Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Прінсіпе де Астуріас» (ісп. Príncipe de Asturias (R-11)) — легкий авіаносець ВМС Іспанії
| «Прінсіпе де Астуріас» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий авіаносець | |
| Держава прапора |  Іспанія | |
| Належність | ВМС Іспанії | |
| Корабельня | «Empresa Nacional Bazán», Ферроль | |
| Закладено | 8 жовтня 1979 року | |
| Спущено на воду | 22 травня 1982 року | |
| Введено в експлуатацію | 30 травня 1988 року | |
| Статус | виведений зі складу флоту 6 лютого 2013 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 16 700 тонн | |
| Довжина | 195,9 м | |
| Ширина | 24,3 м | |
| Осадка | 9,4 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 газотурбінні двигуни LM2500 потужністю 34 300 кВт (46 000 к.с.) | |
| Швидкість | 26 вузлів | |
| Автономність плавання | 6 500 миль на 20 вузлах | |
| Екіпаж | 763 чоловіки | |
| Озброєння | ||
| Ракетне озброєння | 4 x 20-мм ЗАК «Мерока» | |
| Авіація | 12-17 літаків, 6-10 вертольотів | |
Історія створення
Авіаносець «Прінсіпе де Астуріас» був замовлений флотом 29 травня 1977 року для заміни авіаносця Dédalo. Закладений 8 жовтня 1979 року на верфі «Empresa Nacional Bazán», м.Ферроль. Спущений на воду 22 травня 1982 року, вступив у стрій 30 травня 1988 року. Спочатку корабель отримав назву «Almirante Carrero Blanco», але вона була відхилена з політичних мотивів. Пізніше пропонувались назви «Lepanto», «España», «Dédalo» та «Canarias», але врешті за тиждень до спуску на воду була присвоєна назва «Прінсіпе де Астуріас».
Початкова вартість будівництва корабля оцінювалась у 74 млн. дол., але реально вона склала 369 млн. дол.
Конструкція
Авіаносець «Прінсіпе де Астуріас» був розроблений на базі американського проекту SCS (англ. Sea Control Ship) 1970-х років, який, проте, так і не був реалізований.
Польотна палуба має розміри 175,3 x 29 м і в носовій частині завершується трампліном довжиною 46,5 м з кутом підйому 12°. Ангар одноярусний, розмірами 109 x 22 м, з якого літаки подаються на польотну палубу двома літакопідйомниками - носовим (18 x 9 м) та кормовим (10 x 15 м). Вантажопідйомність кожного - 29 т, час підйому літака - 30 с.
Силова установка складається з двох газотурбінних двигунів LM2500 потужністю 46 000 к.с., які через редуктор працюють на один вал та 5-лопасний гвинт. В режимі малого ходу (4,5 вузла) в режимі пошуку підводних човнів є ще один малий висувний гвинт, який приводиться в рух двома електричними двигунами потужністю 1 600 к.с.
Авіаносець може нести до 29 літальних апаратів (літаків та вертольотів) - 17 в ангарі та 12 на палубі. Зазвичай це 6-12 літаків McDonnell Douglas AV-8B Harrier II, 6-10 вертольотів протичовнової оборони Sikorsky SH-3 Sea King та 2-4 вертольоти РЕБ Bell 212.
Озброєння корабля складається з чотирьох 20-мм ЗАК «Мерока».
Радіоелектронне обладнання - бортова інформаційна управляюча система Tritán NTDS, радар SPS-52C для контролю за повітряним простором, радар SPS-55A для контролю за морською поверхнею, навігаційна система URN-25 (Tacan), система управління авіацією SPN-35A, система РЕБ FMC SRBOC Mk 36.
Історія використання
Після вступу у стрій авіаносець неодноразово брав участь в навчаннях та бойових операціях. Під час війни в Перській затоці у 1991 році разом з британськими, французькими, німецькими та італійськими кораблями брав участь в операції Cadex '91-1 у Середземному морі. У 1994 році брав участь в миротворчій операції UNPROFOR у складі оперативної групи 81-01 в Адріатиці.
У 2005 році корабель взяв участь у церемонії, присвяченій 200-річчю Трафальгарської битви.
Оскільки річна вартість експлуатації корабля та групи його спроводу становила близько 100 млн. євро, а вартість модернізації - близько 400 млн. євро, що було нереальним внаслідок важкого економічного становища, то 6 лютого 2013 року авіаносець був виключений зі складу флоту..
Авіагрупа була перебазована на новий іспанський авіаносець «Хуан Карлос I».
Примітки
- Príncipe de Asturias, el buque que se batió contra Nelson y fue portaaviones. 5 de diciembre de 2012.
- Flash Traffic: Farewell SPS Principe de Asturias. The Navy. Navy League of Australia. 75 (2): 16—17. April 2013. ISSN 1322-6231.
- The Former Spanish Navy Flagship Vessel Is A Victim of Bugetary Cuts. Murcia Today. 6 лютого 2013. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 12 березня 2016.
Література
- Robert Gardiner, ed. (1995). Conway's All the World's Fighting Ships, 1947 - 1995. Annapolis: Naval Institute Press. p. 105. .
