Тайфунник макронезійський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pterodroma alba (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Procellaria alba | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник макронезійський (Pterodroma alba) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в центральній частині Тихого океану.
Опис
Макронезійський тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 35 см, розмах крил 83 см, вага 269 г. Голова, шия, верхня частина тіла, верхня частина грудей, крила і хвіст у нього рівномірно сірувато-коричнева, груди, живіт і гузка білі. Нижня сторона крил коричнева з тонкими білими краями. На підборідді і обличчя біла пляма. Дзьоб невеликий, відносно тонкий, чорний, лапи рожеві, знизу чорні.
Поширення і екологія
Макронезійські тайфунники гніздяться на островах в центральній частині Тихого океану, утворюють гніздові колонії на островах Лайн і Фенікс в Кірибаті, на Маркізьких островах у Французькій Полінезії, на островах Піткерн та на острові Пасхи. Найбільша гніздова колонія цих птахів знаходиться на острові Кіритіматі в архіпелазі Лайн.
Макронезійські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Часто слідують за стадами китів. Утворюють гніздові колонії на невеликих острівцях, атолах і вулканічних островах, на висоті до 475 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, загальна популяція макронезійських тайфунників становить від 20 до 30 тисяч дорослих птахів, з яких на Кіритіматі гніздиться не менше 20 тисяч дорослих птахів, на [en] — 100 птахів, на [en] — 12 птахів, на атолі Кантон — 10 птахів, на Оено — 12-20 пар птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок і щурів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pterodroma alba: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- Loomis, Leverett Mills (January 1920). On Procellaria alba Gmelin (PDF). The Auk. 38 (1): 88—91. doi:10.2307/4072962. JSTOR 4072962.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
Джерела
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajfunnik makronezijskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Rid Tajfunnik Pterodroma Vid Tajfunnik makronezijskij Binomialna nazva Pterodroma alba Gmelin 1789 Sinonimi Procellaria alba Posilannya Vikishovishe Pterodroma alba Vikividi Pterodroma alba ITIS 174577 MSOP 22698001 NCBI 557576 Fossilworks 372804 Tajfu nnik makronezijskij Pterodroma alba vid burevisnikopodibnih ptahiv rodini burevisnikovih Procellariidae Meshkaye v centralnij chastini Tihogo okeanu OpisMakronezijskij tajfunnik morskij ptah serednogo rozmiru serednya dovzhina yakogo stanovit 35 sm rozmah kril 83 sm vaga 269 g Golova shiya verhnya chastina tila verhnya chastina grudej krila i hvist u nogo rivnomirno siruvato korichneva grudi zhivit i guzka bili Nizhnya storona kril korichneva z tonkimi bilimi krayami Na pidboriddi i oblichchya bila plyama Dzob nevelikij vidnosno tonkij chornij lapi rozhevi znizu chorni Poshirennya i ekologiyaMakronezijski tajfunniki gnizdyatsya na ostrovah v centralnij chastini Tihogo okeanu utvoryuyut gnizdovi koloniyi na ostrovah Lajn i Feniks v Kiribati na Markizkih ostrovah u Francuzkij Polineziyi na ostrovah Pitkern ta na ostrovi Pashi Najbilsha gnizdova koloniya cih ptahiv znahoditsya na ostrovi Kiritimati v arhipelazi Lajn Makronezijski tajfunniki vedut pelagichnij sposib zhittya zhivlyatsya kalmarami riboyu i rakopodibnimi Chasto sliduyut za stadami kitiv Utvoryuyut gnizdovi koloniyi na nevelikih ostrivcyah atolah i vulkanichnih ostrovah na visoti do 475 m nad rivnem morya ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak vrazlivij Za ocinkami doslidnikiv zagalna populyaciya makronezijskih tajfunnikiv stanovit vid 20 do 30 tisyach doroslih ptahiv z yakih na Kiritimati gnizditsya ne menshe 20 tisyach doroslih ptahiv na en 100 ptahiv na en 12 ptahiv na atoli Kanton 10 ptahiv na Oeno 12 20 par ptahiv Yim zagrozhuye hizhactvo z boku introdukovanih hizhih ssavciv zokrema kishok i shuriv PrimitkiBirdLife International 2016 Pterodroma alba informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 veresnya 2022 Loomis Leverett Mills January 1920 On Procellaria alba Gmelin PDF The Auk 38 1 88 91 doi 10 2307 4072962 JSTOR 4072962 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Petrels albatrosses IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 veresnya 2022 DzherelaBrooke M 2004 Albatrosses and Petrels Across the World Oxford University Press Oxford UK ISBN 0 19 850125 0 Onley Derek and Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978 971 36 4332 9 Harrison Peter Seabirds of the World A Photographic Guide Princeton University Press Princeton New Jersey 1987 ISBN 0 691 01551 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi