Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
40-мм протитанкова гармата QF 2 pounder (англ. Royal Ordnance Quick Firing 2-pounder) — британська протитанкова гармата калібру 40 мм раннього періоду Другої світової війни. Вона використовувалася як самостійно на хрестоподібному лафеті з колісним ходом, так і для озброєння ряду англійських танків. У 1941 році снаряд двофунтової гармати не міг пробити збільшену броню більшості танків, і тому гармату замінено на 6-фунтову, розроблену в 1941 році.
| 40-мм протитанкова гармата QF 2 pounder | |
|---|---|
 Двофунтова противотанкова гармата в бойовому положенні | |
| Тип | протитанкова гармата |
| Походження |  Велика Британія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1936—1945 |
| Оператори | Велика Британія, Бельгія, Ірландія, Третій Рейх |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1936 |
| Виробник | Vickers |
| Виготовлення | 1936—1944 |
| Характеристики | |
| Вага | 814 |
| Довжина ствола | повна: 52 клб (2,08 м) канал дула: 50 клб (2,00 м) |
| | |
| Снаряд | 40×304 мм |
| Калібр | 40 |
| Відбій | гідропружинний |
| Лафет | трьохстанинна платформа |
| Підвищення | −13…+15° |
| Траверс | 360° |
| Темп вогню | 22 |
| Дульна швидкість | 792 (бронебійний снаряд) |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 915 |
| Приціл | No. 24b |
| | |
 40-мм протитанкова гармата QF 2 pounder у Вікісховищі | |
Історія
Гармата за британською класифікацією належала до скорострільних (звідси букви QF в назві — англ. Quick Firing) і випускалася підприємствами Royal Ordnance.
Спочатку планувалася як зброя піхоти. При переході з похідного положення в бойове станини розправлялися, утворюючи хрест, слугуючи надійною основою для гармати, а колеса автоматично відривалися від землі і фіксувалися збоку від дула гармати. Після переведення в бойове положення гармата разом з щитовим прикриттям могла легко повертатися, дозволяючи вести вогонь по рухомій бронетехніці в будь-якому напрямку. Міцне зчеплення з ґрунтом хрестоподібної основи також допомагало у стрільбі на далекі дистанції, так як гармата не «гуляла» після кожного пострілу, зберігаючи своє наведення на ціль. Вогонь на великі дистанції згодом був покращений за допомогою телескопічного прицілу.
На момент появи в 1936 році двофунтівка була, ймовірно, найкращою гарматою у своєму класі, перевершуючи нові 37-мм німецькі гармати за рядом параметрів і залишаючи далеко за собою менші за калібром 25-мм гармати. Незважаючи на те, що саме гармата була дуже мобільною, з додатковим навантаженням у вигляді боєприпасів, вона була завеликою і важкою для перенесення силами піхотного підрозділу. У 1938 році Британська армія почала передавати всі двофунтівки полкам новоорганізованої протитанкової артилерії. Двофунтівкою широко озброювалися танки, бронеавтомобілі і навіть бронетранспортери Universal Carrier.
Британські війська оцінювали 37-мм гармату Bofors (закуплену в Швеції) як набагато кориснішу зброю.
Бойове використання
Вперше гармата була використана бельгійською армією при німецькому вторгненні в Нідерланди та Бельгію і згодом Британською армією при відступі до Дюнкерка. Більшість двофунтівок були покинуті у Франції при евакуації з Дюнкерка, позбавивши піхотні підрозділи протитанкових засобів. Захоплені в Дюнкерку двофунтові гармати німці використовували надалі під позначенням 4,0 cm Pak 192 (e) або 4,0 cm Pak 154 (b), де «e» та «b» ставилися відповідно до Англії та Бельгії.
Незважаючи на прийняття на озброєння Британської армії більш потужної 6-фунтової протитанкової гармати, було вирішено під час ймовірного вторгнення німців переоснастити частину протитанкових полків тією самою двофунтівкою, щоб уникнути проблем перенавчання та звикання до нової зброї. В результаті це затримало впровадження 6-фунтових гармат до травня 1942 року. Як наслідок у боях на південно-африканському театрі бойових дій британські війська задовольнялися двофунтівкою як найкращим з того що було, залучаючи до боротьби з танками 25-фунтові гармати-гаубиці. Останні дуже непогано проявили себе в цій якості, але ціною було їх відволікання від основного призначення — підтримки військ артилерійським вогнем із закритих позицій.
Починаючи з середини 1942 року, двофунтівки були передані частинам, розквартированим у самій Великій Британії і підрозділам, які воювали на Далекому Сході. В останньому випадку двофунтівки були все ще ефективною зброєю проти слабоброньованих японських танків. Остаточно протитанкова гармата Ordnance QF 2 pounder була повністю знята з озброєння в грудні 1945 року.
Як зброя бронетехніки двофунтівка використовувалася протягом усієї війни. Незважаючи на те, що більшість танків, озброєних цією гарматою, були зняті з озброєння або переозброєні на 6-фунтову, 2-фунтова залишалася головною зброєю бронеавтомобілів. Покращені боєприпаси трохи збільшили бронепробивання.
