Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Псевдорхіс білуватий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Pseudorchis albida (L.) A.Löve et D.Löve, 1969 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Псевдо́рхіс білува́тий, або лейко́рхіс білува́тий (Pseudorchis albida) — багаторічна рослина родини зозулинцевих, єдиний представник роду псевдорхіс. Вид занесений до Червоної книги України. Лікарська та декоративна культура.
Опис
Невелика трав'яниста рослина 10-30 см заввишки. Бульби глибоко пальчастороздільні, з тонкими циліндричними частками завтовшки 3-5 мм. Корінці нечисленні, завдовжки 3-7 см, завтовшки 1-1,5 мм. Стебло прямостояче, циліндричне, вкрите 4-5 черговими листками. Нижні 3-4 листки довгасто-обернено-яйцеподібні або ланцетні, 1-2 верхні — значно менші, ланцетні, гострі.
Суцвіття щільне, циліндричне, колосоподібне, з численними дрібними квітками. Його довжина не перевищує 7 см. Приквітки ланцетні, схожі на листки і коротші за квітки, до вершини поступово зменшуються у розмірах. Квітки жовтувато-білі, зі слабким приємним ароматом. Листочки оцвітини зібрані в дзвоникуватий або майже кулястий шолом, тупуваті, до 3,5 мм завдовжки. Бічні зовнішні листочки косо-яйцеподібні, середній яйцеподібний, увігнутий, два внутрішні нерівнобічні, довгасто-яйцеподібні. Губа трилопатева: бічні лопаті лінійно-ланцетні, середня тупувато-циліндрична, ширша й довша за бічні. Шпорець циліндричний, на верхівці потовщений, тупий, майже втричі коротший від зав'язі. Зав'язь скручена, сидяча, довша за оцвітину. Плід — довгаста коробочка.
Число хромосом 2n = 42.
Поширення
Голарктичний арктико-альпійський реліктовий вид з розірваним ареалом, що охоплює помірні райони Євразії і Північної Америки. На заході він проходить через канадську провінцію Квебек, півострів Лабрадор, острови Ньюфаундленд, Гренландія, Ісландія, Британія, на півночі включає навіть приполярні райони Уральських гір, на сході доходить до Камчатки. Південна межа ареалу проходить через Румунію, Австрію, Італію, Францію, включає невеликі осередки в Іспанії і на Балканах. В європейських гірських системах цей вид підіймається до висоти 2500 м в Альпах, і до 1997 м у Татрах.
В Українських Карпатах спорадично трапляється майже у всіх гірських районах. Наприклад, у гірському масиві Чорногора псевдорхіс білуватий росте розсіяно на вершинах Шешул, Петрос, Говерла, Брескул, Туркул, Шпиці, Гутин Томнатик, Піп-Іван. За межами Карпат знайдений лише у Малому Поліссі (південь Рівненської області).
Екологія
Зазвичай росте поодинці або невеликими групами. У Карпатах трапляється переважно у лісовому та субальпійському поясах, де росте на вологих луках, задернованих кам'янистих схилах, рідше серед криволісся в межах висот висот 1200–1900 м. Зрідка присутній у гірсько-лісовому поясі. За межами України типові біотопи також включають тундри і хвойні ліси.
Рослина помірно вологолюбна, віддає перевагу кислим ґрунтам, хоча задовольняється широким діапазоном pH (5,6-7,8). У північних частинах ареалу псевдорхіс виявляє себе як типово світлолюбна рослина і зростає на відкритих місцинах, в південній частині ареалу може розвиватися під пологом лісу, але не в глибокій тіні. Морозостійкий вид, в місцях, вкритих взимку товстим шаром снігу, розвивається краще.
В залежності від місцевості вегетаційний період може тривати від 2,5 до 6 місяців. Загалом розвиток кожного пагону триває 2 роки, квіткові бруньки закладаються влітку за рік до наступного цвітіння. Квітне у червні-серпні. Плодоносить у серпні.
