провів картування з кращою детальністю, ніж «Венери» (біля 120 м проти 1–2 км), але він відзняв північну область планети не повністю.
Крім того, ці три супутники робили альтиметричні дослідження. Розділення по горизонталі при цьому було гіршим. У випадку «Магеллана» воно становило 10–30 км (а вертикальне розділення — 80–100 м).
Розташування
Центр рівнини Снігуроньки розташований за координатами 86°36′ пн. ш. 328°00′ сх. д. / 86.6° пн. ш. 328.0° сх. д. На сході вона обмежена (лат. Szél-anya Lineae), а на заході — (Dennitsa Dorsa). Ці системи ліній і гряд тягнуться приблизно вздовж меридіанів (80° і 200° східної довготи відповідно) до полюса, де змикаються одна з одною. Вони відокремлюють рівнину Снігуроньки від рівнини Лоухі — іншої частини навколополярної низовини. Таким чином, північний полюс Венери розташований на межі цих двох рівнин, причому рівнина Снігуроньки займає приблизно 240-градусний сектор, а рівнина Лоухі — вдвічі менший.
На півдні рівнина Снігуроньки доходить до 75° пн.ш. та обмежена (зі сходу на захід): краєм землі Іштар, що переходить у , коронами Помони, Анахіт та Бачуе, горами Метіди та Ренпет і короною Масляниці, розташованою на південному кінці гряд Денниці.
Рельєф
Загальний опис
Рельєф рівнини Снігуроньки досить рівний (на окремих ділянках — найбільш рівний на Венері), але там є структури й тектонічного, й вулканічного, й ударного походження. За ними можна зробити деякі висновки щодо геологічної історії цієї рівнини, суміжних ділянок та Венери в цілому. Наприклад, рельєф ділянки між рівниною Снігуроньки та плато Лакшмі (високе підняття на заході землі Іштар) дає підстави припускати, що це плато піднялося внаслідок підсування під нього блоків кори з півночі.
За накладаннями та перетинами різних деталей рельєфу рівнини Снігуроньки встановлено, що найстаріші з них — тессери, пояси хребтів та рівнини, перетяті численними лініями. Після них з'явилися дрібні щитові вулкани, які залили свої околиці лавою. Ще пізніше — від 1 до 0,5 млрд років тому — виросли великі щитові вулкани, які призвели до більш масштабного оновлення поверхні (появи просторих лавових рівнин). У цей же час утворилися одні з наймолодших деталей рельєфу — пояси тріщин (можливо, внаслідок розтягування поверхні при піднятті магми). Інші молоді об'єкти — це невеликі (20–50 км у діаметрі) височини, лопатеподібні рівнинні ділянки, що оточують більші височини та, ймовірно, корони. Ознак вітрової ерозії на рівнині Снігуроньки не виявлено.
Тектонічні структури
Структури, що обмежують рівнину Снігуроньки зі сходу та заходу, — та відповідно — мають тектонічне походження. Перші — це система паралельних розломів, що утворилися, ймовірно, при розтягуванні поверхні, а другі — система паралельних хребтів, що з'явилися при її стисненні.
На рівнині Снігуроньки є й інші (менші) системи хребтів та розломів. Багато таких структур витягнуто вздовж її південної межі: гряди Фульгори (лат. Fulgora Dorsa), гряди Семуні (Semuni Dorsa), гряди Дянь-му (Dyan-Mu Dorsa), каньйон Місне (Misne Chasma), уступ Уорсар (Uorsar Rupes) і долина Саги (Saga Vallis). У східній частини рівнини розташована велика система ліній — лінії Тезан (Tezan Lineae). Крім того, в різних місцях рівнини є багато дрібних розломів та складок.
На півдні рівнина Снігуроньки межує з двома великими тессерами — своєрідними перетятими в кількох напрямках ділянками, що нагадують паркет. Це (Fortuna Tessera) та (Itzpapalotl Tessera), які утворюють північну частину землі Іштар. Крім того, невелика тессера є в північно-східній частині рівнини.
