Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ропуха монгольська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ропуха монгольська | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pseudepidalea raddei , 1876 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Bufo raddei | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ропуха монгольська (Pseudepidalea raddei) — вид земноводних з роду Зелена ропуха родини Ропухові.
Назва
Вид названо на честь німецького натураліста Густава Радде.
Опис
Загальна довжина досягає 8,9 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Разом з тим відмінності між розмірами тіла у самців і самиць виражені значно менше в порівнянні з іншими видами цього роду. Тулуб сплощений, з округло—загостреною спереду головою. Кінчик її іноді косо зрізаний від ніздрів. Паротиди сплощені, подовжено—овальної форми, сильно розширені у передній частині. Барабанна перетинка виражено чітко. Очі опуклі. Задні кінцівки короткі. Пальці відносно тонкі. Плавальна перетинка недостатньо розвинена, лише біля основи пальців. Горбки на пальцях майже завжди одинарні. Зовнішній п'ятковий горбок невеликий. Самці наділені непарним внутрішнім горловим резонатором. Шкіра зверху покрита численними бородавками різної величини, гладкими у самок, але часто з колючими шипиками у самців.
Малюнок забарвлення дуже мінливий. Плями різноманітної форми та розміру утворюють складний малюнок, який особливо чітко виражений у дорослих самиць. Уздовж середини спини проходить чітка світла смуга. Темні плями, найчастіше коричневого або каштанового, іноді темно—оливкового або зеленувато-сірого кольору, бляклі, розташовані на значно більш світлому фоні палевого, бежевого, світло—коричневого, світло—сірого, рідше золотавого кольору. Іноді плями вкривають майже усю поверхню спини. Крім великих бородавок, на тілі, часто всередині плям, є дрібні горбки переважно червонуватого кольору. Знизу забарвлення сіро—біле або жовтувате, плями на горлі і череві зустрічаються рідко. В цілому забарвлення цієї ропухи може коливатися від світло—пісочного до темно—оливкового залежно як від стану особин, так і характеру місцеперебування.
Спосіб життя
Полюбляє лісостепові і степові місцини, широкі заплави і долини річок й озер, міжгірські улоговини, скрізь віддаючи перевагу відкритим низинним місця. зустрічається у горах до висоти 3800 м над рівнем моря. Трапляється як на заболочених, так і на сухих ділянках, іноді на відстані в 1,5-2 км від найближчого водоймища. Вони дуже звичні на заливних куничниково-осокових та інших лугах, вербово-чагарникових заростях по берегах річок, в розріджених дібровах, але уникають великих лісових масивів. Нерідко мешкають на території дач, селищ і міст.
Активна у період розмноження денна, в інший період — сутінкова. Як схованки використовує тріщини у ґрунті, купини, зарості трави, коріння чагарника, лежачі предмети, нори, може ховатися на дні водойм у рослинності, іноді заривається у пісок. У селищах з настанням темряви збираються в місцях, освітлених електрикою, де полюють на комах.
Харчується мурашками, жуками, метеликами, бабками, прямокрилими, павуками і багатоніжками. Сеголетки поїдають переважно кліщів, попелиць й трипсів. Пуголовки споживають, головним чином, детрит і водорості, рідше тваринні корми.
На зимівлю йде у вересні — на початку жовтня. Зимує на суші в піщаному ґрунті, у норах гризунів, рідше під пеньками, копицями сіна, в підвалах і льохах, проте великих скупчень не утворюють.
Тривалість життя становить 10 років.
Розмноження
Пробуджується наприкінці квітня — на початку травня при температурі повітря 14°С, води 10°С і вище.
Статева зрілість настає у віці 2—4 років. Розмножується у невеликих старицях і протоках глибиною до 50 см, калюжах глибиною до 15 см, що добре прогріваються, на заплавних луках, в невеликих озерцях. Великої глибини і швидкого плину тварини уникають.
Самиці приходять до водойм на 4—5 діб пізніше самців. Співаючі самці легко помітні завдяки світлим резонаторам, що роздувається наче куля. Їх досить гучні концерти добре чутні. Ропухи розташовуються у прибережній зоні (1—10 м) і на глибині до 20 см. Ікрометання проходить у травні—червні. Шнури довжиною в середньому 3—4 м відкладаються на підводні рослини або на дно водойми.
