Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підводний човен SM U-14 в час 1-ї світової війни належав до Цісарсько-королівського флоту Австро-Угорщини. Був одним з 16-ти підводних човнів класу «Brumaire», збудованих на верфі флоту Франції у Тулоні в 1911—1914 роках за проектом Maxima Laubeufa. У склад французького флоту увійшов під назвою «Curie» на честь П'єра і Марії Кюрі і позначенням Q 87. Був спущений на воду 18 липня 1912 року. Після завершення війни під цією ж назвою повернувся до французького флоту, де проплавав до 29 березня 1928 року. Човен був озброєний сімома 450-мм ТА: один у форштевні, двома бічними, встановленими під кутом 6,5°, та чотирма поворотними.
| U-14 | ||
|---|---|---|
| SM U-14, тип "Brumaire" | ||
| SM U-14 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Підводний човен | |
| Держава прапора |  | |
| Належність | Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine) | |
| Корабельня | Arsenal de Mourillon, Тулон | |
| Спущено на воду | 18 липня 1912 | |
| Введено в експлуатацію | 1 червня 1915 | |
| Виведений зі складу флоту | 29 березня 1928 | |
| Статус | порізаний на металобрухт 1929 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | надводна 397 т, з 1917 425 т; під водна 551 т, з 1917 554 т | |
| Довжина | 52,15 м | |
| Ширина | 5,42 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × двигуни; два електродвигуни | |
| Потужність | двигуни 840 к.с., електродвигуни 660 к.с. | |
| Швидкість | надводна 12,5 вузлів, підводна 8,5 вузлів | |
| Автономність плавання | 1700 миль, з 1917 6500 миль | |
| Екіпаж | 18-29 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | з 1917 1 × 88 мм гармата 1 × 8 мм кулемет | |
| Торпедно-мінне озброєння | 7 × 450 мм | |
Історія
Човен діяв з бази на Мальті. У грудні 1914 човен прибув до Наваріно задля операції на базі австрійського флоту. 17 грудня він вийшов з порту на буксирі панцерного крейсера «Jules Michelet» і у супроводі крейсера «Jules Ferry». Наступно дня за 200 миль від Пули човен розпочав самостійне плавання. В ніч на 20 грудня човен спробував прорватись до морської бази у Пулі. Він подолав першу протичовнову сітку, але на гвинти намоталась друга сітка і при спробі звільнення перегоріли електродвигуни. Через брак повітря близько 17.00 години човен піднявся на поверхню, де був атакований канонерським човном «Magnet», торпедним човном Т63. Було вбито 3, 4 поранено членів екіпажу, який самозатопив човен на глибині 40 м. Пораненого командира човна у шпиталі дозволили відвідати дружині, згодом відпустили до Франції, де він помер 1917 року.
Наприкінці січня 1915 човен був піднятий. Незначні пошкодження дозволили його відремонтувати за 655 тисяч корон і ввести 7 лютого 1915 до складу Крігсмаріне, як U-14. Хоча цей найбільший підводний човен флоту ремонтували до червня 1915 року. На палубі встановили 37 мм гармату і 8 мм кулемет Schwarzlose M.7/12. ТА модернізували під австрійські торпеди. Через аварію у серпні човен ремонтували у доці, де встановили перископ фірми «Zeiss». Під командуванням Георга фон Траппа човен затопив ворожих 11 кораблів — 6 британських, 3 італійські, грецьке і французьке. Під час першого патрулювання човен був пошкоджений штормом. При ремонті 37 мм гармату замінили 47 мм. У лютому 1916 човен був пошкоджений при атаці кораблів у протоці Отранто. Човен був відправлений на модернізацію, що тривала до кінця 1916 року. Через зіткнення з пароплавом ремонт тривав до квітня 1917 року. При модернізації встановили нову високу рубку за аналогом до німецьких човнів, 88 мм гармату. Імовірно було встановлено 533 мм торпедні апарати, причому задні поворотні ТА замінили нерухомими. Також встановили нові двигуни більшої потужності, більші ємності пального, що збільшило дальність надводного плавання до 6500 миль.