Вулканічні структури
Найпомітніші вулканічні утворення рівнини Снігуроньки — це корони та щитові вулкани. На цій рівнині їх концентрація помітно більша, ніж на сусідній рівнині Лоухі.
Корони (лат. corona, мн. ч. coronae) — це своєрідні кільцеві структури діаметром у сотні кілометрів, які утворилися, ймовірно, при піднятті магми з подальшим опусканням поверхні. На рівнині Снігуроньки цілком або частково розташовані 4 корони, що знаходяться в західній частині її південного краю. Це (зі сходу на захід) 350-кілометрова корона Помони (лат. Pomona Corona), 400-кілометрова корона Анахіт (Anahit Corona), 450-кілометрова корона Бачуе (Bachue Corona) та 200-кілометрова корона Масляниці (Maslenitsa Corona), що розташована на межі рівнин Снігуроньки та Лоухі (на південному кінці гряд Денниці).
Найбільші вулкани рівнини Снігуроньки — гора Ренпет (Renpet Mons) на південно-західному краю рівнини, гора Лаки (Laka Mons) ближче до її центру та гора Сарасваті (Sarasvati Mons) біля межі з землею Іштар. Ці вулкани, ймовірно, не пов'язані з великими тектонічними структурами та розкидані поверхнею випадково. Від них на 150–250 км тягнуться потоки застиглої лави. Вздовж південного краю рівнини витягнута ще одна вкрита застиглою лавою область — потік Хелохи (Heloha Fluctus), що сягає довжини 375 км. Крім того, на рівнині поблизу вулканів трапляються звивисті заглибини — лавові канали.
Імпактні кратери
Північніше 75° пн. ш. на Венері виявлено 23 імпактних кратера та тісних груп кратерів. Цей підрахунок зроблено за радіолокаційними картами «Магеллана», які охоплюють близько 90% рівнини Снігуроньки та близько 2/3 рівнини Лоухі. Роздільна здатність цих карт — близько 120 м, а діаметр найменшого виявленого кратера — 2,9 км.
16 із 23 згаданих об'єктів лежать на рівнині Снігуроньки, 5 — на рівнині Лоухі та дві — на межі між ними. Найбільші кратери рівнини Снігуроньки — (60 км у діаметрі), (52 км) і (47 км). Більшість кратерів оточено викидами (у деяких із них викиди вкриті більш пізніми нашаруваннями). Кратери рівнини Снігуроньки, як і Венери в цілому, розподілені поверхнею випадково.
Примітки
- Snegurochka Planitia. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 30 грудня 2008. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 1 січня 2015.
- Бурба Г. А. (2010). Инопланетные святцы. Вокруг Света (№1 (2832), 2010). Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 1 січня 2015.
- Лазарев Е. Н., Родионова Ж. Ф. (2008). Новая карта рельефа Венеры. Земля и Вселенная (№2, 2008). Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 1 січня 2015.
- Бурба Г. А. (2005-05). Венера. Русская транскрипция названий. Лаборатория сравнительной планетологии ГЕОХИ. оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 1 січня 2015.
- Ржига О. Н. [1] — М. : Знание, 1988. — (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Космонавтика, астрономия»; № 3) з джерела 1 січня 2015
- Hurwitz D. M., Head J. W. (2012). Geologic Map of the Snegurochka Planitia Quadrangle (V–1), Venus: U.S. Geological Survey Scientific Investigations Map 3178, scale 1:5,000,000. USGS. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 1 січня 2015.
- Карта північної полярної області Венери (75—90° пн.ш.) на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature (1,5 Мб)
- Карта висот північної полярної області Венери (55—90° пн.ш.) на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature (1,7 Мб)
- Hurwitz D. M., Head J. W. (2008). Geology of the North Polar Region of Venus: Snegurochka Planitia (V-1) Quadrangle (PDF). European Planetary Science Congress 2008, Proceedings of the conference held 21-25 September, 2008 in Münster, Germany: 401. Bibcode:2008epsc.conf..401H.