Плодючість самиці становить від 1070 до 4670 ікринок. Діаметр яйцеклітини 1,7—1,9 мм. Ікринки виходять з тіла самиці у вигляді двох шнурів. Поява личинок настає через 3—5 діб. Розвиток личинок охоплює 53—60 діб. Сеголетки довжиною близько 10—12 мм залишають водойми наприкінці червня — на початку серпня. Іноді вони розселяються у вигляді суцільної маси, і безліч ропушат гине, зокрема на дорогах.
Розповсюдження
Населяє південь Східного Сибіру (о. Байкал, південь Читинської області, Бурятія) і Далекого Сходу (Амурська область, Хабаровський і Приморський краю) Російської Федерації, Корею, Монголію і Китай на південь до північно-східного Тибету і річки Хуанхе з її південними притоками.
Джерела
- Frost, D.; Grant, T.; Faivovich, J.; Bain, R.H.; Haas, A.; Haddad, C.F.B.; De Sá, R.O.; Channing, A. et al. (2006). «The Amphibian Tree of Life». Bulletin of the American Museum of Natural History 297: 1-371.
- Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. . ("Radde", p. 215).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ropuha mongolska Ropuha mongolska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Neobatrachia Rodina Ropuhovi Rid Zelena ropuha Vid Ropuha mongolska Binomialna nazva Pseudepidalea raddei 1876 Sinonimi Bufo raddei Posilannya Vikishovishe Pseudepidalea raddei Vikividi Pseudepidalea raddei ITIS 773667 MSOP 54744 Ropuha mongolska Pseudepidalea raddei vid zemnovodnih z rodu Zelena ropuha rodini Ropuhovi NazvaVid nazvano na chest nimeckogo naturalista Gustava Radde OpisZagalna dovzhina dosyagaye 8 9 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshi za samciv Razom z tim vidminnosti mizh rozmirami tila u samciv i samic virazheni znachno menshe v porivnyanni z inshimi vidami cogo rodu Tulub sploshenij z okruglo zagostrenoyu speredu golovoyu Kinchik yiyi inodi koso zrizanij vid nizdriv Parotidi splosheni podovzheno ovalnoyi formi silno rozshireni u perednij chastini Barabanna peretinka virazheno chitko Ochi opukli Zadni kincivki korotki Palci vidnosno tonki Plavalna peretinka nedostatno rozvinena lishe bilya osnovi palciv Gorbki na palcyah majzhe zavzhdi odinarni Zovnishnij p yatkovij gorbok nevelikij Samci nadileni neparnim vnutrishnim gorlovim rezonatorom Shkira zverhu pokrita chislennimi borodavkami riznoyi velichini gladkimi u samok ale chasto z kolyuchimi shipikami u samciv Malyunok zabarvlennya duzhe minlivij Plyami riznomanitnoyi formi ta rozmiru utvoryuyut skladnij malyunok yakij osoblivo chitko virazhenij u doroslih samic Uzdovzh seredini spini prohodit chitka svitla smuga Temni plyami najchastishe korichnevogo abo kashtanovogo inodi temno olivkovogo abo zelenuvato sirogo koloru blyakli roztashovani na znachno bilsh svitlomu foni palevogo bezhevogo svitlo korichnevogo svitlo sirogo ridshe zolotavogo koloru Inodi plyami vkrivayut majzhe usyu poverhnyu spini Krim velikih borodavok na tili chasto vseredini plyam ye dribni gorbki perevazhno chervonuvatogo koloru Znizu zabarvlennya siro bile abo zhovtuvate plyami na gorli i cherevi zustrichayutsya ridko V cilomu zabarvlennya ciyeyi ropuhi mozhe kolivatisya vid svitlo pisochnogo do temno olivkovogo zalezhno yak vid stanu osobin tak i harakteru misceperebuvannya Sposib zhittyaPolyublyaye lisostepovi i stepovi miscini shiroki zaplavi i dolini richok j ozer mizhgirski ulogovini skriz viddayuchi perevagu vidkritim nizinnim miscya zustrichayetsya u gorah do visoti 3800 m nad rivnem morya Traplyayetsya yak na zabolochenih tak i na suhih dilyankah inodi na vidstani v 1 5 2 km vid najblizhchogo vodojmisha Voni duzhe zvichni na zalivnih kunichnikovo osokovih ta inshih lugah verbovo chagarnikovih zarostyah po beregah richok v rozridzhenih dibrovah ale unikayut velikih lisovih masiviv Neridko meshkayut na teritoriyi dach selish i mist Aktivna u period rozmnozhennya denna v inshij period sutinkova Yak shovanki vikoristovuye trishini u grunti kupini zarosti travi korinnya chagarnika lezhachi predmeti nori mozhe hovatisya na dni vodojm u roslinnosti inodi zarivayetsya u pisok U selishah z nastannyam temryavi zbirayutsya v miscyah osvitlenih elektrikoyu de polyuyut na komah Harchuyetsya murashkami zhukami metelikami babkami pryamokrilimi pavukami i bagatonizhkami Segoletki poyidayut perevazhno klishiv popelic j tripsiv Pugolovki spozhivayut golovnim chinom detrit i vodorosti ridshe tvarinni kormi Na zimivlyu jde u veresni na pochatku zhovtnya Zimuye na sushi v pishanomu grunti u norah grizuniv ridshe pid penkami kopicyami sina v pidvalah i lohah prote velikih skupchen ne utvoryuyut Trivalist zhittya stanovit 10 rokiv RozmnozhennyaProbudzhuyetsya naprikinci kvitnya na pochatku travnya pri temperaturi povitrya 14 S vodi 10 S i vishe Stateva zrilist nastaye u vici 2 4 rokiv Rozmnozhuyetsya u nevelikih staricyah i protokah glibinoyu do 50 sm kalyuzhah glibinoyu do 15 sm sho dobre progrivayutsya na zaplavnih lukah v nevelikih ozercyah Velikoyi glibini i shvidkogo plinu tvarini unikayut Samici prihodyat do vodojm na 4 5 dib piznishe samciv Spivayuchi samci legko pomitni zavdyaki svitlim rezonatoram sho rozduvayetsya nache kulya Yih dosit guchni koncerti dobre chutni Ropuhi roztashovuyutsya u priberezhnij zoni 1 10 m i na glibini do 20 sm Ikrometannya prohodit u travni chervni Shnuri dovzhinoyu v serednomu 3 4 m vidkladayutsya na pidvodni roslini abo na dno vodojmi Plodyuchist samici stanovit vid 1070 do 4670 ikrinok Diametr yajceklitini 1 7 1 9 mm Ikrinki vihodyat z tila samici u viglyadi dvoh shnuriv Poyava lichinok nastaye cherez 3 5 dib Rozvitok lichinok ohoplyuye 53 60 dib Segoletki dovzhinoyu blizko 10 12 mm zalishayut vodojmi naprikinci chervnya na pochatku serpnya Inodi voni rozselyayutsya u viglyadi sucilnoyi masi i bezlich ropushat gine zokrema na dorogah RozpovsyudzhennyaNaselyaye pivden Shidnogo Sibiru o Bajkal pivden Chitinskoyi oblasti Buryatiya i Dalekogo Shodu Amurska oblast Habarovskij i Primorskij krayu Rosijskoyi Federaciyi Koreyu Mongoliyu i Kitaj na pivden do pivnichno shidnogo Tibetu i richki Huanhe z yiyi pivdennimi pritokami DzherelaFrost D Grant T Faivovich J Bain R H Haas A Haddad C F B De Sa R O Channing A et al 2006 The Amphibian Tree of Life Bulletin of the American Museum of Natural History 297 1 371 Beolens Bo Watkins Michael Grayson Michael 2011 The Eponym Dictionary of Reptiles Baltimore Johns Hopkins University Press xiii 296 pp ISBN 978 1 4214 0135 5 Radde p 215