Колібрі-зеленохвіст гвіанський | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Polytmus theresiae , 1843 | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Ornismya theresiae Smaragdites theresiae | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Колі́брі-зеленохві́ст гвіанський (Polytmus theresiae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Амазонії і на Гвіанському нагір'ї. Вид названий на честь Терези Кристини Бурбон-Сицилійської, імператриці Бразилії.
Опис
Довжина птаха становить 8,9-9,9 см, вага 3-3,9 г. У самців верхня частина тіла бронзово-зелдена, нижня частина тіла яскраво-зелена. Навколо очей темно-сірі плями, на очима білі плями. Хвіст короткий, округлої форми, зелений. Всі стернові пера, крім центральної пари, біля основи білі. Самиці є дещо меншими за самців, горло і груди у них білуваті, поцятковані білими плямами, крайні стернові пера них мають білі кінчики. Дзьоб рожевувато-чорний, довгий, дещо вигнутий.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- P. t. theresiae (Da Silva Maia, 1843) — Гвіана і північ центральної Бразилії (від нижньої течії Ріу-Негру і Мадейри на схід до Пари і Амапи);
- P. t. leucorrhous Sclater, PL & Salvin, 1867 — від східної Колумбії і південної Венесуели до верхів'їв Ріу-Негру в Бразилії, локально на сході Перу і півночі Болівії, можливо, також в Еквадорі.
Поширення і екологія
Гвіанські колібрі-зеленохвости мешкають в Колумбії, Венесуели, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Болівії і Перу. Вони живуть на узліссях вологих рівнинних тропічних лісів, що ростуть на піщаних ґрунтах, в саванах, порослих чагарниками і деревами та на вологих луках. Зустрічаються на висоті від 100 до 300 м над рівнем моря, ведуть переважно осілий спосіб життя. Живляться нектаром, зокрема квітів з родини меластомових, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають серед рослинності. Самці іноді захищають кормові території. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, у Гвіані він триває з берехня по серпень, у Венесуелі в жовтні-листопаді, в Бразилії з листопада по березень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з рослинних волокон, скріплюється павутинням, розміщується в невисокому чагарнику. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 20-28 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Polytmus theresiae: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 02 серпня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 384. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 серпня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri zelenohvist gvianskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Polytminae Rid Kolibri zelenohvist Polytmus Vid Kolibri zelenohvist gvianskij Binomialna nazva Polytmus theresiae 1843 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Ornismya theresiae Smaragdites theresiae Posilannya Vikishovishe Polytmus theresiae Vikividi Polytmus theresiae ITIS 555145 MSOP 22687488 NCBI 472910 Koli bri zelenohvi st gvianskij Polytmus theresiae vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Amazoniyi i na Gvianskomu nagir yi Vid nazvanij na chest Terezi Kristini Burbon Sicilijskoyi imperatrici Braziliyi OpisDovzhina ptaha stanovit 8 9 9 9 sm vaga 3 3 9 g U samciv verhnya chastina tila bronzovo zeldena nizhnya chastina tila yaskravo zelena Navkolo ochej temno siri plyami na ochima bili plyami Hvist korotkij okrugloyi formi zelenij Vsi sternovi pera krim centralnoyi pari bilya osnovi bili Samici ye desho menshimi za samciv gorlo i grudi u nih biluvati pocyatkovani bilimi plyamami krajni sternovi pera nih mayut bili kinchiki Dzob rozhevuvato chornij dovgij desho vignutij PidvidiVidilyayut dva pidvidi P t theresiae Da Silva Maia 1843 Gviana i pivnich centralnoyi Braziliyi vid nizhnoyi techiyi Riu Negru i Madejri na shid do Pari i Amapi P t leucorrhous Sclater PL amp Salvin 1867 vid shidnoyi Kolumbiyi i pivdennoyi Venesueli do verhiv yiv Riu Negru v Braziliyi lokalno na shodi Peru i pivnochi Boliviyi mozhlivo takozh v Ekvadori Poshirennya i ekologiyaGvianski kolibri zelenohvosti meshkayut v Kolumbiyi Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani Braziliyi Boliviyi i Peru Voni zhivut na uzlissyah vologih rivninnih tropichnih lisiv sho rostut na pishanih gruntah v savanah poroslih chagarnikami i derevami ta na vologih lukah Zustrichayutsya na visoti vid 100 do 300 m nad rivnem morya vedut perevazhno osilij sposib zhittya Zhivlyatsya nektarom zokrema kvitiv z rodini melastomovih a takozh komahami yakih lovlyat v poloti abo zbirayut sered roslinnosti Samci inodi zahishayut kormovi teritoriyi Pochatok sezonu rozmnozhennya riznitsya v zalezhnosti vid regionu u Gviani vin trivaye z berehnya po serpen u Venesueli v zhovtni listopadi v Braziliyi z listopada po berezen Gnizdo nevelike chashopodibne robitsya z roslinnih volokon skriplyuyetsya pavutinnyam rozmishuyetsya v nevisokomu chagarniku V kladci 2 yajcya inkubacijnij period trivaye 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 20 28 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Polytmus theresiae informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 02 serpnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 384 ISBN 978 1 4081 2501 4 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 02 serpnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi