Тілопо золотолобий Золотолобий тілопо Берлінський зоопарк Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифіка

Тілопо золотолобий

Золотолобий тілопо (Берлінський зоопарк)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Тілопо (Ptilinopus)
Вид:	Тілопо золотолобий

Біноміальна назва

Ptilinopus aurantiifrons
Gray, 1858

Посилання

Вікісховище:	Ptilinopus aurantiifrons
Віківиди:	Ptilinopus aurantiifrons
ITIS:	177308
МСОП:	22691391
NCBI:	1390559

Тілопо золотолобий (Ptilinopus aurantiifrons) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкають на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.

Опис

Довжина птаха становить 22,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм, самчики вирізняються лише дещо тьмянішим забарвленням лоба.

Голова темно зелена, на лобі і обличчя золотисто-жовта пляма. Шия темно-сіра, верхня частина тіла зелена. Крила темно-зелені з пурпуровим і бірюзовим відтінком, покривні пера з оливковим відтінком. Спина і верхні покривні пера хвоста зеленувато-оливкові, стернові пера зелені.

Підборіддя і горло білі, груди темно-сірі. Нижня частина тіла зеленувато-оливкові, боки дещо тьмяніші, гузка світліша. Нижні покривні пера хвоста лимонно-жовті, поцятковані темно-зеленими плямами. Очі червоні або оранжеві з блакитним внутрішнім кільцем.

Поширення і екологія

Золотолобі тілопо мешкають на Новій Гвінеї та на сусідніх островах, зокрема на островах Ару, Япен, островах Західного Папуа і островах Д'Антркасто. Вони живуть у вологих тропічних і мангрових лісах, саванах і парках. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела

David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, .
Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, .
Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.