Бронепробивання гармати було покращене введенням адаптера Littlejohn, який дозволяв стріляти підкаліберними снарядами з набагато більшою швидкістю.
Двофунтівки ніколи не забезпечувалися осколково-фугасними снарядами, які могли б дозволити цим гарматам вражати неброньовані цілі (незважаючи на те, що такі снаряди випускалися промисловістю для потреб зенітної артилерії і флоту). Ця обставина виявилася серйозною проблемою в бою, коли виникали перестрілки з ворожими протитанковими підрозділами. Також це було недоліком бойових машин, озброєних двофунтівкою — вони були неефективні проти ворожих протитанкових гармат і їх розрахунків поза зоною досяжності кулеметного вогню.
Цікавою адаптацією був канадський проект David High Velocity, що дозволяв вистрілювати двофунтові боєприпаси з 6-фунтової гармати. Головною ідеєю було збільшити дульну швидкість снаряду при пострілі і тим самим підвищити точність. Система все ще розроблялася, коли війна закінчилася, тому проект закрили за подальшою непотрібністю.
Варіанти
- Mk IX — основна довоєнна версія з введеним телескопічним прицілом
- Mk IX-A — Mk IX, спрощена для серійного виробництва
- Mk X — пізня версія з використанням більш високоякісних сталей
- Mk XA — Mk X з поліпшеними виробничими допусками
- Mk XB — основна версія пізнього періоду війни для бронемашин з адаптером Littlejohn
Двофунтові гармати використовувалося на англійських танках «Матильда», «Крусейдер», «Валентайн», «Тетрарх», ранніх моделях танка «Черчілль»,на Австралійському екпериметнтальному танку AC II Sentinel та бронеавтомобілі «Даймлер» і AEC.
Джерела
- Anthony G Williams. 37mm and 40mm guns in British service
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
40 mm protitankova garmata QF 2 pounder angl Royal Ordnance Quick Firing 2 pounder britanska protitankova garmata kalibru 40 mm rannogo periodu Drugoyi svitovoyi vijni Vona vikoristovuvalasya yak samostijno na hrestopodibnomu lafeti z kolisnim hodom tak i dlya ozbroyennya ryadu anglijskih tankiv U 1941 roci snaryad dvofuntovoyi garmati ne mig probiti zbilshenu bronyu bilshosti tankiv i tomu garmatu zamineno na 6 funtovu rozroblenu v 1941 roci 40 mm protitankova garmata QF 2 pounderDvofuntova protivotankova garmata v bojovomu polozhenniTip protitankova garmataPohodzhennya Velika BritaniyaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni 1936 1945Operatori Velika Britaniya Belgiya Irlandiya Tretij RejhVijni Druga svitova vijnaIstoriya virobnictvaRozrobleno 1936Virobnik VickersVigotovlennya 1936 1944HarakteristikiVaga 814Dovzhina stvola povna 52 klb 2 08 m kanal dula 50 klb 2 00 m Snaryad 40 304 mmKalibr 40Vidbij gidropruzhinnijLafet trohstaninna platformaPidvishennya 13 15 Travers 360 Temp vognyu 22Dulna shvidkist 792 bronebijnij snaryad Dalnist vognyuEfektivna 915Pricil No 24b40 mm protitankova garmata QF 2 pounder u Vikishovishi Daimler Armoured CarIstoriyaGarmata za britanskoyu klasifikaciyeyu nalezhala do skorostrilnih zvidsi bukvi QF v nazvi angl Quick Firing i vipuskalasya pidpriyemstvami Royal Ordnance Spochatku planuvalasya yak zbroya pihoti Pri perehodi z pohidnogo polozhennya v bojove stanini rozpravlyalisya utvoryuyuchi hrest sluguyuchi nadijnoyu osnovoyu dlya garmati a kolesa avtomatichno vidrivalisya vid zemli i fiksuvalisya zboku vid dula garmati Pislya perevedennya v bojove polozhennya garmata razom z shitovim prikrittyam mogla legko povertatisya dozvolyayuchi vesti vogon po ruhomij bronetehnici v bud yakomu napryamku Micne zcheplennya z gruntom hrestopodibnoyi osnovi takozh dopomagalo u strilbi na daleki distanciyi tak yak garmata ne gulyala pislya kozhnogo postrilu zberigayuchi svoye navedennya na cil Vogon na veliki distanciyi zgodom buv pokrashenij za dopomogoyu teleskopichnogo pricilu Na moment poyavi v 1936 roci dvofuntivka bula jmovirno najkrashoyu garmatoyu u svoyemu klasi perevershuyuchi novi 37 mm nimecki garmati za ryadom parametriv i zalishayuchi daleko za soboyu menshi za kalibrom 25 mm garmati Nezvazhayuchi na te sho same garmata bula duzhe mobilnoyu z dodatkovim