Після модернізації 24 квітня човен вийшов у перший похід, де затопив «Teakwood» і «Antonio Sciesa» кораблі. У другому поході з 26 червня по 13 липня 1917 затопили корабель «Marionga Guolandris». У третьому рейді з 20 серпня по 1 вересня 1917 затопили кораблі «Constance», «Kilwinning», «Titian», «Nairn», «Milazzo» у 11 480 т, який став найбільшою здобиччю австро-угорських підводних човнів в час війни. Під час рейду 15 жовтня — 4 листопада 1917 було затоплено кораблі «Good Hope», «Elsiston», «Euston». Після цього човен відправили на ремонт, після якого він не виходив більше в рейди, патрулюючи околиці баз у Пулі, Спліті, Задарі. 24 вересня 1918 австрійський пароплав «Tergeste» протаранив човен, який втратив перископ. Після ремонту вийшов у патрулювання, що тривало до 1 листопада 1918, ставши одним з двох останніх діючих човнів флоту.
Після завершення війни у листопаді флот Югославії віддав човен французам крім претензій на нього зі сторони Італії. У липні 1919 човну повернули давню назву та відзначили нагородою Військовий Хрест (Croix de Guerre). Спеціалісти оцінили проведені модернізації, обмежившись встановленням 75 мм гармати замість 88 мм. Човен був виведений зі складу флоту 29 березня 1928 як останній серед однотипних човнів і наступного року порізаний на металобрухт.
Посилання
SM U-14 (нім.) [Архівовано 26 січня 2013 у WebCite]
Джерела
- Zvonimir Freivogel: Austrougarskie podmornice w I. svjetskom ratu — Austro-Hungarian Submarines in World War I. Rijeka: 2007. .
- René Greger: Austro-Hungarian Warships of World War I. London: 1976. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodnij choven SM U 14 v chas 1 yi svitovoyi vijni nalezhav do Cisarsko korolivskogo flotu Avstro Ugorshini Buv odnim z 16 ti pidvodnih chovniv klasu Brumaire zbudovanih na verfi flotu Franciyi u Tuloni v 1911 1914 rokah za proektom Maxima Laubeufa U sklad francuzkogo flotu uvijshov pid nazvoyu Curie na chest P yera i Mariyi Kyuri i poznachennyam Q 87 Buv spushenij na vodu 18 lipnya 1912 roku Pislya zavershennya vijni pid ciyeyu zh nazvoyu povernuvsya do francuzkogo flotu de proplavav do 29 bereznya 1928 roku Choven buv ozbroyenij simoma 450 mm TA odin u forshtevni dvoma bichnimi vstanovlenimi pid kutom 6 5 ta chotirma povorotnimi U 14 SM U 14 tip Brumaire SM U 14 Sluzhba Tip klas Pidvodnij choven Derzhava prapora Nalezhnist C k vijskovo morski sili Avstro Ugorshini KuK Kriegsmarine Korabelnya Arsenal de Mourillon Tulon Spusheno na vodu 18 lipnya 1912 Vvedeno v ekspluataciyu 1 chervnya 1915 Vivedenij zi skladu flotu 29 bereznya 1928 Status porizanij na metalobruht 1929 Identifikaciya Parametri Tonnazh nadvodna 397 t z 1917 425 t pid vodna 551 t z 1917 554 t Dovzhina 52 15 m Shirina 5 42 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 dviguni dva elektrodviguni Potuzhnist dviguni 840 k s elektrodviguni 660 k s Shvidkist nadvodna 12 5 vuzliv pidvodna 8 5 vuzliv Avtonomnist plavannya 1700 mil z 1917 6500 mil Ekipazh 18 29 Ozbroyennya Artileriya z 1917 1 88 mm garmata 1 8 mm kulemet Torpedno minne ozbroyennya 7 450 mmIstoriyaChoven diyav z bazi na Malti U grudni 1914 choven pribuv do Navarino zadlya operaciyi na bazi avstrijskogo flotu 17 grudnya vin vijshov z portu na buksiri pancernogo krejsera Jules Michelet i u suprovodi krejsera Jules Ferry Nastupno dnya za 200 mil vid Puli choven rozpochav samostijne plavannya