Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Saule Pērkons Daugava Сонце Грім Да угава латиська патріотична хорова пісня для змішаного хору з акомпанементом Слова пі

Saule, Pērkons, Daugava

Saule, Pērkons, Daugava

«Saule, Pērkons, Daugava» («Сонце, Грім, Да́угава») — латиська патріотична хорова пісня для змішаного хору з акомпанементом. Слова пісні є частиною поеми Райніса «Даугава» (1916). Музику написав композитор [lv] до вистави в театрі Валмієра 1988 року (режисер [lv]). Пісня неодноразово входила до програми Латвійського фестивалю пісні та танцю.

«Saule, Pērkons, Daugava»
image
Виконання на XXVI Святі пісні, 2018
Пісня
Випущено19 червня 1988
Жанрпатріотична пісня[d]
Мовалатиська мова
Автор слівРайніс
Композиторd
Музичне відео
«Saule, Pērkons, Daugava» на YouTube

Історія

image
Райніс, автор поеми «Даугава»

Текст з восьми строф «Saule, Pérkons, Daugava», написаний 1916 року, був частиною драматичної поеми «Даугава» латиського поета Райніса (1865–1929). Поема була видана у вересні 1919, незадовго до нападу німецько-російської армії Бермонда на Ригу, та містила вимогу суверенітету Латвії. Перше видання книги було розкуплене протягом двох тижнів. Після поразки армії Бермонда в листопаді 1919 року поема була виконана в Національному театрі на честь першої річниці проголошення незалежності Латвії.

Вірш набув поширення 1988 року, коли композитор Мартіньш Браунс поклав текст на музику для вистави «Даугава» в театрі Валмієра, режисером якої був Валентінс Макулевич. Прем'єра відбулася 19 червня 1988 року.

1990 року пісня була вперше виконана на [lv] (повністю), а потім влітку на Загальному фестивалі пісні та танцю Латвії (в скороченій версії без п'ятого куплету). «Saule, Pērkons, Daugava» швидко стала музичним символом Співочої революції й відтоді регулярно входить до програми фестивалів. Передумовою цього було те, що протести природоохоронців проти будівництва [lv] в 1980-х роках на річці Даугаві поблизу Даугавпілса призвели до початку національного руху в другій половині 1980-х.

Після відновлення незалежності Латвії пісня залишалася популярною. В 2011 виникла пропозиція зробити її офіційним гімном Латвії, але не отримала широкої підтримки, як і підтримки композитора Браунса.

2018 року «Saule, Pérkons, Daugava» була визнана [lv] латвійською піснею сторіччя в опитуванні від [lv], серед 136 779 тих, хто проголосували. Того ж року пісня у виконанні хору Латвійського радіо була видана в музичному альбомі «Даугава», який отримав премію [lv] 2019 року.

Стінопис

Під час фестивалю вуличного мистецтва у Ризі 2014 року вуличні художники Kiwie та Rudens Stencil створили на стіні будівлі вулиці [lv] стінопис розміром 800 м2 з назвою «Saule. Pérkons. Daugava», який поєднує героїв пісні з орнаментом національного лієлвардського пояса.

Каталонська версія

2014 року каталонська адаптація пісні [ca] («Зараз час») стала офіційним гімном руху за незалежність Каталонії. Ця версія була створена музикознавцем [ca] на слова вірша «Meditació última» каталонського поета [ca] (1929–2003) та на музику Браунса, за його консультації.

Текст

У сповненому символізму тексті, де є балтійські природні божества Saule (Сонце), Pērkons (Грім) та Dievs (Бог), річка Даугава та латвійський народ Latvei, йдеться про привабливість для іноземних держав країни з «Білим морем, зеленою землею». Річка долі Латвії, Даугава з'єднує воду життя і воду смерті та душі тих, хто співає. Текст поєднує ситуацію країни, яка бореться за незалежність від ворогуючих великих держав, з архаїчними міфами: боротьбою між Громом і Дияволом, легендами про живу і мертву воду та про походження Даугави:

Saule Latvi sēdināja
 Tur, kur gali satiekas:
 Balta jūra, zaļa zeme —
 Latvei vārtu atslēdziņa.
Latvei vārtu atslēdziņa,
 Daugavina sargātāja.
 Sveši ļaudis vārtus lauza,
 Jūrā krita atslēdziņa.
Zilzibeņu Pērkons sper,
 Velniem nēma atslēdziņu,
 Nāvi, dzīvi Latve slēgs:
 Baltu jūru, zaļu zemi.
Saule Latvi sēdināja
 Baltas jūras maliņā,
 Vēji smiltis putināja,
 Ko lai dzēra latvju bērni?
Saule lika Dieviņam
 Lai tas raka Daugaviņu.
 Zvēri raka, Dievinš lēja
 No mākoņa dzīvūdeni.
Dzīves ūdens, nāves ūdens
 Daugavā satecēja —
 Es pamērcu pirksta galu,
 Abus jūtu dvēselē.
Nāves ūdens, dzīves ūdens —
 Abus jūtam dvēselē.
Saule mūsu māte,
 Daugav' sāpju aukle,
 Pērkons velna spērējs
 Tas mūsu tēvs.

Примітки

  1. . Aspazijarainis.lv (латис.). 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  2. Upīte, Ieva (17 січня 2017). . Lsm.lv (латис.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  3. Kudiņš, 2019.
  4. . Jauns.lv (латис.). 19 липня 2011. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  5. Spektrs (29 листопада 2012). . Spektrs.com (латис.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  6. AB (16 листопада 2018). . Radioswh.lv (латис.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  7. Шаврей, Андрей (28 червня 2018). . Rus.lsm.lv (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  8. Kaljo, Egils (26 серпня 2019). . Latviansonline.com (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  9. . Anothertravelguide.com (англ.). 2015. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  10. . Tvnet.lv (латис.). 19 листопада 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  11. . Jauns.lv (латис.). 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  12. Misane, Priedite, 1997

Джерела

  • Jānis Kudiņš. Phenomenon of the Baltic singing revolution in 1987-1991: Three Latvian songs as historical symbols of non-violent resistance : ( )[англ.] // Muzikologija. — 2019. — № 26. — С. 27–39. — DOI:10.2298/MUZ1926027K.
  • Agita Misane, Aija Priedite. The Sacred Stories of Latvians // National Mythology in the History of Ideas in Latvia: A View from Religious Studies : ( )[англ.] / George Schöpflin, Geoffrey Hosking. — Myths and Nationhood. — New York : Routledge, 1997. — С. 158–169. — .