Література
- Hurwitz D. M., Head J. W. (2012). Geologic Map of the Snegurochka Planitia Quadrangle (V–1), Venus: U.S. Geological Survey Scientific Investigations Map 3178, scale 1:5,000,000. USGS. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 1 січня 2015.
Посилання
- Карта північної полярної області Венери (75—90°) на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature (1,5 Мб)
- Карта висот для більшої області (55—90°); 1,7 Мб
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivnina Sniguronki lat Snegurochka Planitia velika rivnina v pivnichnij polyarnij oblasti Veneri Prostyagayetsya na 2800 km i razom z rivninoyu Louhi utvoryuye prostoru nizovinu sho otochuye polyus i dohodit do 75 pn sh Otrimala im ya Sniguronki zgidno z pravilom nazivati nizovini Veneri na chest geroyin mifiv ta kazok Cya nazva bula zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom 1985 roku Venera karta visot chervone visochini sinye nizovini Skladeno za radiolokacijnimi danimi Magellana progalini zapovneno danimi inshih aparativ Pivnichnij polyus u centri nizovini sho jogo otochuyut rivnina Louhi prava verhnya chastina ta rivnina Sniguronki vse inshe Rivnina Sniguronki ta rivnina Louhi Polyus u centri gryadi Dennici tyagnutsya vid nogo vgoru ta trohi vlivo liniyi Sel ani vpravo ta trohi vniz Znizu vidno chastinu zemli Ishtar Dobre pomitnij okruglij ob yekt livishe centru korona Anahit poruch iz nim nizhche ta pravishe korona Pomoni a vishe i livishe bilsha ale mensh pomitna korona Bachue Karta visot Prostora visochina zemlya Ishtar rivninu Sniguronki z rivninoyu Louhi vidno vgoriRivnina Sniguronki na karti VeneriIstoriya doslidzhennyaSposterigati poverhnyu Veneri u vidimomu svitli ne daye yiyi atmosfera a radiolokaciya yiyi polyarnih oblastej iz Zemli nemozhliva cherez te sho voni znahodyatsya na krayu vidimogo diska planeti Ne ohopiv ci oblasti j pershij aparat yakij vikonuvav radiolokaciyu Veneri z orbiti navkolo neyi Pioner Venera 1 Vsi nayavni na 2015 rik dani pro rivninu Sniguronki yak i pro vsyu pivnichnu polyarnu oblast Veneri otrimani troma AMS Ce Venera 15 ta Venera 16 sho pracyuvali v 1983 1984 rokah i Magellan sho pracyuvav v 1990 1994 Ci aparati kartuvali vidbivnu zdatnist poverhni dlya radiohvil dovzhinoyu 8 sm Veneri i 12 6 sm Magellan Magellan proviv kartuvannya z krashoyu detalnistyu nizh Veneri bilya 120 m proti 1 2 km ale vin vidznyav pivnichnu oblast planeti ne povnistyu Krim togo ci tri suputniki robili altimetrichni doslidzhennya Rozdilennya po gorizontali pri comu bulo girshim U vipadku Magellana vono stanovilo 10 30 km a vertikalne rozdilennya 80 100 m RoztashuvannyaCentr rivnini Sniguronki roztashovanij za koordinatami 86 36 pn sh 328 00 sh d 86 6 pn sh 328 0 sh d 86 6 328 0 Na shodi vona obmezhena lat Szel anya Lineae a na zahodi Dennitsa Dorsa Ci sistemi linij i gryad tyagnutsya priblizno vzdovzh meridianiv 80 i 200 shidnoyi dovgoti vidpovidno do polyusa de zmikayutsya odna z odnoyu Voni vidokremlyuyut rivninu Sniguronki vid rivnini Louhi inshoyi chastini navkolopolyarnoyi nizovini Takim chinom pivnichnij polyus Veneri roztashovanij na mezhi cih dvoh rivnin prichomu rivnina Sniguronki zajmaye priblizno 240 gradusnij sektor a rivnina