Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Sicista trizona (мишівка угорська) — вид мишоподібних ссавців з родини мишівкових.
| Sicista trizona | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишівкові (Sminthidae) |
| Рід: | Мишівка (Sicista) |
| Вид: | S. trizona |
| Біноміальна назва | |
| Sicista trizona (Frivaldszky, 1865) | |
Середовище проживання
Цей гризун відомий з Румунії й Угорщини; на висотах від 80 до 620 метрів.
Віддає перевагу незайманим місцевостям, де вона населяє острови високої трав'янистої рослинності, які залишаються на пасовищах, де інтенсивно пасеться велика рогата худоба або коні. В Угорщині більшість були виловлені на таких ділянках, де переважали осот і повзучий осот. Інші місця проживання тут — типчаково-солончакові луки, полиново-типчакові степи та занедбана орна рослинність, де чисельність виду нижча. Важливе значення мають густі, високі трави, які залишаються не скошеними. Місця лову виду в Трансільванії, Румунія — це схили з інтенсивними заростями чагарників, на яких випасається велика рогата худоба та коні.
Спосіб життя
Вид впадає в сплячку взимку, з початку жовтня до кінця березня, тому його активний період становить лише ≈ 6 місяців. Вид не риє нір, а живе в покинутих норах інших гризунів, більш пристосованих до риття. Там, де є укриття (пні, повалені стовбури дерев, корчі), живе не в підземних норах, а в дуплах.
Загрози й охорона
Місця проживання, вкриті високою густою рослинністю, якій віддає перевагу мишівка, часто розорані місцевими фермерами чи надмірним випасанням овець. Цей вид вимер на 98% свого колишнього ареалу через збільшення використання родентицидів, втрату незайманих територій та збільшення залежності від механічної діяльності для ведення сільського господарства. Найбільшою загрозою є обмежена кількість популяцій і малий географічний ареал. Угорська мишівка була оголошена вимерлою в Австрії, і, можливо, її статус такий самий у Словаччині та Сербії. Більшість відомих місць проживання лежать у заповідних територіях, де належне управління насправді гарантується лише в невеликій частині повної «заповідної» території. Механічне скошування використовується все більше і більше, що дуже несприятливо для мишівок. Зростання популярності вівчарства теж несе загрозу.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Cserkész, T. (2019). . The IUCN. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 16.01.2022. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sicista trizona mishivka ugorska vid mishopodibnih ssavciv z rodini mishivkovih Sicista trizona Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Mishivkovi Sminthidae Rid Mishivka Sicista Vid S trizona Binomialna nazva Sicista trizona Frivaldszky 1865 Seredovishe prozhivannyaCej grizun vidomij z Rumuniyi j Ugorshini na visotah vid 80 do 620 metriv Viddaye perevagu nezajmanim miscevostyam de vona naselyaye ostrovi visokoyi trav yanistoyi roslinnosti yaki zalishayutsya na pasovishah de intensivno pasetsya velika rogata hudoba abo koni V Ugorshini bilshist buli vilovleni na takih dilyankah de perevazhali osot i povzuchij osot Inshi miscya prozhivannya tut tipchakovo solonchakovi luki polinovo tipchakovi stepi ta zanedbana orna roslinnist de chiselnist vidu nizhcha Vazhlive znachennya mayut gusti visoki travi yaki zalishayutsya ne skoshenimi Miscya lovu vidu v Transilvaniyi Rumuniya ce shili z intensivnimi zarostyami chagarnikiv na yakih vipasayetsya velika rogata hudoba ta koni Sposib zhittyaVid vpadaye v splyachku vzimku z pochatku zhovtnya do kincya bereznya tomu jogo aktivnij period stanovit lishe 6 misyaciv Vid ne riye nir a zhive v pokinutih norah inshih grizuniv bilsh pristosovanih do rittya Tam de ye ukrittya pni povaleni stovburi derev korchi zhive ne v pidzemnih norah a v duplah Zagrozi j ohoronaMiscya prozhivannya vkriti visokoyu gustoyu roslinnistyu yakij viddaye perevagu mishivka chasto rozorani miscevimi fermerami chi nadmirnim vipasannyam ovec Cej vid vimer na 98 svogo kolishnogo arealu cherez zbilshennya vikoristannya rodenticidiv vtratu nezajmanih teritorij ta zbilshennya zalezhnosti vid mehanichnoyi diyalnosti dlya vedennya silskogo gospodarstva Najbilshoyu zagrozoyu ye obmezhena kilkist populyacij i malij geografichnij areal Ugorska mishivka bula ogoloshena vimerloyu v Avstriyi i mozhlivo yiyi status takij samij u Slovachchini ta Serbiyi Bilshist vidomih misc prozhivannya lezhat u zapovidnih teritoriyah de nalezhne upravlinnya naspravdi garantuyetsya lishe v nevelikij chastini povnoyi zapovidnoyi teritoriyi Mehanichne skoshuvannya vikoristovuyetsya vse bilshe i bilshe sho duzhe nespriyatlivo dlya mishivok Zrostannya populyarnosti vivcharstva tezh nese zagrozu PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Cserkesz T 2019 The IUCN Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 16 01 2022 angl