Посилання

  • Виконання хору XI молодіжного пісенного фестивалю Латвії (2015) [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Виконання хору XXVI пісенного фестивалю Латвії (2018) [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Saule Perkons Daugava Sonce Grim Da ugava latiska patriotichna horova pisnya dlya zmishanogo horu z akompanementom Slova pisni ye chastinoyu poemi Rajnisa Daugava 1916 Muziku napisav kompozitor lv do vistavi v teatri Valmiyera 1988 roku rezhiser lv Pisnya neodnorazovo vhodila do programi Latvijskogo festivalyu pisni ta tancyu Saule Perkons Daugava Vikonannya na XXVI Svyati pisni 2018PisnyaVipusheno19 chervnya 1988Zhanrpatriotichna pisnya d Movalatiska movaAvtor slivRajnisKompozitordMuzichne video Saule Perkons Daugava na YouTubeIstoriyaRajnis avtor poemi Daugava Tekst z vosmi strof Saule Perkons Daugava napisanij 1916 roku buv chastinoyu dramatichnoyi poemi Daugava latiskogo poeta Rajnisa 1865 1929 Poema bula vidana u veresni 1919 nezadovgo do napadu nimecko rosijskoyi armiyi Bermonda na Rigu ta mistila vimogu suverenitetu Latviyi Pershe vidannya knigi bulo rozkuplene protyagom dvoh tizhniv Pislya porazki armiyi Bermonda v listopadi 1919 roku poema bula vikonana v Nacionalnomu teatri na chest pershoyi richnici progoloshennya nezalezhnosti Latviyi Virsh nabuv poshirennya 1988 roku koli kompozitor Martinsh Brauns poklav tekst na muziku dlya vistavi Daugava v teatri Valmiyera rezhiserom yakoyi buv Valentins Makulevich Prem yera vidbulasya 19 chervnya 1988 roku 1990 roku pisnya bula vpershe vikonana na lv povnistyu a potim vlitku na Zagalnomu festivali pisni ta tancyu Latviyi v skorochenij versiyi bez p yatogo kupletu Saule Perkons Daugava shvidko stala muzichnim simvolom Spivochoyi revolyuciyi j vidtodi regulyarno vhodit do programi festivaliv Peredumovoyu cogo bulo te sho protesti prirodoohoronciv proti budivnictva lv v 1980 h rokah na richci Daugavi poblizu Daugavpilsa prizveli do pochatku nacionalnogo ruhu v drugij polovini 1980 h Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Latviyi pisnya zalishalasya populyarnoyu V 2011 vinikla propoziciya zrobiti yiyi oficijnim gimnom Latviyi ale ne otrimala shirokoyi pidtrimki yak i pidtrimki kompozitora Braunsa 2018 roku Saule Perkons Daugava bula viznana lv latvijskoyu pisneyu storichchya v opituvanni vid lv sered 136 779 tih hto progolosuvali Togo zh roku pisnya u vikonanni horu Latvijskogo radio bula vidana v muzichnomu albomi Daugava yakij otrimav premiyu lv 2019 roku Stinopis Pid chas festivalyu vulichnogo mistectva u Rizi 2014 roku vulichni hudozhniki Kiwie ta Rudens Stencil stvorili na stini budivli vulici lv stinopis rozmirom 800 m2 z nazvoyu Saule Perkons Daugava yakij poyednuye geroyiv pisni z ornamentom nacionalnogo liyelvardskogo poyasa Katalonska versiya 2014 roku katalonska adaptaciya pisni ca Zaraz chas stala oficijnim gimnom ruhu za nezalezhnist Kataloniyi Cya versiya bula stvorena muzikoznavcem ca na slova virsha Meditacio ultima katalonskogo poeta ca 1929 2003 ta na muziku Braunsa za jogo konsultaciyi TekstU spovnenomu simvolizmu teksti de ye baltijski prirodni bozhestva Saule Sonce Perkons Grim ta Dievs Bog richka Daugava ta latvijskij narod Latvei jdetsya pro privablivist dlya inozemnih derzhav krayini z Bilim morem zelenoyu zemleyu Richka doli Latviyi Daugava z yednuye vodu zhittya i vodu smerti ta dushi tih hto spivaye Tekst poyednuye situaciyu krayini yaka boretsya za nezalezhnist vid voroguyuchih velikih derzhav z arhayichnimi mifami borotboyu mizh Gromom i Diyavolom legendami pro zhivu i mertvu vodu ta pro pohodzhennya Daugavi Saule Latvi sedinaja Tur kur gali satiekas Balta jura zala zeme Latvei vartu atsledzina Latvei vartu atsledzina Daugavina sargataja Svesi laudis vartus lauza Jura krita atsledzina Zilzibenu Perkons sper Velniem nema atsledzinu Navi dzivi Latve slegs Baltu juru zalu zemi Saule Latvi sedinaja Baltas juras malina Veji smiltis putinaja Ko lai dzera latvju berni Saule lika Dievinam Lai tas raka Daugavinu Zveri raka Dievins leja No makona dzivudeni Dzives udens naves udens Daugava sateceja Es pamercu pirksta galu Abus jutu dvesele Naves udens dzives udens Abus jutam dvesele Saule musu mate Daugav sapju aukle Perkons velna sperejs Tas musu tevs Primitki Aspazijarainis lv latis 17 listopada 2015 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Upite Ieva 17 sichnya 2017 Lsm lv latis Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Kudins 2019 Jauns lv latis 19 lipnya 2011 Arhiv originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 Spektrs 29 listopada 2012 Spektrs com latis Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 AB 16 listopada 2018 Radioswh lv latis Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Shavrej Andrej 28 chervnya 2018 Rus lsm lv ros Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2021 Kaljo Egils 26 serpnya 2019 Latviansonline com angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2021 Anothertravelguide com angl 2015 Arhiv originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Tvnet lv latis 19 listopada 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Jauns lv latis 5 veresnya 2014 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Misane Priedite 1997DzherelaJanis Kudins Phenomenon of the Baltic singing revolution in 1987 1991 Three Latvian songs as historical symbols of non violent resistance angl Muzikologija 2019 26 S 27 39 DOI 10 2298 MUZ1926027K Agita Misane Aija Priedite The Sacred Stories of Latvians National Mythology in the History of Ideas in Latvia A View from Religious Studies angl George Schopflin Geoffrey Hosking Myths and Nationhood New York Routledge 1997 S 158 169 ISBN 1 136 67724 0 PosilannyaVikonannya horu XI molodizhnogo pisennogo festivalyu Latviyi 2015 17 travnya 2021 u Wayback Machine Vikonannya horu XXVI pisennogo festivalyu Latviyi 2018 17 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