Louhi vdvichi menshij Na pivdni rivnina Sniguronki dohodit do 75 pn sh ta obmezhena zi shodu na zahid krayem zemli Ishtar sho perehodit u koronami Pomoni Anahit ta Bachue gorami Metidi ta Renpet i koronoyu Maslyanici roztashovanoyu na pivdennomu kinci gryad Dennici RelyefZagalnij opis Relyef rivnini Sniguronki dosit rivnij na okremih dilyankah najbilsh rivnij na Veneri ale tam ye strukturi j tektonichnogo j vulkanichnogo j udarnogo pohodzhennya Za nimi mozhna zrobiti deyaki visnovki shodo geologichnoyi istoriyi ciyeyi rivnini sumizhnih dilyanok ta Veneri v cilomu Napriklad relyef dilyanki mizh rivninoyu Sniguronki ta plato Lakshmi visoke pidnyattya na zahodi zemli Ishtar daye pidstavi pripuskati sho ce plato pidnyalosya vnaslidok pidsuvannya pid nogo blokiv kori z pivnochi Za nakladannyami ta peretinami riznih detalej relyefu rivnini Sniguronki vstanovleno sho najstarishi z nih tesseri poyasi hrebtiv ta rivnini peretyati chislennimi liniyami Pislya nih z yavilisya dribni shitovi vulkani yaki zalili svoyi okolici lavoyu She piznishe vid 1 do 0 5 mlrd rokiv tomu virosli veliki shitovi vulkani yaki prizveli do bilsh masshtabnogo onovlennya poverhni poyavi prostorih lavovih rivnin U cej zhe chas utvorilisya odni z najmolodshih detalej relyefu poyasi trishin mozhlivo vnaslidok roztyaguvannya poverhni pri pidnyatti magmi Inshi molodi ob yekti ce neveliki 20 50 km u diametri visochini lopatepodibni rivninni dilyanki sho otochuyut bilshi visochini ta jmovirno koroni Oznak vitrovoyi eroziyi na rivnini Sniguronki ne viyavleno Tektonichni strukturi Strukturi sho obmezhuyut rivninu Sniguronki zi shodu ta zahodu ta vidpovidno mayut tektonichne pohodzhennya Pershi ce sistema paralelnih rozlomiv sho utvorilisya jmovirno pri roztyaguvanni poverhni a drugi sistema paralelnih hrebtiv sho z yavilisya pri yiyi stisnenni Na rivnini Sniguronki ye j inshi menshi sistemi hrebtiv ta rozlomiv Bagato takih struktur vityagnuto vzdovzh yiyi pivdennoyi mezhi gryadi Fulgori lat Fulgora Dorsa gryadi Semuni Semuni Dorsa gryadi Dyan mu Dyan Mu Dorsa kanjon Misne Misne Chasma ustup Uorsar Uorsar Rupes i dolina Sagi Saga Vallis U shidnij chastini rivnini roztashovana velika sistema linij liniyi Tezan Tezan Lineae Krim togo v riznih miscyah rivnini ye bagato dribnih rozlomiv ta skladok Na pivdni rivnina Sniguronki mezhuye z dvoma velikimi tesserami svoyeridnimi peretyatimi v kilkoh napryamkah dilyankami sho nagaduyut parket Ce Fortuna Tessera ta Itzpapalotl Tessera yaki utvoryuyut pivnichnu chastinu zemli Ishtar Krim togo nevelika tessera ye v pivnichno shidnij chastini rivnini Vulkanichni strukturi Najpomitnishi vulkanichni utvorennya rivnini Sniguronki ce koroni ta shitovi vulkani Na cij rivnini yih koncentraciya pomitno bilsha nizh na susidnij rivnini Louhi Koroni lat corona mn ch coronae ce svoyeridni kilcevi strukturi diametrom u sotni kilometriv yaki utvorilisya jmovirno pri pidnyatti magmi z podalshim opuskannyam poverhni Na rivnini Sniguronki cilkom abo chastkovo roztashovani 4 koroni sho znahodyatsya v zahidnij chastini yiyi pivdennogo krayu Ce zi shodu na zahid 350 kilometrova korona Pomoni lat Pomona Corona 400 kilometrova korona Anahit Anahit Corona 450 kilometrova korona Bachue Bachue