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А.Е.Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. - Москва: Омега,2006 — 256 с.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Príncipe de Asturias (R-11)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Principe de Asturias korabel Prinsipe de Asturias isp Principe de Asturias R 11 legkij avianosec VMS Ispaniyi Prinsipe de Asturias Sluzhba Tip klas legkij avianosec Derzhava prapora Ispaniya Nalezhnist VMS Ispaniyi Korabelnya Empresa Nacional Bazan Ferrol Zakladeno 8 zhovtnya 1979 roku Spusheno na vodu 22 travnya 1982 roku Vvedeno v ekspluataciyu 30 travnya 1988 roku Status vivedenij zi skladu flotu 6 lyutogo 2013 roku Identifikaciya Parametri Tonnazh 16 700 tonn Dovzhina 195 9 m Shirina 24 3 m Osadka 9 4 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 gazoturbinni dviguni LM2500 potuzhnistyu 34 300 kVt 46 000 k s Shvidkist 26 vuzliv Avtonomnist plavannya 6 500 mil na 20 vuzlah Ekipazh 763 choloviki Ozbroyennya Raketne ozbroyennya 4 x 20 mm ZAK Meroka Aviaciya 12 17 litakiv 6 10 vertolotivIstoriya stvorennyaAvianosec Prinsipe de Asturias buv zamovlenij flotom 29 travnya 1977 roku dlya zamini avianoscya Dedalo Zakladenij 8 zhovtnya 1979 roku na verfi Empresa Nacional Bazan m Ferrol Spushenij na vodu 22 travnya 1982 roku vstupiv u strij 30 travnya 1988 roku Spochatku korabel otrimav nazvu Almirante Carrero Blanco ale vona bula vidhilena z politichnih motiviv Piznishe proponuvalis nazvi Lepanto Espana Dedalo ta Canarias ale vreshti za tizhden do spusku na vodu bula prisvoyena nazva Prinsipe de Asturias Pochatkova vartist budivnictva korablya ocinyuvalas u 74 mln dol ale realno vona sklala 369 mln dol KonstrukciyaAvianosec Prinsipe de Asturias buv rozroblenij na bazi amerikanskogo proektu SCS angl Sea Control Ship 1970 h rokiv yakij prote tak i ne buv realizovanij Polotna paluba maye rozmiri 175 3 x 29 m i v nosovij chastini zavershuyetsya tramplinom dovzhinoyu 46 5 m z kutom pidjomu 12 Angar odnoyarusnij rozmirami 109 x 22 m z yakogo litaki podayutsya na polotnu palubu dvoma litakopidjomnikami nosovim 18 x 9 m ta kormovim 10 x 15 m Vantazhopidjomnist kozhnogo 29 t chas pidjomu litaka 30 s Silova ustanovka skladayetsya z dvoh gazoturbinnih dviguniv LM2500 potuzhnistyu 46 000 k s yaki cherez reduktor pracyuyut na odin val ta 5 lopasnij gvint V rezhimi malogo hodu 4 5 vuzla v rezhimi poshuku pidvodnih chovniv ye she odin malij visuvnij gvint yakij privoditsya v ruh dvoma elektrichnimi dvigunami potuzhnistyu 1 600 k s Avianosec mozhe nesti do 29 litalnih aparativ litakiv ta vertolotiv 17 v angari ta 12 na palubi Zazvichaj ce 6 12 litakiv McDonnell Douglas AV 8B Harrier II 6 10 vertolotiv protichovnovoyi oboroni Sikorsky SH 3 Sea King ta 2 4 vertoloti REB Bell 212 Ozbroyennya korablya skladayetsya z chotiroh 20 mm ZAK Meroka Radioelektronne obladnannya bortova informacijna upravlyayucha sistema Tritan NTDS radar SPS 52C dlya kontrolyu za povitryanim prostorom radar SPS 55A dlya kontrolyu za morskoyu poverhneyu navigacijna sistema URN 25 Tacan sistema upravlinnya aviaciyeyu SPN 35A sistema REB FMC SRBOC Mk 36 Istoriya vikoristannyaPislya vstupu u strij avianosec neodnorazovo brav uchast v navchannyah ta bojovih operaciyah Pid chas vijni v Perskij zatoci u 1991 roci razom z britanskimi francuzkimi nimeckimi ta italijskimi korablyami brav uchast v operaciyi Cadex 91 1 u Seredzemnomu mori U 1994 roci brav uchast v mirotvorchij operaciyi UNPROFOR u skladi operativnoyi grupi 81 01 v Adriatici U 2005 roci korabel vzyav uchast u ceremoniyi prisvyachenij 200 richchyu Trafalgarskoyi bitvi Oskilki richna vartist ekspluataciyi korablya ta grupi jogo sprovodu stanovila blizko 100 mln yevro a vartist modernizaciyi blizko 400 mln yevro sho bulo nerealnim vnaslidok vazhkogo ekonomichnogo stanovisha to 6 lyutogo 2013 roku avianosec buv viklyuchenij zi skladu flotu Aviagrupa bula perebazovana na novij ispanskij avianosec Huan Karlos I PrimitkiPrincipe de Asturias el buque que se batio contra Nelson y fue portaaviones 5 de diciembre de 2012 Flash Traffic Farewell SPS Principe de Asturias The Navy Navy League of Australia 75 2 16 17 April 2013 ISSN 1322 6231 The Former Spanish Navy Flagship Vessel Is A Victim of Bugetary Cuts Murcia Today 6 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2013 Procitovano 12 bereznya 2016 LiteraturaRobert Gardiner ed 1995 Conway s All the World s Fighting Ships 1947 1995 Annapolis Naval Institute Press p 105 ISBN 1557501327 Enciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Principe de Asturias R 11