Розмножується переважно насінням. Квітки запилюються денними і нічними метеликами, яких рослина приваблює запахом і нектаром; також можливе самозапилення. Фертильність становить 80%. Насіння розповсюджується за допомогою вітру. Для проростання насінина повинна утворити мікоризу з грибом, цей симбіотичний зв'язок зберігається і в дорослих особин. Паросток розвивається під землею до 4 років, за цей час він утворює пагін завтовшки 3-5 мм з 6-8 вузлами. Бруньки закладаються в пазухах плівчастих листків. Молода рослина, що має лише один корінь і один добре розвинутий листок, не втрачає зв'язку з підземною частиною 1-3 роки. За цей час встигає сформуватися бульбоподібне потовщення, в якому відкладаються запаси поживних речовин. Перехід до підземного життя може статися і в разі погіршення умов зростання.
Значення і статус виду
Вид занесений до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Червоних книг декількох областей Росії, Червоних списків Нідерландів і Норвегії; знаходиться під охороною у Польщі та Словаччині.
В Україні окрім національної Червоної книги цю рослину запропоновано внести до Червоної книги Українських Карпат. Псевдорхіс білуватий охороняється в Чорногірському масиві Карпатського біосферного заповідника, Карпатському і Ужанському національних парках, а також в національних парках «Сколівські Бескиди», «Синевир».
Як декоративну рослину псевдорхіс культивують рідко, оскільки квітки цього виду доволі непоказні. Переважно це роблять з демонстраційною метою в ботанічних садах, наприклад в Україні цю орхідею можна побачити в ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка.
Цікавий факт
В 1995 році в Данії було випущено марку з зображенням псевдорхіса білуватого з написами трьома мовами: латинською (Leucorchis albida), данською (satyrblomst) і гренландською (isigammaaq).
Систематика
Псевдорхіс білуватий — єдиний представник монотипного роду Pseudorchis, хоча деякі дослідники вважають, що підвиду Pseudorchis albida straminea варто надати статус виду. Рід вперше був описаний в 1754 році, після того зазнав декілька рекласифікацій. Серед інших орхідей генетичні зв'язки найбільше наближають його до роду Билинець (Gymnadenia). Також відомий гібрид цієї рослини з любкою зеленоквітковою.
У межах загальноприйнятого таксона налічують три підвиди:
- Pseudorchis albida subsp. albida — поширений від Іспанії, Ісландії до Камчатки;
- Pseudorchis albida subsp. straminea (Fernald) Á.Löve & D.Löve — зростає в Скандинавії, на півночі Росії, в Гренландії, Канаді;
- Pseudorchis albida subsp. tricuspis (Beck) E.Klein — зустрічається у Швеції, Швейцарії, Австрії, Польщі, Румунії, на Балканах.
Синоніми
|
|
Див. також
Джерела
- The Plant List.(англ.)
- Vakhrameeva M.G. et al. Orchids of Russia and adjacent countries (within the borders of the former USSR). — Rugell: A.R.G.Gartner Verlag, 2008. — 699 с.(англ.)
- Reinhammar L.-G. (1998). «Systematics of Pseudorchis albida s.l. (Orchidaceae) in Europe and North America». Botanical Journal of the Linnean Society 126 (4): 363–382.(англ.)
Посилання
- Псевдорхіс білуватий (лейкорхіс білуватий) у Червоній книзі України. — Переглянуто 11 листопада 2014.