Corona ta 200 kilometrova korona Maslyanici Maslenitsa Corona sho roztashovana na mezhi rivnin Sniguronki ta Louhi na pivdennomu kinci gryad Dennici Najbilshi vulkani rivnini Sniguronki gora Renpet Renpet Mons na pivdenno zahidnomu krayu rivnini gora Laki Laka Mons blizhche do yiyi centru ta gora Sarasvati Sarasvati Mons bilya mezhi z zemleyu Ishtar Ci vulkani jmovirno ne pov yazani z velikimi tektonichnimi strukturami ta rozkidani poverhneyu vipadkovo Vid nih na 150 250 km tyagnutsya potoki zastigloyi lavi Vzdovzh pivdennogo krayu rivnini vityagnuta she odna vkrita zastigloyu lavoyu oblast potik Helohi Heloha Fluctus sho syagaye dovzhini 375 km Krim togo na rivnini poblizu vulkaniv traplyayutsya zvivisti zaglibini lavovi kanali Impaktni krateri Pivnichnishe 75 pn sh na Veneri viyavleno 23 impaktnih kratera ta tisnih grup krateriv Cej pidrahunok zrobleno za radiolokacijnimi kartami Magellana yaki ohoplyuyut blizko 90 rivnini Sniguronki ta blizko 2 3 rivnini Louhi Rozdilna zdatnist cih kart blizko 120 m a diametr najmenshogo viyavlenogo kratera 2 9 km 16 iz 23 zgadanih ob yektiv lezhat na rivnini Sniguronki 5 na rivnini Louhi ta dvi na mezhi mizh nimi Najbilshi krateri rivnini Sniguronki 60 km u diametri 52 km i 47 km Bilshist krateriv otocheno vikidami u deyakih iz nih vikidi vkriti bilsh piznimi nasharuvannyami Krateri rivnini Sniguronki yak i Veneri v cilomu rozpodileni poverhneyu vipadkovo PrimitkiSnegurochka Planitia Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 30 grudnya 2008 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2015 Burba G A 2010 Inoplanetnye svyatcy Vokrug Sveta 1 2832 2010 Arhiv originalu za 22 travnya 2012 Procitovano 1 sichnya 2015 Lazarev E N Rodionova Zh F 2008 Novaya karta relefa Venery Zemlya i Vselennaya 2 2008 Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 1 sichnya 2015 Burba G A 2005 05 Venera Russkaya transkripciya nazvanij Laboratoriya sravnitelnoj planetologii GEOHI originalu za 17 sichnya 2010 Procitovano 1 sichnya 2015 Rzhiga O N 1 M Znanie 1988 Novoe v zhizni nauke tehnike Ser Kosmonavtika astronomiya 3 z dzherela 1 sichnya 2015 Hurwitz D M Head J W 2012 Geologic Map of the Snegurochka Planitia Quadrangle V 1 Venus U S Geological Survey Scientific Investigations Map 3178 scale 1 5 000 000 USGS Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2015 Karta pivnichnoyi polyarnoyi oblasti Veneri 75 90 pn sh na sajti Gazetteer of Planetary Nomenclature 1 5 Mb Karta visot pivnichnoyi polyarnoyi oblasti Veneri 55 90 pn sh na sajti Gazetteer of Planetary Nomenclature 1 7 Mb Hurwitz D M Head J W 2008 Geology of the North Polar Region of Venus Snegurochka Planitia V 1 Quadrangle PDF European Planetary Science Congress 2008 Proceedings of the conference held 21 25 September 2008 in Munster Germany 401 Bibcode 2008epsc conf 401H LiteraturaHurwitz D M Head J W 2012 Geologic Map of the Snegurochka Planitia Quadrangle V 1 Venus U S Geological Survey Scientific Investigations Map 3178 scale 1 5 000 000 USGS Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2015 PosilannyaKarta pivnichnoyi polyarnoyi oblasti Veneri 75 90 na sajti Gazetteer of Planetary Nomenclature 1 5 Mb Karta visot dlya bilshoyi oblasti 55 90 1 7 Mb