Potentilla anserina

Перст́ач гу́сячий (Argentina anserina (L.) Rydb., синонім Potentilla anserina L.) — вид квіткових рослин родини розові (Rosaceae).

Перстач гусячий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Рід:	Argentina
Вид:	Перстач гусячий (A. anserina)
Біноміальна назва
Argentina anserina L., 1753
Синоніми
Potentilla anserina Potentilla yukonensis

Запит «Гусяча лапка» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Опис

Перстач гусячий, відомий також як гусятник, гусячі лапки — багаторічна трав'яниста рослина з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10—30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6—7 листочків, середні та верхні з 3—5 листочків. Листочки оберненояйцеподібні, з вузькоклиноподібною основою, на верхівці з 2—5 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу — білоповстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терпкуваті на смак, 1,5—2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди — тонкозморшкуваті, дрібні яйцеподібні сім'янки. Цвіте в червні — вересні.

Місця зростання

Росте на схилах, луках, пасовищах, полях, перелогах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг.

Збирання

Збирають усю траву — під час цвітіння (сушать протягом, на горищі під залізним дахом), насіння — восени.

Застосування

Застосовують як в'яжучий, сечогінний, кровооздоровний, кровоспинний, болезаспокійливий засіб при спазмах і шлункових та маткових болях, при болісних менструаціях; для регуляції функціональної діяльності товстих кишок, при запорах; при жовчнокам'яній хворобі та хворобах (хворобах печінки) (діють дубильні речовини, гіркоти, смоли, слиз, солі).

Як чай готують так: на 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трави, настоюють 10 хвилин і п'ють 2—3 склянки на день. Застосовують і у вигляді відвару — 20 г трави варять 5 хвилин у 200 мл води і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день при спазмах і болях. При болісних менструаціях кладуть ще й компреси цієї рослини на нижню частину живота, а всередину вживають напар 1 столової ложки суміші трави гусячого перстачу, трави гірчака перцевого і трави меліси в співвідношенні 3:2:1 в 1 склянці окропу (протягом 10 хвилин), п'ють 3 склянки на день.

Застосовують при шлункових кольках, блюванні. У дітей молодшого віку добрі наслідки бувають від гусячого перстачу (у співвідношенні 5:100 води) в дозі 1—3 чайних ложок відвару з молоком для припинення блювання.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України
• Список видів роду перстач

Примітки

1. Лапка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• Перстач гусячий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 332. — .
• Перстач гусячий (Potentilla anserina L.) [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
• [[https://web.archive.org/web/20161115071225/http://pfu.org.ua/viewtopic.php?f=45&t=281 Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] Перстач гусячий]

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
• Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986. (рос.)