Жо стір проносни й Rhamnus cathartica L рослина родини жостерові Місцеві назви жестір жерст проскурина тощо Жостір проно

Жо́стір проносни́й (Rhamnus cathartica L.) — рослина родини жостерові. Місцеві назви — жестір, жерст, проскурина тощо.

Жостір проносний

Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Жостерові (Rhamnaceae)
Рід:	Жостір (Rhamnus)
Вид:	*Жостір проносний (R. cathartica)*
Біноміальна назва
*Rhamnus cathartica* L., 1753

Морфологічна характеристика

Кущ або невелике деревце родини жостерових (1,5-8 м заввишки) з темною корою і супротивними гілками, які часто закінчуються колючкою. Молоді пагони сірі, блискучі. Листки супротивні (3-6 см завдовжки), яйцеподібні або еліптичні, дрібнозарубчасто-пилчасті, голі, з трьома-чотирма дугоподібними жилками на кожній половині листка, довгочерешкові. Квітки дрібні, здебільшого одностатеві, зібрані пучками по 10-15 у пазухах листків. Оцвітина квіток зеленувата, 4-5-членна, пелюстки чергуються з частками чашечки або їх немає зовсім. Чашечка вузькодзвоникувата. Жіночі квітки з однією маточкою, стовпчик — 24-роздільний, зав'язь верхня. Чоловічі квітки з чотирма тичинками. Плід — чорний, кулястий (6-8 мм у діаметрі), блискучий, містить три-чотири насінини.

Екологія

Жостір проносний росте в листяних і мішаних лісах, на галявинах, узліссях, схилах балок. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні-червні, плоди достигають у серпні-вересні.

Поширення

Поширений по всій Україні, крім Карпат і крайнього півдня. Промислова заготівля можлива в Хмельницькій, Одеській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Донецькій і Луганській областях. Запаси сировини значні.

Практичне використання

Лікарська, вітамінозна, медоносна, танідоносна, фарбувальна, жироолійна, деревинна, декоративна рослина.

У науковій медицині використовують плоди жостеру — Fructus Rhamni catharticae. Вони рекомендуються як проносний засіб, особливо при хронічних запорах. У великих дозах плоди мають блювотну дію і викликають запалення кишково-шлункового тракту. У плодах жостеру містяться цукор, пектин, камеді, смоли, бурштинова кислота, глюкозиди й фарбувальні речовини.

У народній медицині плоди жостеру використовують як проносний і блювотний засіб, проти водянки, подагри, при хронічних хворобах шкіри; настоєм плодів на спирту натираються при ревматизмі. Гілки використовують при виразці і катарах шлунка, а кору — при зниженій кислотності. У ветеринарії плоди й кору використовують також як проносний засіб.

Листки жостеру містять велику кількість вітаміну С (до 800 мг%) і можуть стати сировиною для одержання концентрату.

Жостір проносний — медонос, що дає підтримувальний взяток. Мед з нього рідкий, не кристалізується. Медопродуктивність — до 25 кг/га. У корі і листках містяться таніди (до 6 %), придатні для дублення шкур. Недостиглі плоди жостеру дають жовту фарбу, стиглі — смарагдово-зелену, перестиглі — пурпурово-червону, свіжа кора — яскраво-жовту, суха кора — коричневу, червону і чорну.

Насіння жостеру містить 8-12 % жирної олії, яка придатна для виробництва лаків і фарб. Деревина жостеру тверда, жовтувато з червонуватими прожилками, добре полірується; її можна використовувати для дрібних виробів, декоративної фанери, особливо ціняться напливи. Жостір проносний — декоративна рослина, витривала, швидко розмножується, але не рекомендується розводити її поблизу сільськогосподарських полів, оскільки вона є проміжним господарем іржастого гриба.

Збирання, переробка та зберігання

Плоди жостеру збирають у період достигання, зриваючи їх руками. Складають у відра або кошики. Сушать у печах або сушарках при температурі 50-60 , розстилаючи тонким шаром на решетах або листах. Сухі плоди пакують у мішки вагою по 50 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання чотири роки.

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
, Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Лікарські рослини: енциклопедичний довідник/ Відп.ред. А. М. Гродзінський. — К.:Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп»,1992.— 544с:

Посилання

Commons

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жостір проносний

ЖОСТІР [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія

Кобів, Ю. (2004). Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. Київ: Наукова думка.

[1] Кобів, Ю. (2004). Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. Київ: Наукова думка.