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psevdorhis biluvatijOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil StreptophytaNadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Zozulincevi Orchidaceae Rid Psevdorhis Pseudorchis Vid Psevdorhis biluvatijBinomialna nazvaPseudorchis albida L A Love et D Love 1969PosilannyaVikishovishe Pseudorchis albidaVikividi Pseudorchis albidaEOL 1132427IPNI 211551 2ITIS 519672NCBI 367781 Psevdo rhis biluva tij abo lejko rhis biluva tij Pseudorchis albida bagatorichna roslina rodini zozulincevih yedinij predstavnik rodu psevdorhis Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Likarska ta dekorativna kultura OpisSucvittyaPlodi Nevelika trav yanista roslina 10 30 sm zavvishki Bulbi gliboko palchastorozdilni z tonkimi cilindrichnimi chastkami zavtovshki 3 5 mm Korinci nechislenni zavdovzhki 3 7 sm zavtovshki 1 1 5 mm Steblo pryamostoyache cilindrichne vkrite 4 5 chergovimi listkami Nizhni 3 4 listki dovgasto oberneno yajcepodibni abo lancetni 1 2 verhni znachno menshi lancetni gostri Sucvittya shilne cilindrichne kolosopodibne z chislennimi dribnimi kvitkami Jogo dovzhina ne perevishuye 7 sm Prikvitki lancetni shozhi na listki i korotshi za kvitki do vershini postupovo zmenshuyutsya u rozmirah Kvitki zhovtuvato bili zi slabkim priyemnim aromatom Listochki ocvitini zibrani v dzvonikuvatij abo majzhe kulyastij sholom tupuvati do 3 5 mm zavdovzhki Bichni zovnishni listochki koso yajcepodibni serednij yajcepodibnij uvignutij dva vnutrishni nerivnobichni dovgasto yajcepodibni Guba trilopateva bichni lopati linijno lancetni serednya tupuvato cilindrichna shirsha j dovsha za bichni Shporec cilindrichnij na verhivci potovshenij tupij majzhe vtrichi korotshij vid zav yazi Zav yaz skruchena sidyacha dovsha za ocvitinu Plid dovgasta korobochka Chislo hromosom 2n 42 PoshirennyaGolarktichnij arktiko alpijskij reliktovij vid z rozirvanim arealom sho ohoplyuye pomirni rajoni Yevraziyi i Pivnichnoyi Ameriki Na zahodi vin prohodit cherez kanadsku provinciyu Kvebek pivostriv Labrador ostrovi Nyufaundlend Grenlandiya Islandiya Britaniya na pivnochi vklyuchaye navit pripolyarni rajoni Uralskih gir na shodi dohodit do Kamchatki Pivdenna mezha arealu prohodit cherez Rumuniyu Avstriyu Italiyu Franciyu vklyuchaye neveliki oseredki v Ispaniyi i na Balkanah V yevropejskih girskih sistemah cej vid pidijmayetsya do visoti 2500 m v Alpah i do 1997 m u Tatrah V Ukrayinskih Karpatah sporadichno traplyayetsya majzhe u vsih girskih rajonah Napriklad u girskomu masivi Chornogora psevdorhis biluvatij roste rozsiyano na vershinah Sheshul Petros Goverla Breskul Turkul Shpici Gutin Tomnatik Pip Ivan Za mezhami Karpat znajdenij lishe u Malomu Polissi pivden Rivnenskoyi oblasti EkologiyaZazvichaj roste poodinci abo nevelikimi grupami U Karpatah traplyayetsya perevazhno u lisovomu ta subalpijskomu poyasah de roste na vologih lukah zadernovanih kam yanistih shilah ridshe sered krivolissya v mezhah visot visot 1200 1900 m Zridka prisutnij u girsko lisovomu poyasi Za mezhami Ukrayini tipovi biotopi takozh vklyuchayut tundri i hvojni lisi Roslina pomirno vologolyubna viddaye perevagu kislim gruntam hocha zadovolnyayetsya shirokim diapazonom pH 5 6 7 8 U pivnichnih chastinah arealu psevdorhis viyavlyaye sebe yak tipovo svitlolyubna roslina i zrostaye na vidkritih miscinah v pivdennij chastini arealu mozhe rozvivatisya pid pologom lisu ale ne v glibokij tini Morozostijkij vid v miscyah vkritih vzimku tovstim sharom snigu rozvivayetsya krashe V zalezhnosti vid miscevosti vegetacijnij period mozhe trivati vid 2 5 do 6 misyaciv Zagalom rozvitok kozhnogo pagonu trivaye 2 roki kvitkovi brunki zakladayutsya vlitku za rik do nastupnogo cvitinnya Kvitne u chervni serpni Plodonosit u