V nich na 20 grudnya choven sprobuvav prorvatis do morskoyi bazi u Puli Vin podolav pershu protichovnovu sitku ale na gvinti namotalas druga sitka i pri sprobi zvilnennya peregorili elektrodviguni Cherez brak povitrya blizko 17 00 godini choven pidnyavsya na poverhnyu de buv atakovanij kanonerskim chovnom Magnet torpednim chovnom T63 Bulo vbito 3 4 poraneno chleniv ekipazhu yakij samozatopiv choven na glibini 40 m Poranenogo komandira chovna u shpitali dozvolili vidvidati druzhini zgodom vidpustili do Franciyi de vin pomer 1917 roku Naprikinci sichnya 1915 choven buv pidnyatij Neznachni poshkodzhennya dozvolili jogo vidremontuvati za 655 tisyach koron i vvesti 7 lyutogo 1915 do skladu Krigsmarine yak U 14 Hocha cej najbilshij pidvodnij choven flotu remontuvali do chervnya 1915 roku Na palubi vstanovili 37 mm garmatu i 8 mm kulemet Schwarzlose M 7 12 TA modernizuvali pid avstrijski torpedi Cherez avariyu u serpni choven remontuvali u doci de vstanovili periskop firmi Zeiss Pid komanduvannyam Georga fon Trappa choven zatopiv vorozhih 11 korabliv 6 britanskih 3 italijski grecke i francuzke Pid chas pershogo patrulyuvannya choven buv poshkodzhenij shtormom Pri remonti 37 mm garmatu zaminili 47 mm U lyutomu 1916 choven buv poshkodzhenij pri ataci korabliv u protoci Otranto Choven buv vidpravlenij na modernizaciyu sho trivala do kincya 1916 roku Cherez zitknennya z paroplavom remont trivav do kvitnya 1917 roku Pri modernizaciyi vstanovili novu visoku rubku za analogom do nimeckih chovniv 88 mm garmatu Imovirno bulo vstanovleno 533 mm torpedni aparati prichomu zadni povorotni TA zaminili neruhomimi Takozh vstanovili novi dviguni bilshoyi potuzhnosti bilshi yemnosti palnogo sho zbilshilo dalnist nadvodnogo plavannya do 6500 mil Vantazhne sudno Milazzo Pislya modernizaciyi 24 kvitnya choven vijshov u pershij pohid de zatopiv Teakwood i Antonio Sciesa korabli U drugomu pohodi z 26 chervnya po 13 lipnya 1917 zatopili korabel Marionga Guolandris U tretomu rejdi z 20 serpnya po 1 veresnya 1917 zatopili korabli Constance Kilwinning Titian Nairn Milazzo u 11 480 t yakij stav najbilshoyu zdobichchyu avstro ugorskih pidvodnih chovniv v chas vijni Pid chas rejdu 15 zhovtnya 4 listopada 1917 bulo zatopleno korabli Good Hope Elsiston Euston Pislya cogo choven vidpravili na remont pislya yakogo vin ne vihodiv bilshe v rejdi patrulyuyuchi okolici baz u Puli Spliti Zadari 24 veresnya 1918 avstrijskij paroplav Tergeste protaraniv choven yakij vtrativ periskop Pislya remontu vijshov u patrulyuvannya sho trivalo do 1 listopada 1918 stavshi odnim z dvoh ostannih diyuchih chovniv flotu Pislya zavershennya vijni u listopadi flot Yugoslaviyi viddav choven francuzam krim pretenzij na nogo zi storoni Italiyi U lipni 1919 chovnu povernuli davnyu nazvu ta vidznachili nagorodoyu Vijskovij Hrest Croix de Guerre Specialisti ocinili provedeni modernizaciyi obmezhivshis vstanovlennyam 75 mm garmati zamist 88 mm Choven buv vivedenij zi skladu flotu 29 bereznya 1928 yak ostannij sered odnotipnih chovniv i nastupnogo roku porizanij na metalobruht PosilannyaSM U 14 nim Arhivovano 26 sichnya 2013 u WebCite DzherelaZvonimir Freivogel Austrougarskie podmornice w I svjetskom ratu Austro Hungarian Submarines in World War I Rijeka 2007 ISBN 978 953 219 339 8 Rene Greger Austro Hungarian Warships of World War I London 1976 ISBN 0 7110 0623 7