Quadragesimo Anno (укр. У сороковому році) — енцикліка Папи Римського Пія XI від 15 травня 1931 р. присвячена сорокаріччю публікації «Rerum Novarum» і розвитку католицької соціальної доктрини.
Історія
Ця енцикліка стала відкритим листом, що адресований єпископам католицької церкви й опублікований на сорокову річницю «Rerum Novarum». У «Rerum Novarum» Папа Римський Лев XIII проголосив оновлення соціальної доктрини церкви. У своєму листі він закликав поліпшити умови життя робітників і заснував громадський рух під назвою «християнська демократія». Наступні енцикліки «Graves de Communi Re» Папи Лева XIII і Папи Пія X внесли уточнення в католицьку соціальну доктрину.
У «Quadragesimo anno» Пій XI торкнувся етичної сторони суспільного і економічного порядку, закликав до покращання їх на основі принципів субсидіарності та корпоратизму. У листі він висловив думку, що комунізм і нерегульований капіталізм становлять загрозу для гідності особистості. Натомість він закликав до шляху, який лежить «між рифами індивідуалізму і колективізму», і який походить із рівної поваги до приватної власності та праці. Однак у світлі посилення впливу прихильників авторитаризму серед католиків, підйому фашизму і укладання Латеранських угод між Ватиканом і Мусоліні Б. у 1929 р., ідея корпоратизму та енцикліка в цілому були сприйняті як відмова від парламентаризму. Хоча переосмислення енцикліки відбулося лише після Другої світової війни.
Зміст
Цей документ починається з огляду «Rerum Novarum» і умов, в яких вона була створена. Пій XI відзначив роль католицької церкви в профспілковому русі та поліпшенні становища робітників у порівнянні з 1891 роком.
Папа проголосив право на приватну власність невідчужуваним і ствердив, що її ліквідація здатна нанести крайню шкоду робітникам. У той же час він підкреслив неприпустимість індивідуалізму в питанні про розпорядження власністю, оскільки люди повинні враховувати не тільки особисту вигоду, але і загальне благо. При цьому націоналізація допустима лише у випадках, коли збереження власності в приватних руках є небезпекою для суспільного добробуту.
Далі Пій XI проводить аналіз індустріального суспільства і виділяє явища поглинання дрібних структур великими, посилення взаємної залежності, зростання егоїзму і класової свідомості в боротьбі за власну вигоду. Говорячи про заробітки, Пій XI звертає увагу на глибокі перекоси, які виражаються в поділі суспільства з цього приводу на протиборчі групи. На його думку, концентрація прибутку серед класу великих власників так само згубна, як і ідея розподілу доходів виключно серед робітничого класу. Папа проголосив, що продукти праці повинні служити на благо всього суспільства, тому розподіл прибутку за класовою ознакою є неприпустимим. Заробітна плата повинна визначатися трьома чинниками:
- відповідальністю робітника перед сім'єю,
- економічними умовами підприємства і
- наслідками для економіки в цілому.
Пій XI закликав до реформи держави відповідно до принципу субсидіарності. Він підкреслив важливість права на об'єднання. Він також закликав до солідарності, яка б охоплювала всі суспільні прошарки (класи), особливо до співпраці між працівниками і роботодавцями.
Далі Папа засудив концентрацію влади в руках окремої групки осіб, які займаються інвестуванням чужих грошей на міжнародних фінансових ринках. Він приходить до висновку, що з вини відсутності правових обмежень конкуренція сама себе знищила і замінилася на економічну диктатуру. Він вважав неприпустимим, щоби великі власники і фінансисти фактично узурпували владу, що належить державі.
Відносно комунізму і соціалізму Пій XI зазначив наростаючий контраст між цими ідеологіями. Папа засудив комуністів за масштабне насильство, жорстокість і руйнівність. У той же час він критикував соціалістів за підтримку класової боротьби та за їх негативне ставлення до приватної власності. Він заявив про несумісність християнства і соціалізму, зокрема, характеризував «християнський соціалізм» як оману.
На завершення енцикліки Пій XI наголосив щодо важливості християнської етики у всіх аспектах суспільного життя.
Див. також
Примітки
- Quadragesimo Anno, 110
- Almond G. A. The Political Ideas of Christian Democracy // The Journal of Politics. 1948. Vol. 10, No. 4. P. 734.
- Quadragesimo Anno, 16-40
- Quadragesimo Anno, 44-52
- Quadragesimo Anno, 114—115
- Quadragesimo Anno, 53-61
- Quadragesimo Anno, 63-75
- Quadragesimo Anno, 78-80
- Quadragesimo Anno, 86-87
- Quadragesimo Anno, 91-95
- Quadragesimo Anno, 99-109
- Quadragesimo Anno, 109
- Quadragesimo Anno, 111—121
Джерела
- Pius XI. Quadragesimo Anno [ 2 вересня 2006 у Wayback Machine.]. Vatican, May 15, 1931. (англ.)
- Федотов Г. П. Quadragesimo anno [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Новый град» № 1, 1931.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Quadragesimo Anno ukr U sorokovomu roci enciklika Papi Rimskogo Piya XI vid 15 travnya 1931 r prisvyachena sorokarichchyu publikaciyi Rerum Novarum i rozvitku katolickoyi socialnoyi doktrini IstoriyaCya enciklika stala vidkritim listom sho adresovanij yepiskopam katolickoyi cerkvi j opublikovanij na sorokovu richnicyu Rerum Novarum U Rerum Novarum Papa Rimskij Lev XIII progolosiv onovlennya socialnoyi doktrini cerkvi U svoyemu listi vin zaklikav polipshiti umovi zhittya robitnikiv i zasnuvav gromadskij ruh pid nazvoyu hristiyanska demokratiya Nastupni encikliki Graves de Communi Re Papi Leva XIII i Papi Piya X vnesli utochnennya v katolicku socialnu doktrinu U Quadragesimo anno Pij XI torknuvsya etichnoyi storoni suspilnogo i ekonomichnogo poryadku zaklikav do pokrashannya yih na osnovi principiv subsidiarnosti ta korporatizmu U listi vin visloviv dumku sho komunizm i neregulovanij kapitalizm stanovlyat zagrozu dlya gidnosti osobistosti Natomist vin zaklikav do shlyahu yakij lezhit mizh rifami individualizmu i kolektivizmu i yakij pohodit iz rivnoyi povagi do privatnoyi vlasnosti ta praci Odnak u svitli posilennya vplivu prihilnikiv avtoritarizmu sered katolikiv pidjomu fashizmu i ukladannya Lateranskih ugod mizh Vatikanom i Musolini B u 1929 r ideya korporatizmu ta enciklika v cilomu buli sprijnyati yak vidmova vid parlamentarizmu Hocha pereosmislennya encikliki vidbulosya lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni ZmistCej dokument pochinayetsya z oglyadu Rerum Novarum i umov v yakih vona bula stvorena Pij XI vidznachiv rol katolickoyi cerkvi v profspilkovomu rusi ta polipshenni stanovisha robitnikiv u porivnyanni z 1891 rokom Papa progolosiv pravo na privatnu vlasnist nevidchuzhuvanim i stverdiv sho yiyi likvidaciya zdatna nanesti krajnyu shkodu robitnikam U toj zhe chas vin pidkresliv nepripustimist individualizmu v pitanni pro rozporyadzhennya vlasnistyu oskilki lyudi povinni vrahovuvati ne tilki osobistu vigodu ale i zagalne blago Pri comu nacionalizaciya dopustima lishe u vipadkah koli zberezhennya vlasnosti v privatnih rukah ye nebezpekoyu dlya suspilnogo dobrobutu Dali Pij XI provodit analiz industrialnogo suspilstva i vidilyaye yavisha poglinannya dribnih struktur velikimi posilennya vzayemnoyi zalezhnosti zrostannya egoyizmu i klasovoyi svidomosti v borotbi za vlasnu vigodu Govoryachi pro zarobitki Pij XI zvertaye uvagu na gliboki perekosi yaki virazhayutsya v podili suspilstva z cogo privodu na protiborchi grupi Na jogo dumku koncentraciya pributku sered klasu velikih vlasnikiv tak samo zgubna yak i ideya rozpodilu dohodiv viklyuchno sered robitnichogo klasu Papa progolosiv sho produkti praci povinni sluzhiti na blago vsogo suspilstva tomu rozpodil pributku za klasovoyu oznakoyu ye nepripustimim Zarobitna plata povinna viznachatisya troma chinnikami vidpovidalnistyu robitnika pered sim yeyu ekonomichnimi umovami pidpriyemstva i naslidkami dlya ekonomiki v cilomu Pij XI zaklikav do reformi derzhavi vidpovidno do principu subsidiarnosti Vin pidkresliv vazhlivist prava na ob yednannya Vin takozh zaklikav do solidarnosti yaka b ohoplyuvala vsi suspilni prosharki klasi osoblivo do spivpraci mizh pracivnikami i robotodavcyami Dali Papa zasudiv koncentraciyu vladi v rukah okremoyi grupki osib yaki zajmayutsya investuvannyam chuzhih groshej na mizhnarodnih finansovih rinkah Vin prihodit do visnovku sho z vini vidsutnosti pravovih obmezhen konkurenciya sama sebe znishila i zaminilasya na ekonomichnu diktaturu Vin vvazhav nepripustimim shobi veliki vlasniki i finansisti faktichno uzurpuvali vladu sho nalezhit derzhavi Vidnosno komunizmu i socializmu Pij XI zaznachiv narostayuchij kontrast mizh cimi ideologiyami Papa zasudiv komunistiv za masshtabne nasilstvo zhorstokist i rujnivnist U toj zhe chas vin kritikuvav socialistiv za pidtrimku klasovoyi borotbi ta za yih negativne stavlennya do privatnoyi vlasnosti Vin zayaviv pro nesumisnist hristiyanstva i socializmu zokrema harakterizuvav hristiyanskij socializm yak omanu Na zavershennya encikliki Pij XI nagolosiv shodo vazhlivosti hristiyanskoyi etiki u vsih aspektah suspilnogo zhittya Div takozhSocialna doktrina katolickoyi cerkvi Spisok enciklikPrimitkiQuadragesimo Anno 110 Almond G A The Political Ideas of Christian Democracy The Journal of Politics 1948 Vol 10 No 4 P 734 Quadragesimo Anno 16 40 Quadragesimo Anno 44 52 Quadragesimo Anno 114 115 Quadragesimo Anno 53 61 Quadragesimo Anno 63 75 Quadragesimo Anno 78 80 Quadragesimo Anno 86 87 Quadragesimo Anno 91 95 Quadragesimo Anno 99 109 Quadragesimo Anno 109 Quadragesimo Anno 111 121DzherelaPius XI Quadragesimo Anno 2 veresnya 2006 u Wayback Machine Vatican May 15 1931 angl Fedotov G P Quadragesimo anno 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Novyj grad 1 1931 ros