navantazhennyam u viglyadi boyepripasiv vona bula zavelikoyu i vazhkoyu dlya perenesennya silami pihotnogo pidrozdilu U 1938 roci Britanska armiya pochala peredavati vsi dvofuntivki polkam novoorganizovanoyi protitankovoyi artileriyi Dvofuntivkoyu shiroko ozbroyuvalisya tanki broneavtomobili i navit bronetransporteri Universal Carrier Britanski vijska ocinyuvali 37 mm garmatu Bofors zakuplenu v Shveciyi yak nabagato korisnishu zbroyu Bojove vikoristannyaVpershe garmata bula vikoristana belgijskoyu armiyeyu pri nimeckomu vtorgnenni v Niderlandi ta Belgiyu i zgodom Britanskoyu armiyeyu pri vidstupi do Dyunkerka Bilshist dvofuntivok buli pokinuti u Franciyi pri evakuaciyi z Dyunkerka pozbavivshi pihotni pidrozdili protitankovih zasobiv Zahopleni v Dyunkerku dvofuntovi garmati nimci vikoristovuvali nadali pid poznachennyam 4 0 cm Pak 192 e abo 4 0 cm Pak 154 b de e ta b stavilisya vidpovidno do Angliyi ta Belgiyi Nezvazhayuchi na prijnyattya na ozbroyennya Britanskoyi armiyi bilsh potuzhnoyi 6 funtovoyi protitankovoyi garmati bulo virisheno pid chas jmovirnogo vtorgnennya nimciv pereosnastiti chastinu protitankovih polkiv tiyeyu samoyu dvofuntivkoyu shob uniknuti problem perenavchannya ta zvikannya do novoyi zbroyi V rezultati ce zatrimalo vprovadzhennya 6 funtovih garmat do travnya 1942 roku Yak naslidok u boyah na pivdenno afrikanskomu teatri bojovih dij britanski vijska zadovolnyalisya dvofuntivkoyu yak najkrashim z togo sho bulo zaluchayuchi do borotbi z tankami 25 funtovi garmati gaubici Ostanni duzhe nepogano proyavili sebe v cij yakosti ale cinoyu bulo yih vidvolikannya vid osnovnogo priznachennya pidtrimki vijsk artilerijskim vognem iz zakritih pozicij Pochinayuchi z seredini 1942 roku dvofuntivki buli peredani chastinam rozkvartirovanim u samij Velikij Britaniyi i pidrozdilam yaki voyuvali na Dalekomu Shodi V ostannomu vipadku dvofuntivki buli vse she efektivnoyu zbroyeyu proti slabobronovanih yaponskih tankiv Ostatochno protitankova garmata Ordnance QF 2 pounder bula povnistyu znyata z ozbroyennya v grudni 1945 roku Yak zbroya bronetehniki dvofuntivka vikoristovuvalasya protyagom usiyeyi vijni Nezvazhayuchi na te sho bilshist tankiv ozbroyenih ciyeyu garmatoyu buli znyati z ozbroyennya abo pereozbroyeni na 6 funtovu 2 funtova zalishalasya golovnoyu zbroyeyu broneavtomobiliv Pokrasheni boyepripasi trohi zbilshili broneprobivannya Broneprobivannya garmati bulo pokrashene vvedennyam adaptera Littlejohn yakij dozvolyav strilyati pidkalibernimi snaryadami z nabagato bilshoyu shvidkistyu Dvofuntivki nikoli ne zabezpechuvalisya oskolkovo fugasnimi snaryadami yaki mogli b dozvoliti cim garmatam vrazhati nebronovani cili nezvazhayuchi na te sho taki snaryadi vipuskalisya promislovistyu dlya potreb zenitnoyi artileriyi i flotu Cya obstavina viyavilasya serjoznoyu problemoyu v boyu koli vinikali perestrilki z vorozhimi protitankovimi pidrozdilami Takozh ce bulo nedolikom bojovih mashin ozbroyenih dvofuntivkoyu voni buli neefektivni proti vorozhih protitankovih garmat i yih rozrahunkiv poza zonoyu dosyazhnosti kulemetnogo vognyu Cikavoyu adaptaciyeyu buv kanadskij proekt David High Velocity sho dozvolyav vistrilyuvati dvofuntovi boyepripasi z 6 funtovoyi garmati Golovnoyu ideyeyu bulo zbilshiti dulnu shvidkist snaryadu pri postrili i tim samim pidvishiti tochnist Sistema vse she rozroblyalasya koli vijna zakinchilasya tomu proekt zakrili za podalshoyu nepotribnistyu VariantiMk IX osnovna dovoyenna versiya z vvedenim teleskopichnim pricilom Mk IX A Mk IX sproshena dlya serijnogo virobnictva Mk X piznya versiya z vikoristannyam bilsh visokoyakisnih stalej Mk XA Mk X z polipshenimi virobnichimi dopuskami Mk XB osnovna versiya piznogo periodu vijni dlya bronemashin z adapterom Littlejohn Dvofuntovi garmati vikoristovuvalosya na anglijskih tankah Matilda Krusejder Valentajn Tetrarh rannih modelyah tanka Cherchill na Avstralijskomu ekperimetntalnomu tanku AC II Sentinel ta broneavtomobili Dajmler i AEC DzherelaAnthony G Williams 37mm and 40mm guns in British service