Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Sciurus vulgaris ognevi Вивірка підвиду білка в московському парку на Соколі Біологічна класифікація Царство Тварини Тип

Sciurus vulgaris ognevi

Sciurus vulgaris ognevi
Sciurus vulgaris ognevi
image
Вивірка підвиду «білка» в московському «парку на Соколі»
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Ссавці
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Підряд: Вивірковиді (Sciuromorpha)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Вивірка (Sciurus)
Підрід: Sciurus (Sciurus)
Вид: Sciurus vulgaris
Підвид: S. v. ognevi
Триноміальна назва
Sciurus vulgaris ognevi
Migulin, 1928
Посилання
image Вікісховище: Sciurus vulgaris ognevi
image Віківиди: Sciurus vulgaris ognevi
image ITIS: 930542

Sciurus vulgaris ognevi (відома також як векша або білка) — один із найвідоміших підвидів гризунів виду Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris), до якого відносять переважно середньоросійські популяції цього виду.

Таксономічна історія

image
Басейн Оки — у першому наближенні ареал підвиду Sciurus vulgaris ognevi

Як зоологічний таксон, підвид описано 1928 року Олексієм Мигуліним; його повна наукова назва — «Sciurus vulgaris ognevi Migulin, 1928».

Для цього підвиду характерні: забарвлення зимового хутра від сірого, з домішкою полових тонів («єловкі») до попелясто-сірого («сосновки»); літнє хутро — від буро-коричневого до вохристо-іржавого. «Червонохвосток» в популяції не менше 25—30 %.

Поширення підвиду: на півночі — до Новгорода, на заході — до Пскова, Великих Лук, Торжка, Вязьми та Калуги, на південь — до Тули, Пензи, Сизрані, Єлабуги, на сході — по р. Кама до Пермі.

Вернакулярні назви

image
Вивірка підвиду «білка» в зимовому хутрі

У російськомовній науковій літературі цей підвид відомий як «среднерусская белка, векша».

З історії цих двох назв відомо, що «Вивірка, або вівериця — один з найдавніших зоонімів і найпоширеніша назва Sciurus в європейських мовах, широко вживана і в оглядах фауни України. «Білка» з'явилася у східнослов'янських мовах лише в 14 ст.,, можливо, як скорочення від «біла вівериця» і в українській набула поширення здебільшого на Наддніпрянщині.

В 1933—1953 рр. в СРСР термін «вивірка» був у статусі репресованих українських назв, і її штучно замінювали словом „білка“, яким витісняли також і російське „векша“ („вѣкъша“), яке, за Фасмером, є зменшувальною формою від „вѣвериця“. Векшу розглядають як рівнозначний термін із „вівериця“ при описах „кунних систем грошей“.»

Більшість словників української мови (зокрема словники Грінченка, Огієнка та Тимченка, а також Енциклопедія українознавства) подають слова «білка» та «вивірка» як синоніми. Огієнко у своєму Стилістичному словнику української мови вказує, що на Наддніпрянській Україні слово «вивірка» — невідоме, замість нього вживають слово «білка»

Див. також

image
Район природного поширення вивірки телеутки

Інші відомі підвиди вивірок із власними назвами:

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
  2. Громов И. М., М. А. Ербаева. 1995. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны. СПб., 522 с.
  3. . Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 16 травня 2019.
  4. Загороднюк І., Дикий І. [[https://web.archive.org/web/20160407214055/http://zoomus.lviv.ua/files/HUNT_MAMM-UKRAINE.pdf Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] Мисливська теріофауна України: видовий склад і вернакулярні назви]] //Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2012. — Випуск 58. — С. 21–44.
  5. Словарь української мови. Том I. Київ, 1907 (репринт. вид., Київ, 1958). с. 65
  6. Іван Огієнко. Український стилістичний словник. Львів, 1924. c. 52 [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.]
  7. Історичний словник українського язика (під ред. Е. Тимченка). Харків, 1930. с. 170
  8. Енциклопедія українознавства (гол. ред. В. Кубійович). Париж - Нью-Йорк, 1955. с. 130