serpni Rozmnozhuyetsya perevazhno nasinnyam Kvitki zapilyuyutsya dennimi i nichnimi metelikami yakih roslina privablyuye zapahom i nektarom takozh mozhlive samozapilennya Fertilnist stanovit 80 Nasinnya rozpovsyudzhuyetsya za dopomogoyu vitru Dlya prorostannya nasinina povinna utvoriti mikorizu z gribom cej simbiotichnij zv yazok zberigayetsya i v doroslih osobin Parostok rozvivayetsya pid zemleyu do 4 rokiv za cej chas vin utvoryuye pagin zavtovshki 3 5 mm z 6 8 vuzlami Brunki zakladayutsya v pazuhah plivchastih listkiv Moloda roslina sho maye lishe odin korin i odin dobre rozvinutij listok ne vtrachaye zv yazku z pidzemnoyu chastinoyu 1 3 roki Za cej chas vstigaye sformuvatisya bulbopodibne potovshennya v yakomu vidkladayutsya zapasi pozhivnih rechovin Perehid do pidzemnogo zhittya mozhe statisya i v razi pogirshennya umov zrostannya Znachennya i status viduVid zanesenij do Dodatku II Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Chervonih knig dekilkoh oblastej Rosiyi Chervonih spiskiv Niderlandiv i Norvegiyi znahoditsya pid ohoronoyu u Polshi ta Slovachchini V Ukrayini okrim nacionalnoyi Chervonoyi knigi cyu roslinu zaproponovano vnesti do Chervonoyi knigi Ukrayinskih Karpat Psevdorhis biluvatij ohoronyayetsya v Chornogirskomu masivi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Karpatskomu i Uzhanskomu nacionalnih parkah a takozh v nacionalnih parkah Skolivski Beskidi Sinevir Yak dekorativnu roslinu psevdorhis kultivuyut ridko oskilki kvitki cogo vidu dovoli nepokazni Perevazhno ce roblyat z demonstracijnoyu metoyu v botanichnih sadah napriklad v Ukrayini cyu orhideyu mozhna pobachiti v botanichnomu sadu Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka Cikavij faktV 1995 roci v Daniyi bulo vipusheno marku z zobrazhennyam psevdorhisa biluvatogo z napisami troma movami latinskoyu Leucorchis albida danskoyu satyrblomst i grenlandskoyu isigammaaq SistematikaPsevdorhis biluvatij yedinij predstavnik monotipnogo rodu Pseudorchis hocha deyaki doslidniki vvazhayut sho pidvidu Pseudorchis albida straminea varto nadati status vidu Rid vpershe buv opisanij v 1754 roci pislya togo zaznav dekilka reklasifikacij Sered inshih orhidej genetichni zv yazki najbilshe nablizhayut jogo do rodu Bilinec Gymnadenia Takozh vidomij gibrid ciyeyi roslini z lyubkoyu zelenokvitkovoyu U mezhah zagalnoprijnyatogo taksona nalichuyut tri pidvidi Pseudorchis albida subsp albida poshirenij vid Ispaniyi Islandiyi do Kamchatki Pseudorchis albida subsp straminea Fernald A Love amp D Love zrostaye v Skandinaviyi na pivnochi Rosiyi v Grenlandiyi Kanadi Pseudorchis albida subsp tricuspis Beck E Klein zustrichayetsya u Shveciyi Shvejcariyi Avstriyi Polshi Rumuniyi na Balkanah SinonimiBicchia albida L Parl 1860 Blephariglottis albiflora Raf Chamorchis albida L Dumort 1827 Coeloglossum albidum L Hartm 1820 Entaticus albidus L Gray 1821 Gymnadenia albida L Rich 1817 Gymnadenia albida var borensis Zapal Habenaria albida L R Br 1813 Habenaria transsilvanica Schur Leucorchis albida L E Mey 1848 Leucorchis lucida Fuss Orchis albida L Scop 1772 Platanthera albida L Lindl 1829 Peristylus albidus L Lindl 1835 Pseudorchis alpina Seg Satyrium albidum L 1753 Satyrium scanense L ex Steud Satyrium trifidum Vill Sieberia albida L Spreng 1817Div takozhSpisok rodiv rodini orhidnihDzherelaThe Plant List angl Vakhrameeva M G et al Orchids of Russia and adjacent countries within the borders of the former USSR Rugell A R G Gartner Verlag 2008 699 s angl Reinhammar L G 1998 Systematics of Pseudorchis albida s l Orchidaceae in Europe and North America Botanical Journal of the Linnean Society 126 4 363 382 angl PosilannyaPsevdorhis biluvatij lejkorhis biluvatij u Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 11 listopada 2014 ros