Джерела

  • Грінченко Б. Словарь української мови (томи І–IV). К.: Довіра – Рідна мова, 1997. — Т. А–Н. — 578 с.; Т. О–Я. — 564 с. (Ротапринт з видання 1909 р.).
  • Делеган І. В., Делеган І. І. Біологія лісових птахів і звірів. — Львів: Поллі, 2005. — 600 с.
  • Загороднюк І., Дикий І. Мисливська теріофауна України: видовий склад і вернакулярні назви] //Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2012. — Випуск 58. — С. 21–44.
  • Загороднюк І. Ссавці східних областей України: склад та історичні зміни фауни] [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006. — С. 216–259. (Серія: Праці Теріологічної Школи. Вип. 7).
  • Фасмер М. [[https://web.archive.org/web/20160325160852/http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer.htm Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] Этимологический словарь русского языка]] / Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1964, 1967, 1971, 1973. — Т. 1–4. (Онлайн версія).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sciurus vulgaris ognevi Vivirka pidvidu bilka v moskovskomu parku na Sokoli Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Tip Hordovi Klas Ssavci Nadryad Grizuni Rodentia Ryad Mishopodibni Muriformes Pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Vivirka Sciurus Pidrid Sciurus Sciurus Vid Sciurus vulgaris Pidvid S v ognevi Trinomialna nazva Sciurus vulgaris ognevi Migulin 1928 Posilannya Vikishovishe Sciurus vulgaris ognevi Vikividi Sciurus vulgaris ognevi ITIS 930542 Sciurus vulgaris ognevi vidoma takozh yak veksha abo bilka odin iz najvidomishih pidvidiv grizuniv vidu Vivirka zvichajna Sciurus vulgaris do yakogo vidnosyat perevazhno serednorosijski populyaciyi cogo vidu Taksonomichna istoriyaBasejn Oki u pershomu nablizhenni areal pidvidu Sciurus vulgaris ognevi Yak zoologichnij takson pidvid opisano 1928 roku Oleksiyem Migulinim jogo povna naukova nazva Sciurus vulgaris ognevi Migulin 1928 Dlya cogo pidvidu harakterni zabarvlennya zimovogo hutra vid sirogo z domishkoyu polovih toniv yelovki do popelyasto sirogo sosnovki litnye hutro vid buro korichnevogo do vohristo irzhavogo Chervonohvostok v populyaciyi ne menshe 25 30 Poshirennya pidvidu na pivnochi do Novgoroda na zahodi do Pskova Velikih Luk Torzhka Vyazmi ta Kalugi na pivden do Tuli Penzi Sizrani Yelabugi na shodi po r Kama do Permi Vernakulyarni nazviVivirka pidvidu bilka v zimovomu hutri U rosijskomovnij naukovij literaturi cej pidvid vidomij yak srednerusskaya belka veksha Z istoriyi cih dvoh nazv vidomo sho Vivirka abo vivericya odin z najdavnishih zoonimiv i najposhirenisha nazva Sciurus v yevropejskih movah shiroko vzhivana i v oglyadah fauni Ukrayini Bilka z yavilasya u shidnoslov yanskih movah lishe v 14 st mozhlivo yak skorochennya vid bila vivericya i v ukrayinskij nabula poshirennya zdebilshogo na Naddnipryanshini V 1933 1953 rr v SRSR termin vivirka buv u statusi represovanih ukrayinskih nazv i yiyi shtuchno zaminyuvali slovom bilka yakim vitisnyali takozh i rosijske veksha vѣksha yake za Fasmerom ye zmenshuvalnoyu formoyu vid vѣvericya Vekshu rozglyadayut yak rivnoznachnij termin iz vivericya pri opisah kunnih sistem groshej Bilshist slovnikiv ukrayinskoyi movi zokrema slovniki Grinchenka Ogiyenka ta Timchenka a takozh Enciklopediya ukrayinoznavstva podayut slova bilka ta vivirka yak sinonimi Ogiyenko u svoyemu Stilistichnomu slovniku ukrayinskoyi movi vkazuye sho na Naddnipryanskij Ukrayini slovo vivirka nevidome zamist nogo vzhivayut slovo bilka Div takozhRajon prirodnogo poshirennya vivirki teleutki Inshi vidomi pidvidi vivirok iz vlasnimi nazvami vivirka teleutka Sciurus vulgaris exalbidus vivirka karpatska Sciurus vulgaris carpathicus Primitki Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Gromov I M M A Erbaeva 1995 Mlekopitayushie fauny Rossii i sopredelnyh territorij Zajceobraznye i gryzuny SPb 522 s Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 16 travnya 2019 Zagorodnyuk I Dikij I https web archive org web 20160407214055 http zoomus lviv ua files HUNT MAMM UKRAINE pdf Arhivovano7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Mislivska teriofauna Ukrayini vidovij sklad i vernakulyarni nazvi Visnik Lvivskogo universitetu Seriya biologichna 2012 Vipusk 58 S 21 44 Slovar ukrayinskoyi movi Tom I Kiyiv 1907 reprint vid Kiyiv 1958 s 65 Ivan Ogiyenko Ukrayinskij stilistichnij slovnik Lviv 1924 c 52 8 sichnya 2018 u Wayback Machine Istorichnij slovnik ukrayinskogo yazika pid red E Timchenka Harkiv 1930 s 170 Enciklopediya ukrayinoznavstva gol red V Kubijovich Parizh Nyu Jork 1955 s 130DzherelaGrinchenko B Slovar ukrayinskoyi movi tomi I IV K Dovira Ridna mova 1997 T A N 578 s T O Ya 564 s Rotaprint z vidannya 1909 r Delegan I V Delegan I I Biologiya lisovih ptahiv i zviriv Lviv Polli 2005 600 s Zagorodnyuk I Dikij I Mislivska teriofauna Ukrayini vidovij sklad i vernakulyarni nazvi Visnik Lvivskogo universitetu Seriya biologichna 2012 Vipusk 58 S 21 44 Zagorodnyuk I Ssavci shidnih oblastej Ukrayini sklad ta istorichni zmini fauni 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Teriofauna shodu Ukrayini Lugansk 2006 S 216 259 Seriya Praci Teriologichnoyi Shkoli Vip 7 Fasmer M https web archive org web 20160325160852 http www classes ru all russian russian dictionary Vasmer htm Arhivovano25 bereznya 2016 u Wayback Machine Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Per s nem M Progress 1964 1967 1971 1973 T 1 4 Onlajn versiya

Дата публікації:
Топ